Постанова № 41901197, 09.12.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2014 р. Справа № 804/18621/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Кальника В.В., суддів Парненко В.С., Неклеси О.М., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-ІНВЕСТ» до Державної архітектурно - будівельної інспекції України, третя особа - приватне підприємство «Творчо-виробничий центр «Олеся», про визнання протиправним та скасування наказу № 283 від 17 жовтня 2014 року, -

ВСТАНОВИВ:

12 листопада 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-ІНВЕСТ» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа - приватне підприємство «Творчо-виробничий центр «Олеся», про визнання протиправним та скасування наказу № 283 від 17 жовтня 2014 року «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт».

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідно до укладеного між ним та ПП «ТВЦ «Олеся» договору про інвестиційну участь в будівництві № 27/03-1 від 27.03.2013 року позивач виступив інвестором будівництва будівлі магазину з приміщеннями громадського призначення за адресою: м. Житомир, вул. Київська, 6. Будівництво вищезазначеного об'єкта нерухомості здійснювалось на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт, яка була зареєстрована Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 06.06.2014 року за № ІУ 083141570477. Замовником будівництва згідно з вищезазначеною декларацією про початок виконання будівельних робіт є приватне підприємство «Творчо-виробничий центр «Олеся», у користуванні якого знаходиться земельна ділянка площею 0,40 га на підставі державного акту на право користування землею Б № 022692, виданого на підставі рішення 17 сесії Житомирської міської ради 21 скликання від 26.02.1993 р. Відповідачем не зазначено в оскаржуваному наказі, які саме дані, вказані ПП «ТВЦ «Олеся» в декларації про початок виконання будівельних робіт, є недостовірними, внаслідок чого об'єкт нерухомості може вважатись самочинним будівництвом. Оскільки будівництво об'єкта здійснюється з дотриманням вимог законодавства України (у тому числі за наявності усіх необхідних документів для цього), позивач вважає, що оскаржуваний наказ відповідача суперечить вимогам закону та порушує права і законні інтереси позивача як інвестора будівництва об'єкта.

09.12.14р. представником позивача до суду подана заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце проведення якого повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, причини неявки не повідомив, на пропозицію суду заперечень проти позову та доказів на їх підтвердження у встановлений строк не направив.

Представник третьої особи до суду не з'явився.

У відповідності до вимог ст. 128 КАС України, справу розглянуто без участі сторін, на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано наказ № 283 від 17 жовтня 2014 року про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 06.06.2014 р. № ІУ 083141570477 на об'єкт «Будівництво будівлі магазину з приміщеннями громадського призначення по вул. Київській, 6 в м. Житомир» (замовник - ПП «ТВЦ «Олеся»).

Зазначений наказ видано на підставі листа виконавчого комітету Житомирської міської ради від 15.10.2014 р. № 21/8054 та листа Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області від 17.10.2014 р. № 7/6-01-14/3798/14.

Позивач вважає, що наказ № 283 від 17 жовтня 2014 року порушує його права та законні інтереси, у зв'язку з чим, звернувся до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Суд зазначає, що оскаржуваний наказ не містить посилань на те, які саме недостовірні дані зазначені у декларації про початок виконання будівельних робіт від 06.06.2014 р. № ІУ 083141570477, тобто відповідачем в порушення вимог ч. 2 ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в наказі не зазначені передбачені законом підстави для висновку про самочинність будівництва об'єкта.

Судом встановлено, що відповідно до державного акту на право користування землею Б № 022692, виданого ПП «ТВЦ «Олеся» на підставі рішення сесії Житомирської міської ради від 26.02.1993 р., цільове призначення земельної ділянки - для будівництва культурно-адміністративного центру з багатоповерховим житловим будинком, тобто вищезазначена земельна ділянка, яка знаходиться у користуванні ПП «ТВЦ «Олеся», за основним цільовим призначенням відноситься до категорії «землі житлової та громадської забудови» (ст. 19 ЗК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 20 ЗК України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою, що підтверджується також листом Держкомзему від 27.12.2006 р. № 14-17-7/9942.

Також, у містобудівних умовах і обмеженнях забудови земельної ділянки від 24.12.2012 р. зазначено (п. 9 «Функціональне призначення земельної ділянки»), що згідно з генеральним планом міста земельна ділянка в системі міста знаходиться на території з переважною забудовою будівлями громадського призначення.

Таким чином, ПП «ТВЦ «Олеся», під час будівництва магазину з приміщеннями громадського призначення, використовує земельну ділянку в м. Житомирі, вул. Київська, 6 за цільовим призначенням, оскільки такий вид будівництва повністю узгоджується з категорією цільового призначення даної земельної ділянки. А відтак, суд вважає, що відповідач не мав права видавати спірний наказ з мотивів того, що будівництво об'єкта здійснюється на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети. Будь - які інші законні підстави для видання відповідачем спірного наказу також з матеріалів справи не вбачається

Як випливає зі змісту п. 5 та п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 р. № 553, перевірка достовірності даних, наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт, здійснюється шляхом проведення позапланової перевірки, на факт проведення якої наявні в матеріалах справи докази не вказують.

Позивач відповідно до договору № 27/03-1 від 27.03.2013 р. про інвестиційну участь у будівництві, укладеного з ПП «ТВЦ «Олеся», є інвестором будівництва будівлі магазину з приміщеннями громадського призначення по вул. Київській, 6 у м. Житомирі.

Відповідно до п. 2 та п. 3 ст. 5 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестори - суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування. Учасниками інвестиційної діяльності можуть бути громадяни та юридичні особи України, інших держав, які забезпечують реалізацію інвестицій як виконавці замовлень або на підставі доручення інвестора.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях економіки, цінні папери (крім векселів), цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестори - суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування. Учасниками інвестиційної діяльності можуть бути громадяни та юридичні особи України, інших держав, які забезпечують реалізацію інвестицій як виконавці замовлень або на підставі доручення інвестора.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про інвестиційну діяльність» основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода).

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про інвестиційну діяльність» встановлені гарантії прав суб'єктів інвестиційної діяльності. Держава гарантує стабільність умов здійснення інвестиційної діяльності, додержання прав і законних інтересів її суб'єктів. Умови договорів, укладених між суб'єктами інвестиційної діяльності, зберігають свою чинність на весь строк дії цих договорів і у випадках, коли після їх укладення законодавством (крім податкового, митного та валютного законодавства, а також законодавства з питань ліцензування певних видів господарської діяльності) встановлено умови, що погіршують становище суб'єктів або обмежують їх права, якщо вони не дійшли згоди про зміну умов договору. Державні органи та їх посадові особи не мають права втручатися в діяльність суб'єктів інвестиційної діяльності, крім випадків, коли таке втручання допускається чинним законодавством і здійснюється в межах компетенції цих органів та посадових осіб. У разі прийняття державними або іншими органами актів, що порушують права інвесторів і учасників інвестиційної діяльності, збитки, завдані суб'єктам інвестиційної діяльності, підлягають відшкодуванню у повному обсязі цими органами.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про інвестиційну діяльність» захист інвестицій - це комплекс організаційних, технічних та правових заходів, спрямованих на створення умов, які сприяють збереженню інвестицій, досягненню цілі внесення інвестицій, ефективній діяльності об'єктів інвестування та реінвестування, захисту законних прав та інтересів інвесторів, у тому числі права на отримання прибутку (доходу) від інвестицій. Держава гарантує захист інвестицій незалежно від форм власності, а також іноземних інвестицій. Захист інвестицій забезпечується законодавством України, а також міжнародними договорами України. Інвесторам, у тому числі іноземним, забезпечується рівноправний режим, що виключає застосування заходів дискримінаційного характеру, які могли б перешкодити управлінню інвестиціями, їх використанню та ліквідації, а також передбачаються умови і порядок вивозу вкладених цінностей і результатів інвестицій. Інвестиції не можуть бути безоплатно націоналізовані, реквізовані або до них не можуть бути застосовані заходи, тотожні за наслідками. Такі заходи можуть застосовуватися лише на основі законодавчих актів України з відшкодуванням інвестору в повному обсязі збитків, заподіяних у зв'язку з припиненням інвестиційної діяльності. Порядок відшкодування збитків інвестору визначається в зазначених актах. Внесені або придбані інвесторами цільові банківські вклади, акції та інші цінні папери, платежі за набуте майно або за орендні права у разі вилучення відповідно до законодавчих актів України відшкодовуються інвесторам, за винятком сум, що виявилися використаними або втраченими в результаті дій самих інвесторів або вчинених за їх участю.

Таким чином, при виданні оскаржуваного наказу відповідач не взяв до уваги положення ст. ст. 9, 18, 19 Закону України «Про інвестиційну діяльність», чим порушив права та законні інтереси позивача як інвестора, фактично позбавляючи позивача права на отримання інвестиції - завершеної будівництвом будівлі магазину з приміщеннями громадського призначення по вул. Київській, 6 у м. Житомирі.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що оскаржуваний наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 283 від 17 жовтня 2014 року «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт» є таким, що винесений із порушенням вимог чинного законодавства, отже, підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Приймаючи рішення по справі, суд враховує, що відповідач не скористався правом участі в судовому засіданні, не надав на вимогу суду в якості доказів копії документів, що були підставою або бралися до уваги під час видання оскаржуваного наказу.

З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а його вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-ІНВЕСТ» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа - приватне підприємство «Творчо-виробничий центр «Олеся», про визнання протиправним та скасування наказу № 283 від 17 жовтня 2014 року «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт» - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 283 від 17 жовтня 2014 року «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт».

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 30691543) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 73,08 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кальник