Постанова № 41904318, 09.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/11211/14 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.

Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 грудня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Мамчура Я.С,

суддів: Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.

при секретарі: Гімарі Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу позивача - Первинної профспілкової організації Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Первинної профспілкової організації Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення до Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Кабінету Міністрів України, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, ОСОБА_3, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Кабінету Міністрів України, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, ОСОБА_3 про визнання протиправною бездіяльності, що полягає в не реагуванні у визначений діючим законодавством спосіб на вимогу Первинної профспілкової організації Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення щодо розірвання трудового договору з генеральним директором Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення ОСОБА_3; зобов'язання у визначений законодавством спосіб відреагувати на вимогу Первинної профспілкової організації Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення щодо розірвання трудового договору з генеральним директором Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення ОСОБА_3; зобов'язання у встановлений судом строк подати звіт про виконання судового рішення відповідно до ст. 267 КАС України.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 жовтня 2014 року у задоволенні позову - відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Під час судового засідання представники позивача підтримали свою апеляційну скаргу та просили суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представники відповідачів в судовому засіданні заперечували проти апеляційної скарги та просили суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесене законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його скасування - відсутні. Крім того, представник відповідача Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України вважає, що позивач не є суб'єктом звернення до суду із зазначеним позовом.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обставини, на які посилається позивач, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Первинної профспілкової організації Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення задовольнити, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 жовтня 2014 року - скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову виходячи із наступного.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Судом першої інстанції встановлено, що Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 №404-р «Про призначення ОСОБА_3 генеральним директором Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення» ОСОБА_4 призначено генеральним директором Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення.

В подальшому, Первинною профспілковою організацією Концерну радіозв'язку та телебачення направлено голові Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України вимогу від 08.07.2014 №21 про розірвання трудового договору з генеральним директором Концерну радіозв'язку та телебачення ОСОБА_3

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Первинної профспілкової організації Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не вказано які саме права первинної профспілкової організації Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення визначені Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» порушено внаслідок не виконання вимоги про розірвання трудового договору з генеральним директором Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, не встановлено порушення прав позивача з боку відповідачів. Крім того, вважає, що суб'єктом звернення з вказаною вимогою є Первинна профспілкова організація Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, а не виборний орган первинної профспілкової організації.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.04.2014 на посаду генерального директора Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення було призначено ОСОБА_3, який з моменту призначення на посаду допускає порушення законодавства про працю, про колективні договори і угоди, Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», а саме:

Станом на 08.07.2014 року працівникам Дирекції Концерну РРТ не перераховано заробітну плату за другу половину червня 2014 року на загальну суму 729172,09 грн., а загальна заборгованість із заробітної плати по Концерну РРТ в цілому, складає близько 70000000,00 грн., що є порушенням вимог статті 115 КЗпП України.

Відповідно до ст. 42 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (далі - Закон), за наявності письмових заяв працівників, які є членами профспілки, роботодавець щомісячно і безоплатно утримує із заробітної плати та перераховує на рахунок профспілки членські профспілкові внески працівників відповідно до укладеного колективного договору чи окремої угоди в терміни, визначені цим договором. Работодавець не має права затримувати перерахування зазначених коштів.

Однак в порушення вимог статті 42 Закону, ОСОБА_3 систематично затримується перерахування членськів внесків на рахунок Первинної профспілкової організації Дирекції Концерну РРТ.

Станом на 08.07.2014 року заборгованість Концерну РРТ перед Первинною профспілковою організацією Дирекції Концерну РРТ, щодо перерахування членськів внесків складає 21976,03 грн.

Відповідно до статті 44 Закону, роботодавці зобов'язані відраховувати кошти первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, культурну і оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективним договором та угодами, але не менше ніж 0,3 відсотка фонду оплати праці з віднесенням цих сум на валові витрати.

Відповідно до п. 9.3 Колективного договору про взаємні обов'язки між адміністрацією Концерну РРТ та об'єднаною профспілковою організацією Концерну РРТ на 2014-2016 роки (далі - Колективний договір), адміністрація зобов'язана щомісячно, але не рідше ніж раз в квартал відраховувати кошти ОПО та первинним профспілковим організаціям для проведення культурно-масової, фізкультурної і оздоровчої роботи не менше ніж 0,3 % фонду оплати праці.

Проте, в порушення вимог статті 44 Закону та п. 9.3 Колективного договору, ОСОБА_3 систематично затримується відрахування коштів Первинній профспілковій організації Дирекції Концерну РРТ на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу в розмірі 0,3 % фонду оплати праці.

Таким чином, станом на 08.07.2014 року заборгованість Концерну РРТ щодо відрахування коштів Первинній, профспілковій організації Дирекції Концерну РРТ на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу становить 13677,60 грн.

Крім того, ОСОБА_5 видано наказ про звільнення заступника головного бухгалтера ОСОБА_6 на підставі пункту 1 статті 41 КЗпП (одноразове грубе порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами) та вже переведено іншого працівника на цю посаду. При цьому, ОСОБА_6 в день видання Наказу про звільнення перебувала на лікарняномуі.

Таким чином, ОСОБА_3 видавши наказ про звільнення ОСОБА_7 та перевівши на її посаду іншого працівника, порушено вимоги частини 3 статті 40 КЗпП;

Крім того, ОСОБА_3, 27.06.2014 року видано накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 Однак, дані накази видані безпідставно, оскільки жодних документів, які підтверджували б невиконання або порушення, або неналежне виконання їх посадових обов'язків, не має.

Отже, видавши Наказ, ОСОБА_3 порушив вимоги частини першої статті 147 КЗпП, притягнувши до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 не маючи підстав для застосування цієї статті;

Відповідно до статті 252 КЗпП України та статті 41 Закону, зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є.

Згідно з наказом ОСОБА_3 від 27 червня 2014 р. № 299 ОСОБА_8, начальнику відділу внутрішнього аудиту КРРТ, за грубе порушення трудової дисципліни - порушення правил ведення бухгалтерського та податкового обліку дирекції КРРТ, оголошено догану.

ОСОБА_8 є працівником дирекції КРРТ обраним до складу виборних профспілкових органів дирекції КРРТ. Його обрано членом ревізійної комісії первинної профспілкової організації дирекції КРРТ 12.03.2013 року.

Первинна профспілкова організація дирекції КРРТ не надавала попередньої згоди на притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_8

Таким чином, притягнувши ОСОБА_8 до дисциплінарної відповідальності без попередньої згоди на це Первинної профспілкової організації дирекції Концерну РРТ, ОСОБА_3 порушив вимоги статті 252 КЗпП України та статті 41 Закону.

Відповідно до статті 42 Закону Роботодавець зобов'язаний сприяти створенню належних умов для діяльності профспілкових організацій, що діють на підприємстві, в установі або організації. Надання для роботи виборного профспілкового органу та проведення зборів працівників приміщень з усім необхідним обладнанням, зв'язком, опаленням, освітленням, прибиранням, транспортом, охороною здійснюється роботодавцем у порядку, передбаченому колективним договором (угодою).

Відповідно до пункту 9.1 Колективного договору Адміністрація зобов'язана надати ППО Дирекції Концерну РРТ приміщення для роботи комітетів з усім необхідним обладнанням, зв'язком, опаленням, освітленням, прибиранням, охороною, та, в разі необхідності, надавати транспортні засоби для забезпечення їх діяльності. Виділяти приміщення для проведення зборів працівників, які є членами професійної спілки, та транспортні засоби для проведення культурно - масових, фізкультурних та оздоровчих заходів.

Так, ОСОБА_3 здійснюється перешкоджання законній діяльності профспілкових організацій Концерну РРТ, а саме 26 травня 2014р. не допущено на територію Концерну РРТ працівника ОСОБА_13, який прибув з метою участі в засіданні ППО Концерну РРТ, а також 06.06.2014 року не допущено на територію Концерну РРТ начальника сектору обліку розрахунків (бухгалтер Об'єднаної профспілкової організації Концерну РРТ) Тімошину В.Ю., яка прибула для виконання обов'язків бухгалтера Об'єднаної профспілкової організації Концерну РРТ.

Тим самим, ОСОБА_3 порушено вимоги статті 42 Закону та п. 9.1 Колективного договору.

Внаслідок вище викладених порушень позивач звернувся до Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України з вимогою про розірвання трудового договору з ОСОБА_3 Проте, вимога позивача відповідачем не виконана і не оскаржена, тобто, на думку позивача, відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо реагування на вказану вимогу, що і було підставою звернення до суду.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що Адміністрацєю Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України не доведено правомірність своєї бездіяльності за наступних підстав.

Статтею 45 Кодексу законів про працю визначено, що на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір з керівником підприємства, установи, грганізації, якщо він порушує законодавство про працю, про колективні договори і угоди, Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності". Якщо власник або уповноважений ним орган, або керівник, стосовно якого пред'явлено вимогу про розірвання трудового договору, не згоден з цією вимогою, він може оскаржити рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) до суду у двотижневий строк з дня отримання рішення. У цьому разі виконання вимоги про розірвання трудового договору зупиняється до винесення судом рішення. У разі, коли рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) не виконано і не оскаржено у зазначений строк, виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) у цей же строк може оскаржити до суду діяльність або бездіяльність посадових осіб, органів, до компетенції яких належить зозірвання трудового договору з керівником підприємства, установи, організації.

Так, статтею 33 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» регламентоване право профспілок, їх об'єднань щодо притягнення до відповідальності посадових осіб, у відповідності до частини 1 якої профспілкові органи мають право вимагати розірвання трудового договору (контракту) з керівником підприємства, установи або організації, якщо він порушує цей Закон, законодавство про працю, про колективні договори та угоди.

Зокрема, нормами статті 33 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» передбачено, що вимога профспілкових органів про розірвання трудового договору (контракту) є обов'язковою для розгляду і виконання.

Відповідно до приписів пункту 13.9 Положення про Об'єднану профспілкову організацію Концерну радіомовлення, радіозв'язку і телебачення (далі - Положення) для ведення поточної роботи обираються у Первинній профспілковій організації , що об'єднує 15 та більше членів профспілки - Профспілковий комітет (далі-Профком) та Ревізійна комісія. Приписами пункту 13.20.2. зазначеного Положення визначено, що Профком очолює голова Первинної профспілкової організації.

Свою роботу Профком веде в режимі засідань, що оформлюється відповідними протоколами. Щодо рішень Профкому, то вони можуть оформлюватися як протокольно так і окремим документом. В разі оформлення рішення окремим документом Профком Первинної профспілкової організації користується офіційним бланком своєї Первинної профспілкової організації

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідна вимога за своєю суттю є рішенням Профкому, оскільки була надрукована на бланку своєї Первинної профспілкової організації і підписана Головою Профкому - Гульком Михайлом Володимировичем.

Отже, враховуючи вище викладене, профспілковий комітет Первинної профспілкової організації Концерну радіомовлення, радіозв'язку і телебачення і є виборним органом Первинної профспілкової організації Концерну радіомовлення, радіозв'язку і телебачення, а тому висновок суду першої інстанції, що за захистом своїх прав до суду звернувся не виборний орган, є помилковим, та таким, що не відповідає обставинам справи.

Частинами 1, 4 статті 6 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КАС України позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.

Профспілковий комітет Первинної профспілкової організації Концерну радіомовлення, радіозв'язку і телебачення (її виборний орган) є структурним підрозділом Первинної профспілкової організації Концерну радіомовлення, радіозв'язку і телебачення.

Таким чином, оскільки Первинна профспілкова організація Концерну радіомовлення, радіозв'язку і телебачення є юридичною особою, що підтверджується випискою з ЄДРПОУ серія АВ № 170132, то відповідно позивач є належним суб'єктом звернення до зуду із зазначеним позовом, а тому висновок суду першої інстанції про те, що Первинна профспілкова організація не є суб'єктом звернення до адміністративного суду - є безпідставним.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції посилається на те, що рішення щодо підготовки та направлення вимоги про розірвання трудового договору з генеральним директором Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення ОСОБА_3 прийнято на засіданні профспілкового комітету первинної профспілкової організації Дирекції Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення з порушенням кворуму (протокол від 08.07.2014 №14 т. 1 а.с. 68-72), однак залишив поза увагою протокол від 08.07.2014 №15, з якого вбачається, що кворум на даному засіданні був (т.2, а.с. 30-34). Крім того, як зазначає позивач в апеляційній скарзі, походження протоколу від 08.07.2014 №14 йому невідомо, зокрема, зазначений протокол ним ніколи не надавався.

Приписами п. 6, ч. 2 статті 5 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» визначено, що здійснюючи управління об'єктами державної власності, Кабінет Міністрів України призначає на посади та звільняє з посад керівників господарських структур, стосовно яких функції з управління виконує Кабінет Міністрів України.

На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 №901-р «Про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій до сфери управління Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформаціі» Концерн радіомовлення, радіозв'язку і телебачення належить до сфери, управління Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.

Положенням про Адміністрацію Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (далі «Положення»), що затверджено Указом Президента України від 30.06.2011 №717/2011 визначено, що Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації' України (далі - Адміністрація) є центральним органом виконавчої влади у складі Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (далі -Держснецзв'язку України). Адміністрація є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування і забезпечення реалізації' державної політики у сферах організації спеціального зв'язку та захисту інформації, телекомунжацій, користування радіочастотним ресурсом України. Адміністрація є центральним органом виконавчої влади в галузі зв'язку, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань організації спеціального зв'язку та захисту інформації. Адміністрація відповідно до покладених на неї завдань виконує відповідно до законодавства функції з управління об'єктами державної власності, у тому числі державними корпоративними правами (п. 63 ч. 4. Положення). В той же час, Голова Держспецзв'язку України в установленому порядку призначає на посади та звільняє з посад керівників структурних підрозділів Адміністрації, підпорядкованих органів та підприємств, що належать до сфери її управління (п. 9 ч. 11. Положення).

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що функції уповноваженого органу управління відносно позивача покладені на Адміністрацію Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.

Відповідно до статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Оскільки судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та нормам матеріального права, то колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Цій нормі кореспондують положення абзацу сьомого пункту 4 частини першої статті 163, абзацу п'ятого пункту 4 частини першої статті 207 названого Кодексу, згідно з якими у резолютивній частині постанови суду першої чи апеляційної зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіт про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі.

Згідно частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що колегією суддів встановлено порушення прав, інтересів та свобод позивача у спірних правовідносинах, наявні підстави для задоволення позовних вимог, а тому вимога позивача щодо зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання даного судового рішення підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 202, 205, 207, 211, 212, 267 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу позивача - Первинної профспілкової організації Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 жовтня 2014 року - скасувати, та прийняти нову постанову, якою позов Первинної профспілкової організації Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення - задовольнити .

Визнати протиправною бездіяльність Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, що полягає в нереагуванні у визначений діючим законодавством спосіб на вимогу Первинної профспілкової організації Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення щодо розірвання трудового договору з генеральним директором Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення ОСОБА_3.

Зобов'язати Адміністрацію Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (ідентифікаційний номер 34620942) у визначений діючим законодавством спосіб відреагувати на вимогу Первинної профспілкової організації Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення про розірвання трудового договору з генеральним директором Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення ОСОБА_3.

Зобов'язати Адміністрацію Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України подати у місячний строк звіт про виконання даного судового рішення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий - суддя: Я.С. Мамчур

Судді: А.М. Горяйнов

І.Л. Желтобрюх

Постанову складено у повному обсязі 15.12.14

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.