Ухвала суду № 41911538, 16.12.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11/774/203/14 Справа № 404/5499/12 Головуючий у 1 й інстанції - Литвинчук В. П. Доповідач - Алькова С.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді: Алькової С.М.

Суддів: Свідерської Т.В., Власкіна В.М.

За участю прокурора: Брусенцової І.В.

Засудженого: ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальну справу по апеляції засудженого ОСОБА_2 на вирок Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 08 листопада 2013 року.

Цим вироком:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець смт. Зеленодольськ Апостолівського району Дніпропетровської області, українець, громадянин України, не працює, не одружений, утриманців не має, освіта середньо-технічна, раніше судимий: 11 березня 2009 року Довгинцівським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст. 309, ч.2 ст. 185, ст. 395, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі. Звільнений 21 травня 2012 року по відбуттю призначеного покарання, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2

засуджений: - за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;

- за ч.1 ст. 358 КК України до 1 року обмеження волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

Як випливає з вироку суду, ОСОБА_2, засуджений за те, що він, повторно 19 липня 2012 року, приблизно о 12 годині 30 хвилин, знаходячись біля залізничного полотна в районі будинку № 3 по вулиці Кіма в м. Дніпродзержинську, побачив раніше йому незнайомого ОСОБА_3, якого, з урахуванням своєї фізичної переваги визначив як об'єкт свого злочинного посягання. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, повторно, підсудний наблизився до потерпілого ОСОБА_3 і, діючи умисно, з корисливих спонукань, застосовуючи насильство не небезпечне для життя і здоров'я потерпілого, збив його з ніг. Після цього, утримуючи потерпілого на землі, діючи умисно, з корисливих спонукань, відкрито викрав належний потерпілому мобільний телефон "Самсунг" вартістю 500 гривень, в якому знаходилася сім-карта оператора мобільного зв'язку "Лайф" вартістю 30 гривень на рахунку якого грошових коштів не було і карта пам'яті 1 ГБ вартістю 40 гривень, а також гроші в сумі 02 гривні. А всього підсудний умисно, відкрито, з корисливих спонукань, викрав майна потерпілого ОСОБА_3 на загальну суму 572 гривні. З викраденим з місця скоєння злочину втік, викраденим розпорядився на свій розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_3 збитків на вказану суму.

Крім того, ОСОБА_2 в невстановлений час, в невстановленому місці, маючи умисел на підробку документа, який надає права та звільняє від обов'язків, з метою його подальшого використання, придбав паспорт гр. України на ім'я ОСОБА_4 1984 року народження. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_2 у невстановлений час і в невстановленому місці підробив вищевказаний документ шляхом вклеювання в нього своєї фотографії. 21 липня 2012 року, в період з 16 години 10 хвилин до 16 години 20 хвилин, в будівлі Баглійського РВ Дніпродзержинського ГУ УМВС України в Дніпропетровській області по проспекту Конституції 27 у м. Дніпродзержинську при проведенні особистого огляду у ОСОБА_2 в кишені брюк було виявлено та вилучено паспорт гр. Україна на ім'я ОСОБА_4., 1984 року народження, бланк якого, згідно висновку експертизи № 44 / 06-179 від 25 липня 2012 року с серійним номером НОМЕР_1, на ім'я ОСОБА_4 виготовлений підприємством, що здійснює випуск бланків паспортів громадянина України; в паспорті була проведена повна заміна фотографії на сторінці № 1; змінено первісний зміст документа шляхом повної заміни фотографії на сторінці № 1 і вклеювання фотографії на сторінці № 3. Відбиток круглої гербової печатки "04-11" МВС України на 4-й сторінці паспорта з серійним номером НОМЕР_1 на ім'я гр. ОСОБА_4 виконаний на копіювально-розмножувальній техніці за допомогою струменевого принтера.

В апеляції та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_2, вважає вирок суду незаконним та необґрунтованим винесеним з порушенням норм кримінально-процесуального закону, просить його скасувати,справу направити на додаткове розслідування. В обґрунтування своїх апеляційних вимог засуджений посилається на те, що досудове та судове слідство було проведено з порушенням норм кримінально-процесуального закону та з допущенням порушень повноти, об'єктивності та всебічності. Було не одноразово порушено його право на захист. Так, вирок було винесено без участі його захисника та прокурора. Також, вказує на те, що він притягувався за вчинення одного злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, а в обвинувальному висновку зазначено, що ним вчинено два злочини, передбачені ч.2 ст. 186 та ч.3 ст. 358 КК України, однак копії постанови про притягнення його в якості обвинуваченого йому не вручалась та з висунутим щодо нього обвинуваченням він ознайомлений не був.

Заслухавши доповідача, думку засудженого ОСОБА_2 , який підтримав доводи своєї апеляції, прокурора, який не підтримав доводи апеляції засудженого, вивчивши та проаналізувавши доводи, що містяться в апеляції, зіставивши їх з наявними у справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 323 КПК України, оцінка судом доказів повинна грунтуватися на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, згідно зі ст. 334 КПК України в мотивувальній частині вироку судом повинні бути викладені докази, на яких грунтуються висновки суду про винність засудженого із зазначенням мотивів, з яких суд відхиляє інші докази.

Зазначені вимоги закону судом були дотримані.

Наведені у вироку судом докази відповідають матеріалам кримінальної справи і протоколу судового засідання, на протокол судового засідання ОСОБА_2 приносились зауваження , які розглянуті судом , згідно постанови Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 06.11.2014 року подані ОСОБА_2 зауваження на протокол судового засідання були відхилені \т. 2 а.с.189-190\.

В обгрунтування винності засудженого ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186, 358 ч.1 КК України, суд послався на:

Показання потерпілого ОСОБА_3 , який як у період досудового слідства \ т.1 а.с. 5,11-12,17-18,21-23 \, так і в судовому засіданні \ т.2 а.с. 46 \ підтвердив, що він давав правдиві, докладні свідчення, в яких конкретно вказував на засудженого ОСОБА_2, який 19.07.2012 р. в м. Дніпродзержинську в районі вулиці Кіма , зробивши підніжку, забрав у нього мобільний телефон «Самсунг» та дві гривні. В цей час другий чоловік знаходився на невеликій відстані. Коли до них підбіг Кравченко,який являється другом потерпілого та став робити зауваження , ОСОБА_2 та другий чоловік побігли в сторону залізнодорожнього вокзалу.

Показання свідка ОСОБА_5, який підтвердив, що 19.07.2012 р. під час проведення оперативно-розшукових дій по встановленню особи , яка відкрито викрала мобільний телефону ОСОБА_3 , на площі Жовтневій він побачив двох чоловіків , які по прикметам потрапляли під опис злочинців. При затриманні цих чоловіків , ОСОБА_2 кинув мобільний телефон , який належав потерпілому ОСОБА_3 та втік . Був затриманий ОСОБА_7, який під час скоєння ОСОБА_2 злочину знаходився поруч ОСОБА_2. Через деякий час був затриманий також і ОСОБА_2.

Показання свідка ОСОБА_6, яка підтвердила, що в її провадженні знаходилась кримінальна справа відносно ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 186 КК України. В ході досудового розслідування було проведено впізнання , під час якого потерпілий ОСОБА_3 впізнав ОСОБА_2 , як особу , яка відкрито викрала його мобільний телефон на гроші. Мобільний телефон був повернутий потерпілому. Призначати та проводити дактилоскопічну експертизу не було підстав і необхідності. Також свідок підтвердила , що ОСОБА_2 була вручена копія постанови про притягнення його в якості обвинуваченого, але ОСОБА_2 відмовився від підпису, також відмовився від дачі показів, а також від послуг адвокату.

Протокол огляду місця події від 19.07.2012 г., де потерпілий показав , де в нього 19.07.2012 р. ОСОБА_2 пограбував його \ т.1 а.с. 4 \.

Протокол огляду мобільного телефону «Самсунг», який на зупинці трамваю викинув ОСОБА_2 при затриманні \ т.1 а.с. 13\

Протоколами пред'явлення для впізнання мобільного телефону, де потерпілий впізнав свій телефон по подряпинам на червоних полосках по бокам телефону та вм»ятинам на корпусі \ т. 1 а.с. 14 \.

Протоколом пред'явлення потерпілому ОСОБА_3 для впізнання , згідно якого потерпілий впізнав ОСОБА_7 як особу, яка 19.07.2012 р. була присутня при пограбуванні його ОСОБА_2 \т. 1 а.с. 17\.

Протоколом пред»явлення потерпілому ОСОБА_3 для впізнання , згідно якого потерпілий впізнав ОСОБА_2 , як особу , яка 19.07.2012 р. пограбувала його \ т.1 а.с.69\

У своїх свідченнях свідок ОСОБА_7 \ Т.1 а.с. 42\ даних на досудовому слідстві підтверджує факт відкритого викрадення майна ОСОБА_2 , поєднаного з насильством , яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого у потерпілого ОСОБА_3

Постановою про доручення до матеріалів справи речових доказів : мобільного телефону «Самсунг» , , який повернутий під розписку потерпілому ОСОБА_3 \ т. 1 а.с. 15\, паспорту громадянина України на прізвище ОСОБА_4. з заміною шляхом переклеювання фотокартки засудженого \ т. 1 а.с. 66\.

Висновками експерта 44/06-179 від 25.07.2012р. відносно паспорта, який був вилучений у ОСОБА_2 на прізвище В»юник , в якому була переклеєна фотокартка на сторінці 1,3 , а також відбиток печатки був виконаний на копіровально-розмножувальної техніки при допомозі струйного принтера \ т. 1 а.с. 61-64\.

При оцінці доказів у їх сукупності як суд 1 інстанції, так і колегія суддів вважає, що свідчення ОСОБА_2 про те, що на нього у період досудового слідства чинився тиск з боку співробітників міліції в ході судового слідстві підтвердження не знайшли. Постановою старшого слідчого прокуратури Баглійського району м. Дніпродзержинська, кримінальне провадження, внесене до Єдиного Реєстру досудового розслідування за № 4201304780000019 від 07.03.2013 року було закрито у зв »язку з встановленням відсутності події кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.

Як суд 1 інстанції, так і судова колегія вважають, що свідчення, дані ОСОБА_2 в судовому засіданні, в яких він стверджував, що не скоював злочин, а його оговорили потерпілий, свідки, є неправдивими і не відповідають фактичним обставинам, встановленим у ході досудового та судового слідства, а тому до даних показань відносяться критично.

Судова колегія прийшла до переконання, що суд 1 інстанції правильно поставив в основу вироку показання потерпілого ОСОБА_3 про те, що насильство до нього було застосовано, а твердження засудженого ОСОБА_2 про те, що він насильно не забирав у потерпілого мобільний телефон, гроші, сім-карту спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_3, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_5, Кравченко.

Наведені у вироку докази в їх сукупності є несуперечливими і допустимими, повною мірою підтверджують винність засудженого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину і не викликають яких-небудь сумнівів у достовірності та правильності фактичних даних про обставини цього злочину.

Давши належну оцінку зібраним по справі та дослідженим в судовому засіданні доказам у їх сукупності, суд 1 інстанції правильно встановив фактичні обставини вчиненого ОСОБА_2 злочину і дав їм правильну юридичну оцінку, кваліфікувавши злочинні дії засудженого за ч. 2 ст. 186 та ч. 1 ст. 358 КК України.

Крім того, відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві» № 8 від 24.10.2003г., відмова від захисника можлива на будь-якій стадії процесу тільки з ініціативи підсудного. Вирішуючи питання про прийняття такої відмови, суд повинен з'ясувати чи не є він вимушеним і як надалі підсудний здійснюватиме свій захист - самостійно чи за допомогою іншого захисника.

Згідно матеріалів кримінальної справи, \ т.1 а.с. 26,27,30-32, 35,37-40, 41,69-70, 75,78-79,95, \ як у період досудового слідства, так і в судовому засіданні засудженому ОСОБА_2 неодноразово роз'яснювалося право на захист, від послуг захисника він відмовлявся, що підтверджується його підписом, та підписом понятих. Доводи ОСОБА_2, що порушено його право на захист,оскільки йому не було вручено постанову про порушення кримінальної справи відносно нього безпідставні . оскільки, згідно матеріалів кримінальної справи \ т. 1 а.с. 26\, ОСОБА_2 власноруч отримав протокол про вручення копії постанови про порушення кримінальної справи відносно нього 21.07.2012р. за ст.. 186 ч.2 КК України та власноруч отримав копію постанови про порушення кримінальної справи відносно нього 22.08.2012р. за ст.. 358 ч. 3 КК України \ч.1 а.с. 51\. ОСОБА_2 був ознайомлений слідчим з постановами про притягнення в якості обвинуваченого від 24.07.2012р. \ т. 1 а.с. 38\ та від 23.08. 2012 р. \ т. 1 а.с. 78-79\ , але від підпису під постановами відмовився , що підтвердили поняті ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 Цей факт підтвердила в судовому засіданні свідок ОСОБА_11

Згідно матеріалів кримінальної справи \ т.1 а.с.51,59,70,75, 95 \ засуджений ОСОБА_2 в період досудового слідства відмовився від послуг захисника, про що власноруч вказав слідчому.

Протягом судового слідства інтереси засудженого ОСОБА_2 захищав адвокат ОСОБА_12,, що підтверджується матеріалами кримінальної справи, технічним записом судового процесу. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи засудженого ОСОБА_2 про порушення його права на захист не відповідають дійсності.

Доводи засудженого ОСОБА_2 про те , що судом першої інстанції не було задоволено його клопотання про фіксацію судового засідання за допомогою технічних засобів не відповідають дійсності. У матеріалах справи \ т.2 а.с. 72 \ є диск, на який була здійснена фіксація судового засідання технічними засобами.

Оскільки кримінальне законодавство судом 1 інстанції застосовано правильно, істотних порушень вимоги кримінально-процесуального закону під час досудового слідства та судового розгляду не допущено, підстав для скасування вироку суду 1 інстанції, колегія суддів не вбачає.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначенні засудженому міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують її його відповідальність.

Призначаючи ОСОБА_2 покарання за вчинення вказаного вище злочину, суд 1 інстанції в повній мірі врахував характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, його особу, часткове визнання провини, думку потерпілого, скоєння тяжкого та корисного злочину .

Тому призначене покарання засудженим судова колегія вважає справедливим.

Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України \ в редакції 1960 року\, п. 11 Розділу Х1 "Перехідних положень" Кримінального процесуального кодексу України в редакції закону від 13 квітня 2012 року № 4652-У1, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення

Вирок Баглійському районному суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області відносно ОСОБА_2 - залишити без змін.

Судді:

С.М. Алькова Свідерська Т.В. В.М.Власкін