Ухвала суду № 41908516, 03.12.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/3838/13-к Головуючий у І інстанції Проць Т.В.Провадження № 11-кп/780/1040/14 Доповідач у 2 інстанції ЛевчукКатегорія 48 03.12.2014

УХВАЛА

Іменем України

03 грудня 2014 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Левчука О.Д.,

суддів Орла А.І., Загоруйка В.В.,

з участю прокурора Скітневської О.М.,

при секретарі Іщенко С.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

представників потерпілого ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційними скаргами представника ОСОБА_5 в інтересах Української міської ради Обухівського району Київської області, прокурора який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Обухівського районного суду Київської області від 19 серпня 2014 року, яким -

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Обухів, Київської області, українця, громадянина України, освіта вища, не одруженого, працюючого головним спеціалістом відділу державної реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

- визнаного невинним та виправдано за недоведеністю його участі у вчиненні злочину.

ВСТАНОВИЛА:

Як вбачається з вироку суду ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він внаслідок неналежного виконання своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки державним та громадським інтересам, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.367 КК України.

Будучи службовою особою, ОСОБА_2, перебуваючи з 27.01.2012 року на посаді головного спеціаліста відділу державної реєстрації речових прав та нерухомого майна реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області, маючи 14 ранг державного службовця, отримав 16.02.2013 року від директора ТОВ «Українка», ОСОБА_6, заяву та документи про державну реєстрацію права власності на цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, яка була зареєстрована під реєстраційним № 217384.

За результатами розгляду заяви та документів, поданих для реєстрації прав, державний реєстратор ОСОБА_2 01.03.2013 року виніс рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень за № 667613, яким проведена реєстрація права власності не цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_2, за суб'єктом ТОВ «Українка».

04.03.2013 року директор ТОВ «Українка» ОСОБА_6 отримала в Державній реєстраційній службі свідоцтво на право власності на нерухоме майно. На думку обвинувачення, заявлені 16.02.2013 року ТОВ «Українка» права на об'єкт нерухомого майна, будинок побуту, літера «А», як складової частини іншого об'єкта-цілісного майнового комплексу не відповідали вимогам законодавства, оскільки на момент проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно, мали місце суперечності між заявленими ТОВ «Українка» документами та вже зареєстрованими за територіальною громадою міста Українка в особі Української міської ради правами на будинок побуту за літерою «А».

За наявності достатніх підстав для відмови ТОВ «Українка» в державній реєстрації прав на нерухоме майно, державний реєстратор ОСОБА_2, протиправно здійснив державну реєстрацію права за неналежним власником на цілісний майновий комплекс в складі будинку побуту, літера «А», розташованого за адресою: АДРЕСА_2, з незаконною видачею ТОВ «Українка» свідоцтва про права власності та витяг з Державного реєстру речових прав не нерухоме майно.

Внаслідок недбалих дій держаного реєстратора ОСОБА_2, неналежного виконання ним своїх службових обов'язків, територіальній громаді м. Українка, Обухівського району Київської області, спричинено тяжкі наслідки, пов'язані з протиправним відчуженням комунального майна.

Вироком суду ОСОБА_2 визнаний невинним та виправданий за недоведеністю його участі у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України.

Мотивуючи виправдувальний вирок, суд зазначив, що в межах даного кримінального провадження щодо ОСОБА_2 не представлено переконливих доказів, які підтверджують пред'явлене йому обвинувачення. В вироку також зазначається, що під час судового розгляду сторонам було відповідно ст. 22 КПК України забезпечено права щодо змагальності та свободи, в поданні ними своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_5 в інтересах Української міської ради Обухівського району Київської області, просить виправдувальний вирок суду скасувати у зв'язку незаконністю та таким, який постановлений з порушеннями вимог кримінального процесуального закону України. Вказує на те, що при визнанні невинним та виправданим ОСОБА_2, судом не враховано докази якими орган досудового розслідування підтверджує вину обвинуваченого, дав цим доказам невірну оцінку, що призвело до ухвалення необґрунтованого та невмотивованого рішення, а тому просить ухвалити новий вирок, яким визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах реєстрації речових прав на майно та їх обтяжень та займатися діяльністю, пов'язаною з державною реєстрацією прав власності на нерухоме майно на строк 3 роки, а також призначити штраф у розмірі п'ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень.

Старший прокурор прокуратури Обухівського району Київської області Литвиненко Р.С. в своїй апеляційній скарзі ставить питання про скасування виправдувального вироку щодо ОСОБА_2, вказуючи, що під час розгляду справи допущені істотні порушення вимог кримінально процесуального закону. На підтвердження своїх вимог зазначає, що орган досудового розслідування зібрав достатньо доказів про винуватість ОСОБА_2 Ці докази були досліджені судом, але суд дав їм невірну оцінку і безпідставно виправдав ОСОБА_2 Тому просить дати належну оцінку зібраним по справі доказам і ухвалити новий вирок яким визнати винним ОСОБА_2 за ч.2 ст. 367 КК України та призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах реєстрації речових прав на майно та їх обтяжень та займатися діяльністю, пов'язаною з державною реєстрацією прав власності на нерухоме майно на строк 3 роки, а також призначити штраф у розмірі п'ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень.

Заслухавши суддю доповідача, думки представників Української міської ради Обухівського району Київської області ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які підтримали подану апеляційну скаргу та апеляційну скаргу прокурора, прокурора який підтримав апеляційну скаргу та апеляційну скаргу представника потерпілого і просив їх задовольнити, ОСОБА_2 та його захисника які заперечили проти задоволення апеляційних скарг представника Української міської ради Обухівського району Київської області та прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційних скарг у їх межах, провівши судові дебати та надавши обвинуваченому останнє слово, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги до задоволення не підлягають, виходячи з наступного.

За встановлених фактичних обставин справи, виходячи із закріпленого в ст. 62 Конституції України принципу презумпції невинуватості та вимог статей 17, 94, 368, 374 КПК України про те, що вирок суду повинен бути законним і вмотивованим, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд першої інстанції, забезпечуючи принцип змагальності сторін та свободи в поданні ними доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, прийняв законне та обґрунтоване рішення про невинуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину, який йому був інкримінований.

Мотивуючи виправдувальний вирок суд першої інстанції зазначив, що діяння у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 не знайшло свого підтвердження.

Як убачається з матеріалів справи, суд відповідно до вимог кримінально-процесуального закону у судовому засіданні перевірив усі надані стороною обвинувачення докази, на підставі яких ОСОБА_2 було висунуто обвинувачення та давши їм належну оцінку, обґрунтовано дійшов висновку про виправдання його за ст. 367 ч.2 КК України.

Спростовуючи висунуте обвинувачення ОСОБА_2, суд першої інстанції навів належну мотивацію прийнятому рішенню і обґрунтовано дійшов висновку про його виправдання.

Вирок суду відповідає вимогам статей 368-371, 374 КПК України, а тому доводи представника Української міської ради Обухівського району Київської області ОСОБА_5 та старшого прокурора прокуратури Обухівського району Київської області Литвиненка Р.С., про незаконність виправдувального вироку щодо ОСОБА_2 є необґрунтованими.

Зазначаючи в апеляційній скарзі про незаконність виправдувального вироку, представник Української міської ради Обухівського району Київської області та старший прокурор прокуратури Київської області Литвиненко Р.С., посилаються на докази, якими прокурор відповідно до ст. 22 КПК України обстоював в суді правову позицію.

Суд дав юридичну оцінку зазначеним доказам, виправдавши ОСОБА_2

В апеляційних скаргах представник Української міської ради Обухівського району Київської області ОСОБА_5 та прокурор на свій розсуд дають оцінку доказам, дослідженим судом першої інстанції і просять суд першої інстанції взяти до уваги їх оцінку і визнати ОСОБА_2 винним за ст. 367 ч.2 КК України і постановити щодо нього обвинувальний вирок.

Відповідно до ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо в судовому засіданні, це стосується і суду апеляційної інстанції, який здійснюється відповідно до вимог ст. 405 КПК України за правилами судового розгляду в суді першої інстанції.

Оскільки в апеляційних скаргах представника Української міської ради Обухівського району Київської області та прокурора дається оцінка доказам, досліджених судом першої інстанції, без дотримання вимог, визначених главою 2 (Засади кримінального провадження), колегія суддів не знаходить підстав для задоволення їх апеляційних вимог, а тому апеляційні скарги цих сторін кримінального провадження задоволенню не підлягають.

Крім того в апеляційних скаргах представника Української міської ради Обухівського району Київської області та прокурора не зазначено жодної передбаченої КПК України обставини, яка могла вплинути на законність прийнятого рішення.

Не представлено у апеляційних скаргах і доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції щодо невинуватості ОСОБА_2 та незаконності судового рішення, які давали підстави для його скасування.

Враховуючи установлені судом фактичні обставини справи, на підставі досліджених всіх представлених у справі доказів, колегія суддів дійшла висновку, що виправдувальний вирок щодо ОСОБА_2 є законним та вмотивованим, а апеляційні скарги такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 376,404, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 в інтересах Української міської ради Обухівського району Київської області та прокурора який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції - залишити без задоволення.

Вирок Обухівського районного суду Київської області від 19 серпня 2014 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.

Судді:

____(підпис)_____ _____(підпис)_____ _____(підпис)_____

Левчук О.Д. Орел А.І. Загоруйко В.В.