Вирок № 41913011, 05.11.2014, Нововодолазький районний суд Харківської області

Справа № 631/1745/14-к

№ провадження 1-кп/631/138/14

ряд. 12

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 листопада 2014 року смт. Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області в складі :

головуючого судді Марюхна Л.А.

при секретарі Великородній Л.Ф.

за участю прокурора Шахматова О.В.

обвинувачуваної ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12014220390000011 від 23.09.2014 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Харків, Харківської області, громадянки України, маючої середню технічну освіту, працюючої управляючою в ПП «Перепелиний рай», зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 фактично проживаючій за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимій,у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172 КК україни

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 є посадовою особою суб'єкта підприємницької діяльності ПП «Перепелиний рай», зареєстрованого 25.01.2011 року Нововодолазькою районною державною адміністрацією Харківської області за №37346470, з правом найму робочої сили, яка здійснює організаційно-розпорядчі функції в роздрібній торгівлі свого підприємства, яка, здійснюючи підприємницьку діяльність по роздрібній торгівлі продуктами харчування в кафе «Перепелиний рай», розташованому за адресою: Харківська область, Нововодолазький район, с.Станичне, вул.Леніна, 1, скоїла грубе порушення законодавства про працю при наступних обставинах.

Конституцією України ст.ст. 43, 46 гарантовано, що «кожен має право на належні, безпечні умови праці, на заробітну плату, не нижче, від встановленої законом. Право на своєчасне отримання винагороди за роботу захищено законом, громадяни мають право на соціальний захист, який включає право на забезпечення їх у випадку повної, часткової чи тимчасової втрати працездатності, безробіття. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ та організацій…»

Згідно ст.ст. 21, 23, 24, 24-1, 26, 48, 50, 52, 66, 253, 254 Кодексу законів про працю України визначено, що «… трудовий договір це угода між робітником та власником підприємства, відповідно до якої робітник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства зобов'язується виплачувати робітнику заробітну плату та умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю…, трудова угода може бути безстроковою, на визначений термін, трудова угода укладається у письмовій формі та дотримання письмової форми є обов'язковим при укладанні з фізичною особою…, при укладенні трудової угоди, громадянин зобов'язаний надати паспорт, трудову книжку, укладення трудової угоди оформляється наказом чи розпорядженням власника чи уповноваженого ним органу про зарахування робітника на роботу…, дана трудова угода в тижневий термін підлягає реєстрації в державній службі зайнятості…». «При укладенні трудової угоди, може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності робітника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути передбачена в наказі про прийняття на роботу робітника. В період випробування на робітників поширюється законодавство про працю». «Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітника. Трудові книжки ведуться на всіх робітників, які працюють на підприємстві більше п'яти днів…», «Нормальна діяльність робочого часу робітників не може перевищувати 40 годин на тиждень». «Для робітників встановлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. При шестиденному робочому тижні, тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 годин при тижневій нормі 40 годин». «Робітникам надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва не включається в робочий час. Перерва для відпочинку та харчування повинна надаватися, як правило, через чотири години після початку роботи». «Особи, які працюють по трудовій угоді на підприємствах, установах незалежно від форми власності, виду діяльності, підлягають загальнообов'язковому державному страхуванню. Основними джерелами засобів загальнообов'язкового соціального страхування є внески власників підприємств…».

ОСОБА_1, являючись посадовою особою суб'єкта підприємницької діяльності ПП «Перепелиний рай», яке є платником єдиного податку, а також володіючи повноваженнями по прийому та звільненню робітників, визначенню розміру їх заробітної плати у сфері роздрібної торгівлі в належному їй на праві приватної власності кафе «Перепелиний рай», розташованому за адресою: Харківська область, Нововодолазький район, с.Станичне, вул.Леніна, 1, тобто посадовою особою, у вказаний вище період часу здійснювала з метою отримання прибутку в даному торгівельному павільйоні підприємницьку діяльність у вигляді роздрібної торгівлі продуктами харчування.

В період часу із 18.04.2014, ОСОБА_1, будучи посадовою особою суб'єкта підприємницької діяльності, з метою отримання прибутку, шляхом реалізації товарів та наданням послуг найманим нею працівником - поваром ОСОБА_3, діючи з корисливих мотивів, з метою грубого порушення законодавства про працю та подальшого ухилення від обов'язкових платежів в бюджет у вигляді прибуткового податку, загальнообов'язкових платежів у Пенсійний фонд та інші фонди України, стала на шлях нелегального використання праці найманого робітника, скоївши при цьому злочин, пов'язаний із грубим порушенням законодавства про працю, а саме:

18.04.2014 року посадова особа суб'єкту підприємницької діяльності ПП «Перепелиний рай», ОСОБА_1 прийняла до себе на роботу у вищезазначене кафе на посаду повара ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, при цьому трудові відносини із ОСОБА_3 про прийом її на роботу, та зокрема з іспитовим терміном, не оформила, відповідного запису в її трудовій книжці не зробила, в Нововодолазькому РЦЗ трудову угоду з вказаною особою не зареєструвала, та грубо порушила законодавство про працю відносно вищезазначеного робітника.

Так, посадова особа суб'єкта підприємницької діяльності ПП «Перепелиний рай», ОСОБА_1, діючи умисно, з метою грубого порушення трудового законодавства України, прийняла 18.04.2014 року на роботу без документального оформлення на посаду повара ОСОБА_3, яка працювала поваром до 23.09.2014 через добу , 12 годин робочого часу, з 8.00 години до 20.00 години. При цьому ОСОБА_1 грубо порушувала трудові права вищезазначеного робітника, тобто ОСОБА_3, неофіційно виплачувала заробітну плату по 90 гривень в добу за відпрацьовані 12 годин, а також не проводила відрахувань на її соціальне страхування, не внесла відмітку в трудову книжку ОСОБА_3 про її трудовий стаж у даного суб'єкта підприємницької діяльності, чим грубо порушила законодавство про працю, соціальні та трудові права, передбачені статтями 43, 46 Конституції України «Дане право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ, організацій», яке по вині суб'єкта підприємницької діяльності ПП «Перепелиний рай» ОСОБА_1 не проводилось.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172 КК України, тобто грубе порушення законодавства про працю.

Під час досудового розслідування між підозрюваною та потерпілою 20.10.2014 року укладена угода про примирення.

Згідно з даною угодою підозрювана повністю визнала свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172 КК України .

Підозрювана розуміє, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладання та затвердження означеної угоди для сторін є:

для підозрюваного - обмеження права на оскарження вироку,

для потерпілого - обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст.ст. 394 та 424 цього Кодексу, та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за дане кримінальне правопорушення, і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди .

Підстави оскарження обвинувального вироку, яким затверджена ця угода в апеляційному порядку, що визначені в ч. 3 ст. 394 КПК України, та в касаційному порядку, що визначені в п.1 ч. 3 ст. 424 КПК України, підозрюваному роз'яснено і є зрозумілими;

для підозрюваного - відмова від здійснення прав, передбачених абзацами ч.5 ст. 474 КПК України.

Передбачені у цій нормі права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого ОСОБА_1. кримінального правопорушення, на допит у судовому засіданні свідків обвинувачення, заяви клопотань, виклик свідків і надання суду своїх доказів обвинувачуваному роз'яснено і є зрозумілими.

Підозрювана розуміє, що виконання зобов'язання іншою стороною в межах цієї угоди цілком залежить від дотримання нею Закону і будь-якого положення складеної угоди про примирення.

У разі невиконання угоди про примирення відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку , та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

Підозрювана розуміє, що умисне невиконання угоди про примирення є підставою для притягнення її до кримінальної відповідальності за ст. 389 КК України.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.

Згідно ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_1. обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 172 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є злочином невеликої тяжкості.

При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_1 цілком розуміє права визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України, та не суперечить інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Підозрювана погоджується на призначення узгодженого покарання.

При призначенні покарання судом також враховуються пом'якшуючи покарання обставини передбачені ст. 66 КК України, як щире каяття, та обтяжуючих обставин передбачених ст. 67 КК України , по справі не встановлено.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілою та підозрюваною , і призначення ОСОБА_1 узгодженої сторонами міри покарання.

Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Угоду від 20.10. 2014 року по кримінальному провадженню №12014220390000011 від 23.09.2014 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України укладену між підозрюваною ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_2 - затвердити .

Визнати ОСОБА_1 винною у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. 00 коп. (вісімсот п'ятдесят грн. 00 коп.) на користь держави .

Копію вироку негайно вручити підозрюваній, потерпілій та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Нововодолазький районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Л.А.Марюхна