Ухвала суду № 41902293, 09.12.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

09 грудня 2014 рокусправа № 804/12063/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Кругового О.О.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегапромекологія" до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегапромекологія" до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення - задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0002122202 від 21 серпня 2013 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 1325953,00 грн. за порушення п.102.5 ст.102, п.184.7, п.184.9 ст.184, п.200.4, п.200.5 ст.200 ПК України, п.4.6.6 "Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість", затвердженого Наказом ДПА України 25 листопада 2011 року №1492. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач - Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, не погодившись з вищезазначеною постановою суду подала апеляційну скаргу, у якій просить оскаржувану постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовити у повному обсязі.

Позивач своїм правом на апеляційне оскарження не скористався і не оскаржив рішення суду першої інстанції в частині незадоволених позовних вимог. У разі часткового оскарження судового рішення, суд апеляційної інстанції не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до положень ст.76, п.200.10. ст.200 ПК України уповноваженими особами Нікопольської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Мегапромекологія" за червень 2013 року (від 12.07.2013р. за № 9041413284), за результатами якої складено акт №247/2203/36759863 від 21.08.2013 року.

У акті перевірки зафіксовано порушення позивачем положень п.102.5 ст.102, п.184.7, п.184.9 ст.184, п.200.4, п.200.5 ст.200 ПК України, п.4.6.6 "Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість", затвердженого Наказом ДПА України 25.11.2011р. №1492, а саме: завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22, 24 декларації) за червень 2013 року на суму 1325953 грн..

Судом встановлено, що викладені в акті перевірки висновки щодо порушення позивачем положень податкового законодавства, податковий орган зробив виходячи з того, що за результатами фінансово-господарської діяльності ТОВ "Мегапромекологія" за червень 2013 року: позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 18 декларації) становить 83 316,00 грн.; залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 21, 21.2 декларації) становить 5 089 981,00 грн.; залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету (рядок 22 декларації) становить 5 006 665,00 грн.; залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) 5 006 665,00 грн. Згідно довідки про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2) за червень 2013 року становить 5 006 665 грн..

На думку перевіряючого, позивачем завищено залишок від'ємного значення який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, оскільки право на отримання бюджетного відшкодування платником податку у відповідності до п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України, може бути реалізовано не пізніше 1095 дня, що настає за днем отримання права на таке відшкодування.

На підставі вказаного акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0002122202 від 21.08.2013 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1325953,00 грн. за порушення п.102.5 ст.102, п.184.7, п.184.9 ст.184, п.200.4, п.200.5 ст.200 ПК України, п.4.6.6 "Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість", затвердженого Наказом ДПА України 25.11.2011 року №1492.

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі акту перевірки, є предметом спору, переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи частково позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не було доведено обґрунтованість своїх висновків, викладених в акті перевірки та правомірність прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення на підставі такого акту перевірки.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст.200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному - така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно до п.200.7 ст.200 ПК України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. А відповідно до п.200.8 цієї статті, до декларації додається також розрахунок суми бюджетного відшкодування.

У відповідності до пп.4.6.6 п.4.6 розділу 4 Порядку заповнення та подання податкової вітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 25.11.2011 року №1492, зареєстрованого в Мін'юсті України від 20.12.2011 року №1490/20228, залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного вітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного податкового) періоду.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у податковій декларації з ПДВ за червень 2013 року ТОВ "Мегапромекологія" задекларовано наступні показники: залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 21, 21.2 декларації) становить 5 089 981,00 грн.; залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету (рядок 22 декларації) становить 5 006 665,00 грн.; залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) 5 006 665,00 грн..

Разом з тим, слід зазначити, що відповідачем у минулому періоді було здійснено перевірку правильності декларування залишку від'ємного значення ПДВ по декларації з ПДВ за жовтень 2012 р., що виникло за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у періодах: квітень-листопад 2010 року, травень 2011 року, серпень 2011 року, жовтень - грудень 2011 року, січень 2012 року, квітень - червень 2012 року, за результатами якої складено довідку від 14.12.2012р. за № 2646/153.36759863. Зазначеною перевіркою не встановлено порушень при відображенні ТОВ "Мегапромекологія" від'ємного значення з ПДВ у податкових деклараціях з ПДВ за квітень - червень 2012 року, які вплинули на декларування залишку відємного значення (рядок 24) декларації з ПДВ за жовтень 2012 року у сумі 5463215 грн..

Отже, за результатами перевірки, податковим органом не було встановлено жодного порушення платником податків правових норм, які безпосередньо регулюють правовідносини щодо проведення платником податку на додану вартість розрахунків з бюджетом.

Як вбачається з акту перевірки, частина податкового кредиту, відображеного у поданих деклараціях з податку на додану вартість, фактично сплачена постачальникам товарів (робіт, послуг) у попередніх звітних періодах.

Згідно до п. 102.5 ст. 102 ПК України встановлено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Тобто, вказана норма може бути застосована лише до правовідносин, які складаються з приводу бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

У даному випадку спірні правовідносини склались з приводу формування суми від'ємного значення з податку на додану вартість, що за змістом Податкового кодексу України не є тотожними.

Колегія суддів зазначає, що за нормами Податкового кодексу України, подання заяви про бюджетне відшкодування податку на додану вартість, як надмірно сплаченої до бюджету суми податку на додану вартість, є правом позивача, яким він може скористатися протягом встановленого у п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України періоду, а не його обов'язком.

При цьому, у матеріалах справи відсутні дані про те, що позивач подавав до податкового органу заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, відображав про таке своє рішення у звітній декларації за червень 2013 року та складав розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що позивач правомірно задекларував у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2013 року суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у тому числі в розмірі 5006665,00 грн., яка виникла за травень 2010 року та червень 2010 року. Таке декларування залишку від'ємного значення позивач має право проводити поза межами строку, встановленого приписами п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши вищевикладені обставини справи, колегія суддів вважає, що у діях платника податків (позивача) немає порушень тих норм законів, на які посилається відповідач і приходить до висновку, що твердження податкового органу про наявність таких порушень ґрунтуються на припущеннях та належним чином не доведені, доводи відповідача не ґрунтуються на законі та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Згідно до п.п. 1,3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, проаналізувавши вищевикладені обставини справи та правовідносини, що їм відповідають та оцінивши докази надані сторонами по справі у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що податкове повідомлення - рішення №0002122202 від 21 серпня 2013 року прийняте Нікопольською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області не відповідає п.п. 1,3 ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки винесене відповідачем на підставі, у межах повноважень, але не у спосіб, передбачений законодавством та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, отже тому є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги позивача в цій частині є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції викладене достатньо повно, обґрунтовано та мотивовано з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: О.О. Круговий