Ухвала суду № 41897644, 05.12.2014, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 1327/4067/12 Головуючий у 1 інстанції: Грабовський В.В.

Провадження № 22-ц/783/7211/14 Доповідач в 2-й інстанції: Бермес І. В.

Категорія: 81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого: Бермеса І.В.

суддів: Мусіної Т.Г., Савуляка Р.В.

за участі секретаря: Щербая В.П.

з участю: ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою відділу державної виконавчої служби Червоноградського міського управління юстиції на ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 02 жовтня 2014 року у справі за скаргою ОСОБА_4 на дії державного виконавця ВДВС Червоноградського МУЮ Васько Оксани Сергіївни щодо відмови у знятті арешту з майна, -

встановила:

18 вересня 2014 року скаржник ОСОБА_4 звернувся з вказаною скаргою, у якій просив визнати дії державного виконавця ВДВС Червоноградського МУЮ Васько Оксани Сергіївни щодо відмови у знятті арешту з його майна неправомірними та зобов'язати державного виконавця ВДВС Червоноградського МУЮ Васько Оксану Сергіївну зняти арешт з його майна, що був накладений постановою державного виконавця ВДВС Червоноградського МУЮ у ВП №40058103 від 10.01.2014 року.

Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 02 жовтня 2014 року визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця ВДВС Червоноградського МУЮ Васько Оксани Сергіївни щодо зняття арешту, накладеного на майно боржника у виконавчому провадженні №40058103, при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувану від 25.02.2014 року ВП №40058103.

Зобов'язано державного виконавця ВДВС Червоноградського МУЮ Васько Оксану Сергіївну зняти арешт з майна боржника у завершеному виконавчому провадженні №40058103.

Ухвалу суду оскаржив Відділ ДВС Червоноградського МУЮ.

В апеляційній скарзі зазначає, що ухвала суду є безпідставною, незаконною та необґрунтованою. Вважає, що державним виконавцем вчинено всі дії передбачені частинами 1, 2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV.

Просить ухвалу суду скасувати та відмовити в задоволенні скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_3 на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Статтями 10, 60 ЦПК України, встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Судом встановлено, що на виконанні ВДВС Червоноградського МУЮ перебувало виконавче провадження №40058103 з виконання виконавчого листа №1327/4067, виданого 25.09.2013 року Червоноградським міським судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 заборгованість у сумі 27 965,00 грн.

10 січня 2014 року державним виконавцем ВДВС Червоноградського МУЮ Васько О.С. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_4

26 лютого 2014 року цим же державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу без зазначення про зняття арешту з майна (а.с. 92).

26.08.2014 року заявник звернувся у ВДВС Червоноградського МУЮ із заявою, у якій просив зняти арешт з його майна та заборону на його відчуження, який накладений постановою від 10.01.2014 року.

З повідомлення ВДВС Червоноградського МУЮ від 10.09.2014 року № В-10-826/16604, судом встановлено, що в задоволенні його заяви відмовлено та повідомлено, що державний виконавець не може зняти арешт з майна ОСОБА_4, оскільки існує заборгованість згідно виконавчого листа № 1327/4067, виданого 25.09.2013 року Червоноградським міським судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 заборгованість у сумі 27965,00 грн.

Задовольняючи скаргу, суд вказав, що згідно з пп. 3.17 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року за № 489/20802 (далі - Інструкція № 512/5) (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який (яка) його видав(ла), державний виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття арешту тощо).

Суд також вказав, що аналіз положення цієї правової норми свідчить, що у разі завершення виконавчого провадження шляхом повернення виконавчого документа стягувачу закон не містить прямого застереження щодо неможливості зняття арешту, накладеного на майно боржника, а п.п. 3.17 Інструкції № 512/5 прямо передбачений обов'язок державного виконавця зазначити у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу про такий наслідок завершення відповідного виконавчого провадження, як зняття арешту.

Тому суд дійшов висновку, що, виносячи постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 25.02.2014 року ВП № 40058103, державний виконавець повинен був зазначити про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

За таких обставин суд визнав неправомірною бездіяльність державного виконавця щодо незняття арешту, накладеного на майно боржника, при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 25.02.2014 року ВП № 40058103 та зобов'язав державного виконавця зняти цей арешт.

З таким висновком суду погодитися не можна з огляду на наступне.

Відповідно до вимог п.22 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 7.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» ураховуючи положення пункту 1 частини першої та частини п'ятої статті 47 у взаємозв'язку з вимогами пункту 7 частини першої статті 26 ЗУ «Про виконавче провадження», повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою не означає закінчення (закриття) виконавчого провадження і не тягне за собою наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову та не позбавляє стягувача права повторно звернутися до органу державної виконавчої служби за виконанням судового рішення протягом встановлених законом строків.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) у разі закінчення виконавчого провадження(крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу(посадовій особі), який його видав,арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Аналіз наведених положень цих норм ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» дає підстави зробити висновок, що при винесенні постанови про повернення виконавчого документа державний виконавець вправі вирішити питання про зняття арешту, накладеного на майно боржника, лише у випадках його повернення до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

При поверненні виконавчого документа стягувачу не передбачено зняття арешту.

В даній справі 26 лютого 2014 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу- ОСОБА_6

Тому немає підстав для зняття арешту.

Заперечуючи мотиви апеляційної скарги представник ОСОБА_4- ОСОБА_2 посилається на те, що в даному випадку були підстави застосувати положення пп. 3.17 вказаної Інструкції.

Однак ці посилання є безпідставні, оскільки норма ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» має вищу юридичну силу.

Крім того судова колегія враховує і те, що в постанові від 26 лютого 2014 року державним виконавцем зазначено, що - ОСОБА_6 має право право повторного пред'явлення виконавчого листа до 25.02.2015 року.

На даний час виконавчий лист №1327/4067, виданий 25.09.2013 року Червоноградським міським судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 заборгованості у сумі 27 965,00 грн. не виконаний.

Також слід врахувати, що постанова від 10 січня 2014 року державного виконавця ВДВС Червоноградського МУЮ про арешт майна боржника не оскаржується.

Враховуючи те, що судом неправильно застосовано ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» ухвала на підставі п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України підлягає скасуванню та слід ухвалити нову ухвалу.

В задоволенні скарги ОСОБА_4 на дії державного виконавця ВДВС Червоноградського МУЮ Васько Оксани Сергіївни щодо відмови у знятті арешту з майна слід відмовити.

Керуючись п.2 ч.2 ст.307, п.2 ч.1 ст.312, п.6. ч.1 ст.314, ст.ст. 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила :

Апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Червоноградського міського управління юстиції - задовольнити.

Ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 02 жовтня 2014 року скасувати та ухвалити нову ухвалу.

В задоволенні скарги ОСОБА_4 на дії державного виконавця ВДВС Червоноградського МУЮ Васько Оксани Сергіївни щодо відмови у знятті арешту з майна - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвали законної сили.

Головуючий: Бермес І.В.

Судді: Мусіна Т.Г.

Савуляк Р.В.