справа № 691/245/14-к
провадження № 1-кп/691/62/14
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2014 року Городищенський районний суд Черкаської області
в складі :
головуючого судді Голосія А.В.
при секретарі Волошиній І.Л.
з участю прокурора Климюк Я.В.
адвоката ОСОБА_1
обвинувачених: ОСОБА_2
ОСОБА_3
ОСОБА_4
Законного представника обвинуваченого ОСОБА_3 ОСОБА_5
Законного представника обвинуваченого ОСОБА_4 ОСОБА_6
потерпілих: ОСОБА_7
ОСОБА_8
представника кримінальної міліції у справах дітей
Городищенського РВ УМВС України
в Черкаській області Мухи М. О.
представника служби у справах дітей
Городищенської райдержадміністрації Ніколаєнко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городище, кримінальне провадження № 12013250110000757 за обвинуваченням:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Черкаси, Черкаської області, українця, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, не працюючого, проживаючого АДРЕСА_1, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1ст.304 КК України.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Черкаси, Черкаської області, українця, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, не працюючого, без реєстрації, але фактично проживаючого АДРЕСА_2, раніше судимого Драбівським районним судом 07.04.2011 року за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, звільненого умовно - достроково Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області 01.02.2013 року з невідбутою частиною покарання строком 11 місяців 6 днів позбавлення волі, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.304 КК України.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця та жителя АДРЕСА_3, громадянина України, українця, освіта неповна середня, не одруженого, студента 3 курсу ПТУ №14 м. Городище, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2, будучи раніше засудженим Драбівським районним судом 07.04.2011 року за ч.3 ст.185 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, звільненого умовно - достроково Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області 01.02.2013 року з невідбутою частиною покарання 11 місяців 6 днів позбавлення волі, після звільнення на шлях виправлення не став та знову скоїв корисливі злочини: так, він, за попередньою змовою та разом з неповнолітнім ОСОБА_3 12 жовтня 2013 року, близько 22 години, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, прибули до будинковолодіння за адресою АДРЕСА_4, де шляхом виставлення віконної рами із вікна, проникли до середини будинку та викрали майно із вказаного будинку, а саме: дві подушки, вартістю 1 подушки 50 грн., на суму 100 грн., два покривала, вартістю 1 покривала 75 грн., на суму 150 грн., два полуторних набори постільної білизни, вартістю 1 набора 120 грн., на суму 240 грн., DVD - програвач, марки ВВС, вартістю 400 грн., тюнер до супутникового телебачення, марки EuroSky DVD - 8004 Super, вартістю 50 грн., жіночий сарафан вартістю 80 грн., чоловічу спортивну куртку вартістю 80 грн., дві бавовняних ковдри вартістю 1 ковдри 185 грн., на суму 370 грн., одну синтетичну ковдру вартістю 100 грн., яке винесли з території даного домоволодіння та розпорядилися ним на власний розсуд, а всього викрали майна на загальну суму 2020 гривень.
Крім того, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4,13 лютого 2014 року, близько 21 год. 00 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою, знаходячись біля кафе - бару «Тропіканка», яке розташоване по вул. Миру, м. Городище, Черкаської області, маючи єдину мету на відкрите заволодіння майном ОСОБА_7, здійснили напад на останнього. При цьому ОСОБА_3 наніс декілька ударів рукою в обличчя ОСОБА_7, який внаслідок вказаних дій упав на землю, а він наніс ще декілька ударів йому в обличчя. Після чого ОСОБА_3 придавив коліном тулуб ОСОБА_7 з метою подолання опору останнього та полегшення заволодіння майном потерпілого, при цьому разом з ОСОБА_2, провели незаконний обшук потерпілого, в результаті чого заволоділи його майном, а саме мобільним телефоном марки « Флай DS 105 D», вартістю 250 грн., з вмонтованими картками операторів мобільного зв'язку «КиївСтар», вартістю 10 грн., на рахунку якого знаходилися кошти в сумі 27 грн. 37 коп. та «Life» вартістю 15 грн., картою пам'яті micro SD 2 GB вартістю 53 грн., гаманцем вартістю 246 грн., у якому знаходилися грошові кошти у сумі 400 грн. та двома банківськими картками «Приватбанк». Після вилучення майна у потерпілого, ОСОБА_3та ОСОБА_2, продовжуючи реалізовувати свій намір, спрямований на заволодіння грошима потерпілого, які на їх думку перебували на його банківських рахунках, почали по черзі завдавати потерпілому удари руками в обличчя для того, щоб отримати від нього інформацію про пін коди до вилучених банківських карток. Внаслідок застосованого насильства ОСОБА_3 завдав потерпілому тілесні ушкодження, які згідно висновку експерта №25 від 18.02.2014 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Крім того, ОСОБА_3 13 лютого 2014 року в ході вчиненого ним спільно із ОСОБА_2 нападу з метою відкритого заволодіння майном ОСОБА_7, діючи умисно, завідомо знаючи про те, що ОСОБА_4, являється неповнолітнім, передав останньому одну із вилучених у потерпілого банківських карток для того, щоб він пішов та перевірив наявність на картці грошових коштів, який в свою чергу добровільно, отримавши вказану картку, пішов до банкомату перевіряти наявність грошових коштів на рахунку, чим викликав у ОСОБА_4 бажання взяти участь у вчиненні вказаного злочину, який в свою чергу своєю поведінкою, а саме за мовчазної згоди, прийняв пропозиції ОСОБА_3 виконати одну із дій, направлених на заволодіння грошима потерпілого ОСОБА_7
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3, в пред'явлених обвинуваченнях визнав себе винним повністю та пояснив, що 12 жовтня 2013 року, близько 22 години, разом з ОСОБА_2, прибули до будинковолодіння за адресою АДРЕСА_4, проникли до будинку та викрали майно із вказаного будинку, а саме дві подушки, два покривала, два набори постільної білизни, DVD - програвач, тюнер до супутникового телебачення. Викрадене майно перенесли до будинковолодіння, в якому мешкав ОСОБА_3 та розпорядились ним на власний розсуд.
Крім того, ОСОБА_3 разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_4 13 лютого 2014 року, близько 21 год. 00 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля кафе - бару «Тропіканка», яке розташоване по вул. Миру, м. Городище, Черкаської області, здійснили напад на ОСОБА_7, при цьому він наніс декілька ударів рукою в обличчя потерпілого ОСОБА_7, який внаслідок вказаних дій упав на землю, та ще декілька ударів йому в обличчя,який знаходився в положенні лежачи, після чого вони разом з ОСОБА_2 провели незаконний обшук потерпілого, в результаті чого заволоділи його майном, а саме мобільним телефоном з картками операторів мобільного зв'язку «КиївСтар» та «Life», гаманцем, готівкою в сумі 400 грн. та двома банківськими картками «Приватбанк».
ОСОБА_3, 13 лютого 2014 року в ході вчиненого ним спільно із ОСОБА_2 нападу з метою відкритого заволодіння майном ОСОБА_7, діючи умисно, завідомо знаючи про те, що ОСОБА_4, неповнолітній, передав останньому одну із вилучених у потерпілого банківських карток для того, щоб він пішов та перевірив наявність на картці грошових коштів, який в свою чергу добровільно, отримавши вказану картку, пішов до банкомату перевіряти наявність грошових коштів на рахунку, тобто своїми умисними діями, викликав у ОСОБА_4 бажання взяти участь у вчиненні вказаного злочину, який в свою чергу за мовчазної згоди, прийняв пропозиції ОСОБА_3 виконати одну із дій, направлених на заволодіння грошима потерпілого ОСОБА_7
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 в пред'явленому обвинуваченні визнав себе винним повністю та пояснив, що близько 21 години 13 лютого 2014 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, під час скоєного ОСОБА_3 та ОСОБА_2, нападу на ОСОБА_7 біля кафе - бару «Тропіканка», що вул. Миру в м. Городище, який виразився у завданні тілесних ушкоджень та незаконному заволодінні майном потерпілого, після передачі йому ОСОБА_3 однієї із вилучених у ОСОБА_7, банківських карток, та будучи присутнім при діях ОСОБА_2 та ОСОБА_3, розуміючи, що відносно потерпілого вчиняються незаконні дії, пов'язані із вилученням належного йому майна, в свою чергу, добровільно, приєднався до них та сприяв продовженню реалізації єдиного умислу ОСОБА_3 та ОСОБА_2 щодо заволодіння майном потерпілого. Він, отримавши від ОСОБА_3 банківську картку належну потерпілому та пропозицію сходити перевірити наявність на картці грошових коштів, пішов в напрямку розташування банкомату, але у зв'язку із тим, що введений пін код був не вірний та із-за відсутності на картці коштів, заволодіти вказаними коштами не зміг, після чого ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, пішли від місця злочину та мали змогу розпорядитися викраденим, і таким чином ОСОБА_4С, вчинив одну із дій, пов'язаних із незаконним заволодінням майном в ході учиненого грабежу.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 в пред'явлених обвинуваченнях визнав себе винним повністю та пояснив, що 12 жовтня 2013 року близько 22 години, разом з неповнолітнім ОСОБА_3, прибув до будинковолодіння за адресою АДРЕСА_4, де шляхом виставлення віконної рами із вікна, проник до будинку та викрав майно із вказаного будинку, а саме: дві подушки, два покривала, два набори постільної білизни, DVD - програвач, тюнер до супутникового телебачення, яким розпорядилися на власний розсуд.
Крім того, ОСОБА_2 разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_4, 13 лютого 2014 року, близько 21 год. 00 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля кафе - бару «Тропіканка», що в м. Городище, Черкаської області, здійснили напад на ОСОБА_7, при цьому ОСОБА_3 наніс декілька ударів рукою потерпілому в обличчя, який внаслідок вказаних дій упав на землю, та ще декілька ударів в обличчя ОСОБА_7, який знаходився на землі, разом провели незаконний обшук ОСОБА_7, в результаті чого заволоділи його майном, а саме мобільним телефоном з картками операторів мобільного зв'язку «КиївСтар», та «Life», гаманцем та двома банківськими картками «Приватбанк».
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_8, пояснила, що 12.10.2013 року коли її не було вдома, із її домоволодіння було викрадено подушки, покривала, набори постільної білизни, DVD - програвач, тюнер до супутникового телебачення, про що вона повідомила в міліцію. А з часом з»ясувалося, що дану крадіжку скоїли ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Вина обвинувачених підтверджується також показами потерпілого ОСОБА_7 про те, що ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, здійснили напад на нього, нанісши удари в обличчя та інші частини тіла та провівши незаконний обшук, заволоділи мобільним телефоном, з картками операторів зв'язку «Київстар» та «Life», гаманцем, грошовими коштами та двома банківськими картками «Приватбанк».
Враховуючи те, що обвинувачені ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, свою вину у вчиненні інкримінованих їм органом досудового розслідування кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнали в повному обсязі, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачені ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст.349 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечують проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
На підставі викладеного, суд, допитавши обвинувачених, потерпілих, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують осіб обвинувачених, прийшов до висновку, що пред'явлене обвинувачення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, доказане повністю.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2, скоїв таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло, його дії суд кваліфікує за ч.3 ст. 185 КК України.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2, вчинив грабіж, поєднаний із насильством, який не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб, його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 втягнув у злочинну діяльність неповнолітнього ОСОБА_3, його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 304 КК України.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 скоїв таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло, його дії суд кваліфікує за ч.3 ст. 185 КК України.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3, вчинив грабіж, поєднаний із насильством, який не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб, його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 втягнув у злочинну діяльність неповнолітнього ОСОБА_4, його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 304 КК України.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4, вчинив грабіж, поєднаний із насильством, який не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб, його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченим ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, суд враховує, ступінь тяжкості скоєних ними злочинів, осіб винних, обставини, що пом'якшують та обтяжують їх відповідальність.
В якості пом"якшуючих обставин суд враховує щире каяття обвинувачених, активне сприяння розкриттю злочинів та вчинення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 злочинів, будучи неповнолітніми.
Обставини справи, які обтяжують покарання обвинувачених, суд визнає скоєння злочинів в стані алкогольного сп»яніння.
Суд, враховує, що обвинувачений ОСОБА_2, свою вину визнав повністю, щиросердно кається в скоєному, збіг складних життєвих обставин, ріс без батьківського та родинного піклування, а також те, що він негативно характеризується, займався бродяжництвом і будучи раніше судимим, та звільненим умовно - достроково з невідбутою частиною покарання на шлях виправлення не став, вчинив нові злочини, вважає, що його виправлення і перевиховання можливе лише при ізоляції від суспільства, шляхом призначення йому покарання у вигляді реального позбавлення волі.
Суд, враховує, що обвинувачений ОСОБА_3, свою вину визнав повністю, щиросердно кається в скоєному, збіг складних життєвих обставин, ріс без батьківського та родинного піклування, а також те, що він негативно характеризуються, вважає, за можливе призначити йому покарання із застосуванням ст. 75,104 КК України звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробуванням та із застосуванням до нього обов»язків, передбачених п.п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4, свою вину визнав повністю, щиросердно кається в скоєному, а також те, що він позитивно характеризується по місцю проживання та навчання, є неповнолітнім, суд вважає, за можливе призначити йому покарання із застосуванням ст. 75,104 КК України звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробуванням та із застосуванням до нього обов»язків, передбачених п.п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України.
Цивільні позови не заявлялися.
Суд, вважає за необхідне стягнути з обвинувачених витрати за проведення судово- дактилоскопічної експертизи.
Речові докази по справі, які мають цінність, суд вважає за необхідне повернути за належністю.
Керуючись ч.1 ст. 325, ч. 3 ст. 349, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -
З А С У Д И В :
визнати ОСОБА_2, винним у скоєнні злочинів передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 304 КК України і призначити йому покарання по даних статтях:
за ч. 3 ст. 185 КК України -3 (три) роки позбавлення волі;
за ч. 2 ст. 186 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі;
за ч. 1 ст. 304 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі;
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточну міру покарання призначити йому у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ч.1, 4 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до цього покарання частково приєднати невідбуту частину покарання, призначену за вироком Драбівського районного суду Черкаської області від 07.04.2011 року у вигляді 11 місяців 6 днів позбавлення волі та призначити остаточне покарання у вигляді 4 (чотирьох) років і 1(одного) місяця позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили - залишити без змін.
Термін відбуття покарання ОСОБА_2, рахувати з 11.12.2014 року, зарахувавши в цей термін час знаходження його під вартою з 14.02.2014 року по 11.12.2014 року включно.
Визнати ОСОБА_3, винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 304 КК України і призначити йому покарання по даних статях:
за ч. 3 ст. 185 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі;
за ч. 2 ст. 186 КК України - 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі;
за ч. 1 ст. 304 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі;
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточну міру покарання призначити йому у вигляді 4 (чотирьох) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.
На підставі ст.104 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом дворічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі п.п.2,3,4 ч.1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з'являтися в цей орган для реєстрації.
Запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді домашнього арешту, скасувати.
Визнати ОСОБА_4, винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України і призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.104 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом дворічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі п.п.2,3,4 ч.1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з'являтися в цей орган для реєстрації.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати.
Стягнути із засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь держави 305, 90 грн. витрат за проведення судово-дактилоскопічної експертизи в рівних частинах по 101,97 грн. з кожного.
Речові докази:
- дві подушки, два постільні набори, чоловічу спортивну куртку, жіночий сарафан, тюнер, два покривала, три одіяла, які знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_8, повернути власнику за належністю, звільнивши її від зобов»язання по зберігальній розписці;
- спортивну куртку сірого кольору із підкладкою голубого кольору, джинсові штани синього кольору із ремнем із шкірозамінника чорного кольору, цифровий фотоапарат Nicon S 2700 №40037172 із флеш картою Трансенд ємкістю 16 Гб, акумуляторною батареєю, мобільний телефон Самсунг GТ - Е 2121 В, імеі НОМЕР_1 із сім картою оператора мобільного зв'язку «Київстар», акумуляторною батареєю, мобільний телефон Нокіа 5310 Експрес Мюзік, імеі НОМЕР_2 із сім картою мобільного зв'язку «Лайф», акумуляторною батареєю, гаманець із шкірозамінника чорного кольору, три упаковки презервативів, карти «Приватбанк» НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, спортивну куртку чорного кольору із написом на ній «BMW», кросівки білого кольору, які знаходяться на зберіганні у кімнаті речових доказів Городищенського РВ УМВС повернути власникам за належністю;
- грошові кошти в сумі 125 гривень 77 копійок - повернути власнику за належністю
- паспорт громадянина України, виданий на ім'я ОСОБА_2, 27.10.2011 року Прилуцьким МВ УМВС України в Чернігівській області, НОМЕР_6 залишити при особовій справі ОСОБА_2
- мобільний телефон Флай DS 105 D, імеі НОМЕР_7, НОМЕР_8 із сім картами операторів мобільного зв'язку «Київстар» та «Лайф», флеш картою СанДіск ємкістю 2 Гб, акумуляторною батареєю, грошові кошти в сумі 400 гривень, обкладинку до паспорта та дві пластикові карти «Приватбанк» НОМЕР_9, НОМЕР_10, капелюх, гаманець в якому знаходиться хрестик, повернути потерпілому ОСОБА_7 за належністю, звільнивши його від зобов»язання по зберігальній розписці;
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Черкаської області через Городищенський районний суд протягом 30 днів - учасниками процесу з дня його проголошення, а засудженими ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в той же строк з моменту отримання копії вироку.
Вирок не може бути оскаржений з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.
Суддя А. В. Голосій
Судове рішення № 41919932, Городищенський районний суд Черкаської області було прийнято 11.12.2014. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 691/245/14-к. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: