Ухвала суду № 41890831, 09.12.2014, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №274/5392/13-к Головуючий у 1-й інст. Яковлєв О. С.

Категорія ч.1ст.121 КК України Доповідач Заліщук М. С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2014 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді: Заліщука М.С.,

суддів: Зав'язуна С.М., Романова О.В.,

при секретарі: Пятницькому А.Г.,

за участі:

обвинуваченої: ОСОБА_1,

потрепілої: ОСОБА_2,

захисника: ОСОБА_3,

прокурора: Селюченко І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_1 на вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області, від 18 вересня 2014 року, -

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Пилипівка, Чуднівського району Житомирської області, пенсіонерку, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1, не судиму;

засуджено за ч.1 ст.121 КК України до 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробувальним терміном 3 (три) роки. На підставі пп. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України ОСОБА_1 зобов'язано повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтись для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 задоволено частково, стягнено з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_4 1392 (одну тисячу триста дев'яносто дві) грн. 93 коп. матеріальної шкоди та 70000 (сімдесят тисяч) грн. 00 коп. моральної шкоди. Решту позовних вимог ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Накладено арешт на майно обвинуваченої ОСОБА_1: на квартиру АДРЕСА_1. Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченої ОСОБА_1 залишено попередній - особисте зобов'язання. Питання про речові докази вирішено відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Згідно вироку, 05 червня 2013 року о 08 год. 30 хв. ОСОБА_1, знаходячись на автобусній зупинці поблизу Бердичівського кооперативного ринку по вул. Леніна, 13 в м. Бердичеві, на грунті неприязних відносин з ОСОБА_2 вирішила заподіяти останній тілесні ушкодження.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень, ОСОБА_1, тримаючи в правій руці жіночу сумку, нанесла ОСОБА_2 один удар сумкою в ліву частину обличчя. В результаті злочинних дій ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_2 спричинено тілесні ушкодження у вигляді контузії важкого ступеню: субкон'юктивального розриву склери лівого ока, гематоми верхньої повіки лівого ока, що є тяжкими тілесними ушкодженнями, як такі, що потягнули за собою втрату працездатності більш ніж на одну третину.

В апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_1, не оспорюючи правильності кваліфікації судом її дій вважає призначене їй покарання занадто суворим. Вважає, що суд безпідставно призначив їй максимальний термін іспитового строку. Зазначає, що в силу її стану здоров'я та віку у суду не було підстав покладати на неї обов'язок періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи. Не погоджується із визначеною до стягнення сумою моральної шкоди, яку вважає занадто великою. За результатами апеляційного розгляду просить оскаржуваний вирок суду змінити, скоротити призначений їй іспитовий строк, виключити з вироку застосування п. 4 ч.1 ст. 76 КК України, зменшити суму відшкодування моральної шкоди.

Від прокурора Слівінського В.О. та потерпілої ОСОБА_2, надійшли заперечення на подану апеляцію, в яких вони вважають вирок суду обгрунтовним і законним, а тому просять апеляцію обвинуваченої залишити без задоволення, а вирок щодо неї без зміни, наводячи відповідні доводи на обґрунтування своєї позиції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченої, яка підтримала подану апеляційну скаргу, міркування прокурора, потерпілої та її представника про відсутність підстав для задоволення апеляції, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши вирок суду першої інстанції в межах, передбачених ст. 404 КПК України колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин викладених у вироку, доведена сукупністю розглянутих у судовому засіданні доказів і автором апеляції не оспорюються, як і не оспорюється правильність кваліфікації її дій.

Докази її вини, які наведені у вироку, давали суду всі підстави для прийняття зазначеного судового рішення. З даними висновками суду і його оцінкою доказів погоджується й колегія суддів.

Апеляційні доводи обвинуваченої про суворість призначеного їй покарання є необґрунтованими.

Суд першої інстанції, у відповідності до вимог ст. 65 КК України, призначаючи ОСОБА_1 покарання, врахував ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, дані про її особу та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, в тому числі і ті, на які є посилання в її апеляції.

На думку колегії суддів призначене обвинуваченій за правилами ст. 75 КК України остаточне покарання є обґрунтованим, справедливим, необхідним й достатнім для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Що стосується тверджень обвинуваченої про те, що оскаржуваним вироком визначено до стягнення занадто велику суму спричиненої моральної шкоди потерпілій, то колегія суддів визнає їх безпідставними. Суд першої інстанції законно та обґрунтовано вирішив дане питання врахувавши тяжкість заподіяної злочинними діями обвинуваченої шкоди, характер та обсяг душевних страждань потерпілої в наслідок втрати зору на одне око. При цьому, суд також врахував вік та стан здоров'я обвинуваченої, її соціальний статус, керувався принципом розумності і достатності. За таких обставин апеляційні вимоги обвинуваченої в цій частині задоволенню не підлягають.

Разом з тим, вирішуючи питання про покладення на обвинувачену обов'язків передбачених ст. 76 КК України, а саме обов'язку періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції, судом не в повній мірі було враховано її вік та стан здоров'я. Обвинувачена має похилий вік - 68 років, хворіє онкологічним захворюванням. Вищевказане, на думку колегії судді, заздалегідь унеможливлює належне виконання ОСОБА_1 даного обов'язку. За вказаних обставин колегія суддів вважає за необхідне, в частині покладення на обвинувачену обов'язку передбаченого ч.4 ст. 76 КК України, вирок змінити, виключивши цей обов'язок.

Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області, від 18 вересня 2014 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.121 КК України - змінити.

Виключити з резолютивної частини вироку покладений на обвинувачену ОСОБА_1 обов'язок, передбачений ч.4 ст.76 К України - періодично з'являтись для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції. В решті вирок суду залишити без зміни.

На ухвалу суду може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її ухвалення.

Судді: