Ухвала суду № 41899798, 09.12.2014, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11/793/250/14 Справа № 2323/4691/2012 Категорія: ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 185 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції Красюк Г.П. Доповідач в апеляційній інстанції Євтушенко В. Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2014 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого-суддіЄвтушенка В.Г., суддівШвидкий Д.М., Іваненко І.В., за участю прокурораСуботіної С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальну справу за апеляцією

засудженого ОСОБА_6 на постанову Шполянського районного суду Черкаської області від 24 жовтня 2014 року, якою апеляцію (оскарження) ОСОБА_6 на ухвалу (постанову) Шполянського районного суду Черкаської області від 30 липня 2014 року визнано такою, що не підлягає розгляду.

Вироком Шполянського районного суду Черкаської області від 25.06.2013 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 визнано винними та засуджено: ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 185, на підставі ч. 1 ст. 70, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 71 КК України, на 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому особистого майна; ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 185, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, на 5 років позбавлення волі без конфіскації майна із звільненням від його відбування з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 22.10.2013 року даний вирок Шполянського районного суду Черкаської області від 25.06.2013 року змінено в частині порядку відшкодування завданої матеріальної шкоди, в решті - залишено без змін.

На вказаний вирок районного суду та ухвалу апеляційного суду засудженим ОСОБА_6 подано касаційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 30.07.2014 року в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 про відновлення пропущеного строку на касаційне оскарження вироку районного суду від 25.06.2013 року та ухвали апеляційного суду від 22.10.2014 року відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою місцевого суду, засуджений оскаржив її в апеляційному порядку.

26.09.2014 року постановою про попередній розгляд справи апеляційного суду Черкаської області кримінальну справу за апеляцією засудженого на постанову районного суду від 30.07.2014 року знято з апеляційного розгляду та повернуто до суду першої інстанції для виконання вимог ст.ст. 349, 353, 354 КПК України 1960 року.

Постановою Шполянського районного суду Черкаської області від 24.10.2014 року апеляцію (оскарження) засудженого ОСОБА_6 на ухвалу (постанову) Шполянського районного суду від 30.07.2014 року визнано такою, що не підлягає розгляду.

Суд мотивував своє рішення тим, що засудженим пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали суду, встановлений ст. 349 КПК України 1960 року, в апеляції не вказано поважні причини такого пропуску та не ставиться питання про його поновлення.

В апеляції(апеляційному оскарженні) засуджений ОСОБА_6 просить поновити йому строк на апеляційне оскарження ухвали (постанови) районного суду від 30.07.2014 року з огляду на поважність причин його пропуску, скасувати постанови районного суду від 24.10.2014 року, як незаконну через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Зазначає, що суд першої інстанції безпідставно визнав його апеляцію (оскарження) на ухвалу (постанову) районного суду від 30.07.2014 року такою, що не підлягає розгляду у зв'язку з пропущенням строків на апеляційне оскарження. Посилається на те, що копію ухвали (постанови) від 30.07.2014 року він отримав 20.08.2014 року, а оскаржив її 25.08.2014 року, тобто в строки передбачені кримінально-процесуальним законом.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який не заперечив проти задоволення апеляції засудженого, вивчивши доводи апеляції (апеляційного оскарження) та матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Так, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції, в порядку ст. 353 КПК України 1960 року, може бути подана з моменту її проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому її копії, в строки, передбачені ст. 349 КПК України 1960 року.

Відповідно до вимог ст. 353 КПК України 1960 року у разі подання апеляції з пропуском встановленого ст. 349 КПК України 1960 року і при відсутності клопотання про його відновлення апеляція постановою головуючого визнається такою, що не підлягає розгляду.

Так, як вбачається з матеріалів кримінальної справи, 30.07.2014 року Шполянським районним судом винесено постанову (ухвалу), якою відмовлено засудженому ОСОБА_6 в відновленні строку на касаційне оскарження вироку районного суду від 25.06.2013 року та ухвали апеляційного суду від 22.10.2013 року. Копія даного судового рішення 05.08.2014 року була направлена районним судом для вручення ОСОБА_6, який перебував в Ладиженській ВК№ 39 Вінницької області і не був присутній в судовому засіданні, при вирішенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Апеляцію (оскарження) на ухвалу (постанову) суду першої інстанції від 30.07.2014 року засуджений ОСОБА_6 подав, згідно відтиску штемпеля на поштовому конверті, 02.09.2014 року. Будь-які дані, які б свідчили про дату вручення засудженому копії ухвали (постанови) від 30.07.2014 року в матеріалах справи відсутні. При відсутності даних про дату вручення засудженому копії постанови (ухвали) від 30.07.2014 року, суд першої інстанції, без з'ясування фактичних обставин справи, 24.10.2014 року виніс незаконну постанову, якою апеляцію (оскарження) засудженого визнав такою, що не підлягає розгляду.

Вищезазначені обставини свідчать, що судом першої інстанції були порушені права засудженого на захист та на справедливий судовий розгляд, гарантовані йому не лише Конституцією та Законами України, але й ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (1950р.) та ст.2 Протоколу № 7 до вказаної Конвенції.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що постанова районного суду від 24.10.2014 року підлягає скасуванню, а строк на апеляційне оскарження постанови (ухвали) районного суду від 30.07.2014 року засудженому ОСОБА_6 - поновленню, оскільки при відсутності даних про отримання особою, яка утримується під вартою, копії оскаржуваного рішення, фактично не можна порушувати питання про його пропущення.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що апеляція на постанову про визнання апеляції такою, що не підлягає розгляду, відповідно до ст. 353 КПК України 1960 року, подається протягом загального строку на оскарження, передбаченого ст. 349 КПК України 1960 року, і становить п'ятнадцяти діб, а не сім діб, як це помилково зазначено в постанові суду першої інстанції від 24.10.2014 року.

Керуючись ст.ст. 353, 365, 366 КПК України 1960 року, колегія суддів судової палати, -

у х в а л и л а :

апеляцію (апеляційне оскарження) засудженого ОСОБА_6 задовольнити частково.

Постанову Шполянського районного суду Черкаської області від 24 жовтня 2014 року, якою апеляцію (оскарження) ОСОБА_6 на ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 30 липня 2014 року визнано такою, що не підлягає розгляду - скасувати.

Поновити засудженому ОСОБА_6 пропущений ним строк на апеляційне оскарження ухвали Шполянського районного суду Черкаської області від 30.07.2014 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 про відновлення пропущеного строку на касаційне оскарження вироку районного суду від 25.06.2013 року та ухвали апеляційного суду від 22.10.2014 року, визнати апеляцію (оскарження) такою, що підлягає розгляду.

Матеріали кримінальної справи повернути до Шполянського районного суду Черкаської області для виконати вимоги ст. 351 КПК України 1960 року.

Дана ухвала окремому оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий :

Судді :