Рішення № 41893892, 10.12.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 212/6589/14-ц 22-ц/774/2578/К/14

Справа № 212/6589/14-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження №22-ц/774/2578/К/14 суддя Ваврушак Н.М.

Категорія - 24 ( ІV ) Суддя-доповідач - Зубакова В.П.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Зубакової В.П.,

суддів - Бондар Я.М., Соколан Н.О.

при секретарі - Трофименко О.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційними скаргами позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр» та відповідача ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 12 листопада 2014 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Особи, які беруть участь у розгляді справи:

представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр» - Зарівна Світлана Володимирівна,

відповідач ОСОБА_3, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр» (далі - ТОВ «Житлокомцентр») звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті за житлово-комунальні послуги посилаючись на те, що відповідач зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 та є споживачем житлово-комунальних послуг, які надаються ТОВ «Житлокомцентр», проте оплата за отримані послуги ним не здійснюється, тому просило стягнути з відповідача солідарно на користь підприємства суму боргу по оплаті за комунальні послуги за період з 01.04.2013 року по 01.03.2014 року в розмірі 988,43 грн. та судові витрати.

Збільшивши позовні вимоги у листопаді 2014 року, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01.04.2013 року по 01.11.2014 року у сумі 1 770,50 грн. та судові витрати по справі у розмірі 243,60 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 12 листопада 2014 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Житлокомцентр» заборгованість у розмірі 988,43 грн. та судові витрати у розмірі 243,60 грн.

В апеляційній скарзі позивача ТОВ «Житлокомцентр» ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог, оскільки рішення суду не містить мотивів часткового задоволення позовних вимог та суд не зазначив про долю іншої частини вимог позову, а саме підстави відмови або підстави залишення без розгляду.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, судом не наведено правових норм на підставі яких було стягнуто заборгованість та не взято до уваги, що квартира є непридатною для життя, відповідач у ній не проживає та жодних комунальних послуг від позивача не отримує.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача ТОВ «Житлокомцентр» - Зарівну С.В., яка підтримала апеляційну скаргу ТОВ «Житлокомцентр» та заперечувала проти доводів апеляційної скарги відповідача ОСОБА_3, вважаєчи її необгрунтованою, відповідача ОСОБА_3, який заперечував проти доводів апеляційної скарги позивача ТОВ «Житлокомцентр» та просив задовольнити його апеляційну скаргу, як законну та обґрунтовану, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ «Житлокомцентр» підлягає задоволенню, а апеляційна скарга відповідача ОСОБА_3 - відхиленню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач є основним квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1 та споживачем житлово-комунальних послуг, які надаються ТОВ «Житлокомцентр», оплату за отримані послуги відповідач не здійснював, в зв'язку з чим виникла заборгованість.

Частково задовольняючи позовні вимоги та стягуючи суму заборгованості за період з 01.04.2013 року по 01.03.2014 року, яка становить 988,43 грн., суд першої інстанції виходив з обов'язку відповідача нести відповідальність за невиконання зобов'язання щодо сплати комунальних послуг.

Колегія суддів не може погодитись з даним висновком суду з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, котрим суд виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, прийняте на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 2 ст. 31 ЦПК України позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції не виконав усі вимоги судочинства та не врахував наявну в матеріалах справи позовну заяву ТОВ «Житлокомцентр» про збільшення позовних вимог, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за надані житлово-комунальні послуги за період з 01.04.2013 року по 01.11.2014 року у розмірі 1 770,50 грн. (а.с. 68-69), у зв'язку з чим колегія суддів скасовує рішення суду першої інстанції на підставі п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позовних вимог є стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за житлово-комунальні послуги, які надаються ТОВ «Житлокомцентр».

ОСОБА_3 є основним квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1.

ТОВ «Житлокомцентр» є суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг споживачам, та з 01.04.2013 року є управителем будинків та прибудинкової територію в Жовтневому районі м.Кривого Рогу, у тому числі й будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 60-65).

Згідно ст. 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Згідно ст.13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:

1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).

Відповідно до вимог ст.ст. 11, 526 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Згідно п.п.3 п.2 ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотриманням умов його виконання.

Незважаючи на відсутність письмового договору між сторонами про надання житлово-комунальних послуг, із фактичних стосунків, що склалися між сторонами, вбачається, що такі договірні відносини між ними існували та існують, оскільки ТОВ «Житлокомцентр» у встановленому законом порядку надаються послуги з обслуговування будинку № АДРЕСА_1 та його прибудинкової території, що не суперечить положенням Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та узгоджується з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України.

Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Враховуючи те, що вартість послуг за утримання будинків та прибудинкових територій повинна складатись з суми, розрахованої згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 12.07.2005 року «Про затвердження порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій» зі змінами і доповненнями внесеними Постановою Кабінету Міністрів України № 297 від 27.02.2007 року, загальної площі кімнати на тариф, який затверджений рішеннями Криворізької міської ради №415 від 14.12.2011 року (а.с. 66-67), колегія суддів погоджується з визначеним позивачем розміром нарахувань за житлово-комунальні послуги за період з 01.04.2013 року по 01.11.2014 року в розмірі 1 770,50 грн.

Доводи споживача ОСОБА_3 про те, що він не проживає у квартирі та не користується наданими послугами не є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, оскільки на нього як на основного квартиронаймача покладається обов'язок зі сплати таких послуг.

Доводи ОСОБА_3 про те, що позивачем не надаються житлово-комунальні послуги спростовуються наданою позивачем інформацією про щомісячні витрати на утримання будинку за адресою: АДРЕСА_1 з актами виконаних робіт (а.с. 71-89).

Таким чином, колегія суддів ухвалює рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Житлокомцентр» та стягує з відповідача ОСОБА_3 заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01.04.2013 року по 01.11.2014 року в розмірі 1 770,50 грн.

Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

У зв'язку з цим судові витрати позивача в сумі 365, 40 грн., понесенні ним при сплаті судового збору в судах першої та апеляційної інстанцій, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п. 1 ч.1 ст. 309, 316 ЦПК України, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр» - задовольнити.

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 12 листопада 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр» заборгованість за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01 квітня 2013 року по 01 листопада 2014 року у розмірі 1 770 (одна тисяча сімсот сімдесят) гривень 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 365 (триста шістдесят п'ять) гривень 40 копійок.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: