Постанова № 41904742, 11.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8985/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О.

Суддя-доповідач: Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Дешко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «АТЛ Україна» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.10.2013 року №67426552208 та №67526552208, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова скасуванню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП «АТЛ Україна» з питань повноти нарахування та своєчасності сплати податків при взаємовідносинах з ТОВ «Експерт консалт груп», ТОВ «Транс Ліберо», ПП «БВФ» та ПП «Агат Сервіс Груп» за період діяльності з 01.09.2010 року по 30.06.2013 року, про що складено акт від 26.09.2013 року №433/26-55-22-08/32248838 (надалі - акт перевірки).

За результатами вищезазначеної перевірки контролюючим органом зроблено висновки про наступні порушення ДП «АТЛ Україна» податкового законодавства: ст. 134, пп. 138.1.1. п. 138.1, п. 138.2, ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в сумі 272 540,00 грн.; п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, який підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 249 047,00 грн.

На підставі встановлених порушень, податковим органом прийнято наступні податкові повідомлення-рішення від 14.10.2013 року: №67426552208, яким ДП «АТЛ Україна» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 249 047,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 62 265,00 грн.; №67526552208, яким ДП «АТЛ Україна» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем 272 540,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 61 813,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням податкового органу, позивач звернувся із адміністративним позовом до суду, в якому просив визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем не було надано до суду належних доказів, які б свідчили про відсутність у контрагентів позивача умов для здійснення господарської діяльності (відсутність майна, складських приміщень, обладнання та виробничих потужностей, в т.ч. орендованих, а також трудових ресурсів, тощо), в тому числі із залученням третіх осіб, також не надано доказів вини посадових осіб позивача та/або його контрагентів в порушенні публічного порядку, а саме: вироку суду та/або рішення суду про визнання угоди недійсною, з урахуванням ч. 4 ст. 72 КАС України, наявності яких, як на час проведення перевірки так і станом на час розгляду даної справи, судом не встановлено. Таким чином, з урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що позивач при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентами - ТОВ «Експерт консалт груп» та ПП «БВФ» - діяв як добросовісний платник.

Колегія суддів не може погодитись із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, ст.. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 вказаного Закону, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11 вбачається, що сама собою наявність окремих документів не є підставою для висновків про реальність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю не мали місце. Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Таким чином, необхідними умовами для визнання угоди недійсною є її укладання з метою, що завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оскаржуваний правочин). До оскаржуваних правочинів належить зокрема фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ст. 234 ЦК України).

Як вже було зазначено, ДПІ у Печерському районі було проведено перевірку з питань повноти нарахування та своєчасності сплати податків при взаємовідносинах з TOB «Експерт консалт груп», TOB «Транс Ліберо», ПП «БВФ» та ПП «Агат Сервіс Груп» за період діяльності з 01.09.2010р. по 30.06.2013р.

Щодо Правовідносин позивача з TOB «Експерт консалт груп», колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що в періоді, який перевірявся, ДП «АТЛ Україна» уклало з TOB «Експерт консалт груп» договір про надання послуг по веденню бухгалтерського обліку №011211/1 від 01.12.2011р., договір про надання юридичних послуг №011211/2 від 01.12.2011р. та договір про надання консалтингових послуг №011211/3 від 01.12.2011р.

Дані договори були підписані в м. Києві від імені ДП «АТЛ Україна» директором ОСОБА_4, що діє на підставі Статуту «Замовник» та від імені TOB «Експерт консалт груп» директором ОСОБА_5, що діє на підставі Статуту «Виконавець».

На підтвердження виконання умов вищезазначених договорів у матеріалах справи містяться копії рахунків-фактур, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та додатків до них, податкових накладних.

Однак колегія суддів наголошує та звертає увагу на те, що в частині наданих первинних документів взагалі неможливо встановити особу, якою підписані вказані вище документи, оскільки в графі «П.І.Б» наявний лише підпис та печатка підприємства, однак відсутнє прізвище особи яка такий підпис поставила.

Більше того, інша частина поданих первинних документах підписана ОСОБА_6, яка відповідно до даних єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є уповноваженою представляти TOB «Експерт консалт груп» у правовідносинах з третіми особами.

СВ ФР ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві листом №961/7/09-008 від 31.07.2013р. було надано до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві протокол допиту свідка громадянки ОСОБА_6 від 14.01.2013р.

З протоколу допиту свідка гр. ОСОБА_6 встановлено наступне: «Моя знайома, ОСОБА_7 запропонувала працевлаштуватися кур'єром по розвезенню документів, на вказану пропозицію я погодилася. В цей же день, ввечері, я зустрілася з ОСОБА_7 та ОСОБА_14, і на пропозицію останнього підписала ряд чистих аркушів поперу, формату А-4, як мені пояснили, це необхідно для працевлаштування. Через пару днів мені зателефонував ОСОБА_14 та запропонував зустрітися, зустрівши з ОСОБА_14, він повідомив, що мені необхідно підписати деякі документи у нотаріуса та в банківському закладі. Прийшовши до офісу нотаріуса, в присутності ОСОБА_14 та нотаріуса я підписала чисті аркуші паперу формату А-4 та розписалась у великому журналі. Після цього ми пішли до банківської установи, де нас зустрів банківський співробітник. Зайшовши в банк, я залишилась чекати у коридорі, а ОСОБА_14 взявши мій паспорт та ідентифікаційний номер разом з банківським співробітником пішли розмовляти. Потім ми знову пішли до нотаріуса, у якого ми вже були до цього часу. Через деякий час ОСОБА_14 вийшов з офісу і віддав мені мені поспорт та ідентифікаційний код та сказав що я вільна та можу їхати до дому, а також повідомив, що подзхвинить мені коли необхідно будуть кур'єрські послуги. Після цього я ніколи не бачила ОСОБА_14»

Разом з тим, відповідно до правової позиці, викладеної в постанові Верховного Суду України від 05.03.2012 року, первинні документи підписані від імені підприємств та організацій, що зареєстровані у встановленому порядку, особами, які заперечують свою участь у створенні та діяльності цих товариств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що подані копії рахунків-фактур, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та додатків до них, податкових накладних, не є належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг. Надані позивачем документи не дають можливості встановити реальність здійснених операцій та факт використання наданих послуг в господарській діяльності позивача.

Щодо правовідносин позивача з TOB «БВФ», колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (Експедитор-1) та ПП «БВФ» укладено договір №271111 про перевезення вантажів автомобільним транспортом від 27.11.2011 року, зі змісту якого вбачається, що Експедитор-2 зобов'язується прийняти, а Експедитор-1 надати до перевезення вантаж Клієнта. Перевезення вантажів здійснюється Експедитором-2 на підставі вимог, визначених даними Договором. Експедитор-1 надає Експедитору-2 заявку на перевезення вантажу, яка є від'ємною частиною даного Договору. Розмір вартості перевезення вантажів, а також розміри зборів за виконання Експедитором-2.

Даний договір був підписаний в м. Києві від імені ДП «АТЛ Україна» директором ОСОБА_4, що діє на підставі Статуту «Експедитор-1» та від імені TOB «БВФ» ОСОБА_7, що діє на підставі свідоцтва «Експедитор-2».

На підтвердження виконання умов вищезазначених договорів у матеріалах справи містяться копії рахунків-фактур, актів прийому-здавання робіт, податкових накладних, договорів-заявок, товарно-транспортних накладних.

Однак колегія суддів та звертає увагу на те, що в частині наданих первинних документів, як і при правовідносинах з TOB «Експерт консалт груп», неможливо встановити особу, якою підписані вказані вище документи, оскільки в графі «П.І.Б» наявний лише підпис та печатка підприємства, однак відсутнє прізвище особи яка такий підпис поставила.

Інша частина поданих первинних документах підписана ОСОБА_8, який відповідно до даних єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є уповноваженим представляти TOB «БВФ» у правовідносинах з третіми особами.

СВ ФР ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві листом №961/7/09-008 від 31.07.2013р. було надано до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві протокол допиту свідка громадянина ОСОБА_8.

З протоколу допиту свідка гр. ОСОБА_8 встановлено наступне:

«Моя знакомая ОСОБА_9 и ОСОБА_14, весной 2012г. предложили мне стать учредителем предприятия, для чего нужно было подписать уставные документы, а ОСОБА_10, через какое-то время хотела продать данное предприятие и заработать какие-то деньги, все документы после регистрации передал ей. Фактически, никакого отношения к созданию и функционированию предприятия ПП «БВФ» код 25409629 не имею, печать и уставные документы хранились у ОСОБА_10 Первичные документы и отчеты к подписывал и в контролирующие органы не сдавал...».

Враховуючи вказані вище норми Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та постанову Верховного Суду України від 05.03.2012 року, колегія суддів приходить до висновку, що подані копії первинних документів, зокрема: рахунки-фактури, акти прийому-здавання робіт, податкові накладні, договори-заявки, товарно-транспортні накладні не є належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг. Надані позивачем документи не дають можливості встановити реальність здійснених операцій та факт використання наданих послуг в господарській діяльності позивача.

Крім того, постановою Верховного суду України від 21.01.2011 p., постановою Верховного суду України від 13.01.2009 р. №21-1578во08, постановою від 08.09.2009 р. №21-737во09, постановою Верховного суду України від 05.03.2012р. у справі № 21-421а11 встановлено, якщо податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб які заперечують свою участь у створенні та діяльності таких товариств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними, а виписані податкові накладні не можна вважати належно оформленими документами податкової звітності.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Транс Ліберо» та ТОВ «Агат Сервіс Груп», колегія суддів зазначає наступне.

Так, в матеріалах справи наявний Вирок Дарницького районного суду м. Києва у справі №753/9232/13-к яким встановлено, що ОСОБА_11 є засновником ТОВ «Транс Ліберо».

В даному вироку зазначено: «Незважаючи на те, що зазначене підприємство зареєстроване в державних органах влади як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, ОСОБА_11 взяла участь у його придбані не з метою здійснення господарської діяльності, як передбачено статутом ТОВ «Транс Ліберо», а з метою прикриття незаконної діяльності невстановленої слідством особи на ім'я ОСОБА_14. Крім того, ОСОБА_11 на прохання невстановленої слідством особи з метою перереєстрації вказаного суб'єкта господарювання в державних органах влади підписала статутні та реєстраційні документи ТОВ «Транс Ліберо»».

Вказаним вироком затверджено угоду від 27.05.2013 року про визнання винуватості між прокурором прокуратури Дарницького району м. Києва та обвинуваченою ОСОБА_11

ОСОБА_11 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України.

Крім того, в матеріалах справи наявний Вирок Дарницького районного суду м. Києва у справі №753/9233/13-к, яким встановлено, що ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України є власником ТОВ «Агат Сервіс Груп».

В даному вироку зазначено: «Незважаючи на те, що зазначене підприємство зареєстроване в державних органах влади як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, ОСОБА_12 взяв участь у (його придбані не з метою здійснення господарської діяльності, як передбачено статутом TOB «Агат Сервіс Груп», а з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених слідством осіб. Для чого ОСОБА_12 на прохання невстановленої слідством особи з метою перереєстрації вказаного суб'єкта господарювання в державних органах влади підписав статутні та реєстраційні документи TOB «Агат Сервіс Груп», та взяв участь у відкритті поточних рахунків даного підприємства, чим забезпечив здійснення невстановленим особам незаконної діяльності від імені ТОВ «Агат Сервіс Груп»».

Вказаним вироком затверджено угоду від 27.05.2013 року про визнання винуватості між прокурором прокуратури Дарницького району м. Києва та обвинуваченим ОСОБА_13

ОСОБА_12 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України.

Частиною 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

З сукупного аналізу наведених правових норм та обставин справи, судом апеляційної інстанції встановлено фіктивність та нікчемність угод при взаємовідносинах позивача з TOB «Експерт Консалт груп», TOB «Транс Ліберо», ПП «БВФ» та ПП «Агат Сервіс Груп», оскільки первинні документи підписані від імені підприємств та організацій, що зареєстровані у встановленому порядку, особами, які заперечують свою участь у створенні та діяльності цих товариств.

Таким чином, судом першої інстанції при ухваленні спірного судового рішення було неповно з'ясовано фактичні обставини справи та порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справ та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2014 року - скасувати, та постановити нову, якою в задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства «АТЛ Україна» - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.