Рішення № 41910369, 03.12.2014, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа №173/2752/13-ц

Провадження №2/173/86/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2014 р. м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Шевченко О.Ю.

при секретарі судового засідання Демяненко С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду цивільну справу за позовом дочірнього підприємства «Верховина-1» до ОСОБА_1 про витребування майна із чужого незаконного володіння, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Вікторія»,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Верховина-1» звернулося до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про витребування майна із чужого незаконного володіння, усунення перешкод в користуванні майном. До початку розгляду справи по суті позивачем було зменшено позовні вимоги і позивач просив суд позов в частині усунення перешкод в користуванні майном залишити без розгляду. Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 6 березня 2014 року позов дочірнього підприємства «Верховина-1» в частині усунення перешкод в користуванні майном було залишено без розгляду. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Вікторія» та дочірнім підприємством «Верховина-1» було укладено договір-купівлі продажу виробничого обладнання № 01/03-2 від 1 березня 2011 року. Відповідно до умов даного договору товариство з обмеженою відповідальністю «Вікторія» передало у власність дочірньому підприємству «Верховина-1» виробниче обладнання, а саме олійницю та млин, а позивач прийняв дане майно та сплатив його вартість відповідно до умов договору. Факт передання придбаного майна підтверджується актом приймання-передачі обладнання від 1 березня 2011 року, який є невід'ємною частиною договору купівлі-продажу. Дане майно знаходиться в будівлі по АДРЕСА_1, що також підтверджується протоколом обшуку від 21 квітня 2013 року. Нерухоме майно на підставі договору оренди від 1 березня 2011 року по АДРЕСА_1 знаходилось в користуванні позивача. Згодом позивачу стало відомо, що відповідно до акту прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, що належало на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю «Вікторія», переможцем прилюдних торгів став ОСОБА_1, який набув право власності на нерухоме майно по АДРЕСА_1. Жодних документів на підтвердження права власності на рухоме майно, яке належить дочірньому підприємству «Верховина-1» відповідач не має. Разом з тим, ОСОБА_1, як новий власник нерухомого майна, перешкоджає у доступі на територію об'єкта по АДРЕСА_1 та позивач не має можливості отримати в своє розпорядження спірне майно, власником якого воно є. Тим самим відповідач фактично привласнив спірне майно, чим порушив права позивача, як власника даного майна. На підставі вищевикладеного дочірнє підприємство «Верховина-1» просило суд витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 та передати дочірньому підприємству «Верховина-1» майно, а саме виробниче обладнання олійниці та млину: автоваги; бак залізний; бак ракета; вальцювальний верстак; ваги; водогін № 2; водогін № 3; водогін № 6; гречерушка; дробилка ДКУ; електрощит; ємність для масла; жаровню; мощення; насос для перекачки масла; норія верхня подвійна; норія 10/20НТЦ-20; норія верхня стрічкова; вантажник КШП-1; розпилювач; семенорушка; сепаратор зерноочисний; транспортна стрічка; прилад для віджиму масла; фільтрпрес; циклон батарея; шнек лінію; шнек прес попереднього віджиму; щит СООА.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити заявлені позовні вимоги. Суду пояснив, що на підставі договору купівлі-продажу позивачем було придбано виробниче обладнання, яке знаходиться у нерухомому майні, власником якого є відповідач. Позивач не має доступу до даного майна та не може використати його у власній господарській діяльності. ОСОБА_1 утримує дане майно без будь-яких правових підстав. Позивач не претендує на будь-яке майно, яке належить відповідачу та бажає повернути майно, яке належить йому на праві власності.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, проти задоволення позовних вимог заперечували. Суду кожний окремо пояснив, що ОСОБА_1 придбав комплекс будівель та споруд по АДРЕСА_1. Майно на якен претендує позивач є невід'ємною частиною будівлі і тому не може бути відокремлено та передано позивачу. Договір, на підставі якого позивач вважає себе власником рухомого майна є недійсним. Також представник відповідача, ОСОБА_2, суду пояснив, що вимоги позивача є необґрунтованими, оскільки в позові не наведено ідентифікаційні ознаки спірного майна, що робить неможливим виконання рішення суду і безперечно призведе до порушення прав відповідача. Окрім того, частину майна було знищено внаслідок пожежі, яка сталася в серпні 2014 року, а іншу частину відповідач переобладнав, щоб використовувати його у власній господарській діяльності, також деякого майна взагалі не було на час придбання ОСОБА_1 нерухомого майна.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи за зареєстрованим місцем знаходження повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, заяву про розгляд справи без її участі не надала.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності приходить до наступних висновків.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

На підставі договору купівлі-продажу виробничого обладнання № 01/03-2 від 1 березня 2011 року дочірнє підприємство «Верховина-1» є власником виробничого обладнання олійниці та млина, а саме: автоваги; бак залізний; бак ракета; вальцювальний верстак; ваги; водогін № 2; водогін № 3; водогін № 6; гречерушка; дробилка ДКУ; електрощит; ємність для масла; жаровню; мощення; насос для перекачки масла; норія верхня подвійна; норія 10/20НТЦ-20; норія верхня стрічкова; вантажник КШП-1; розпилювач; семенорушка; сепаратор зерноочисний; транспортна стрічка; прилад для віджиму масла; фільтрпрес; циклон батарея; шнек лінію; шнек прес попереднього віджиму; щит СООА, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Вартість придбаного майна згідно з умовами договору становить 32 830 грн. (а.с.8-10).

Право власності набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема на підставі правочинів. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 Цивільного кодексу України).

Оскільки договір купівлі-продажу виробничого обладнання № 01/03-2 від 1 березня 2011, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Вікторія» та дочірнім підприємством «Верховина-1» не є нікчемним, а також не визнаний судом недійним (а.с.110-111), дочірнє підприємство «Верховина-1» вважається таким, що набуло право власності на виробниче обладнання олійниці та млина правомірно.

Спірне майно - виробниче обладнання олійниці та млина на час звернення позивача до суду та на час розгляду справи судом знаходиться у приміщенні по АДРЕСА_1. Дана обставина підтверджується протоколом обшуку від 21 березня 2013 року, згідно з яким було проведено обшук на території комплексу по АДРЕСА_1 та зафіксовано наявність спірного майна (а.с.15-18). Власником нерухомого майна, в якому знаходиться спірне майно є ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 28 лютого 2013 року (а.с.86).

В судовому засіданні представники відповідачів також не заперечували факт наявності спірного майна у ОСОБА_1, за виключенням майна, яке було знищено під час пожежі, яка сталася 30 серпня 2014 року. Також на підтвердження наявності спірного майна у відповідача суд приймає до уваги пояснення представників відповідача про те, що спірне майно було переобладнано відповідачем, а повернення спірного майна, зокрема водогону та мощення, призведе до порушення прав відповідача та завдасть йому збитки.

Згідно зі ст. 387 Цивільного кодексу України власник майна має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно зі ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами, іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом з тим ОСОБА_1 суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що він є законним власником або користувачем спірного виробничого обладнання.

Доводи представників відповідача про неможливість демонтажу спірного обладнання, оскільки воно є вбудованим, а також понесення відповідачем витрат на переобладнання даного майна і можливе завдання шкоди правам відповідача в наслідок виконання рішення суду про витребування майна, на думку суду, є лише припущенням, на якому не може ґрунтуватися доказування, та не є підставою для відмови в позові.

Питання про порядок та спосіб виконання рішення суду про витребування майна із незаконного володіння ОСОБА_1 та повернення його власнику, дочірньому підприємству «Верховина-1», судом не розглядалося, оскільки воно виходить за межі заявлених позовних вимог.

На підставі встановлених судом обставин, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про витребування виробничого обладнання олійниці та млину від ОСОБА_1, як від особи, яка без відповідної правової підстави користується ним, а тому позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України, приймаючи до уваги, що позивачем було понесено судові витрати в сумі 328 грн. 30 коп., суд приходить до висновку, що понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 16, 328, 387 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позов дочірнього підприємства «Верховина-1» до ОСОБА_1 про витребування майна із чужого незаконного володіння - задовольнити.

Витребувати від ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2) та передати дочірньому підприємству «Верховина-1» (і.н. 34959121) виробниче обладнання олійниці та млину: автоваги; бак залізний; бак ракета; вальцювальний верстак; ваги; водогін № 2; водогін № 3; водогін № 6; гречерушка; дробилка ДКУ; електрощит; ємність для масла; жаровню; мощення; насос для перекачки масла; норія верхня подвійна; норія 10/20НТЦ-20; норія верхня стрічкова; вантажник КШП-1; розпилювач; семенорушка; сепаратор зерноочисний; транспортна стрічка; прилад для віджиму масла; фільтрпрес; циклон батарея; шнек лінію; шнек прес попереднього віджиму; щит СООА.

Стягнути з ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2) на користь дочірнього підприємства «Верховина-1» (і.н. 34959121, місце реєстрації: вул..Островського, 2, м.Верхівцеве Верхньодніпровського району Дніпропетровської області) понесені судові витрати в сумі 328 грн. 30 коп.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, проте не були присутні під час проголошення рішення суду мають право оскаржити його протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.Ю.Шевченко