Ухвала суду № 41904068, 15.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

15 грудня 2014 року м. Київ В/800/5386/14

Вищий адміністративний суду України в складі колегії суддів:

Борисенко І.В.

Кошіля В.В.

Моторного О.А.

Степашка О.І.

Приходько І.В.,

розглянувши заяву Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 11.11.2014

у справі № 820/14930/14 (№ К/800/57007/14)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Південкабель»

до 1. Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області

2. Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

про стягнення пені, -

ВСТАНОВИВ:

Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів подала заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 11.11.2014, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, що потягло ухвалення різних судових рішень у подібних правовідносинах.

Згідно ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 11.11.2014 року заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме - п. 200.23 ст. 200 ПК України.

В обґрунтування своїх вимог надає копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 27.05.2013, в якій, на його думку, відповідні норми матеріального права застосовані інакше, ніж у даній справі.

Колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, оскільки ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.11.2014 (про перегляд якої ставиться питання) відмовлено у відкритті касаційного провадження з підстав необґрунтованості касаційної скарги, а ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.05.2013 (на яку посилається податкова інспекція як на підставу неоднакового застосування норм матеріального права) не було розв'язано заявлений сторонами спір по суті, так як справу було направлено на новий розгляд до суду першої інстанції з огляду на наявність неповноти встановлення обставин справи, а відтак, вказана ухвала не містить висновків щодо правомірності застосування норм матеріального права.

Приписи ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України визначають виключними мотивами подання заяви про перегляд судових рішень неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень саме у подібних правовідносинах.

Зважаючи на викладене, підстави для допуску справи до провадження для перегляду судового рішення Верховним Судом України у даній адміністративній справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів у допуску справи для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 11.11.2014 у справі № 820/14930/14 (№ К/800/57007/14).

2. Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді І.В. Борисенко

В.В. Кошіль

О.А. Моторний

О.І. Степашко

І.В. Приходько