Ухвала суду № 41921382, 05.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" листопада 2014 р. м. Київ К/800/393/14

колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-судді: Юрченка В.В.,

суддів: Амєліна С.Є., Кобилянського М.Г.,

розглянувши в порядку касаційного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, полку патрульної служби при Одеському міському управлінні Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про скасування наказів про звільнення з органів внутрішніх справ, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 9 липня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року,

в с т а н о в и л а:

У травні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом.

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що наказами начальника ГУ МВС України в Одеській області від 8 травня 2013 року № 903 та від 3 червня 2013 року № 226 о/с позивача звільнено з органів внутрішніх справ України за порушення дисципліни. Вважає своє звільнення незаконним, оскільки службова перевірка проведена поверхово, не всебічно та не об'єктивно. Виконуючи обов'язки з охорони громадського порядку ОСОБА_1 своєчасно прибув за повідомленням чергового на вул. Воробйова, 44 та прийняв усі заходи для попередження злочину, допитав свідка та заявника, оглянув місце події, до приватної території не потрапив, оскільки не мав права. Крім цього, в період з 31 травня 2013 року по 4 червня 2013 року позивач був тимчасово непрацездатним, а тому оскаржувані накази видані незаконно. Просив з урахуванням уточнення позовних вимог скасувати накази начальника ГУ МВС України в Одеській області від 8 травня 2013 року № 903, від 3 червня 2013 року № 226 о/с щодо звільнення позивача з органів внутрішніх справ; поновити позивача на посаді інспектора полку патрульної служби при ОМУ ГУ МВС України в Одеській області; стягнути з полку патрульної служби при ОМУ ГУ МВС України в Одеській області середній заробіток за час вимушеного прогулу з 8 травня 2013 року по день поновлення на роботі.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 9 липня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 9 липня 2013 року - без змін.

Вказуючи на допущені, на думку ОСОБА_1, судами неповне з'ясування обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного процесуального та матеріального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його позов.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи по суті встановлено наступне.

Наказом ГУ МВС України в Одеській області «Про порушення наказів МВС України в частині реагування на повідомлення про правопорушення посадовими особами ОВС області та покарання винних» від 8 травня 2013 року № 903 з урахуванням змін, внесених наказом ГУ МВС України в Одеській області від 20 червня 2013 року № 1347, за безвідповідальне ставлення до виконання свої службових обов'язків, порушення вимог статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-ІV, грубе порушення вимог пунктів 1, 2 статті 10 розділу II Закону України «Про міліцію», що виразилося у не забезпеченні безпеки громадян і громадського порядку, не попередженні і не припиненні кримінального правопорушення, не вжитті профілактичних заходів, передбачених чинним законодавством, пункту 3.2.9 розділу 3 Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, затвердженої наказом МВС України № 940-12, пункту 2.4. Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інструкції, затвердженої наказом МВС України № 1050-12, інспектора патрульної служби 4 роти полку патрульної служби при ОМУ ГУМВС України в Одеській області, прапорщика міліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ за пунктом 63 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за порушення дисципліни).

На виконання зазначеного наказу начальником ГУМВС України в Одеській області видано наказ «По особовому складу» від 3 червня 2013 року № 226 о/с, відповідно до якого ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ за пунктом 63 «є» Положення.

Підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є результати службового розслідування, викладені у висновку службового розслідування по факту порушень службової дисципліни посадовими особами ОВС м. Одеси під час реагування на повідомлення про кримінальне правопорушення від 06 травня 2013 року № 5/1-557.

В ході службового розслідування встановлено наступне.

2 травня 2013 року о 21:39 год. до Одеського міського управління з Хаджибеївського ВМ Суворовського РВ ОМУ надійшла інформація про те, що черговою частиною відділу міліції зареєстровано повідомлення від чергового окремого батальйону міліції УДСО про встановлення факту пошкодження вікна й порушення внутрішньої обстановки в будинку за адресою АДРЕСА_1 (ЖЄО № 2920).

2 травня 2013 року о 02:18 год. по спецлінії « 102» надійшло повідомлення від громадянина ОСОБА_2 про те, що у зазначений будинок намагаються проникнути невідомі особи з метою пограбування і при цьому використовують спеціальні ріжучі пристрої («болгарка»). Заявник також повідомив, що інформацією про можливе правопорушення він володіє зі слів своїх батьків, які мешкають за вказаною адресою, в будинку на дві родини з суміжними входами, і залишив свій контактний телефон.

Вказану інформацію отримала оператор служби « 102» чергової частини ОМУ ГУМВС старший сержант міліції Ніколенко Т.Н., зареєструвала в журналі вхідних телефонних дзвінків за № 944 і негайно проінформувала чергову частину Хаджибеївського ВМ Суворовського РВ ОМУ для проведення відповідної перевірки.

Крім того, з метою оперативного реагування помічник оперативного чергового ОМУ сержант міліції Сябрук М.В. по радіостанції направив на місце екіпаж автопатруля «Зеніт-44» в складі інспектора патрульної служби 4 роти полку патрульної служби при ОМУ ГУМВС України в Одеській області прапорщика міліції ОСОБА_1 та інспектора патрульної служби цієї ж роти прапорщика міліції ОСОБА_5

Інспектори патрульної служби прапорщики міліції ОСОБА_1 і ОСОБА_5 на місці події опитали матір заявника ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка пояснила, що ОСОБА_2 викликав міліцію за її проханням, оскільки в сусідній квартирі, що розташована в одному з нею будинку, годину тому вона чула гучні звуки.

Оскільки власниця даної квартири на цей час перебуває за межами країни, то ОСОБА_6 запідозрила про знаходження в приміщенні сторонніх осіб. При цьому ОСОБА_6 показала міліціонерам розташування будинку зовні по периметру і шляхи доступу до вхідних дверей сусіднього будинку. Підійти до них можна було перелізши через паркан, але міліціонери не стали підходити безпосередньо на місце події, обмежившись лише візуальним спостереженням.

Не помітивши і не почувши нічого підозрілого, не провівши обстеження внутрішнього подвір'я, міліціонери доповіли оперативному черговому Хаджибеївського ВМ майору міліції Мазурашу В.О., що ніяких порушень громадського порядку ними не виявлено, слідів, прикмет, або інших фактів, які б вказували на присутність в будинку сторонніх осіб ними не встановлено. Після чого, з дозволу оперативного чергового, автопатруль «Зеніт-44» залишив місце події.

Наприкінці чергування прапорщик міліції ОСОБА_5 надав до чергової частини Хаджибеївського ВМ формальний рапорт про результати виїзду, в якому зазначив, що інформація про правопорушення не підтвердилася, з будь-якими заявами й повідомленнями до них ніхто не звертався, при цьому в рапорті не було відображено усіх обставин події, про які міліціонери дізналися від громадянки ОСОБА_6 і, які вказували на можливе скоєння кримінального правопорушення.

2 травня 2013 року о 20:25 год. до чергової частини Хаджибеївського ВМ Суворовського РВ ОМУ від чергового окремого батальйону міліції УДСО надійшло повідомлення про те, що нарядом СП ГЗ «Іванків -11» за повідомленням ОСОБА_6 під час проведення обстеження подвір'я будинку № 44 по вулиці Академіка Воробйова, виявлено сліди пошкодження вікна і порушення обстановки в будинку. Лише після того, як працівниками СОГ ВМ в будинку було виявлено труп громадянки ОСОБА_9, помічник начальника відділу - оперативний черговий чергової частини Хаджибеївського ВМ Суворовського РВ ОМУ майор міліції Щукін О.В. повідомив про виявлений факт керівництво відділу та вищестоящу чергову частину.

В подальшому матеріали повідомлення про виявлення трупу громадянки ОСОБА_9 в будинку АДРЕСА_1 у м. Одесі були внесені до ЄРДР за № 12013170490002564 від 3 травня 2013 року з правовою кваліфікацією п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України.

За результатами проведеного досудового розслідування по кримінальному провадженню встановлені особи, які причетні до скоєння умисного вбивства гр. ОСОБА_9, та встановлено, що злочин був скоєний в ніч на 2 травня 2013 року, приблизно в період часу з 01:00 год. до 03:00 год.

Відповідно до акту судово-медичного дослідження № 1610 від 3 травня 2013 року за результатами дослідження трупу гр. ОСОБА_9 встановлено, що смерть гр. ОСОБА_9 перебуває у прямому причинному зв'язку з нанесеними травмами черепно-лицьової частини.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що ГУ МВС України в Одеській області провело службове розслідування по факту порушень службової дисципліни посадовими особами ОВС м. Одеси під час реагування на повідомлення про кримінальне правопорушення у відповідності з вимогами Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ та Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, внаслідок чого звільнення позивача з органів внутрішніх справ є обґрунтованим і законним.

Апеляційний суд, який погодився з рішенням суду першої інстанції, виходив з того, що злочин був скоєний 2 травня 2013 року у проміжок часу з 01:00 год. до 03:00 год., в той час коли автопатруль «Зеніт-44» прибув за адресою по АДРЕСА_1 2 травня 2013 року о 02:38 год., провів поверхневий огляд будинку та прилеглої до нього території при відсутності освітлення. ОСОБА_1 і ОСОБА_5 не скористались наданою гр. ОСОБА_6 інформацією щодо можливості потрапити на подвір'я будинку № 44 перелізши через паркан з частини її подвір'я, проте надали рапорт про те, що порушення громадського порядку не виявлено.

Проте з такими висновками судів попередніх інстанцій погодитись не можна.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року № 565-XII міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Згідно з положеннями статті 2 Закону № 565-XII основними завданнями міліції є, зокрема, забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; запобігання правопорушенням та їх припинення; охорона і забезпечення громадського порядку; виявлення кримінальних правопорушень; участь у розкритті кримінальних правопорушень та розшуку осіб, які їх вчинили, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством.

Відповідно до положень статті 10 Закону № 565-XII міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана, зокрема, забезпечувати безпеку громадян і громадський порядок; виявляти, запобігати і припиняти кримінальні правопорушення, вживати з цією метою оперативно-розшукових та профілактичних заходів, передбачених чинним законодавством.

Пунктом 15 частини першої статті 11 Закону № 565-XII передбачено, що міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право входити безперешкодно у будь-який час доби:

а) на територію і в приміщення підприємств, установ і організацій, в тому числі митниці, та оглядати їх з метою припинення злочинів, переслідування осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, при стихійному лихові та інших надзвичайних обставинах;

б) на земельні ділянки, в жилі та інші приміщення громадян у разі переслідування злочинця або припинення злочину, що загрожує життю мешканців, а також при стихійному лихові та інших надзвичайних обставинах;

в) до житла чи до іншого володіння особи, яка перебуває під домашнім арештом або адміністративним наглядом, з метою перевірки виконання встановлених судом обмежень.

З огляду на викладене, судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено чи були наявні підстави для проникнення позивача як співробітника міліції до будинку та прибудинкової території по АДРЕСА_1, які є приватною власністю.

Крім цього, постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, полку патрульної служби при Одеському міському управлінні Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про скасування наказів про звільнення з органів внутрішніх справ, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка набрала законної сили, встановлено, що у даному випадку були відсутні явні підстави для проникнення співробітників міліції до будинку та прибудинкової території по АДРЕСА_1, які є приватною власністю громадянки ОСОБА_11

За таких обставин висновки судів попередніх інстанцій про наявність достатніх підстав для звільнення позивача з органів внутрішніх справ та відмови у задоволенні позовних вимог позивача є передчасними.

Відповідно до вимог частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 9 липня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий Юрченко В.В.

Судді Амєлін С.Є.

Кобилянський М.Г.