Ухвала суду № 41921646, 26.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2014 року м. Київ К/800/48143/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Кошіля В.В., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Титенко М.П.,

за участю:

представника позивача - Приходько О.Я.,

представника відповідача - Прокопчука О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20 червня 2014 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2014 року

у справі №816/2005/14

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»

до Державної податкової інспекції у місті Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002621502 від 10 лютого 2014 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 червня 2014 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві ГУ Міндоходів у Полтавській області № 0002621502 від 10 лютого 2014 року, яким Договору про спільну діяльність від 14 вересня 1995 року № 410/95 - уповноважена особа Нафтогазовидобувне управління «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 8329236,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ «Укрнафта» сплачений судовий збір у розмірі 487,20 грн.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2014 року постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20 червня 2014 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Полтаві ГУ Міндоходів у Полтавській області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20 червня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2014 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

У запереченні на касаційну скаргу ПАТ «Укрнафта», посилаючись на те, що рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20 червня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2014 року - без змін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

14 вересня 1995 року між Підприємством «Полтаванафтогаз» та Компанією «Сarpatsky Petroleum Corporation» (США) був укладений договір №410/95 про спільну діяльність (т.1 арк. справи 71-84).

15 жовтня 1996 року між Підприємством «Полтаванафтогаз» та Компанією «Сarpatsky Petroleum Corporation» (США) було укладено угоду про внесення змін та доповнень до договору №410/95 від 14 вересня 1995 року шляхом викладення його в новій редакції, включаючи уточнення назви договору: договір №410/95 від 14 вересня 1995 року про спільну інвестиційну і виробничу діяльність з освоєння і розробки Рудівсько-Червонозаводського газоконденсатного родовища (т.1 арк. справи 85-105).

26 серпня 1998 року між ВАТ «Укрнафта» (яке є правонаступником Підприємства «Полтаванафтогаз» за договором №410/95 від 14 вересня 1995 року) та Компанією «Сarpatsky Petroleum Corporation» (США) були внесені зміни і доповнення до договору №410/95 від 14 вересня 1995 року про спільну інвестиційну і виробничу діяльність з освоєння і розробки Рудівсько-Червонозаводського газоконденсатного родовища (т.1 арк. справи 106-120).

Предметом спільної діяльності згідно пунктом 1.2 статті 1 договору №410/95 від 14 вересня 1995 року з урахуванням змін і доповнень є: здійснення спільної інвестиційної діяльності по створенню необхідних потужностей для експлуатації Рудівсько-Червонозаводського газоконденсатного родовища, впровадження передової техніки та технологій в галузі промислово-геофізичних досліджень свердловин та пластів, капітального ремонту свердловин і їх облаштування; ведення спільної виробничо-господарської діяльності з видобутку газу і конденсату у процесі освоєння та розробки Рудівсько-Червонозаводського газоконденсатного родовища з використанням виробничих потужностей та основних фондів, створених у процесі інвестиційної діяльності; розподіл доходів від спільної діяльності або продукції у випадках, передбачених законодавством України, за додатковими угодами (доповненнями до цього договору).

Відповідно до пункту 1 змін і доповнень до договору №410/95 від 14 вересня 1995 року, в редакції від 15 жовтня 1996 року, про спільну інвестиційну і виробничу діяльність з освоєння і розробки Рудівсько-Червонозаводського газоконденсатного родовища від 26 серпня 1998 року вступну частину Договору викладено в новій редакції, а саме: учасниками Договору про спільну діяльність є Компанія «Сarpatsky Petroleum Corporation» (США) та ВАТ «Укрнафта».

Положеннями розділу 4 договору № 410/95 від 14 вересня 1995 року було дано визначення терміну управляючого, яким розуміється Нафтогазовидобувне управління «Полтаванафтогаз», яке, в особі його керівника та інших відповідальних працівників, здійснює керівництво спільною діяльністю і організовує ведення спільних справ учасників.

Таким чином, особою, яка здійснює нарахування та сплату податків за договором №410/95 від 14 вересня 1995 року є НГВУ «Полтаванафтогаз».

При цьому, НГВУ «Полтаванафтогаз» є відокремленим підрозділом (філією) ПАТ «Укрнафта» без права юридичної особи (т.1 арк. справи 196-207).

Згідно довідки від 24 березня 2012 року, договір про спільну діяльність №410/95 від 14 вересня 1995 року було взяте на податковий облік в ДПІ у м. Полтаві 18 грудня 1997 року за №2 та присвоєно реєстраційний (обліковий) номер платника податків - 403739512 у відповідності до положень пункту 1.2 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на дату укладення договору) (т.1 арк. справи 10).

ДПІ у м. Полтаві ГУ Міндоходів у Полтавській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка договору про спільну діяльність № 410/95 від 14 вересня 1995 року - уповноважена особа НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» з питань правомірності та законності декларування відємного значення з податку на додану вартість за травень 2013 року, за результатами якої складений акт № 425/16-01-15-02/403739512 від 29 січня 2014 року.

За висновками акта перевірки позивачем були порушені вимоги пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, які полягали у тому, що договором про спільну діяльність № 410/95 від 14 вересня 1995 року було завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (рядок 19 податкової декларації з податку на додану вартість) за травень 2013 року на 8329236,00 грн.

Зокрема, в акті перевірки було вказано, що згідно з поданою договором про спільну діяльність № 410/95 від 14 вересня 1995 року до ДПІ у м. Полтаві податковою декларацією з податку на додану вартість за травень 2013 року (вх. № 9036219707 від 19 червня 2013 року) від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) склало 8329236,00 грн. Причиною виникнення від'ємного значення за травень 2013 року є здійснення операцій митній території України (придбання природного газу), частка загальної суми податкового кредиту звітного (податкового) періоду, у якому виникло від'ємне значення податку на додану вартість, складає 100%.

Також ,в акті перевірки було вказано, що в охопленому перевіркою періоді основним постачальником природного газу для договору про спільну діяльність № 410/95 від 14 вересня 1995 року було ПАТ «Укрнафта». Придбання природного газу здійснювалось Договором про спільну діяльність № 410/95 від 14 вересня 1995 року на підставі укладених з ПАТ «Укрнафта» договорів та первинних бухгалтерських документів, а саме: договору №6/967-Г про купівлю-продаж природного газу від 30 травня 2013 року (з урахуванням додаткових угод № 1 від 31 травня 2013 року та № 2 від 29 червня 2013 року), акту приймання - передачі природного газу № 1 від 31 травня 2013 року в кількості 31003,971 тис. м3 на загальну суму 38134884,34 грн., в тому числі податок на додану вартість - 6355814,06 грн., податкової накладної від 31 травня 2013 року № 31083 на загальну суму 38134884,34 грн., в тому числі податок на додану вартість - 6355814,06 грн. (газ товарний-горючий для природного промислового та комунально-побутового призначення в обсязі 31003,971 тис. м3); договору № 6/968-Г про купівлю-продаж природного газу від 30 травня 2013 року (з урахуванням додаткових угод № 1 від 31 травня 2013 року та № 2 від 29 червня 2013 року), акту приймання - передачі природного газу № 1 від 31 травня 2013 року в кількості 8799,314 тис. м3 на загальну суму 11840532,90 грн., в тому числі податок на додану вартість - 1973422,15 грн., податкової накладної від 31 травня 2013 року № 31095 на загальну суму 11840532,90 грн., в тому числі податок на додану вартість - 1973422,15 грн. (газ товарний-горючий для природного промислового та комунально-побутового призначення в обсязі 8799,314 тис. м3) (т.1 арк. справи 40-53). Умовами вказаних договорів було визначено, що: продавець (ПАТ «Укрнафта»), який є власником газу, зобов'язується передати покупцю, а покупець (договір про спільну діяльність № 410/95 від 14 вересня 1995 року) зобов'язується прийняти та оплатити газ товарний-горючий природний для промислового та комунально-побутового призначення в системі магістральних газопроводів ПАТ «Укртрансгаз» (пункти 1.1 статей 1 договорів); газ придбавається покупцем з метою його подальної реалізації для ПАТ «ДніпроАЗОТ» через ТОВ «Компанія «Енергоальянс» (пункти 1.2 статей 1 договорів).

В акті перевірки було встановлено, що станом на 31 травня 2013 року придбаний у ПАТ «Укрнафта» у травні 2013 року природний газ об'ємом 39803,285 тис. м3 на суму 41646181,03 грн. (без податку на додану вартість) значиться на залишках товарної продукції, що підтверджується даними бухгалтерського обліку по рахунку 26.3 «Газ природний товарний».

Разом з тим, підставою для зменшення договору про спільну діяльність № 410/95 від 14 вересня 1995 року розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2013 року на 8329236,00 грн. слугував висновок податкового органу про те, що документів, які свідчать про фактичну наявність придбаного у травні 2013 року природного газу в умовах, коли він обліковується на залишках товарної продукції, як-то: договорів на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу, будь-яких рахунків за послуги із закачування газу в ПСГ та послуги з його зберігання, актів звірок з ПАТ «Укртрансгаз», договором про спільну діяльність № 410/95 від 14 вересня 1995 року надано не було. Вказані обставини слугували підставою для висновку податкового органу про те, що операції з придбання природногогазу, в обумовлених договорами про купівлю-продаж природного газу від 30 травня 2013 року № 6/967-Г та № 6/968-Г обсягах, фактично не здійснювались, що свідчить про нереальність здійснення господарської операції з придбання природного газу, оскільки саме договір на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу є документом, який підтверджує місце знаходження природного газу, його передачу та факт зберіганння природного газу.

10 лютого 2012 року ДПІ у м. Полтаві ГУ Міндоходів у Полтавській області на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення (форма В « 4») № 0002621502, яким згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58, підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України зменшила договору про спільну діяльність № 410/95 від 14 вересня 1995 року - уповноважена особа НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2013 року на 8329236,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що: договір про спільну діяльність № 410/95 від 14 вересня 1995 року правомірно включив до складу податкового кредиту травня 2013 року податок на додану вартість за господарськими операціями з придбання у ПАТ «Укрнафта» згідно договорів про купівлю-продаж природного газу від 30 травня 2013 року № 6/967-Г та № 6/968-Г, оскільки вказані господарські операції мали реальний характер, що, крім належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів, підтверджується листом ПАТ «Укртрансгаз» від 26 лютого 2014 року № 1385/64-004, яке підтвердило фактичну передачу газу між ПАТ «Укрнафта» та договором про спільну діяльність № 410/95 від 14 вересня 1995 року в системі магістральних газопроводів ПАТ «Укртрансгаз».

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) продаж (реалізація) товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Згідно абзаців 1, 2 пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до положень підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послу.

Згідно положень абзацу 1 пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За приписами абзацу 1 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи з аналізу наведених положень Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, яка видається платником податку, що поставляє товари (роботи, послуги), на підтвердження здійснення такої поставки.

Тобто, Податковий кодекс України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) пов'язує виникнення у платника податків права на включення сплачених ним у складі вартості придбаних товарів сум податку до складу податкового кредиту із фактичною поставкою товарів, у ціні яких цей податок сплачений.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, фактичне придбання договором про спільну діяльність № 410/95 від 14 вересня 1995 року у ПАТ «Укрнафта» природного газу згідно договорів про купівлю-продаж природного газу від 30 травня 2013 року № 6/967-Г та № 6/968-Г, крім належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів, підтверджується листом ПАТ «Укртрансгаз» від 26 лютого 2014 року № 1385/64-004, яке підтвердило фактичну передачу газу між ПАТ «Укрнафта» та договором про спільну діяльність № 410/95 від 14 вересня 1995 року в обсязі 39803,285 тис. м3 в системі магістральних газопроводів ПАТ «Укртрансгаз», в тому числі: в обсязі 31003,971 тис. м3, який згідно договору на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу №1306000294 від 31 травня 2013 року ПАТ «Укртрансгаз» було відібрано з ПСГ №97/02-13, №98/02-13, №99/02 від 31 травня 2013 року. Природний газ в повному обсязі було передано СІД №410/95 згідно акту приймання-передачі від 31 травня 2013 року, підписаного між ПАТ «Укрнафта» і СІД №410/95; в обсязі 8799,314 тис. м3 поточного видобутку ПАТ «Укрнафта», який було передано СІД №410/95 згідно звітності, що надійшла на адресу НАК «Нафтогаз України», як оператора ЄГТСУ (т.1 арк. справ 54).

Крім іншого, матеріали справи містять: акти закачки природного газу в ПСГ ДК «Укртрансгаз» від 30 квітня 2008 року, якими засвідчено, що на підставі судових рішень ВАТ «Укрнафта» передало, а ДК «Укртрансгаз» прийняла та закачала до ПСГ природний газ з жовтня 2005 року по квітень 2006 року загальним обсягом 47429,000 тис. м3 (акти від 30.04.2008 №№ 270(01), 79(03/2), 80(03/2), 126(03/2), 127(03/2), 128(03/2), 322(01); акт №281(05) від 30 квітня 2008 року про додаткові обсяги залишку природного газу в ПСГ ДК «Укртрансгаз» до договору зберігання № 29/298-Г/115-381 від 27 травня 2005 року, підписаного ВАТ «Укрнафта», ДК «Укртрансгаз», узгодженого з ОДУ ДК «Укртрансгаз», про те, що на кінець сезону зберігання 2005-2006 років додатковий обсяг залишку природного газу становить 42120,000 тис. м3; акт № 282(05) від 30 квітня 2008 року про додаткові обсяги залишку природного газу в ПСГ ДК «Укртрансгаз» до договору зберігання № 116-377 від 07 червня 2008 року, підписаного ВАТ «Укрнафта», ДК «Укртрансгаз», узгодженого з ОДУ ДК «Укртрансгаз», про те, що на кінець сезону зберігання 2006-2007 років додатковий обсяг залишку природного газу становить 42120,000 тис. м3; договір зберігання (зберігання, відбір) природного газу № 1306000294 від 31 травня 2013 року, укладений між ПАТ «Укрнафта» та ПАТ «Укртрансгаз»; акти приймання-передачі природного газу при відборі з ПСГ від 31 травня 2013 року, відповідно до яких ПАТ «Укртрансгаз» здійснило відбір природного газу в січні, лютому, березні 2013 року, а ПАТ «Укрнафта» прийняло природний газ (акти від 31 травня 2013 року № 99/02, № 98/02-13, №97/02-13) (т.1 арк. справи 227-241).

Також, матеріали справи містять журнал-ордер за травень 2013 року, з якого вбачається оприбуткування товару - газу природного, оборотно-сальдову відомість по руху товару по Договору №410/95 за травень 2013 року та накопичувальну відомість за бухгалтерським рахунком 63.1.2 «Розрахунки з постачальниками запасів» за травень 2013 року; витяг з головної книги за травень 2013 року (т.1 арк. справи 242-252), згідно яких відображено прихід та розхід газу природного, а операції по його поставці в повному обсязі відображені в бухгалтерському обліку, що не заперечувалось податковим органом.

Положеннями пунктів 200.1-200.3 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

З огляду на те, що договором про спільну діяльність № 410/95 від 14 вересня 1995 року був правомірно сформований податковий кредит за травень 2013 року, при цьому податкові зобов'язання становили 0,00 грн., колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, про безпідставність зменшення договору про спільну діяльність №410/95 від 14 вересня 1995 року від'ємного значення з податку на додану вартість за травень 2013 року на 8329236,00 грн.

За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правомірного висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про неправомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення № 0002621502 від 10 лютого 2014 року та наявність підстав для його скасування.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у м. Полтаві ГУ Міндоходів у Полтавській області підлягає залишенню без задоволення, а постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 20 червня 2014 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2014 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20 червня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ В.В. Кошіль

______ Т.М. Шипуліна