Ухвала суду № 41895312, 09.12.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження №22ц/790/7461/14 Головуючий 1 інстанції - Діденко С. А.

Справа №640/10529/14-ц Доповідач - Кіпенко І.С.

Категорія: договірні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 грудня 2014 р. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді - Кіпенка І.С.,

суддів - Шаповал Н.М., Котелевець А.В.,

при секретарі - Таран В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 31 липня 2014 року за заявою про забезпечення позову Філії «Слобожанське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Слобожанське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и л а :

11 квітня 2014 року Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Слобожанське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернулось з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Просили стягнути з ОСОБА_2 на користь АТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Слобожанське РУ» АТ «Банк фінанси та Кредит» заборгованість за кредитом по Кредитному договору №41/02-Ф від 27.02.2007р. на загальну суму 20 817,99 дол. США та 2 070 468,20 грн., судовий збір у сумі 3654,00 грн.

23 червня 2014 року в цілях забезпечення позову позивач просив накласти арешт на майно ОСОБА_2, а саме на автомобіль «ТОYOTA RAV-4», 2006 року випуску, держ. НОМЕР_1; автомобіль «VOLVO 940», 1991 року випуску, держ. НОМЕР_2; автомобіль «LEXUS», 2007 року випуску, держ.НОМЕР_3.

В обґрунтування зазначав, що неприйняття мір до забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 31 липня 2014 року заяву Філії «Слобожанське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» про забезпечення позову задоволено.

На зазначену ухвалу ОСОБА_1, представник відповідача ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на необґрунтованість ухвали суду, порушення судом норм процесуального права, просить вказану ухвалу скасувати, в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовити та направити справу для подальшого розгляду справи по суті до Київського районного суду м. Харкова.

Судова колегія, перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги вважає, що вона підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову з обґрунтуванням його необхідності.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги не тільки інтереси позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

З урахуванням обставин справи, судова колегія вважає, можливим ухвалу суду про забезпечення позову змінити, обравши інший спосіб забезпечення позову, передбачений п.2 ч.1ст.152 ЦПК України, заборонивши відповідачу вчиняти дії направлені на відчуження зазначеного вище майна, - автомобілів.

Судова колегія вважає, що обраний вид забезпечення позову, є співмірним із заявленими позивачем вимогами, оскільки йдеться лише про заборону проведення дій направлених на відчуження майна до розгляду справи по суті і не порушує прав відповідача на володіння та користування майном.

Доводи апеляційної скарги про необхідність відмови у задоволенні клопотання про забезпечення позову безпідставні.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.2ч.1ст. 152, п. 3 ч.2 ст. 307, п.2ч.1 ст. 312, 313- 315,317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 31 липня 2014 року - змінити.

Заборонити ОСОБА_2 вчиняти дії направлені на відчуження майна,- автомобілів «ТОYOTA RAV-4», 2006 року випуску, держ. НОМЕР_1; «VOLVO 940», 1991року випуску, держ.НОМЕР_2; «LEXUS», 2007 року випуску, держ.НОМЕР_3, зареєстрованих за ОСОБА_2.

Ухвала набирає чинності негайно і оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий:

Судді :