Ухвала суду № 41900515, 17.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/6316/14 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Бабенко К.А

У Х В А Л А

Іменем України

17 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Кобаля М.І., Собківа Я.М., секретаря Чепурко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Молетрі» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р», -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 червня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Позивача з питань достовірності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість за вересень 2013 року, про що складено відповідний Акт від 06 грудня 2013 року №2259/26-56-22-04-04/37175424 (далі - Акт), копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.8-14).

Перевіркою встановлено, що Позивачем занижено на 452836 грн. суми податку на додану вартість, в тому числі за: 1 квартал 2011 року - на 54276 грн., 2 квартал 2011 року - на 39856 грн., 3 квартал 2011 року - на 39856 грн., 4 квартал 2011 року - на 39856 грн., 1 квартал 2012 року - на 39856 грн., 2 квартал 2012 року - на 39856 грн., 3 квартал 2012 року - на 39856 грн., 4 квартал 2012 року - на 39856 грн., 1 квартал 2013 року - на 39856 грн., 2 квартал 2013р. - на 39856 грн., 3 квартал 2013 р. - на 39856 грн.; завищено на 897 214 грн. суми залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по декларації за вересень 2013 року.

На підставі вищезазначених порушень, Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 27 грудня 2013 року №0003642204, копія якого також наявна в матеріалах справи (а.с.15), та яким збільшено на 542513,00 грн. суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, у тому числі на 452836 грн. за основним платежем та на 89677 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Позивач скористався правом адміністративного оскарження, за результатами якого Рішеннями Головного управління Міндоходів у м. Києві «Про результати розгляду первинної скарги» від 12.03.2014 року (вих. №2306/10/26-15-10-06-15) та Міністерства доходів і зборів України «Про результати розгляду скарги» від 10.04.2014 року (за вих. №6440/6/99-99-10-01-15), копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.18-19, 22-23), податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 27.12.2013 року №0003642204 та зазначене Рішення Головного управління Міндоходів у м. Києві, залишено без змін, а скарги - без задоволення.

Предметом даного судового розгляду є спір щодо достовірності декларування Позивачем від'ємного значення з податку на додану вартість за вересень 2013 року.

В Акті Відповідачем зазначено, що комплекс будівель загальною площею 39 856 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 83 (надалі - майно) передано Відкритим акціонерним товариством «Київмлин» Товариству з обмеженою відповідальністю «Слов'янські хліби» в якості внеску майном до статутного капіталу (вартість 15000000 грн.).

В подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю «Слов'янські хліби» здійснило продаж вказаного майна Товариству з обмеженою відповідальністю «Хлібна мережа».

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хлібна мережа», як Продавцем, та Позивачем, як Покупцем, укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 19.10.2010 року № б/н, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.53-54), відповідно до пп.1 п. 1 якого Продавець продає, а Покупець купує у власність комплекс будівель загальною площею 39856 кв.м, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, буд. 83.

Відповідно до абз. 2 пп. 1.3 п. 3 цього Договору, оціночна вартість нерухомого майна визначена звітом про незалежну оцінку вартості об'єктів продажу станом на 30 серпня 2010 року та складає 8 091 855 грн., в тому числі ПДВ.

На підтвердження виконання умов зазначеного Договору, Позивачем надано Податкові накладні №10 від 15.12.2010 року на 2100000 грн., в тому числі 350000 грн. податку на додану вартість, та №12 від 17.12.2010 року на загальну суму 6000000 грн., в тому числі 1000000 грн. податку на додану вартість, які включені Позивачем до податкового кредиту, копії яких також наявні в матеріалах справи (а.с.58-59).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Віпек», як Орендарем, та Позивачем, як Орендодавцем, укладено Договір оренди від 01.04.2011 року №б/н (надалі - Договір від 01.04.2011 року), копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.60-65), відповідно до пп.1.1 п. 1 якого, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець зобов'язується передати Орендареві, а Орендар зобов'язується прийняти в оренду нежилі приміщення, що визначені п. 1.2 Договору на визначений ним строк.

На підтвердження виконання умов зазначеного Договору, Позивачем надано Акт приймання - передачі нежилих приміщень згідно Договору оренди від 01.04.2011 року, копія якого також наявна в матеріалах справи (а.с.66-67).

Як зазначає Відповідач в Акті, згідно Договору суборенди нежитлового приміщення від 01.01.2011 року № 28 Товариством з обмеженою відповідальністю «Віпек» зазначене майно передано в суборенду Приватному акціонерному товариству «Київмлин». Ціна суборенди за місяць становить 240000 грн., в тому числі ПДВ - 40000 грн.

На підставі викладеного, Відповідач дійшов висновку, що корисний ефект від придбання зазначеного майна отримує саме Приватне акціонерне товариство «Київмлин», отже зазначені послуги не стосуються ведення господарської діяльності Позивача.

З Акта вбачається, що за результатами опрацювання податкових періодів, починаючи з періоду виникнення від'ємного значення, Відповідачем встановлено наявність розбіжностей у податковій звітності - завищення на 1350000 грн. суми податкового кредиту, тому, як у березні 2011 року до складу податкового кредиту з податку на додану вартість віднесено 350000 грн. за податковою накладною №10 від 15.12.2010 року та 1000000 грн. за податковою накладною №12 від 17.12.2010 року, виписані ТОВ «Хлібна мережа» на адресу ТОВ «Молетрі». Дані розбіжності виникли у зв'язку з тим, що Позивачем помилково у розділі 2 (Податковий кредит) Додатка 5 Декларації «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» зазначено період виписки податкових накладних (замість грудня 2010 року - березень 2011 року), чим порушено р. V «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого Наказом МФУ від 25.11.2011 року №1492. По іншим періодам не встановлено наявності розбіжностей у податковій звітності (завищення податкового кредиту).

Позивач зареєстрований як платник ПДВ 08.10.2010 року та є платником єдиного податку, про що свідчать відповідні свідоцтва, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.71-72).

Відповідно до п. 202.1 ст. 202 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця.

Згідно з п. 202.2 ст. 202 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI платники податку, які сплачують єдиний податок, можуть вибрати квартальний податковий період. Заява про вибір квартального податкового періоду подається контролюючому органу разом з декларацією за наслідками останнього податкового періоду календарного року. При цьому квартальний податковий період починає застосовуватися з першого податкового періоду наступного календарного року.

З урахуванням дати реєстрації Позивача як платника податку на додану вартість, першим звітним періодом для Позивача є перший повний квартал, а тому податкова декларація зі сплати ПДВ подається лише за результатами першого повного кварталу - 1 кварталу 2011 року.

Крім того, Відповідачем в Акті зазначено, що наявне заниження вартості оренди свідчить про відсутність мети отримання доходу Позивачем через збільшення задекларованих витрат та зменшення об'єкту оподаткування без можливості отримання додаткового приросту активів чи збереження їх вартості.

Так, податковий кредит Позивача виник у грудні 2010 року, а з урахуванням принципів дії нормативно-правових актів в часі до спірних правовідносин не може бути застосовано положення Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 № 2755-VI, який набрав чинності з 01 січня 2011 року. До набрання чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI, порядок визначення звичайних цін регулювався вимогами п. 1.20 частини першої ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР.

Відповідно до п. 1.20 частини першої ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР, якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Згідно з частиною першою ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

А як зазначено в Постанові Верховного Суду України від 07 листопада 2011 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Зап-Екоресурс» до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, з'ясування рівня звичайних цін має відбуватися відповідно до визначеної процедури, а необхідна інформація - надаватися уповноваженим державним органом. Таким чином, будь-які надані приватними структурами чи не уповноваженими на це державними органами результати досліджень, витяги з реєстру прав власності на нерухоме майно тощо), не є статистичними документами стосовно звичайних цін на товари (роботи, послуги) та не можуть бути підставою для визначення звичайної ціни. При визначенні звичайної ціни на об'єкт нерухомості слід враховувати такі умови, як його місце розташування, фізичний стан, а також те, чи здійснювалось поліпшення такого об'єкта. Звичайна ціна об'єкта нерухомості не може бути визначена без належної оцінки зазначених економічних факторів.

В якості звичайної ціни Відповідачем використано інформацію з офіційного сайту «Столична нерухомість: інформаційно-аналітичний портал» (100realty.ua), що не є офіційною інформацією, наданою уповноваженими на це державними органами. Наведена інформація є ціновою пропозицією станом на кінець 2014 року, тоді, як Відповідачем порушення встановлено за період 2011 - 3 квартал 2013 року.

Крім того, як вбачається з Акта, перевірка Позивача проводилась Відповідачем лише за вересень 2013 року.

Більш того, як правомірно встановлено судом першої інстанції, Відповідачем під час проведення перевірки Позивача не досліджено питання, чи зазначені у ціновій пропозиції об'єкти оренди є ідентичними з фактично наданими Позивачем та, чи умови надання в оренду є однаковими з умовами Договору від 01.04.2011 року.

З огляду на викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно необґрунтованості висновку Відповідача, що надані Позивачем послуги зі здачі в оренду майна не відносяться до його господарської діяльності, в зв'язку з чим, ним порушено вимоги податкового законодавства та визнання оскарженого Позивачем податкового повідомлення-рішення Відповідача протиправним і його скасування.

Згідно зі ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 червня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалу складено у повному обсязі 24.11.2014 року.

Головуючий суддя: Бабенко К.А.

Судді: Кобаль М.І.

Собків Я.М.

.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Кобаль М.І.

Собків Я.М.