Рішення № 41900441, 05.12.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14578/14 05.12.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Даском" в особі Директора Линника Вадима ВадимовичадоПриватного підприємства "Нива - В.Ш."треті особи1. Державна виконавча служба України 2. Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк" Експобанк"провизнання недійсним протоколу проведення прилюдних торгівСуддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:не з'явився;від відповідача:не з'явився;від третьої особи 1:Рубель І.В. - представник за довіреністю;від третьої особи 2:Вергелес Д.Є. - представник за довіреністю;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Даском" в особі Директора Линника Вадима Вадимовича (надалі - ТОВ "Даском") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Нива - В.Ш." (надалі - ПП "Нива - В.Ш.") за участю третіх осіб Державної виконавчої служби України (надалі - ДВС України) та Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк" Експобанк" (надалі - ПАТ "КБ" Експобанк") про визнання прилюдних торгів недійсними.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що прилюдні торги з реалізації нерухомого майна (предмета іпотеки), яке належить ТОВ "Даском", а саме: будівлі складу бланків та квитків (в літері Б), загальною площею 2 678,30 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, 2-А, оформлені протоколом №14/1/44 від 11.03.2014 р., були проведені з порушенням положень чинного законодавства України, у зв'язку з чим позивач вказує на існування підстав для визнання таких прилюдних торгів недійсними.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.07.2014 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 13.08.2014 р.

12.08.2014 р. представником позивача на виконання вимог ухвали суду від 17.07.2014 р. через загальний відділ суду було подано документи для долучення їх до матеріалів справи. Крім того, представником позивача було подано заяву згідно змісту якої повідомляє, що ТОВ "Даском" зверталось до Ірпінського міського суду Київської області із скаргою на дії державного виконавця за наслідками розгляду якої дії державного виконавця визнано неправомірними та скасовано результати виконавчого провадження. Також позивачем було повідомлено, що Апеляційним судом Київської області розглядається апеляційна скарга ТОВ "Даском" на заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 13.12.2012 р. у справі №22-ц/780/3974/14.

13.08.2014 р. представником третьої особи 1 через загальний відділ суду було подано письмові пояснення по справі, а також просить відкласти розгляд справи.

13.08.2014 р. представником третьої особи 2 через загальний відділ суду було подано письмові пояснення згідно змісту яких просить суд у задоволенні позовних вимог ТОВ "Даском" відмовити повністю.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.08.2014 р. у зв'язку із неявкою представників відповідача, третьої особи 1 та невиконанням відповідачем вимог ухвали суду від 17.07.2014 р., розгляд справи відкладено до 10.09.2014 р.

08.09.2014 р. представником позивача через загальний відділ суду було подано заяву про уточнення предмета позову згідно змісту якої позивач просить визнати недійним затверджений генеральним директором ПП "Нива-В.Ш." 11.03.2014 р. протокол №14/1/44 від 11.03.2014 р. проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки): будівлі складу бланків та квитків загальною площею 2 678,30 кв.м. (літера Б), яке знаходиться за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, 2-А і належить ТОВ "Даском".

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 10.09.2014 р. у зв'язку з перебуванням судді Підченка Ю.О. у відпустці, справу №910/14578/14 передано для розгляду судді Цюкало Ю.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.09.2014 р. суддею Цюкало Ю.В. прийнято справу №910/14578/14 до свого провадження та призначено розгляд справи на 01.10.2014 р.

15.09.2014 р. представником відповідача на виконання вимог ухвали суду від 13.08.2014 р. через загальний відділ суду було подано документи для долучення їх до матеріалів справи.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 22.09.2014 р. справу №910/14578/14 передано для розгляду судді Підченку Ю.О. у зв'язку із його виходом з відпустки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.09.2014 р. суддею Підченком Ю.О. прийнято справу №910/14578/14 до свого провадження та призначено розгляд справи на 01.10.2014 р.

01.10.2014 р. представником третьої особи 1 через загальний відділ суду було подано відзив на позовну заяву згідно змісту якого просить суд в задоволенні позовних вимог ТОВ "Даском" відмовити повністю.

В судовому засіданні 01.10.2014 р. було розглянуто заяву позивача про уточнення позовних вимог стосовно якої, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Господарським процесуальним кодексом України, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову (п. 3.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Враховуючи викладене, суд розцінює заяву №б/н від 05.09.2014 р., подану 08.09.2014 р., як заяву про зміну предмету позову та приймає її до розгляду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.10.2014 р. у зв'язку із неявкою третьої особи 2 та необхідністю подання додаткових доказів, розгляд справи відкладено на 22.10.2014 р.

17.10.2014 р. представником відповідача через загальний відділ суду було подано відзив на позовну заяву згідно змісту якого проти позовних вимог заперечує та просить залишити їх без задоволення.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.10.2014 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів, розгляд справи відкладено на 12.11.2014 р.

В судове засідання представник позивача 12.11.2014 р. з'явився, подав клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів та заяву про збільшення позовних вимог згідно змісту якої просить суд:

- визнати проведені 11.03.2014 р. ПП "Нива-В.Ш." прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки): будівлі складу бланків та квитків (літера Б), загальною площею 2 678,30 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, і належить ТОВ "Даском", такими, що проведені з порушенням вимог закону, а складений за результатами їх проведення протокол №14/1/44 від 11.03.2014 р. - недійсним;

- визнати незаконним і скасувати свідоцтво про придбання нерухомого майна, що було предметом іпотеки, серія та номер: 292, видане 12.03.2014 р. Публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Експобанк" приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазановою О.М. на нерухоме майно, що складається з будівлі складу бланків та квитків загальною площею 2 678,30 кв. м. (літера Б), яке знаходиться за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, 2-А.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 12.11.2014 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представники третіх осіб 1 та 2 в судове засідання 12.11.2014 р. з'явились, проти позову заперечують, надали усні пояснення по справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.11.2014 р. продовжено строк вирішення спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 05.12.2014 р.

27.11.2014 р. представником позивача через загальний відділ суду було подано клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Прайм Кепітал Груп".

28.11.2014 р. представником позивача через загальний відділ суду було подано клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони ПАТ "КБ "Експобанк" вчиняти будь-які дії щодо нерухомого майна, що складається з будівлі складу бланків та квитків загальною площею 2 678,30 кв. м. (літера Б), яке знаходиться за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, 2-А, зокрема: відчужувати у будь-який спосіб це майно, вчиняти будь-які дії спрямовані на набуття чи зміну, виникнення, перехід або припинення прав на це майно, передавати це майно у володіння, користування, розпорядження чи управління, забезпечувати виконання зобов'язань цим майном, вчиняти будь-які правочини щодо цього майна; заборонити органам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, в тому числі нотаріусам, як спеціальним суб'єктам, на яких покладаються функції державного реєстратора, проводити державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно, що складається з будівлі складу бланків та квитків загальною площею 2 678,30 кв. м. (літера Б), яке знаходиться за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, 2-А.

03.12.2014 р. представником третьої особи 2 через загальний відділ суду було подано письмові пояснення згідно змісту яких просить відмовити в задоволення клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову та відмовити в задоволенні позову (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання 05.12.2014 р. не з'явився подавши 03.12.2014 р. через загальний відділ суду клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтоване перебуванням позивача та представника позивача у відрядженні.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 05.12.2014 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи 1 в судове засідання 05.12.2014 р. з'явився, подав письмові пояснення згідно змісту яких проти заяви позивача про збільшення позовних вимог заперечує та просить в її задоволенні відмовити.

Представник третьої особи 2 в судове засідання 05.12.2014 р. з'явився, проти позовних вимог заперечив та просить залишити їх без задоволення, подав клопотання про долучення додаткових доказів по справі.

При цьому, суд відзначає, що за змістом ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01033, м. Київ, вул. Панківська, 5, на яку було надіслано ухвали суду, підтверджується наявними в матеріалах справи документами та інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка міститься на офіційному веб-сайті Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр" за адресою http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому, отримання відповідачем поштової кореспонденції за адресою: 01033, м. Київ, вул. Панківська, 5 підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103030291372 (0103315867650), №0103031333915 (0103315987583) та №0103030293910 (0103315855512).

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши клопотання позивача про відкладення розгляду справи, суд відмовляє в його задоволенні, з огляду на наступне.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому, господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою -п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Відрядження позивача та його представника не може бути належною підставою для відкладення розгляду справи, враховуючи, що позивач не був позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

З урахуванням викладених обставин, клопотання позивача від 04.12.2014 р. про відкладення розгляду справи залишено судом без задоволення.

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

В судовому засіданні 05.12.2014 р. було розглянуто заяву позивача про збільшення позовних вимог стосовно якої, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Згідно з п. 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Із поданої позовної заяви (з урахуванням прийнятих судом уточнень позовних вимог) вбачається, що предметом позову у даній справі є визнання недійним затвердженого генеральним директором ПП "Нива-В.Ш." 11.03.2014 р. протоколу №14/1/44 від 11.03.2014 р. проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки): будівлі складу бланків та квитків загальною площею 2 678,30 кв.м. (літера Б), яке знаходиться за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, 2-А і належить ТОВ "Даском".

Відповідно до п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 під збільшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 ГПК) слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві (абзац другий підпункту 3.7 пункту 3 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві. Якщо такі додаткові позовні вимоги зв'язані з раніше заявленими позовними вимогами підставою виникнення або поданими доказами (наприклад, коли позов подано на суму основного боргу і позивач до прийняття рішення просить додатково стягнути пеню за прострочку платежу), то їх може бути пред'явлено з дотриманням, зокрема, приписів статті 58 ГПК України.

З урахуванням викладеного, заява позивача про збільшення позовних вимог в частині пред'явлення додаткових вимог не може бути прийнята судом, а тому в її задоволенні необхідно відмовити.

Розглянувши заяву позивача про вжиття на підставі ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України заходів до забезпечення позову шляхом заборони ПАТ "КБ "Експобанк" вчиняти будь-які дії щодо нерухомого майна, що складається з будівлі складу бланків та квитків загальною площею 2 678,30 кв. м. (літера Б), яке знаходиться за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, 2-А, зокрема: відчужувати у будь-який спосіб це майно, вчиняти будь-які дії спрямовані на набуття чи зміну, виникнення, перехід або припинення прав на це майно, передавати це майно у володіння, користування, розпорядження чи управління, забезпечувати виконання зобов'язань цим майном, вчиняти будь-які правочини щодо цього майна; заборонити органам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, в тому числі нотаріусам, як спеціальним суб'єктам, на яких покладаються функції державного реєстратора, проводити державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно, що складається з будівлі складу бланків та квитків загальною площею 2 678,30 кв. м. (літера Б), яке знаходиться за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, 2-А, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно із п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Разом з тим, згідно з п. 3 вказаної постанови, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову. Вказана правова позиція була підтримана й Вищим господарським судом України при винесенні постанови у справі №6/166 від 13.08.2008 р.

Виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. Помилковими слід визнавати ухвали, якими боржникам забороняється користуватись їх майном, якщо через особливості цього майна користування ним не тягне знищення або зменшення його цінності. За наявності підстав для застосування такого заходу до забезпечення позову господарський суд може заборонити витрачання майна на власні потреби, відчуження його у будь-який спосіб, у тому числі здійснення тих чи інших платежів або перерахування авансом певних сум тощо. Якщо з урахуванням особливостей майна користування ним не тягне за собою його знищення або зменшення його цінності, то для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві користуватися таким майном підстави, як правило, відсутні (п. 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 р.).

Крім того, суд також звертає увагу на те, що постановою Національного банку України від 24.09.2014 № 597 віднесено Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Експобанк" до категорії неплатоспроможних.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 25.09.2014 р. №97 призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ "КБ "Експобанк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Бондаря Юрія Миколайовича.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, суд відзначає, що заява ТОВ "Даском" про вжиття заходів до забезпечення позову задоволенню не підлягає з тієї підстави, що за приписом п. 7 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня призначення уповноваженої особи Фонду втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається.

При цьому, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладенні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозиції іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Згідно з ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвокати та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову встановлюються ставка судового збору - 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Пільги щодо сплати судового збору визначені у ст. 5 Закону України "Про судовий збір". Так, від сплати судового збору звільняються, зокрема, органи прокуратури - при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді (п. 11 ст. 5 Закону).

Таким чином, позивач не звільнений від сплати судового збору щодо предмету спору у даній справі, в тому числі і за подання заяви про забезпечення такого позову.

На підставі вищевикладеного, враховуючи положення ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про судовий збір", так як заяву про забезпечення позову судом розглянуто, тому сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1 827,00 грн. за розгляд заяви про забезпечення позову відшкодуванню та поверненню не підлягає.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Вищого господарського суду України від 30.10.2012 р. у справі №5011-45/1037-2012.

Розглянувши клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Прайм Кепітал Груп", суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі. Саме лише зазначення в позовній заяві та/або у вступній частині судового рішення певного підприємства чи організації як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, без вирішення судом питання щодо її допущення або залучення до участі у справі не надає їй відповідного процесуального статусу.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому (п. 1.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 р.).

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що рішення у даній справі не може вплинути на права або обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Прайм Кепітал Груп", тому клопотання суд визнав необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

В судовому засіданні 05.12.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.01.2007 р. між ПАТ "КБ" Експобанк" та ТОВ "Даском" було укладено Договір кредитної лінії №01/07, за яким ПАТ "КБ" Експобанк" зобов'язався відкрити кредитну лінію на ім'я ТОВ "Даском" та надати останньому кредити, загальний розмір яких повинен не перевищувати 4 400 00,00 доларів США, змінений угодою від 04.09.2007 р. до 4 000 000,00 доларів США, угодою від 24.01.2008 р. до 5 000 000,00 доларів США та угодою від 15.01.2009 р. до 4 400 000 доларів США на умовах забезпеченості кредитів, їх цільового використання, строковості повернення та платності, а ТОВ "Даском" в свою чергу взяло на себе зобов'язання повернути позивачу кредити, сплачувати щомісячно відсотки за користування кредитом та комісію за кредитне обслуговування. Термін закінчення дії кредитної лінії встановлено 13.02.2009 р.

Норма ч. 1 ст. 564 Цивільного кодексу України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

В забезпечення виконання зобов'язань за Договором кредитної лінії, 31.01.2007 р. між ПАТ "КБ" Експобанк" та ТОВ "Даском" було укладено Іпотечний договір, предметом якого є нерухоме майно, а саме будівля складу бланків та квитків (в літері Б), загальною площею 2 678,30 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, 2-А, що був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Плохутою Б.П. та зареєстрований в реєстрі за №427.

Також, в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Даском" за Договором кредитної лінії від 19.01.2007 р. між ПАТ "КБ" Експобанк" та Линник В.В. 22.10.2008 р. було укладено Договір поруки, відповідно до якого Линник В.В. поручився перед ПАТ "КБ" Експобанк" за виконання ТОВ "Даском" зобов'язань за Договором кредитної лінії усім своїм майном як солідарний боржник.

У зв'язку із невиконанням ТОВ "Даском" умов Договору кредитної лінії ПАТ "КБ" Експобанк" звернувся до Ірпінського міського суду Київської області з позовною заявою про стягнення боргу за кредитним договором.

Заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області у справі №1013/8999/2012 від 13.12.2012 р. позов ПАТ "КБ" Експобанк" було задоволено та стягнуто солідарно з Линник Вадима Валентиновича та ТОВ "Даском" на користь ПАТ "КБ" Експобанк" заборгованість за Договором кредитної лінії №01/07 від 19.01.2007 р. на загальну суму 4 471 499,85 доларів США, 13 865 002,64 грн. та судові витрати у розмірі 1 809,50 грн.

13.02.2013 р. Ірпінським міським судом Київської області у справі №1013/8999/2012 на виконання вищевказаного рішення виданий відповідний виконавчий лист.

07.03.2013 р. старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Семко Богданом Олександровичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №36920134 про примусове виконання виконавчого листа Ірпінського міського суду Київської області №1013/8999/2012 від 13.02.2013 р.

Згідно із ч. 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'яти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочато примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

У зв'язку із невиконанням боржником рішення суду в добровільному порядку старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Семко Богданом Олександровичем для встановлення зареєстрованого майна боржника, відкритих рахунків в банківських установах боржника, було надіслано відповідні запити.

07.05.2013 р. ПАТ "КБ" Експобанк" звернулось до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України з листом вх. №35-1519 в якому повідомив, що ТОВ "Даском" згідно Іпотечного договору в забезпечення своїх зобов'язань за Договором кредитної лінії №01/07 від 19.01.2007 р. передало ПАТ "КБ" Експобанк" в іпотеку будівлю складу бланків та квитків (в літері Б), загальною площею 2 678,30 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, 2-А та просило під час примусового виконання рішення використовувати дану інформацію.

18.07.2013 р. старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Семко Богданом Олександровичем при примусовому виконанні виконавчого листа Ірпінського міського суду Київської області №1013/8999/2012 від 13.02.2013 р. винесено постанову про арешт коштів боржника ВП №36920134.

Відповідно до п. 1 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Згідно з п. 2 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

04.09.2013 р. старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Семко Богданом Олександровичем при примусовому виконанні виконавчого листа Ірпінського міського суду Київської області №1013/8999/2012 від 13.02.2013 р. складено акт опису й арешту майна, зокрема будівлі складу бланків та квитків (в літері Б), загальною площею 2 678,30 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, 2-А. Описане майно передано на відповідальне зберігання Груздєву С.О.

Згідно з п. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

31.10.2013 р. старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Семко Богданом Олександровичем при примусовому виконанні виконавчого листа Ірпінського міського суду Київської області №1013/8999/2012 від 13.02.2013 р. винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, згідно якої призначено ТОВ "Консалтинговий центр "Маркон" в особі Польовничого Руслана Сергійовича надавши висновок, звіт про оцінку майна, що визначене у акті опису й арешту майна від 04.09.2013 р.

27.12.2013 р. оцінювачем Польовничим Русланом Сергійовичем складено звіт про оцінку вартості майна - об'єкт незавершеного будівництва реконструкції будівлі складу бланків та квитків (літ. Б) під офісний центр, що знаходиться за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, 2-А. Відповідно до висновку станом на 20.11.2013 р. ринкова вартість зазначеного майна без урахування ПДВ становить 14 050 000,00 грн.

25.01.2014 р. старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Семко Богданом Олександровичем при примусовому виконанні виконавчого листа Ірпінського міського суду Київської області №1013/8999/2012 від 13.02.2013 р. винесено постанову про арешт майна боржника та оголення заборони на його відчуження ВП №36920134, згідно з якою накладено арешт на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, 2-А, що належить ТОВ "Даском".

Згідно п. 1 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Пунктом 2 статті 62 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що нерухоме майно, транспортні засоби, повітряні, морські та річкові судна реалізуються виключно на прилюдних торгах (аукціонах).

Наказом Міністерства юстиції України №68/5 від 27.10.1999 р. затверджено Тимчасове положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (надалі - Тимчасове положення).

Це Тимчасове положення визначає умови і порядок проведення прилюдних торгів з продажу квартир, будинків, підприємств як цілісного майнового комплексу, інших приміщень, земельних ділянок, що є нерухомим майном, на які звернено стягнення відповідно до чинного законодавства, а також розрахунків за придбане майно.

Згідно п. 1.2 Тимчасового положення прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна за заявкою державного виконавця організовує і проводить спеціалізована організація, з якою органом державної виконавчої служби укладено відповідний договір.

Пунктом 3.1 Тимчасового положення визначено, що орган державної виконавчої служби укладає із спеціалізованою організацією договір, яким доручає реалізацію майна спеціалізованій організації за визначену винагороду за надані послуги з реалізації арештованого майна, яка встановлюється у відсотковому відношенні до продажної ціни лота.

Розмір винагороди за надані послуги з реалізації арештованого майна не повинен перевищувати з урахуванням податку на додану вартість 15 відсотків від вартості мана. У разі якщо майно реалізоване за ціною, вищою від стартової, спеціалізована організацій здійснює перерахунок винагороди пропорційно до збільшення ціни майна та зазначає у протоколі прилюдних торгів суму винагороди, яку покупець повинен додатково сплатити, а також рахунок спеціалізованої організації, на який необхідно сплатити дані кошти.

Визначення спеціалізованих організацій, які можуть здійснювати реалізацію арештованого державними виконавцями майна шляхом продажу на прилюдних торгах, укціонах та на комісійних умовах визначається Положенням про умови і порядок проведення тендерів (конкурсів) з визначення спеціалізованих організацій для реалізації арештованого державними виконавцями майна, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2003 р. №136/5.

Таким чином, укладення Договору не вимагає конкурсних засад, відповідно до пункту 4.5.2. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. №512/5, оскільки він направлений на виконання Генерального договору про реалізацію арештованого майна, що був укладений на тендерній (конкурсній) основі, згідно із Положенням про умови і порядок проведення тендерів (конкурсів) з визначення спеціалізованих організацій для реалізації арештованого державними виконавцями майна.

07.02.2014 р. між Державною виконавчою службою України (далі - ДВС України) та Приватним підприємством "НИВА-В.Ш." (далі - спеціалізована організація) укладено Договір №14/1 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки) (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору його предметом є здійснення сторонами дій, пов'язаних з виконанням умов Генерального договору про реалізацію арештованого майна, на яке звернено стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень №4 від 23.01.2012 р. (далі - Генеральний договір) з надання послуг з реалізації арештованого нерухомого майна шляхом його продажу на прилюдних торгах, на яке звернено стягнення державним виконавцем при примусовому виконанні рішень судів та інших органів (посадових осіб).

За цим договором ДВС України передає спеціалізованій організації нерухоме майно арештоване державним виконавцем (далі - майно), а спеціалізована організація надає послуги з організації і проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна у порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", іншими законами України, Тимчасовим положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 р. №68/5 і зареєстрованим в Мін'юсті України 02.11.1999 р. за №745/4038 (п. 1.2 Договору).

На прилюдні торги передається арештоване нерухоме майно (предмет іпотеки) за наступною характеристикою: нерухоме майно (предмет іпотеки) арештоване при примусовому виконанні виконавчого листа Ірпінського міського суду Київської області №1013/8999/2012 від 13.02.2013 р.

Постанова про відкриття виконавчого провадження №36920134 від 07.03.2013 р.

Загальна сума стягнення 4 471 499,85 доларів США та 13 865 002,64 грн.

Акт опису й арешту майна від 04.09.2013 р.

Найменування майна, яке передається на прилюдні торги: нерухоме майно: будівлі складу бланків та квитків (літ. Б), загальною площею 2 678,30 кв.м., яка розташована за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, 2-А і є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Даском".

Стягувач - ПАТ "КБ" Експобанк"

Стартова (початкова) ціна становить 14 050 000,00 грн. без урахування ПДВ (п. 1.4 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору винагорода організатора прилюдних торгів за цим договором становить 14,9%, з урахуванням ПДВ від продажної ціни предмета іпотеки (майна).

Вказаний розмір винагороди повністю відповідає вимогам Тимчасового положення, а тому посилання позивача на завищення суми винагороди організатора прилюдних торгів є безпідставними.

Згідно п. 3.5 Тимчасового положення спеціалізована організація, яка проводить публічні торги, не пізніше як за 15 днів до дня проведення публічних торгів публікує в порядку, визначеному Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 43/5 від 20.05.2003 р., зареєстрованим у Мін'юсті 21.05.2003 р. за №388/7709 (зі змінами), на відповідному веб-сайті інформацію про нерухоме майно, що реалізується. Оголошення про проведення прилюдних торгів має бути розміщене не пізніше семи днів з моменту укладення договору про реалізацію майна, а у випадку проведення повторних торгів - не пізніше семи днів з моменту переоцінки майна.

Одночасно ця інформація може бути розміщена в засобах масової інформації.

Відповідно до п. 3.6 Тимчасового положення зміст інформаційного повідомлення повинен містити: найменування, опис і характеристику нерухомого майна; його місцезнаходження (адресу); стартову ціну; строки сплати та суму гарантійного внеску учасника прилюдних торгів, найменування, адресу банку, номер рахунка спеціалізованої організації для його сплати; порядок та строки розрахунку за придбане на публічних торгах майно, номер депозитного рахунка органу державної виконавчої служби для сплати коштів; дату, час та місце ознайомлення з майном; дату, час та місце проведення прилюдних торгів; реквізити спеціалізованої організації, яка проводить прилюдні торги; кінцевий термін реєстрації для участі у прилюдних торгах; інші відомості, потрібні для проведення прилюдних торгів.

Згідно з п. 3.7 Тимчасового положення підготовка до реалізації включає до себе проведення інвентаризації, збирання, аналіз інформації та розробку пропозицій щодо стану поточного та перспективного використання арештованого майна з метою надання потенційним покупцям більш повної інформації щодо майна, яке реалізується, а також документальне та технічне забезпечення підготовки майна до продажу тощо.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що 21.02.2014 р. на сайті Системи реалізації конфіскованого та арештованого майна було опубліковано повідомлення про торги №538370 з продажу будівлі складу бланків та квитків, загальною площею 2 678,30 кв.м., за стартовою ціною 14 050 000,00 грн., які будуть проведені 11.03.2014 р.

Зі змісту повідомлення про прилюдні торги вбачається, що воно містить необхідну кількість даних для того, щоб донести до потенційних покупців основну та необхідну інформацію щодо проведення торгів. Разом з цим, у повідомленні було вказано номер телефону та місцезнаходження організатора торгів. Відтак, зацікавлені особи мали можливість з'ясувати додаткові відомості про прилюдні торги та майно, що виставлене для реалізації, зателефонувавши або безпосередньо звернувшись до їх організатора. Крім того, оголошення було опубліковано за 18 днів до проведення торгів (тоді як Тимчасовим положенням встановлено, що оголошення публікується не пізніше як за 15 днів до дня проведення торгів), що спростовує доводи позивача про не залучення зацікавлених у придбанні майна осіб.

Крім того, порядок підготовки і проведення прилюдних торгів, визначений зокрема п. 37 Тимчасового положення є обов'язковим у разі проведення повторних торгів.

Згідно п. 8 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Пунктом 1.4 Тимчасового положення визначено, що організація та проведення прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки здійснюються з урахуванням вимог Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до ст. 41 Закону України "Про іпотеку" реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Частина 3 ст. 43 Закону України "Про іпотеку" визначає, що організатор прилюдних торгів не пізніше ніж за 15 днів до дня початку прилюдних торгів публікує за місцезнаходженням предмета іпотеки принаймні в двох місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення прилюдних торгів. У повідомленні зазначається інформація про день, час, місце проведення прилюдних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення прилюдних торгів та іншу необхідну інформацію.

В газеті "Експрес об'ява" №28-30 (4966) від 21-27/02.2014 р. та газеті "Газета по-українськи" №14 (1665) від 21.02.2014 р. (копії яких знаходяться в матеріалах справи) містяться оголошення про те, що ПП "НИВА-В.Ш." проводить прилюдні торги по реалізації арештованого нерухомого майна, а саме: Лот №44, будівля складу бланків та квитків загальною площею 2 678,30 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, 2-А і є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Даском" (юридична адреса: 03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 14; фактична адреса: 01014, м. Київ, вул. Звіринецька, 61-А; код ЄДРПОУ 31281256) за початковою (стартовою) ціною 14 050 000,00 грн.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету міністрів України №1287 від 17.11.1997 р. "Про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, інформаційних агентств та розміри реєстраційних зборів" державну реєстрацію таких друкованих засобів масової інформації здійснюють: загальнодержавної, регіональної (двох і більше областей) та/або зарубіжної сфери розповсюдження - Державна реєстраційна служба; місцевої сфери розповсюдження - структурні підрозділи головних управлінь юстиції Мін'юсту в Автономній Республіці Крим, в областях, мм. Києві та Севастополі, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру.

Газета "Експрес об'ява" має свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації серії КВ №13647-2621ПР від 19.11.2007 р., видане Міністерством юстиції України.

Газета "Газета по-українськи" має свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації серії КВ №10028 від 04.07.2005, видане Державним комітетом телебачення і радіомовлення України.

З наведених свідоцтв вбачається, що газета "Експрес об'ява" та газета "Газета по-українськи" є друкованими засобами масової інформації із загальнодержавною сферою розповсюдження, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 43 Закону України "Про іпотеку".

Згідно з п. 3.11 Тимчасового положення спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.

Частина 5 статті 43 Закону України "Про іпотеку" встановлює, що не пізніше дня публікації повідомлення про проведення прилюдних торгів у засобах масової інформації організатор прилюдних торгів письмово сповіщає державного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну продажу майна.

В матеріалах справи наявний лист спеціалізованої організації №148/14 від 19.02.2014 р. яким повідомлено Державну виконавчу службу України, ТОВ "Даском" та ПАТ "КБ" Експобанк" про призначення прилюдних торгів з реалізації майна на 11.03.2014 р.

Таким чином, матеріалами справи належним чином підтверджується повідомлення ТОВ "Даском" про дату, час і місце проведення спірних прилюдних торгів, а тому твердження позивача про порушення відповідачем положень 3.11 Тимчасового положення щодо повідомлення про їх проведення ТОВ "Даском" є безпідставним.

Відповідно до п. 3.12 Тимчасового положення для участі в прилюдних торгах покупець подає спеціалізованій організації: заяву про участь у прилюдних торгах; документи, що підтверджують сплату гарантійного внеску.

Частиною 1 ст. 44 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у прилюдних торгах мають право брати участь фізичні і юридичні особи, які сплатили гарантійний внесок і можуть відповідно до закону бути покупцями нерухомого майна, що реалізується. Розмір гарантійних внесків не може перевищувати 5 відсотків початкової ціни продажу предмета іпотеки.

Згідно ч. 3 ст. 45 Закону України "Про іпотеку" прилюдні торги проводяться принаймні за умови присутності одного учасника.

З матеріалів справи вбачається, що для участі у прилюдних торгах з реалізації майна, яке належить ТОВ "Даском", було зареєстровано два учасники: Аш Валерій Петрович та ПАТ "КБ" Експобанк" через представника за довіреністю Поліщука Павла Ярославовича, сплата якими гарантійного внеску підтверджується платіжними дорученнями №авт/472437 від 04.03.2014 р. та №1 від 05.03.2014 р.

В той же час, положеннями законодавства, яким регулюється питання підготовки та проведення прилюдних торгів, не передбачено права сторін виконавчого провадження вимагати від організатора таких торгів пред'явлення доказів сплати учасниками гарантійного внеску, так само як і не передбачено обов'язку спеціалізованої організації надавати такі відомості.

Таким чином, навіть у разі звернення представника боржника до спеціалізованої організації з проханням (вимогою) надати докази сплати учасниками торгів гарантійного внеску, то відмова надати такі відомості не може розцінюватись як порушення законодавства та бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Згідно ч. 5 ст. 45 Закону України "Про іпотеку" за результатами проведення прилюдних торгів і продажу предмета іпотеки складається протокол, який підписується уповноваженим представником організатора прилюдних торгів та покупцем предмета іпотеки.

За результатами проведених 11.03.2014 р. прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, що належить позивачу, ПП "НИВА-В.Ш." складено протокол №14/1/44 згідно якого переможцем торгів визнано ПАТ "КБ" Експобанк" через представника за довіреністю Поліщука Павла Ярославовича. Даний протокол був підписаний та отриманий представником ПАТ "КБ" Експобанк" Поліщуком П.Я.

11.03.2014 р. Державною виконавчою службою України складено акт державного виконавця про реалізацію арештованого нерухомого майна №202/14, який затверджений начальником відділу та скріплений печаткою цього органу, що виданий покупцеві майна - будівлі складу бланків та квитків (літ. Б) загальною площею 2 678,30 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, 2-А - ПАТ "КБ "Експобанк".

12.03.2014 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. видано свідоцтво за реєстровим №292, яким посвідчено, що ПАТ "КБ" Експобанк" належить на праві власності майно - будівля складу бланків та квитків (літ. Б) загальною площею 2 678,30 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, 2-А.

Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку на час вчинення виконавчих дій визначає Закон України "Про виконавче провадження" та Інструкція про проведення виконавчих дій, затверджена наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999 р.

Цим Законом визначено загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також визначено учасників виконавчого провадження, закріплено їхнє права та обов'язки, у тому числі право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження.

Разом із тим аналіз положень Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкція про проведення виконавчих дій свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і ст. 650 Цивільного кодексу України, такий спосіб реалізації майна, як його продаж на прилюдних торгах, і відсилають до інших нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна (ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до положень зазначених правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів, а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір (п. 5.11 Інструкції № 74/5 від 15.12.1999 р.).

Правила ж проведення прилюдних торгів визначені Тимчасовим положенням.

Цим Положенням визначено, що прилюдні торги є спеціальною процедурою продажу майна, за результатами якої власником майна стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну (п. 2.2 Тимчасового положення), та передбачені певні правила проведення цих торгів, а саме: по-перше, правила, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна) (розд. 3); по-друге, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів (розд. 4) і, по-третє, ті правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розд. 6).

Таким чином, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином.

Такий висновок узгоджується й з нормами ст. ст. 650, 655 та ч. 4 ст. 656 Цивільного кодексу України, які відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені торги.

Отже, ураховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені чч. 1 - 3 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України (ч. 1 ст. 215 цього Кодексу).

Оскільки, зі змісту ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим положенням.

Що стосується порушень, допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом.

Отже, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Викладене вище свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсним протоколу проведення прилюдних торгів №14/1/44 від 11.03.2014 р. з реалізації нерухомого майна ТОВ "Даском", а саме: будівлі складу бланків та квитків (літ. Б) загальною площею 2 678,30 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, 2-А. на підставі ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Стаття 48 Закону України "Про іпотеку" надає право іпотекодержателю протягом трьох місяців з дня проведення торгів оскаржити їх результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна.

Стаття 16 Цивільного кодексу України встановлює, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Позивачем не доведено порушення його права внаслідок результатів торгів від 11.03.2014 р., у зв'язку із чим в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Даском" в особі Директора Линника Вадима Вадимовича відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 10.12.2014 р.

Суддя Ю.О. Підченко