Ухвала суду № 41920946, 11.12.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/3100/14 Провадження № 22-ц/795/2368/2014 Категорія - цивільнаГоловуючий у I інстанції -Сапон А. В. Доповідач - Вінгаль В. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2014 року м.ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіВІНГАЛЬ В.М.суддів:КУЗЮРИ Л.В., ЗІНЧЕНКО С.П.при секретарі:Шкарупі Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ «Терра Банк» на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 жовтня 2014 року у справі за позовною заявою ОСОБА_4 до ПАТ «Терра Банк» про стягнення банківського вкладу,

в с т а н о в и в:

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 жовтня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_4 до ПАТ «Терра Банк» про стягнення банківського вкладу задоволено. Стягнуто з ПАТ «Терра Банк» на користь ОСОБА_4 180 000 гривень банківського вкладу. Стягнуто з ПАТ «Терра Банк» на користь держави 1800 гривень судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПАТ «Терра Банк» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення у справі, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ПАТ «Терра Банк» про стягнення банківського вкладу відмовити.

Апелянт зазначає, що відповідач на виконання умов Договору наступного дня після спливу строку депозиту перерахував суму вкладу та нараховані відсотки на рахунок «Вклад на вимогу» «2620», що підтверджується доданою до матеріалів справи банківською випискою по особовому рахунку «Вклад на вимогу» НОМЕР_1.

Апелянт зазначає, що суд проігнорував норму ч. 1 ст. 613 ЦК України, яка визначає, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дії, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Не вчинення таких дій є відсутністю заявлених вимог Позивача до Відповідача про повернення вкладу, що передбачено нормами чинного законодавства України та Договором.

Апелянт вказує на те, що суд першої інстанції, не з'ясував належним чином правовий статус ПАТ «Терра Банк» та повноваження Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в результаті чого виникла невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, оскільки станом на момент ухвалення рішення відповідач знаходиться в стадії ліквідації. Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21.08.2014 року № 72 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Терра Банк» та наказу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21.08.2014 року № 148 «Про призначення Ірклієнка Ю.П. уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Терра Банк», покладено на уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Ірклієнка Ю.П.

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним законом у даних правовідносинах. Вказані порушення норм діючого законодавства призвели до прийняття неправомірного рішення, що відповідно норм вимог законодавства є підставою для скасування рішення.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без зміни виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що нараховані відсотки по вкладу за березень 2014 року були виплачені позивачу 26.03.2014 року. Виплативши суму нарахованих процентів за березень 2014 року банк відмовився повертати позивачу суму вкладу в розмірі 180000 грн.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується апеляційний суд.

Судом першої інстанції встановлено, що між ОСОБА_4 та ПАТ «Терра Банк» 18.03.2013 року було укладено договір банківського вкладу (депозиту) № ДР-81981:980 «Родинний». За умовами цього договору позивач розмістив на вкладному (депозитному) рахунку грошові кошти в сумі 180000 гривень на строк 370 днів з 18.03.2013 року по 23.03.2014 року з процентною ставкою 23% річних. Внесення коштів до банку підтверджується квитанцією від 18.03.2013 року.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вищевказаного договору банк зобов'язаний повернути суму вкладу та нараховані відсотки у строк вказаний у договорі, а також штрафні санкції в разі несвоєчасного виконання умов договору. Строк дії договору закінчився 23.03.2014 року.

Відповідно до вимог ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», під час тимчасової адміністрації не здійснюється:

1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;

2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку;

3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);

4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом.

6. Обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо:

1) виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом;

2) витрат, пов'язаних із забезпеченням його операційної діяльності відповідно до частини четвертої цієї статті;

3) виплати заробітної плати, авторської винагороди, відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю працівників банку.

Таким чином, стягнення судом на користь позивача депозитного вкладу не суперечить вимогам діючого законодавства та матеріалам справи.

Доводи, які викладені в апеляційній скарзі не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, оскільки воно ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ПАТ «Терра Банк» - відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 жовтня 2014 року - залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності негайно і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:Судді: