Ухвала суду № 41900736, 27.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" листопада 2014 р. м.Київ К/800/13442/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Заяць В.С.,

Стрелець Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Верхньодніпровський машинобудівний завод» до Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області про визнання нечинним та скасування рішення від 21 травня 2012 року №124, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2012 року Публічне акціонерне товариство «Верхньодніпровський машинобудівний завод» звернулося до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області про визнання нечинним та скасування рішення від 21 травня 2012 року № 124 «Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками, або органом Пенсійного фонду».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки в указаний в рішенні період з 20 січня 2011 року по 15 серпня 2011 року підприємством своєчасно сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Норма закону, на яку посилається у рішенні відповідач - п.2 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», втратила чинність на момент винесення рішення. В актах перевірок позивача відповідачем не встановлено порушень підприємством вимог законодавства та зазначено про відсутність простроченої заборгованості.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Верхньодніпровський машинобудівний завод».

Рішення суду першої інстанції мотивоване правомірним застосуванням до позивача штрафних санкцій та нарахування пені у зв'язку з наявністю за даними картки особового рахунку позивача заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01 жовтня 2008 року по 01 січня 2011 року.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2014 року задоволено апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Верхньодніпровський машинобудівний завод»; скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року; позов задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області від 21 травня 2012 року № 124 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками, або органом Пенсійного фонду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд апеляційної інстанції зазначив, що нарахування після 01 січня 2011 року відповідачем на підставі п.2 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачеві штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків граничний строк сплати яких станови 20 січня 2011 року, є протиправним, оскільки вказана норма Закону втратила чинність з 01 січня 2011 року згідно із Законом №2464-VІ і не діяла на дату прийняття відповідачем оскаржуваного рішення.

Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2014 року, дії Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області визнати такими, що відповідають чинному законодавству України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Верхньодніпровський машинобудівний завод» зареєстроване як юридична особа 23 січня 1992 року, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 05749336, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

21 травня 2012 року УПФ України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області винесено рішення № 124 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, яким до Публічного акціонерного товариства «Верхньодніпровський машинобудівний завод» застосовані фінансові санкції в розмірі 724,61 грн. та нараховано пеню в розмірі 1499,95 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивачем направлено скарги до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Пенсійного фонду України.

Рішеннями Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Пенсійного фонду України скарги Публічного акціонерного товариства «Верхньодніпровський машинобудівний завод» на рішення від 21 травня 2012 року № 124 залишені без задоволення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 липня 2011 року з Публічного акціонерного товариства «Верхньодніпровський машинобудівний завод» на користь Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області стягнуто суму заборгованості у розмірі 7246,10 грн. Вказаним рішенням встановлено наявність у підприємства заборгованості зі сплати страхових внесків за період з 01 жовтня 2008 року по 01 січня 2011 року.

Згідно картки особового рахунку Публічного акціонерного товариства «Верхньодніпровський машинобудівний завод» як страхувальника юридичної особи, яка має найманих працівників, станом на 20 січня 2011 року підприємству належить до сплати 247014,55 грн. - зобов'язання за грудень 2010 року, зараховується внесків на суму 240240,32 грн.; недоїмка по внесках становить 6774,23 грн., яку підприємством сплачено 15 серпня 2011 року - 6774,23 грн. (207 днів прострочення).

Згідно особового рахунку Публічного акціонерного товариства «Верхньодніпровський машинобудівний завод» як страхувальника юридичної особи, яка має найманих працівників, станом на 20 січня 2011 року підприємству належить до сплати 15209,23 грн. - зобов'язання за грудень 2010 року, зараховується внесків на суму 14737,36 грн.; недоїмка по внесках становить 471,87 грн., яку підприємством сплачено 15 серпня 2011 року - 471,87 грн. (207 днів прострочення).

Порядок сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачений Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1.

Відповідно до п.п.6 п.2 ст.17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин) страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно ч.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників є календарний місяць.

Відповідно до ч.1-2 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин) у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Як встановлено у п.2 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п.8.1 Інструкції №21-1 суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені пунктами 5.1, 5.2, 5.3 цієї Інструкції, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, уважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно п.п.9.3.2. п.9.3 ч.9 Інструкції №21-1 у разі, коли страхувальник не сплачує (не перераховує) або несвоєчасно сплачує (несвоєчасно перераховує) страхові внески, у тому числі донараховані ним самостійно або органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: при затримці їх сплати у строк до 30 календарних днів включно, - 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум; при затримці їх сплати у строк до 90 календарних днів включно, - 20 відсотків зазначених сум; при затримці їх сплати понад 90 календарних днів, - 50 відсотків зазначених сум.

Відповідно до ч.5 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) за рахунком сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Частиною 13 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій. Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому, в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Відповідно до ч.15 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Згідно абз.5, 6 ч.7 розділу 8 Закону України від 09 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється. На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, вказана норма передбачає стягнення органами Пенсійного фонду заборгованості зі сплати страхових внесків та штрафних санкцій відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Наявність у підприємства заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01 жовтня 2008 року по 01 січня 2011 року встановлена постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 липня 2011 року.

На підставі викладеного колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про правомірність винесення відповідачем оскаржуваного рішення від 21 травня 2012 року № 124 «Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками, або органом Пенсійного фонду».

Висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позову та скасування рішення суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи та положенням закону і є невірним.

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови порушені норми матеріального та процесуального права, тому касаційна скарга Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновків, що обставини справи встановлені повно і правильно, але судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції скасовано помилково та підлягає залишенню в силі.

Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2014 року скасувати.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді