Ухвала суду № 41904741, 11.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 752/14084/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Шевченко Т.М. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

11 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

при секретарі судового засідання Нечай Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 29 серпня 2014 року за позовом ОСОБА_2 до голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області Ковбасінської Галини Василівни про визнання порушеним право та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області Ковбасінської Галини Василівни про визнання порушеним право та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 29 серпня 2014 року позов повернуто позивачеві, при цьому, суд виходив з того, що даний спір не підсудний Голосіївському районному суду міста Києва як адміністративному.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно статті 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду - скасуванню з таких підстав.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 КАС України визначено, що справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно пункту 7 частини 1 вказаної статті КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач звернувся до голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області Ковбасінської Г.В. в якому просив зобов'язати відповідача всебічно та об'єктивно розглянути скаргу ОСОБА_2 від 20 липня 2013 року щодо невиправданого затягування судового процесу адвокатом ОСОБА_4.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що листом № 293 голови КДКА Київської області Ковбасінської Г.В. його повідомлено про відмову у розгляді скарги ОСОБА_2 щодо перегляду рішення КДКА Київської області від 19 вересня 2013 року, яким відмовлено у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_4 за відсутності підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності та за перебігом строку для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 50 наведеного Закону Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури підконтрольна та підзвітна конференції адвокатів регіону.

При цьому частиною восьмою вказаної статті закріплено, що рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Враховуючи викладені вище положення Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», зважаючи також на приписи частини 2 статті 59 Конституції України, відповідно до яких, для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура, колегія суддів вважає, що даний спір, який пов'язаний з виконанням функцій кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури , підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про повернення позову позивачеві, керувався положеннями пункту 6 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що приписи пункту 6 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають застосуванню лише у тому випадку, коли процесуальним Законом безпосередньо визначено суд, якому предметно підсудний конкретний спір, проте позивач звернувся до іншого суду.

В даному ж випадку справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, проте, приписами частин 1-4 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України та іншими нормами не визначено якому суду, як суду першої інстанції вона предметно підсудна.

Відповідно до частини 5 статті 18 цього Кодексу у разі невизначеності цим Кодексом предметної підсудності адміністративної справи така справа розглядається місцевим адміністративним судом за вибором позивача.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про непідсудність даного спору цьому адміністративному суду є необґрунтованим, прийняте ним рішення не відповідає вимогам статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, крім того суперечить вимогам процесуального права і підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 204 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги позивача спростовують висновки, покладені в основу рішення суду першої інстанції, прийнятого з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 199, 204, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 29 серпня 2014 року за позовом ОСОБА_2 до голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області Ковбасінської Галини Василівни про визнання порушеним право та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 29 серпня 2014 року - скасувати.

Направити справу до Голосіївського районного суду міста Києва для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому розгляду.

Головуючий суддя О.А. Губська

Суддя А.Б. Парінов

Суддя О.О. Беспалов

.

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.