Рішення № 41918300, 15.12.2014, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/522/9204/14

Справа № 2/1513/704/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.2014 року, Приморський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого судді - Турецького О.С.,

при секретарі - Гасуляк С.Г.,

за участю відповідачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Приморського районного суду м. Одеси, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И В:

Представник Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (далі - ПАТ «ВіЕйБі Банк») звернувся до суду з вказаним вище позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, вказуючи на те, що 08.12.2006 року між ВАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 279/06ф-2, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 75.000,00 доларів США під 14 % річних, строком до 07.12.2013 року.

Підписавши Кредитний договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності, Відповідач систематично порушував свої зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості за користування кредитними коштами в розмірі 313.257,49 грн.

Також, 11.12.2006 року між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_4, в якості забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1, було укладеного Іпотечний договір, предметом якого стала квартира АДРЕСА_1, загальною площею 80,9 кв.м., яка належить ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу.

Посилаючись на викладене, представник позивача просив суд позов задовольнити.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 позов не визнав, відповідачка ОСОБА_2 проти задоволення позову не заперечувала.

Представник позивача, до судового засідання, надав заяву, в якій просив розглядати справу в його відсутність, викладене в позовній заяві підтримує в повному обсязі.

Згідно ч. 2 ст. 158 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

З'ясувавши обставини, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, правовідносини сторін, що випливають з таких обставин, вислухавши учасників цивільного процесу, перевіривши їх доводи наявними в справі доказами, дослідивши матеріали справи, надавши їм правову оцінку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

08.12.2006 року між ВАТ «ВіЕйБі Банк», правонаступником якого є ПАТ «ВіЕйБі Банк», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 279/06ф-2, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 75.000,00 доларів США під 14 % річних, строком до 07.12.2013 року.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 2.6 та п. 3.3 Кредитного договору, Позичальник зобов'язався використовувати кредит за цільовим призначенням і забезпечити повернення отриманого кредиту і сплату нарахованих процентів та комісій у встановлені договором строки, однак всупереч умовам Кредитного договору тривалий час не здійснює погашення кредиту.

Підписавши Кредитний договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності, Відповідач систематично порушував свої зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості за користування кредитними коштами, яка станом на 22.02.2012 року складає 313.257,49 грн.

Також, 11.12.2006 року між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_4, в якості забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1, було укладеного Іпотечний договір, предметом якого стала квартира АДРЕСА_1, загальною площею 80,9 кв.м., яка належить ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ст. 1049 ЦК України, Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до вимог статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» (далі - Закон), звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 7 Закону, за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині.

Відповідно ч. 1 ст. 33 Закону, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ст. 37 Закону, іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

У зв'язку із втратою усіх прав колишнім власником, зайняття ним приміщення вважається самоправним, а тому існують всі підстави для його виселення.

Відповідно до ст. 116 ЖК України, осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

Згідно ст. 156 ЖК України, члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Статтею 157 ЖК України визначено, що членів сім'ї власника жилого будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених частиною першою статті 116 цього Кодексу. Виселення провадиться у судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

Так, у зв'язку із тим, що власник втратив право користування та право володіння квартирою, усі мешканці та члени сім'ї власника втратили також таке право, передбачене ст.156 ЖК України, що є підставою для їх виселення, як осіб, що самовільно зайняли жиле приміщення на підставі ст. 116 ЖК України та на підставі ст. 391 ЦК України з метою усунення обмежень та перешкод у здійсненні права власності Позивачем.

Крім того, відповідно до ст. 39 Закону, одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Відповідно до ст. 109 ЖК України, виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом.

Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до вимог законодавства, позивач направив письмову вимогу про усунення порушень та виконання зобов'язання, однак вимога виконана не була.

Згідно ч. 4 ст. 9 ЖК УРСР, ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 40 Закону, звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п.п.3.1 Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 22.11.2012 року № 1077 «Про затвердження Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

В силу ст. 114 ЦПК України: «Позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини».

У відповідності до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ «ВіЕйБі Банк» є законними та підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК У країни, судові витрати складаються з судового боргу та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 6, 8, 10-11, 15, 18, 60, 88, 114, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27-Т, код ЄДРПОУ: 19017842) заборгованість за Кредитним договором № 279/06ф-2 від 08.12.2006 року в розмірі 313.257 (триста тринадцять тисяч двісті п?ятдесят сім) гривень 49 (сорок дев'ять) копійок.

В рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 279/06ф-2 від 08.12.2006 року в розмірі 313.257 (триста тринадцять тисяч двісті п?ятдесят сім) гривень 49 (сорок дев'ять) копійок перед Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27-Т, код ЄДРПОУ: 19017842) звернути стягнення на предмет іпотеки (на підставі договору іпотеки номер у реєстрі 10065 від 11.12.2006 року, посвідченого ОСОБА_5, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу), а саме: на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 80,9 кв.м., в тому числі житловою площею 50,9 кв.м., шляхом продажу на прилюдних торгах з визначенням початкової ціни на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Виселити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 з квартири АДРЕСА_1, загальною площею 80,9 кв.м., а аткож інших осіб, які проживають і зареєстровані за вказаною адресою.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27-Т, код ЄДРПОУ: 19017842) судові витрати, а саме: судовий збір в розмірі 3.132 (три тисячі сто тридцять дві) гривні 57 (п?ятдесят сім) копійок.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд міста Одеси шляхом подачі скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подавати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: О.С.Турецький

15 грудня 2014 року