Ухвала суду № 41902346, 06.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-4645/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Шевченко А.В. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

06 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Бєлової Л.В.

Міщука М.С.

За участю секретаря: Стеценко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Київське лісове господарство" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Державне підприємство "Київське лісове господарство" звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06 червня 2012 року № 0001112302.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2012 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Київської області звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 30 травня 2012 року Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Київської області проведено перевірку Державного підприємства "Київське лісове господарство" за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Стоянка, вулиця Лісна, 15.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт № 0113/101322/00991373 від 30 травня 2012 року.

Перевіркою встановлено, що Державним підприємством "Київське лісове господарство" здійснюється переробка деревини та її реалізація за безготівковий розрахунок, не ведеться облік товарних запасів за місцем їх реалізації (в лісозаготівельному цеху, де заведена окрема касова книга, були відсутні підтверджуючі документи на товар на загальну суму 40 973, 40 гривень), чим порушено пункт 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

На підставі встановлених порушень, Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Київської області винесено податкове повідомлення-рішення від 06 червня 2012 року № 0001112302 на суму штрафних (фінансових) санкцій 81 946, 80 грн.

Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 20 вищевказаного Закону передбачено, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операцій а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванні оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 вищевказаного Закону, підприємство самостійно: визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку; може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи, проведеною перевіркою встановлено не ведення позивачем обліку товарних запасів за місцем їх реалізації (в лісозаготівельному цеху, де заведена окрема касова книга, були відсутні підтверджуючі документи на товар на загальну суму 40 973, 40 гривень).

Згідно звіту по руху лісопродукції, станом на 01 травня 2012 року залишок становив 24, 41 кубічних метрів лісопродукції, у відповідності до товарно-транспортних накладних, наданих до перевірки, проте протягом травня місяця 2012 року поступило 76, 00 кубічних метрів та списано в розпиловину з урахуванням затверджених норм витрат сировини на кількість 47, 45 кубічних метрів.

Так, згідно Акту перевірки, залишок лісоматеріалів станом на 30 травня 2012 року по документам складає 52, 96 кубічних метрів. Фактичний залишок внаслідок вимірювання становить 69, 05 кубічних метрів, готової продукції виготовленої з нього 40, 3 кубічних метрів.

Перевіркою встановлено, що надлишок не облікованої продукції складає: пиловник 16, 09 кубічних метрів, ціна реалізації 390, 00 грн. за 1 кубічний метр на загальну суму 6 275, 10 грн.; готова продукція (пиломатеріал хвойний обрізний) 40, 3 кубічних метрів, ціна реалізації 861, 00 гривень за 1 кубічний метр на загальну вартість 34 698, 30 грн..

Разом з тим, позивачем долучено до матеріалів справи наряд-акт № 9 на переробку деревини (розпиловку деревини на стрічковій пилорамі), відповідно до якого визначено термін по виконанню робіт - початок роботи - 22 травня 2012 року, термін закінчення роботи - 31 травня 2012 року, обсяг фактично виробленої сировини пиломатеріал обрізний 35, 3 куб.м.

Як вбачається з товарно-транспортних накладних від 30 травня 2012 року № 082560, №082563, №082557, №082556 був поставлений пиловник 3 сорту в загальній кількості 57, 40 куб.м.

Відповідно до товарно-транспортних накладних від 30 травня 2012 року № 082558 та № 082559 було поставлено пиловник 3 сорту на загальну кількість 16, 09 куб.м.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність порушення позивачем вимог чинного законодавства, оскільки п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» чітко не визначає порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, а тільки вказує на обов'язок суб'єктів підприємницької діяльності на ведення такого обліку.

Так, в матеріалах справи містяться товарно-транспортні накладні, накладні на товар, акт-наряд на переробку продукції, які підтверджують надходження товарів та їх подальшу переробку, та які є первинними документами, на підставі яких здійснюється бухгалтерський облік на підприємстві.

При цьому, підставою для застосування штрафних санкцій, згідно ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», передбачено або реалізацію товарів, які не було обліковано, або ведення такого обліку з порушенням, або не ведення взагалі.

Разом з тим, відповідачем не надано доказів здійснення реалізації пиловника та готової лісопродукції за розрахунок у готівковій або у безготівковій формах

Таким чином, колегія суддів вважає, що податкове повідомлення-рішення від 06 червня 2012 року № 0001112302 прийнято відповідачем необґрунтовано та без урахування усіх фактичних обставин.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість та задоволення позовних вимог Державного підприємства "Київське лісове господарство".

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.

Повний текст ухвали виготовлено 12.11.2014 року.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.