Ухвала суду № 41917811, 09.12.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/8718/13-ц 09.12.2014 09.12.2014 09.12.2014

Провадження № 22ц-784/3119/14 Головуючий у 1-й інстанції Кокорєв В.В.

Доповідач апеляційного суду Кушнірова Т.Б.

Ухвала

Іменем України

09 грудня 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Базовкіної Т.М.,

суддів: Кушнірової Т.Б., Яворської Ж.М.,

при секретарі Богуславській О.М.,

за участю:

- представника позивача ОСОБА_2,

- представників відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

- представника третьої особи ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_6

на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14 жовтня 2014 року, постановлену у справі за заявою ОСОБА_6 про ухвалення додаткового рішення,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 09 вересня 2014 року позов Банку задоволено.

В рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором № 010/42-0-2/12-114 від 26 жовтня 2012 року, укладеного між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_8, яка станом на 01 липня 2013 року становить 5 832 612 грн 43 коп., що складається: 5 400 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 3 89465 грн. 75 коп. - заборгованість за відсотками за період з 27 лютого 2013 року по 01 липня 2013 року; 6 868 грн.66 коп. - заборгованість за прострочення сплати відсотків за період з 29 березня 2013 року по 01 липня 2013 року; 36 278 грн. 02 коп. - штраф за нецільове використання кредиту звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежитловий об'єкт, що розташований в АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_9 на підставі ухвали Заводського районного суду м. Миколаєва від 08 травня 2013 року, зареєстрованого державним реєстратором Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області 29 травня 2014 року, шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження згідно Закону України «Про виконавче провадження», встановивши початкову ціну на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки майна незалежним експертом.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

30 вересня 2014 року ОСОБА_6 звернувся в суд із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі, посилаючись на те, що суд при ухваленні рішення не вирішив позов по суті щодо нього.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14 жовтня 2014 року в задоволенні заяви ОСОБА_6 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу суду, посилаючись на її незаконність.

Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Додаткове рішення ухвалюється в порядку передбаченому ст. 220 ЦПК України, яка визначає підстави і порядок ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до ст. 220 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішив питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 367 цього Кодексу; судом не вирішено питання про судові витрати.

Вимоги, викладені в заяві ОСОБА_6 про ухвалення додаткового рішення не ґрунтуються на положеннях наведеної норми, оскільки направлені на зміну суті ухваленого місцевим судом рішення.

За такого, суд обґрунтовано відмовив в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, а тому підстав для скасування оскаржуваної ухвали немає.

Керуючись ст. ст. 210,221 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити, а ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді