Ухвала суду № 41922075, 06.10.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

УХВАЛА

про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову

06 жовтня 2014 року м. Київ № 826/14639/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М., при секретарі судових засідань Приходько О.В., за участю представників позивача та відповідача, розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання законного представника товариства з обмеженою відповідальністю "Велс Сервіс" про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

На підставі ч.ч. 3, 7 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у судовому засіданні 06 жовтня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлене клопотання, об'єктивно оцінивши наявні у матеріалах справи докази, які мають юридичне значення для його розгляду та вирішення, суд -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва знаходиться справа № 826/14639/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Велс Сервіс" (далі - позивач, ТОВ "Велс Сервіс") до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 06 червня 2014 року № 0008002213 та № 0008012213, а також скасування податкової вимоги від 29 липня 2014 року № 14218-25 та рішення відповідача від 18 серпня 2014 року № 809/26-59-25-01-14 про опис майна у податкову заставу (далі - оскаржувані рішення).

До суду 01 жовтня 2014 року через канцелярію від законного представника позивача надійшло письмове клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу здійснювати заходи стягнення з позивача податкового боргу у розмірі 18223398,78 грн., зазначеного в оскаржуваній податковій вимозі від 29 липня 2014 року № 14218-25.

В обґрунтування заявленого клопотання зазначено, що 18 серпня 2014 року відповідачем прийнято оскаржуване рішення № 809/26-59-25-01-14 про опис майна позивача у податкову заставу.

Згідно з пп. 14.1.155 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 ПК України, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійного визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно зі ст. 95 ПК України, податковий орган через 60 днів з дня надіслання (вручення) податкової вимоги здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Оскаржувану податкову вимогу від 29 липня 2014 року № 14218-25 представнику позивача вручено 17 вересня 2014 року, тому починаючи із 18 листопада 2014 року відповідач вправі здійснити заходи щодо погашення податкового боргу.

Законний представник позивача також зазначив, що стягнення податкових зобов'язань та штрафних санкцій у розмірі 18223398,78 грн., зазначеному в оскаржуваній податковій вимозі від 29 липня 2014 року № 14218-25, суттєво вплине на господарську діяльність позивача, фактично призведе до припинення його діяльності, порушить не тільки права та законні інтереси позивача, а й контрагентів, з якими у нього наявні господарські взаємовідносини.

Перевірку позивача проведено позивачем у рамках досудового розслідування на підставі відповідної постанови СУ ФР ГУ Міндоходів у місті Києві від 25 березня 2014 року.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 06 червня 2014 року № 0008002213 та № 0008012213 та податкова вимога від 29 липня 2014 року № 14218-25 прийняті за результатами перевірки, призначеної на підставі відповідної постанови СУ ФР ГУ Міндоходів у місті Києві від 25 березня 2014 року у рамках кримінального провадження та відповідно до норм Кримінально-процесуального кодексу України.

Відомості про наявність вироку у кримінальному провадженні та докази на підтвердження факту винесення вироку чи постанови про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами відсутні.

Згідно з п. 58.4 ст. 58 ПК України, у разі коли судом за результатами кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, прийнято обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або прийнято рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набирання законної сил рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Крім того, як також зазначив законний представник позивача, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 06 червня 2014 року № 0008002213 та № 0008012213 позивачем отримано тільки 17 вересня 2014 року та оскаржено до адміністративного суду, а тому, відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПК України, при звертанні платника податків з позовом до суду щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Податкове зобов'язання є неузгодженим (оскаржується до суду), тому згідно з пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг у позивача відсутній.

Зважаючи на вище викладене, за переконанням законного представника позивача, мають місце ознаки протиправної діяльності відповідача щодо прийняття оскаржуваних рішень та безпідставного стягнення з позивача податкового боргу у розмірі 18223398,78 грн.

Якщо суму податкового боргу буде примусово стягнуто до Державного бюджету України, то після цього порушені права та законні інтереси позивача фактично не можливо буде відновити, а якщо і можливо, то протягом тривалого часу необхідно буде докласти значних зусиль і витрат для того, щоб повернути із Державного бюджету грошові кошти.

У судовому засіданні 06 жовтня 2014 року представник позивача підтримав заявлене клопотання та просив задовольнити його, а представник відповідача заперечував проти заявленого клопотання та просив відмовити у його задоволенні.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 117, ч.ч. 1, 3 ст. 118 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Питання про забезпечення адміністративного позову, крім випадків, встановлених ч. 1 цієї статті, вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові таких питань.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Таким чином, перевіривши зазначені у заявленому клопотанні доводи на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з'ясованим обставинам, вислухавши думку присутніх у судовому засіданні представників сторін, а також оцінивши докази, які містяться у матеріалах справи, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого клопотання, оскільки, за переконанням суду, представниками позивача не обґрунтовано та не доведено, що до прийняття у справі судового рішення по суті дійсно існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та законним інтересам позивача, що захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, що для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Суд вважає, що зазначені у заявленому клопотанні доводи законного представника позивача є тільки його припущеннями, оскільки належних і допустимих доказів, на підставі яких суд міг би прийти до висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та законним інтересам позивача, до заявленого клопотання не додано.

Керуючись ст.ст. 117, 118, 122, 133, 160, 165 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання законного представника товариства з обмеженою відповідальністю "Велс Сервіс" про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі № 826/14027/14.

Копії ухвали у повному обсязі направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам), роз'яснивши, що ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання не перешкоджає повторному його заявленню протягом судового розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена. Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, ухвала може бути оскаржена повністю або частково шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин

Ухвала у повному обсязі складена 13 жовтня 2014 року