Ухвала суду № 41902261, 09.12.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

09 грудня 2014 рокусправа № 804/1444/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Кругового О.О.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінінг-Сервіс" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2014 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінінг-Сервіс" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 16.12.2013 року №0006042205.

Відповідач - Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, не погодившись з вищезазначеною постановою суду подала апеляційну скаргу, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції було прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому у відповідності до положення ст. 41 КАС України фіксування судового процесу не здійснюється.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу від 04.10.2013 року №396 відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Клінінг-Сервіс", результати якої оформлено актом від 10.10.2013 року №807/22-03/32898455 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ "Клінінг-Сервіс" (код ЄДПРОУ 32898455) під час здійснення взаємовідносин з ТОВ "Крафт-Профі" (код ЄДРПОУ 38615737) за період липень 2013 року".

В акті перевірки зроблені висновки про наступні порушення ТОВ "Клінінг-Сервіс":

- нереальність здійснення господарських відносин ТОВ "Клінінг-Сервіс", а саме: встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ТОВ "Клінінг-Сервіс" операцій по ланцюгу з ТОВ "Крафт-Профі" (код ЄДРПОУ 38615737) за період липень 2013 року;

- п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у липні 2013 року на загальну суму 290046,44 грн..

На підставі акту перевірки, Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення №0006042205 від 16.12.2013 року, за яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем на суму 290046,44 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 145023,22 грн..

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі акту перевірки, є предметом спору, переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги позивача у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не доведено обґрунтованості своїх висновків, викладених в акті перевірки та правомірність прийняття ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень на підставі такого акту перевірки.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до вимог п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон України №996-XIV) передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Враховуючи викладене, для підтвердження даних податкового обліку необхідно брати до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ст. 1 Закону України №996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

У відповідності до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно до п.п. 198.1, 198.2 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, виходячи з аналізу вказаних норм матеріального права, колегія суддів зазначає, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належними первинними документами, складеними у відповідності до закону, що в свою чергу відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як вбачається з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Серія АБ № 739819 від 25.04.2013, яка міститься в матеріалах справи, основний вид економічної діяльності позивача (КВЕД) - 81.21. Загальне прибирання будинків.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач у перевіряємому періоді мав взаємовідносини з ТОВ "Крафт-Профі".

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та ТОВ "Крафт-Профі" було укладено наступні договори:

- договір постачання від 01.07.2013 року №07-13/77, відповідно до якого протягом строку дії договору ТОВ "Крафт-Профі" (постачальник) зобов'язувався передати у власність ТОВ "Клінінг-Сервіс" (покупця) товар, а покупець брав на себе зобов'язання оплатити товар на умовах, визначених договором.

Пунктом 2 вказаного договору передбачено, що товар постачається партіями в кількості, асортименті та в строки, вказані в замовленні покупця шляхом самовивозу товару найманим транспортом. Строк постачання протягом 10 календарних днів з моменту отримання замовлення на постачання товару при умові наявності товару на складі постачальника. Приймання товару здійснюється при розвантаженні товару покупцем та оформлюється на підставі товарно - транспортних накладних (ттн), видаткових накладних, або актів (додатків), підписаних уповноваженими представниками сторін.

- договір про надання послуг від 01.07.2013 року №07-13/67, відповідно до якого виконавець -ТОВ "Крафт-Профі" зобов'язується за завданням замовника - ТОВ "Клінінг-Сервіс" протягом визначеного договором строку надати за плату наступні послуги: консультації по законодавству в області клінінгових послуг; правову експертизу тендерної документації на предмет її відповідності діючому законодавству; отримання необхідних документів для формування тендерної заявки; підготовка, складання та подача заявок на участь у тендері; підготовка повного пакету документів для участі у тендері; комплексний супровід участі у тендері; комплексний супровід участі у тендері; інші послуги. Розділом 3 означеного договору встановлено, що за надання послуг, передбачених договором, замовник виплачує виконавцю суму, вказану в акті виконаних робіт, в залежності від об'єму наданих послуг. Здавання послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується повноважними представниками сторін протягом 3 робочих днів після фактичного надання послуг. Підписання акта приймання-передачі наданих послуг представником замовника є підтвердженням відсутності претензій з його боку.

В результаті виконання умов договору постачання від 01.07.2013 року №07-13/77, ТОВ "Крафт-Профі" було складено та надано позивачу податкові накладні: від 01.07.2013 року №234 та №235, від 02.07.2013 року №236, від 03.07.2013 року №237, від 04.07.2013 року №238, від 05.07.2013 року №239, від 08.07.2013 року №240, від 08.07.2013 року №244, від 09.07.2010 року №245, від 10.07.2013 року №246, від 11.07.2013 року №247, від 12.07.2013 року №248, від 15.07.2013 року №249, від 16.07.2013 року №250, від 17.07.2013 року №251, від 24.07.2013 року №256, від 25.07.2013 року №257, від 26.07.2013 року №258, від 29.07.2013 року №259, від 29.07.2013 року №260, від 29.07.2013 року №261, від 30.07.2013 року №262, від 31.07.2013 року №263, на загальну суму 1258500,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 209749,96 грн.).

Позивачем надано договір на перевезення вантажів №01/13-05 від 01.01.2013 року, укладений між ТОВ "Клінінг-Сервіс" (замовником) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (перевізником), відповідно до якого перевізник зобов'язується виконувати наступні послуги: отримувати вантажі від постачальників замовника, транспортувати вантажі замовника на визначені склади, здійснювати перевезення вантажів замовника автомобільним транспортом по маршруту визначеному замовником.

Транспортування вантажу від ТОВ "Крафт-Профі" підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними, на підставі яких перевізник - фізична особа - підприємець ОСОБА_1, за замовленням вантажоотримувача - ТОВ "Клінінг-Сервіс", здійснював перевезення вантажу від ТОВ "Крафт-Профі" до пунктів призначення, визначених позивачем. В матеріалах справи міститься свідоцтво САК 641207 про реєстрацію транспортного засобу, зазначеного в товарно-транспортних накладних: автомобіля Mercedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2005 р.в., за ОСОБА_1.

З видаткових накладних, якими засвідчується перехід права власності на товар, вбачається, що ТОВ "Крафт-Профі" на підставі договору постачання №07-13/77 від 01.07.2013 року здійснило відвантаження товару (побутової хімії та засобів для прибирання) за замовленням ТОВ "Клінінг-Сервіс" на загальну суму 1258500,00 грн., в тому числі ПДВ -209749,96 грн..

Отже, факт поставки товару ТОВ "Крафт-Профі" позивачу за договором постачання №07-13/77 від 01.07.2013 року підтверджується товарно-транспортними, видатковими та податковими накладними, які містяться в матеріалах справи.

На виконання договору від 01.07.2013 року №07-13/67 про надання послуг ТОВ "Крафт-Профі" надало позивачу наступні податкові накладні: від 01.07.2013 року №232 на суму 53000,00 грн. (ПДВ - 8833,33 грн.); від 01.07.2013 року №233 на суму 59000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 9833,33грн.); від 08.07.2013 року №241 на суму 59000,00 грн. (в т.ч. 9833,33 грн.); від 08.07.2013 року №242 на суму 32379,00 грн. (ПДВ 5396,50 грн.); від 08.07.2013 року №243 на суму 51000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 8500,00 грн.); від 18.07.2013 року №252 на суму 59000,00 грн. (ПДВ 9833,33 грн.); від 18.07.2013 року №253 на суму 59900,00 грн. (в т.ч. ПДВ 9983,33 грн.); від 22.07.2013 року №254 на суму 58500,00 грн. (в т.ч. 9750,00 грн.); від 23.07.2013 року №255 на суму 50000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 8333,33 грн.), на загальну суму 481779,00 грн. (в тому числі ПДВ - 80296,48) грн.

На підтвердження отримання послуг за договором від 01.07.2013 року №07-13/77: консультацій по законодавству в галузі клінінгових послуг, підготовки та складання тендерної документації і отримання необхідних для участі у тендері документів, комплексного супроводу участі у тендері за вищевказаним договором, позивачем підписано з ТОВ "Крафт-Профі" наступні акти надання послуг: від 01.07.2013 року №ОУ-0701/03 на суму 53000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 8833,33 грн.); від 01.07.2013 року №ОУ-0701/04 на суму 59000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 9833,33 грн.); від 08.07.2013 року №ОУ-0708/06 на суму 59000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 9833,33 грн.); від 08.07.2013 року №ОУ-0708/07 на суму 32379,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 5396,50 грн.); від 08.07.2013 року №ОУ-0708/08 на суму 51000,00 грн. (в т.ч. 8500,00 грн.); від 18.07.2013 року №ОУ-0718/02 на суму 59000,00 грн. (в т.ч. ПДВ -9833,33 грн.); від 19.07.2013 року №ОУ-0719/03 на суму 59900,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 9983,33 грн.); від 22.07.2013 року №ОУ-0722/06 на суму 58500,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 9750,00 грн.); від 23.07.2013 року №ОУ-0723/08 на суму 50000,00 грн. ( в т.ч. ПДВ - 8333,33 грн.). Всього послуг надано на суму 481779,00 грн. (в тому числі ПДВ - 80296,48 грн.).

Як пояснив позивач, вищевказані послуги від ТОВ "Крафт-Профі" ним отримувалися з метою прийняття участі у тендері, який проводило ТОВ "ДТЕК Сервіс" на закупівлю клінінгових послуг, в підтвердження чого суду надано запрошення на участь у тендері від 13.07.2013 року №16/1395, отримане позивачем від ТОВ "ДТЕК Сервіс" та зразок складеної ТОВ "Крафт-Профі" тендерної документації, затвердженої рішенням комісії із закупівель, оформленого протоколом від 08.07.2013 року №21.

Разом з тим, на підтвердження участі позивача у тендері, який проводило означене підприємство на закупівлю клінінгових послуг. ТОВ "ДТЕК Сервіс" надало до суду наступні документи: тендерну пропозицію, отриману ним від ТОВ "Клінінг-Сервіс" для участі у тендері на закупівлю послуг з прибирання, прання та ремонту спецодягу, обслуговуванню та експлуатації будівель для ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" від 13.08.2013 року; підтвердження наміру приймати участь в торгах (вих. №30-07/13 від 20.07.2013 року), договір про надання послуг № 552-КЛ-2013-ДС від 01.09.2013 року.

Окрім того, судом встановлено, що за результатами проведення вищевказаного тендеру між ТОВ "ДТЕК Сервіс" (що виступив як замовник) та ТОВ "Клінінг-Сервіс" (як виконавцем) укладені договори надання послуг від 09.04.2013 року №211-КЛ-2013-ДС, від 01.06.2013 року №387-КЛ-2013-ДС/ПУ, від 01.09.2013 року №552-КЛ-2013-ДС, копії яких містяться в матеріалах справи.

Як зазначив позивач, він не здійснював подальший перепродаж товарів, придбаних у ТОВ "Крафт-Профі", а використав їх в процесі здійснення своєї господарської діяльності, так само як і послуги, що надавалися йому вказаним підприємством, отримувалися ТОВ "Клінінг-Сервіс" в ході здійснення своєї господарської діяльності та використані ним в такій діяльності, оскільки основний вид економічної діяльності позивача - загальне прибирання будинків.

Судом першої інстанції було вірно вказано на те, що факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Виходячи з аналізу вищенаведених норм законодавства та зі змісту досліджених судом первинних документів, колегія суддів зазначає, що всі первинні документи, надані позивачем (як суду, так і перевіряючим в ході перевірки) відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не викликають сумнівів щодо їх достовірності та підтверджують фактичне здійснення господарської операції між сторонами.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту у липні 2013 року суму ПДВ у розмірі 290046,44 грн. за правочинами, укладеними з ТОВ "Крафт-Профі", на підставі належним чином оформлених первинних документів, в тому числі податкових накладних, отриманих в ході реального виконання господарської операції, що ґрунтується на вимогах податкового законодавства.

Щодо наявності на момент вчинення правочинів спеціальної правосуб'єктності ТОВ "Крафт-Профі", судом встановлено, що вказане підприємство зареєстроване як юридична особа 01.03.2013 року, номер запису про державну реєстрацію №10691020000029930. Крім того, згідно даних офіційного сайту Міндоходів України ТОВ "Крафт-Профі" було платником ПДВ на підставі свідоцтва платника ПДВ, яке анульоване 12.12.2013 року.

Окрім того, як вбачається з акту перевірки №807/22-03/32898455 від 10.10.2013 року, наведені у ньому висновки відповідача про те, що правочини, укладені позивачем з ТОВ "Клінінг-Сервіс" та ТОВ "Крафт-Профі" не спрямовані на настання реальних правових наслідків, ґрунтуються на підставі складеного ДПІ у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві акту про неможливість проведення зустрічної звірки від 16.09.2013 року №485/26-54-22-06-38615737.

Слід зазначити, що формування підприємством податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Будь-яка неправомірна діяльність контрагента (наприклад, його "фіктивні" відносини з іншими контрагентами) не впливає на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення до відповідальності платника податку, оскільки згідно ч. 2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Вищенаведене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини у справі "Булвес" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03). Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Згідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивачем включені до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість.

Отже, дослідивши вищевикладені обставини справи, колегія суддів вважає, що у діях платника податків (позивача) немає порушень тих норм законів, на які посилається відповідач і приходить до висновку, що твердження податкового органу про наявність таких порушень ґрунтуються на припущеннях та належним чином не доведені, доводи відповідача не ґрунтуються на законі та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Згідно до п.п. 1,3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, проаналізувавши вищевикладені обставини справи та правовідносини, що їм відповідають та оцінивши докази надані сторонами по справі у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що податкове повідомлення - рішення №0006042205 від 16.12.2013 року прийняте Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області не відповідає п.п. 1,3 ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки винесене відповідачем на підставі, у межах повноважень, але не у спосіб, передбачений законодавством та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, отже тому є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги позивача є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Керуючись ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: О.О. Круговий