Постанова № 41901217, 09.12.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2014 р. Справа № 804/17163/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коренева А.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване підприємство «Ліфтмаркетсервіс» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.06.14 №0002292202, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «Спеціалізоване підприємство «Ліфтмаркетсервіс», звернувся до суду з позовом до Новомосковської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.06.14 №0002292202. На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено наступне. ТОВ «СП «Ліфтмаркетсервіс» 15.05.14 звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.11.2013 № 000250222, № 0002512202, № 0002522202, та 0000822202. Тобто, оскаржувалися результати документальної позапланової виїзної перевірки, які стали підставою для висновків оскаржуваного повідомлення-рішення від 24.06.14 №0002292202. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.14 у справі № 804/6871/14 адміністративний позов ТОВ «СП «Ліфтмаркетсервіс» задоволено, податкові повідомлення-рішення від 14.11.13 № 000250222; № 0002512202, № 0002522202, та 0000822202 скасовані. На даний час постанова від 16.06.14 у справі № 804/6871/14 не набрала законної сили. Тобто на час винесення оскаржуваного повідомлення-рішення, сума податкового зобов'язання, яка визначена позивачу податковим органом, була неузгодженою. У зв'язку з цим у Позивача був відсутній обов'язок сплачувати визначену в податковому повідомленні-рішенні від 14.11.2013 р. № 0002502202 суму грошового зобов'язання та відображати її у податковій звітності до дня набрання судовим рішенням законної сили за результатами його оскарження. Отже, і в формуванні податкової звітності за квітень 2014 р. позивачем правомірно відображено суми від'ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 768 079 грн. До канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач, Новомосковська ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, проти задоволення позову заперечував. Так, відповідачем зазначено, що ним було проведено камеральну перевірку з питання визначення правомірності формування залишку від'ємного значення та повноти декларування податкових зобов'язань по декларації з ПДВ за квітень 2014 року, за результатами якої складено акт перевірки №65/222/35782781 від 12.06.14. На підставі акту перевірки №65 від 12.06.14, у зв'язку із порушенням вимог пунктів 200.1, 200.4. «а», «б» статті 200 ПКУ, підпункту 4.6.7 пункту 4.6.7 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року №1492, винесено податкове повідомлення-рішення №0002292202 від 24.06.14, адже ТОВ «СП «Ліфтмаркетсервіс» завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (значення рядка 24 декларації) на суму 768 079,00 грн. За наслідками позапланової виїзної перевірки позивача з питань підтвердження правомірності заявленого від'ємного значення суми ПДВ по податковій декларації за липень 2013 року та правомірності визначення податку на додану вартість за червень 2013 року, серпень 2013 року (акт №453/222/35782781 від 18.10.2013) Новомосковською ОДПІ складено податкове повідомлення - рішення форми «В4» (про зменшення суми від'ємного значення (ряд.24 декларації)) від 14.11.2013 №0002502202 на суму 768 079,00 грн. Враховуючи, що позивач оскаржив податкового повідомлення-рішення, винесене ОДПІ (справа №804/6871/14), суми завищення залишку від'ємного значення, які встановлені в ході основної перевірки, позивач не має права на формування податкової звітності по рядку 24 декларації з ПДВ до закінчення оскарження. Права та обов'язки платника податків щодо використання цієї суми у наступних податкових періодах виникають лише після набрання законної сили рішення. Відповідач на заперечував проти розгляду справи в порядку письмового провадження.

Вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, суд при винесенні постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Фактичною підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 24.06.14 №0002292202, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 768 079 грн., слугували висновки акту перевірки від 12.06.14 № 65/222/35782781, за змістом яких перевіркою встановлено порушення позивачем пунктів 200.1, 200.4. «а», «б» статті 200 ПКУ, підпункту 4.6.7 пункту 4.6.7 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.11№1492 (а.с.43). Згаданий акт перевірки складений за результатами камеральної перевірки позивача з питання визначення правомірності формування залишку від'ємного значення та повноти декларування податкових зобов'язань по декларації з ПДВ за квітень 2014р. (а.с.39-42). Підставою для означених висновків слугували судження посадової особи ОДПІ, про те що позивачем безпідставно не відображено в рядку 21.3 декларації за квітень 2014р. зі знаком «-» суму зменшення залишку від'ємного значення за результатами позапланової виїзної перевірки від 18.10.13 № 453/222/35782781 з урахуванням акту камеральної перевірки від 16.05.14 350/222/35782781, що призвело до невірного формування показників розділу ІІІ декларації з ПДВ за квітень 2014р. Отже, на думку відповідача, позивач безпідставно переніс до рядку 24 залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду - липня 2013р., який зменшено актом про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 18.10.13 № 453/222/35782781 та винесеним на його підставі податковим повідомленням-рішенням від 14.11.13 №0002502202 на суму 768 079 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача та оскаржуваного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Судовим розглядом справи встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 14.11.13 №0002502202 на суму 768 079 грн., прийняте на підставі акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 18.10.13 № 453/222/35782781, на який посилається відповідач в обґрунтування правомірності своєї позиції, оскаржено позивачем в адміністративному, а в подальшому в судовому порядку. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.14 по справі №804/6871/14 рішення ОДПІ від 14.11.13 №0002502202 скасовано. Означене судове рішення оскаржено контролюючим органом до апеляційного суду, ухвалою якого від 09.07.14 відкрито апеляційне провадження та справу призначено до апеляційного розгляду на 15.01.15. Отже, враховуючи приписи ст.254 КАС України, рішення суду першої інстанції по справі №804/6871/14 є таким, що не набрало законної сили.

Суд відмічає, що за приписами п.56.18 ст.56 ПКУ при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Враховуючи наведені законодавчі положення, суд зазначає, що зменшення від'ємного значення податку на додану вартість на суму 768 079 грн. на підставі висновків акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 18.10.13 № 453/222/35782781 та податкового повідомлення-рішення від 14.11.13 №0002502202, є неузгодженим до набрання законної сили рішенням суду по справі №804/6871/14.

Суд зазначає, що згідно з п. 200.4 ст.200 ПКУ, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.13 №678, зареєстрованого в Мінюсті 11.12.13 за №2094/24626, який був чинний під час виникнення спірних правовідносин, залишок від'ємного значення (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду); рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної контролюючим органом.

На підставі викладеного суд констатує, що позивач при заповненні рядків декларації з податку на додану вартість за квітень 2014р., в тому числі рядку 24 - передбаченого для відображення залишку від'ємного значення, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, не міг врахувати результати перевірки, проведеної органом державної податкової служби (акти попередніх перевірок), оскільки при заповненні зазначеної декларації висновки акту документальної позапланової виїзної перевірки від 18.10.13 № 453/222/35782781 та зменшення, здійсненні контролюючим органом на підставі такого акту, є неузгодженими, так як відбувалась (та відбувається) процедура оскарження податкового повідомлення-рішення в судовому порядку.

Отже, висновки відповідача про безпідставне завищення позивачем в декларації за квітень 2014р. залишку від'ємного значення на 768 079 грн., який виник з попереднього звітного періоду - липня 2013р., не знайшли свого підтвердження в ході розгляду даної справи.

Крім того, суд відзначає, що Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492, про порушення позивачем якого зазначає відповідач, втратив чинність 30.12.13, а відтак такий акт не міг бути порушений позивачем в 2014р.

З огляду на викладене, суд доходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не узгоджується з вимогами податкового законодавства, а тому не відповідає критеріями правомірності, наведеним в ч.3 ст.2 КАС України, відтак підлягає скасуванню.

Судові витрати підлягаю розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 24.06.14 №0002292202.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване підприємство «Ліфтмаркетсервіс» (код ЄДРПОУ 35782781) витрати по сплаті судового збору в розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами, визначеними ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев