Ухвала суду № 41902292, 09.12.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

09 грудня 2014 року

справа № 808/2625/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Кругового О.О.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приморської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сусіди-2010» до Приморської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправними дій та скасування податкових вимог, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10 червня 2014 року позовні вимоги Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сусіди-2010» задоволені частково: визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Приморської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області №1-11 від 05.02.2014 р. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись із судовим рішенням, Приморська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Запорізькій області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції, а в задоволенні позовної заяви позивача відмовити.

Сторони в судове засідання не з’явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому у відповідності до положення ст. 41 КАС України фіксування судового процесу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається та матеріалами справи підтверджено, що 10 березня 2014 року позивачем отримано податкову вимогу №1-11 від 05.02.2014 р., якою позивача зобов’язано сплатити податковий борг в розмірі 3668,50 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 2446,80 грн. та 1221,70 грн. за штрафними санкціями. 08 квітня 2014 року позивачем отримано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-47-25 від 02.04.2014 р., якою позивача зобов’язано сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску в розмірі 10926,15 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем в період з 15.10.2012 по 19.10.2012 проведено позапланову невиїзну перевірку позивача, за результатами якої складено акт №210/2202/37197029 від 19.10.2012 р. На підставі акту перевірки №210/2202/37197029 від 19.10.2012 р. податковим органом прийнято податкове повідомлення – рішення №0001761701 від 07.11.2012 р. на загальну суму 5113,53 грн.

Позивачем оскаржено в адміністративному порядку податкове повідомлення – рішення №0001761701 від 07.11.2012 р. до Державної податкової служби в Запорізькій області. За результатом розгляду скарги ДПС в Запорізькій області прийнято рішення №188/10/10-4200 від 17.01.2013 р. про часткове скасування податкового повідомлення – рішення №0001761701 від 07.11.2012 р.

22.01.2013 р. відповідачем прийнято податкове повідомлення – рішення №0000211701, яким позивачу донараховано податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 3668,50 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 2446,80 грн. та 1221,70 грн. за штрафними санкціями (яке стало підставою для складання оскаржуваної податкової вимоги №1-11 від 05.02.2014 р.).

28.01.2013 р. позивач, не погодившись з рішенням ДПС в Запорізькій області, прийнятим за результатами розгляду первинної скарги ОСББ “Сусіди – 2010”, звернувся зі скаргою до Державної податкової служби України. Рішенням Державної податкової служби України №2594/6/10-2315 повторну скаргу ОСББ “Сусіди – 2010” залишено без задоволення, рішення ДПС в Запорізькій області прийнято рішення №188/10/10-4200 від 17.01.2013 р. – без змін.

Задовольняючи частково позовні вимоги позивача, суд першої інстанції посилається на те, що згідно з п.95.1 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Пунктом 95.2 ст.95 ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Відповідно до п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п.56.18 ст.58 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

При розгляді справи судом першої інстнації встановлено, що позивачем оскаржено податкове повідомлення – рішення №0000211701 від 22.01.2013 р. до Запорізького окружного адміністративного суду. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.07.2013 р. по справі №808/5136/13-а позовну заяву повернуто позивачу.

ОСББ “Сусіди-2010”, не погодившись з ухвалою суду від 02.07.2013 р. по справі №808/5136/13-а, подало апеляційну скаргу на ухвалу суду про повернення позовної заяви. 12.12.2013 р. Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом задоволено апеляційну скаргу ОСББ “Сусіди – 2010” та скасовано ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 02.07.2013 р. по справі №808/5136/13-а, а справу направлено для подальшого розгляду.

28 березня 2014 року ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду по справі №808/5136/13-а відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до судового розгляду на 14 квітня 2014 року.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що на момент формування оскаржуваної податкової вимоги (05.02.2014 р.), грошове зобов’язання, визначене податковим повідомленням – рішенням №0000211701 від 22.01.2012 р. узгодженим не було, оскільки оскаржувалось позивачем в судовому порядку, а отже були відсутні підстави для формування податкової вимоги.

Суд першої інстанції правомірно не приймає посилання представника відповідача на п.4.4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень – рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №2135/22447 від 28.11.2012 р. та те, що на даний час оскаржувана податкова вимога є відкликаною, з огляду на наступне.

Пунктом 60.1 ст.60 Податкового кодексу України визначено перелік підстав, за яких податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, а саме: сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу; контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Отже, відповідно до п.60.1 ст.60 Податкового кодексу України порушення провадження у справі, в якій оскаржується податкове повідомлення – рішення, яке стало підставою для формування податкової вимоги, не тягне за собою відкликання податкової вимоги. Оскільки відповідно до приписів Податкового кодексу України підставою для скасування податкового повідомлення – рішення та/або податкової вимоги є саме рішення суду, що набрало законної сили, яким скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що податкова вимога №1-11 від 05.02.2014 р. у встановленому законодавством порядку не відкликана не була, а отже наявні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині та скасування вказаної податкової вимоги.

Відносно вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-47-25 від 02.04.2014 р., судом першої інстанції зазначено, що управлінням Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області проведено позапланову перевірку ОСББ “Сусіди-2010” за період з 14.10.2010 по 27.11.2012 р., за результатами якої складено акт №204 від 28.11.2012 р. За результатами перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.1 ст.4, ч.2 ст.6, ст.7 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, а саме заниження суми фактичних витрат на оплату праці на суму 27526,49 грн. та заниження суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на 10267,19 грн.

Згідно ст.25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” позивачу вручено вимогу про сплату боргу з єдиного внеску від 28.11.2012 р. №Ю028 на суму 10267,39 грн.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Сусіди-2010”.

За таких обставин, суд вважає, що рішення суду першої інстанції викладене достатньо повно, обґрунтовано та мотивовано з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись п.1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Приморської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 червня 2014 року – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: О.О. Круговий