Постанова № 41922094, 12.12.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 грудня 2014 року 10:25 № 826/17926/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Олл Гуд»

до

Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві

про

визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Олл Гуд» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, у якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, згідно якого ТОВ «Олл Гуд» було відмовлено у прийнятті його податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року;

- зобов’язати відповідача прийняти податкову декларацію ТОВ «Олл Гуд» (код 38782501) з податку на додану вартість за липень 2014 року з додатками, датою її фактичного отримання, тобто 26.09.2014;

- зобов’язати відповідача відобразити задекларовані позивачем показники (дані) у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року з додатками, в електронних базах даних податкової звітності податкових органів, у тому числі в інтегрованих картках ТОВ «Олл Гуд».

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що позивач у відповідності до положень законодавства склав та направив на адресу контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2014 року, однак відповідач протиправно не визнав таку декларацію як податкову. Після цього позивач неодноразово направляв вказану податкову декларацію, однак всі подані декларації не визнані відповідачем як податкові. Вважає рішення відповідача про невизнання податкової звітності протиправними та такими, що суперечать положенням Податкового кодексу України, у зв’язку з чим мають бути скасовані.

Представник відповідача заперечив по суті заявлених позовних вимог. Зазначив, що позивач вніс у подані ним податкові декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року недостовірні дані, а саме: вказав податкову адресу, за якою товариство не знаходиться, що є порушенням пункту 48.3 статті 48 Податкового кодексу України та підставою для невизнання звітності як податкової. Просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

20.08.2014 ТОВ «Олл Гуд» подало до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період липень 2014 року та додаток №5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».

Зазначена декларація була прийнята на центральному та районному рівнях, що підтверджується квитанціями №1 та №2 (а.с. 22-24 Т.І).

Позивач зазначив, що йому стало відомо про те, що вказана декларація не була визнана відповідачем, однак жодних рішень про невизнання податкової звітності на адресу ТОВ «Олл Гуд» не надходило.

У зв’язку з невизнанням податкової звітності, позивач повторно її подав до контролюючого органу 01.09.2014, однак відповідачу стало відомо про невизнання її як податкової декларації.

Всього позивач десять разів подавав до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2014 року та додаток №5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», однак щоразу така звітність не була визнана відповідачем як податкова.

Прийняття на центральному та районному рівнях декларації ТОВ «Олл Гуд» з податку на додану вартість за липень 2014 року підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями №1 та №2, згідно яких позивач подавав вказану декларацію 20.08.2014, 01.09.2014, 03.09.2014, 05.09.2014, 10.09.2014, 12.09.2014, 15.09.2014, 22.09.2014, 24.09.2014, 26.09.2014 (а.с. 22-51 Т. І).

Відповідач надав до матеріалів справи копії листів про надання інформації, адресованих ТОВ «Олл Гуд», які згідно його пояснень є повідомленнями про невизнання податкової звітності як податкової.

Зі змісту зазначених листів відповідача, видно, що податкові декларації ТОВ «Олл Гуд» з податку на додану вартість за липень 2014 року, подані до контролюючого органу 20.08.2014, 01.09.2014, 03.09.2014, 05.09.2014, 10.09.2014, 12.09.2014, 15.09.2014, 17.09.2014, 22.09.2014, 24.09.2014, 26.09.2014 не вважаються податковими деклараціями, оскільки у них зазначено недостовірні дані.

Позивач, вважаючи протиправними рішення відповідача, оформлені вказаними листами щодо невизнання податкової звітності, оскаржив їх до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Пунктом 48.1 статті 48 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

У відповідності до пункту 46.5 статті 46 Податкового кодексу України, форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.11.2013 №678 затверджено Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин (далі – Порядок №678).

Пунктом 5 розділу І Порядку №678 встановлено, що усі платники податку на додану вартість подають податкову декларацію з позначкою « 0110», у якій відображаються розрахунки з бюджетом (далі - декларація 0110).

Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Порядку №678 декларація подається до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податку, одним із таких способів на вибір платника податків:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до абзацу 3 пункту 13 розділу ІІІ Порядку №678, у складі декларації подаються передбачені цим Порядком додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації) та копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних.

Відповідно до пункту 48.3 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Згідно пояснень представника відповідача позивач зазначив недостовірні дані у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року, а саме вказав місцезнаходження ТОВ «Олл Гуд», за яким товариство не знаходиться.

Суд встановив, що у декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року ТОВ «Олл Гуд» зазначило наступну податкову адресу: м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 41.

Відповідач посилався на складену ним довідку від 26.08.2014 №6206 про встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків, згідно якої ТОВ «Олл Гуд» за адресою: м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 41 не знаходиться. Також відповідач зазначив, що станом на 26.11.2014 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про відсутність позивача за місцезнаходженням, на підтвердження чого надав інформацію з бази даних податкових органів.

На думку відповідача, усі подані позивачем податкові декларації були складені з порушенням пункту 48.3 статті 48 Податкового кодексу України, оскільки містили недостовірні дані щодо податкової адреси платника податків, у зв’язку з чим усі подані позивачем декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року не були визнані як податкові та їх показники не внесені до електронних баз даних податкової звітності податкових органів, що підтверджується витягом з аналітичної системи «Податковий блок» (а.с. 143 Т. І).

Згідно спеціальних витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на дати подання позивачем податкових декларацій, а саме: 20.08.2014, 01.09.2014, 03.09.2014, 05.09.2014, 10.09.2014, 12.09.2014, 15.09.2014, 22.09.2014, 24.09.2014, 26.09.2014, юридичною адресою була: м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 41 (а.с. 195-204 Т. І).

Саме таку адресу ТОВ «Олл Гуд» зазначило у графі «податкова адреса» податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року.

Крім того, позивач надав до матеріалів справи копію договору оренди нежитлового приміщення №19\02\ОТС\13-ю від 01.06.2014, на підставі якого ТОВ «Олл Гуд» прийняло у строкове платне користування частину нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 41 (а.с. 194 Т.І).

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідач повинен був використовувати офіційні дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо підтвердження місцезнаходження юридичної особи, які спростовують інформацію відповідача щодо відсутності ТОВ «Олл Гуд» за податковою адресою.

У відповідності до пункту 48.7 статті 48 Податкового кодексу України, податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Положеннями пункту 22 розділу ІІІ Порядку №678 передбачено, що податкова звітність, надана платником або його представником (у паперовому вигляді, поштою, засобами електронного зв'язку) та заповнена з порушенням норм пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 глави 2 розділу II Податкового кодексу України, вважається неподаною, про що платник повідомляється у порядку, визначеному пунктом 49.11 статті 49 глави 2 розділу II Податкового кодексу України.

У відповідності до підпункту 49.11.1 пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України, у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови, у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

Таким чином, відповідач, вважаючи подану ТОВ «Олл Гуд» податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2014 року такою, що складена з порушенням пункту 48.3 статті 48 Податкового кодексу України, зобов’язаний був надати позивачу письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

В матеріалах справи наявні копії письмових повідомлень про невизнання податкової звітності ТОВ «Олл Гуд» з податку на додану вартість за липень 2014 року, а саме: від 11.09.2014 №8216/10/26-59-15-01-66, від 12.09.2014 №8406/10/26-59-15-01-66, від 16.09.2014 №23032/10/26-59-15-01-66, від 18.09.2014 №23450/10/26-59-15-01-66, б/д №23705/10/26-59-15-01-66, від 25.09.2014 №23574/10/26-59-15-01-66, від 30.09.2014 №24297/10/26-59-15-01-66, від 26.08.2014 №7810/10/26-59-15-01-66, від 02.09.2014 №8015/10/26-59-15-01-66, від 04.09.2014 №8076/10/26-59-15-01-66, від 08.09.2014 №8124/10/26-59-15-01-66 (а.с. 94, 96, 98, 100, 102, 104, 106, 206-209 Т.І.)

Згідно наведених повідомлень про невизнання податкової звітності, податкові декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року, подані позивачем 20.08.2014, 01.09.2014, 03.09.2014, 05.09.2014, 10.09.2014, 12.09.2014, 15.09.2014, 22.09.2014, 24.09.2014, 26.09.2014 не визнані відповідачем як податкові.

Доказів направлення позивачу письмових повідомлень про невизнання податкової звітності відповідач суду не надав, що свідчить про недотримання ним вимог підпункту 49.11.1 пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи квитанції №1 та №2, суд встановив, що у багатьох з них наявна відмітка про прийняття податкової звітності «із зауваженнями».

Зокрема, у багатьох квитанціях наявне зауваження: «Попередження – закінчення подання форми».

Однак, несвоєчасне подання податкової звітності є підставою для притягнення платника податків до відповідальності, згідно положень статті 120 Податкового кодексу України та не є підставою для невизнання податкової звітності.

Зі змісту квитанції №1 про прийняття на центральному рівні додатку №5 до декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року видно, що документ був прийнятий із зауваженнями, а саме: виявлені помилки у написанні індивідуального податкового номера контрагента позивача (а.с. 23 Т.І).

Однак, суд зазначає, що помилки у написанні індивідуального податкового номера контрагента не є підставою для не визнання податкової декларації.

Згідно з пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Дані податкової звітності підлягають перевірці контролюючим органом шляхом проведення камеральної перевірки, згідно статті 76 Податкового кодексу України.

Таким чином, помилки при заповненні податкової звітності, окрім обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України, не могли бути підставою для невизнання податкової звітності.

Дослідивши наявні в матеріалах справи копії податкових декларацій з податку на додану вартість за липень 2014 року, які були подані ТОВ «Олл Гуд» 20.08.2014, 01.09.2014, 03.09.2014, 05.09.2014, 10.09.2014, 12.09.2014, 15.09.2014, 22.09.2014, 24.09.2014, 26.09.2014, суд встановив, що вони містять усі обов’язкові реквізити та складені з дотриманням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України.

Отже, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача правових підстав для невизнання вказаної податкової звітності позивача.

Відповідно до пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про протиправність невизнання відповідачем податкової звітності ТОВ «Олл Гуд», а саме: податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року, яка була подана до контролюючого органу 20.08.2014, 01.09.2014, 03.09.2014, 05.09.2014, 10.09.2014, 12.09.2014, 15.09.2014, 22.09.2014, 24.09.2014, 26.09.2014.

Щодо позовних вимог про зобов’язання відповідача прийняти податкову декларацію ТОВ «Олл Гуд» з податку на додану вартість за липень 2014 року з додатками, датою її фактичного отримання, тобто 26.09.2014, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, оскільки матеріали справи свідчать про те, що відповідач прийняв усі подані ТОВ «Олл Гуд» податкові декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року з додатками, що підтверджується відповідними квитанціями.

У відповідності до частини 2 статі 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи встановлення факту неправомірного невизнання відповідачем податкової звітності позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для виходу за межі позовних вимог та захисту порушених прав позивача шляхом визнання прийнятою та зареєстрованою податкову декларацію ТОВ «Олл Гуд» з податку на додану вартість за липень 2014 року з додатками датою її фактичного отримання контролюючим органом вперше, тобто 20.08.2014.

Щодо позовних вимог про зобов’язання відповідача відобразити задекларовані позивачем показники (дані) у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року з додатками, в електронних базах даних податкової звітності податкових органів, у тому числі в інтегрованих картках ТОВ «Олл Гуд», суд зазначає наступне.

Механізм ведення територіальними органами Міністерства доходів і зборів України (далі - Міндоходів) оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів визначений Порядком ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 №765 (далі – Порядок №765).

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку №765 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником.

Пунктом 11 розділу І Порядку №765 за даними оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, коштів передоплати та єдиного внеску Міндоходів та його територіальними органами в автоматичному режимі формуються звітність і зведена інформація про нарахування та надходження податків, зборів, митних платежів, коштів передоплати, єдиного внеску, податковий борг, недоїмку із сплати єдиного внеску відшкодування податку на додану вартість, результати перевірочної роботи, розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), надміру сплачених сум платежів та єдиного внеску тощо.

Враховуючи те, що судом встановлена протиправність невизнання відповідачем податкової декларації ТОВ «Олл Гуд» з податку на додану вартість за липень 2014 року, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов’язання відповідача відобразити задекларовані позивачем показники (дані) у вказаній податковій декларації в електронних базах даних податкової звітності податкових органів, у тому числі в інтегрованих картках ТОВ «Олл Гуд».

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства України, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково.

Керуючись положеннями статей 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Олл Гуд» задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року товариства з обмеженою відповідальністю «Олл Гуд», які оформлені повідомленнями про невизнання податкової звітності від 26.08.2014 №7810/10/26-59-15-01-66, від 02.09.2014 №8015/10/26-59-15-01-66, від 04.09.2014 №8076/10/26-59-15-01-66, від 08.09.2014 №8124/10/26-59-15-01-66, від 11.09.2014 №8216/10/26-59-15-01-66, від 12.09.2014 №8406/10/26-59-15-01-66, від 16.09.2014 №23032/10/26-59-15-01-66, від 18.09.2014 №23450/10/26-59-15-01-66, б/д №23705/10/26-59-15-01-66, від 25.09.2014 №23574/10/26-59-15-01-66, від 30.09.2014 №24297/10/26-59-15-01-66.

3. Вважати прийнятою та зареєстрованою податкову декларацію товариства з обмеженою відповідальністю «Олл Гуд» (код ЄДРПОУ 38782501) з податку на додану вартість за липень 2014 року з додатками 20.08.2014.

4. Зобов’язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві відобразити задекларовані позивачем показники (дані) у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року з додатками, в електронних базах даних податкової звітності податкових органів, у тому числі в інтегрованих картках користь товариства з обмеженою відповідальністю «Олл Гуд».

5. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Олл Гуд» (код ЄДРПОУ 38782501) судові витрати в сумі 48,72 грн. (сорок вісім гривень 72 коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський