Ухвала суду № 41921502, 19.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" листопада 2014 р. м. Київ К/9991/7458/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Бовкун В.В.,

за участю:

представників позивача - Малярчука Ю.Б., Собка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2011 року

у справі № 2а-10055/10/2670

за позовом Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків

про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А :

Дочірня компанія «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 11 лютого 2010 року № 0000154120/0 та № 0000144120/0 (в редакції доповнення та уточнення до позову від 12 серпня 2010 року).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 листопада 2010 року позов задоволено. Скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 11 лютого 2010 року № 0000154120/0. Скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 11 лютого 2010 року № 0000144120/0.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2011 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 листопада 2010 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2011 року та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 листопада 2010 року.

У запереченні на касаційну скаргу СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП, посилаючись на те, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2011 року - без змін.

У відповідності до положень частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у справі здійснено заміну позивача - ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» його правонаступником - ПАТ «Укргазвидобування», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії від 28 грудня 2012 року та статутом ПАТ «Укргазвидобування», затвердженим рішенням установчих зборів від 25 грудня 2012 року.

В судовому засіданні представники ПАТ «Укргазвидобування» подали до суду касаційної інстанції заяву про відмову від позову, у якій просили скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2011 року, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 листопада 2010 року - визнати такою, що втратила законну силу і закрити провадження у справі, у зв'язку з тим, що відповідно до рішення СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП № 9 від 21 жовтня 2011 року був списаний податковий борг позивача у сумі 125963,01 грн., який виник на підставі рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, які є предметом спору у даній справі.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача, перевіривши матеріали справи та доводи заяви про закриття провадження у справі, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви та необхідність закриття провадження у справі, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП була проведена планова виїзна документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» за період з 01 січня 2008 року по 30 вересня 2009 року, за результатами складений акт №28/4120/30019775 від 21 січня 2010 року.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені, зокрема: вимоги пункту 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», які полягали: у незабезпечення щоденного друку фіскальних звітних чеків в книзі обліку розрахункових операцій за 144 дні за період з січня 2008 року по березень 2009 року включно; незабезпеченні зберігання в книзі обліку розрахункових операцій фіскальних звітних чеків № 0114 та № 0130, роздрукованих в липні 2009 року; вимоги пунктів 2.8, 2.11, 3.1, 7.41, 7.44 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004 року № 637, які полягали: у перевищенні встановленого ліміту залишку готівки в касах в сумі 28049,46 грн.; у видачі з каси під звіт готівки у сумі 17472,52 грн. без повного звітування за раніше отримані підзвітні суми; у відшкодуванні витрат згідно авансових звітів без надання підтверджуючих розрахункових документів або із поданням неналежно оформлених документів на загальну суму 10925,96 грн.; у несвоєчасному поверненні до каси підприємства невикористаних грошових коштів, виданих під звіт або на відрядження в сумі 5062,77 грн. (всього видано під звіт 19720,00 грн.).

11 лютого 2010 року СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП на підставі вказаного акта перевірки прийняла рішення № 0000154120/0, яким згідно з пунктом 4 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосувала до ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» штрафні (фінансові) санкції у сумі 49640,00 грн.

11 лютого 2010 року СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП на підставі вказаного акта перевірки прийняла рішення № 0000144120/0, яким згідно з абзацами 2, 5, 6 частини 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» застосувала до ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» штрафні (фінансові) санкції у сумі 76323,01 грн.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що податковий орган неправомірно застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції згідно оспорюваних рішень, оскільки ним не були дотримані вимоги статті 250 Господарського кодексу України щодо строків застосування адміністративно-господарських санкцій за період з січня 2008 року по липень 2009 року. При цьому, в мотивувальній частині рішення суд вказав, що застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 680,00 грн. є правомірним.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що факти виявлених перевіркою порушень знайшли своє підтвердження в процесі розгляду справи, з урахуванням того, що на спірні правовідносини не поширюється дія Господарського кодексу України, оскільки податковий орган не здійснює організаційно-господарських повноважень по відношенню до ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» та не наділений господарською компетенцією. При цьому, в мотивувальній частині рішення суд не вказав мотивів, з яких він виходив при ухваленні постанови щодо відмови у задоволенні позовних вимог про скасування рішення від 11 лютого 2010 року № 0000154120/0.

Однак, погодитись з такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів не може, з огляду на наступне.

Як вбачається з пунктів 26, 27 акту перевірки, порушення позивачем вимог пункту 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» були зафіксовані у період з січня 2008 року по березень 2009 року включно (в розрізі дат), порушення вимог пунктів 2.8, 2.11, 3.1, 7.41, 7.44 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004 року № 637, були зафіксовані у період з березня 2008 року по вересень 2009 року включно (в розрізі дат).

При цьому, рішення про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій були прийняті податковим органом у лютому 2010 року.

За своєю суттю передбачені статтею 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та статтею 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» фінансові санкції є адміністративно-господарськими санкціями, а тому їх застосування регулюється нормами глави 27 Господарського кодексу України.

Згідно частини 1 статті 238, частини 1 статті 250 Господарського кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків; адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Таким чином, виходячи із суті позовних вимог, обов'язковому доказуванню в судовому процесі підлягали, зокрема, обставини щодо того, коли саме мали місце порушення позивачем вимог порушення вимог пунктів 2.8, 2.11, 3.1, 7.41, 7.44 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004 року № 637.

Разом з цим, вказані обставини судами першої та апеляційної інстанції не з'ясовувались.

Отже, ухвалені у справі судові рішення не можуть вважатися законними і обґрунтованими, оскільки постановлені без дотримання судами першої та апеляційної інстанцій вимог статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України щодо офіційного з'ясування всіх обставин у справі.

З огляду на вказане порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, яке призвело до ухвалення судових рішень, що не відповідають вимогам статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо законності та обґрунтованості, ці рішення підлягають скасуванню.

Відповідно до положень статті 219 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення касаційного розгляду. У разі відмови від адміністративного позову або примирення сторін суд касаційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 112 і 113 цього Кодексу.

Частиною 4 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

За приписами пункту 2 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом.

Статтею 228 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу. Суд касаційної інстанції визнає законні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закриває провадження у справі, якщо після їх ухвалення виникли обставини, які є підставою для закриття провадження у справі, та ці судові рішення ще не виконані.

Оскільки невідповідність судового рішення нормам матеріального чи процесуального права виключає його законність, а відтак і визнання цього рішення таким, що втратило законну силу, за наявності заяви позивача про відмову від позову, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з наведених вище підстав із закриттям провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 листопада 2010 року та постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2011 року підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.

Керуючись ст. 55, п. 5 ч. 1 ст. 157, ст. ст. 160, 167, 210, 219, 220, 221, 223, 228, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Заяву Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» про відмову від позову задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 листопада 2010 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2011 року скасувати.

Провадження у справі № 2а-10055/10/2670 за позовом Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна