Ухвала суду № 41920901, 12.12.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 737/67/13-ц Провадження № 22-ц/795/6/2014 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Войтех О. І. Доповідач - Хромець Н. С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2014 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіХромець Н.С.суддів:Бечка Є.М., Горобець Т.В. при секретарі:Мартиновій А.В.за участю:позивача ОСОБА_5, його представника ОСОБА_6, відповідача ОСОБА_7, його представника адвоката ОСОБА_8

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 12 липня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7, Салтиково-Дівицької сільської ради про визнання заповіту недійсним,

в с т а н о в и в:

Рішенням Куликівського районного суду від 12 липня 2013 року у позові ОСОБА_5 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення місцевого суду і ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог. Позивач вважає, що рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням норм процесуального права та неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи. Зокрема, позивач посилається на незаконну відмову суду у призначенні повторної посмертної судово-психіатричної експертизи і порушення при цьому вимог ст. 235 ЦПК України.

Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відмовляючи у позові суд першої інстанції виходив з того, що обставини, на які посилається позивач, не доведені. Такі висновки суду відповідають встановленим обставинам і вимогам закону.

Позовні вимоги обґрунтовувались посиланням на те, що спадкодавець ОСОБА_9 на момент посвідчення заповіту перебував у тяжкому стані і не міг розуміти значення своїх дій. Проте, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження доводів позивача щодо неспроможності спадкодавця розуміти значення своїх дій і керувати ними внаслідок хвороби. Дійсно, з матеріалів справи вбачається, що 27 серпня 2012 р. ОСОБА_9 вдома оглядав лікар-невролог. Із запису в амбулаторній карті на ім'я ОСОБА_9 встановлено, що захворів пацієнт 25 серпня 2012 р., на час огляду хворий перебував у свідомості, від госпіталізації категорично відмовився. З показань свідка ОСОБА_10 вбачається, що ОСОБА_9 чітко пояснив він який саме заповіт він бажає скласти, поведінка його була адекватною, підписав заповіт особисто.

Висновком судово-психіатричної експертизи № 15 від 23.10.2014 року, поведеної Українським науково-дослідним інститутом соціальної і судової психіатрії та наркології, підтверджено, що на час складання заповіту ОСОБА_9 психічним розладом чи захворюванням не страждав, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с. 232-238).

Виходячи з вимог ст. 212 ЦПК України та неможливості надання експертного висновку через недостатність матеріалів , рішення суду відповідає встановленим обставинам.

Посилання на ст. 235 ЦПК України також є помилковим, оскільки дана справа є справою позовного провадження, а вказана норма процесуального закону стосується розгляду справ окремого провадження.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, а рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 12 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: