Ухвала суду № 41898605, 11.12.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/7069/14-ц 11.12.2014 11.12.2014 11.12.2014

Провадження №22-ц/784/3249/14

Головуючий у першій інстанції-Батченко О.В.

Доповідач апеляційної інстанції-Данилова О.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Данилової О.О.,

суддів - Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,

при секретарі - Шпонарській О.Ю.,

за участю позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ОСОБА_1

на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 вересня 2014 року у цивільній справі за позовом

ОСОБА_1

до ОСОБА_2

та ОСОБА_3

про відновлення меж суміжного землекористування

У С Т А Н О В И Л А:

У червні 2014 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відновлення меж землекористування.

Позивач зазначав, що він є власником житлового будинку АДРЕСА_1, за яким закріплена земельна ділянка, межі якої були позначені парканом з бетонними стовпчиками. Проте суміжний користувач земельної ділянки АДРЕСА_2 - ОСОБА_2 переніс паркан ближче до його (позивача) будинку, захопивши частину земельної ділянки АДРЕСА_1.

Посилаючись на порушення земельних прав та заподіяння шкоди, ОСОБА_1 просив відновити межу земельної ділянки АДРЕСА_1, зобов'язати ОСОБА_2 відновити паркан, перенести виноград, прибрати будівлі та споруди, відшкодувати 20 000 грн. заподіяної шкоди та визначити склад земельної комісії для вирішення його спору. Власницею суміжного ждомоволодіння позивач зазначив ОСОБА_3

Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 5 червня 2014 року відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд.

Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 16 вересня 2014 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано п'ятиденний строк для усунення недоліків.

Ухвалою того ж суду від 29 вересня 2014 року позовна заява ОСОБА_1 залишена без розгляду за пунктом 8 частини 1 статті 207 ЦПК.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на незаконність ухвали суду, просив її скасувати.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 207 ЦПК суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданною без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Відповідно до частини 2 статті 119 ЦПК позовна заява повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) імена сторін, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; 3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви.

До позовної pзаяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору (частина 5 статті 119 ЦПК).

Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без руху ухвалою від 16 вересня 2014 року, суд першої інстанції виходив з того, що позивач невірно зазначив відповідачів; не вказав обставин, за яких відповідачі порушили межу і перенесли межові знаки; не послався на докази загрози цілісності його майна, а також заявив вимогу про покладення обов'язків на комісію земельних відділів органів місцевого самоврядування, яка не відповідає способам захисту порушених прав, а передбаченими способами захисту (відновлення меж тощо) не скористався. Крім того, ОСОБА_1, не будучи звільненим законом від оплати судового збору при подачі позову, не сплатив його у належному розмірі (а.с. 17-19).

Виходячи з характеру недоліків, позивачу запропоновано скласти позовну заяву в новій редакції та надати суду квитанцію про сплату судового збору.

19 вересня 2014 року ОСОБА_1 надав суду додаткові документи (а.с.21-28) та квитанцію від 12 листопада 2013 року про сплату 22,14 грн. (а.с. 29).

Залишаючи позов ОСОБА_1 без розгляду ухвалою від 29 вересня 2014 року, суд виходив з того, що позивач не зазначив всіх обставин, необхідних для розгляду справи; не навів доказів порушення його прав; не надав документи, які підтверджують розмір заподіяної шкоди; не уточнив позовні вимоги у запропонований судом спосіб, не подав позовну заяву у новій редакції; а також не сплатив судовий збір.

Матеріали справи свідчать про те, що позовна заява ОСОБА_1, дійсно, має деякі недоліки, але не всі з них унеможливлюють розгляд справи та могли бути усунуті на цій стадії процесу.

Разом з тим, беззаперечним недоліком є несплата ОСОБА_1 судового збору у передбаченому законом розмірі.

Надана позивачем квитанція від 12 листопада 2013 року не містить відомостей, що сплата цієї суми є судовим збором і саме по цій цивільній справі. Невідповідним є і розмір оплати ( 22,14 грн.).

Заяв про відстрочку, розстрочку або звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 не подавав. Не вказав позивач і обставини та не надав докази, за яких суд в порядку статті 8 Закону «Про судовий збір» (далі - Закон) міг вирішити це питання.

Не є позивач і особою, яка має пільги щодо сплати судового збору відповідно до статті 5 Закону.

Несплата судового збору, якщо позивач не усунув цей недолік у встановлений судом строк та не подав відповідне клопотання про звільнення або відстрочення цього обов'язку, перешкоджає подальшому розгляду справи, а тому відповідно до пункту 8 частини 1 статті 207 ЦПК може бути підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

В судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 були роз'яснені гнеобхідні дії щодо усунення недоліків та наслідки їх невиконання.

Залишення позовної заяви без розгляду, не перешкоджає позивачу повторно звернутись до суду після усунення умов, що були підставою цієї дії (частина 2 статті 207 ЦПК).

Крім того, з наданих апеляційному суду документів вбачається, що власником будинку АДРЕСА_2 з 2011 року є ОСОБА_5. Отже іншим є і склад учасників спірних правовідносин.

Оскільки основний висновок суду щодо перешкод у розгляді справи відповідає обставинам справи та вимогам пункту 8 частини 1 статті 207 ЦПК, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду.

Керуючись статтями 311, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді