Постанова № 41889668, 24.11.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2014 р. Справа№ 910/13303/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шевченка Е.О.

суддів: Зеленіна В.О.

Синиці О.Ф.

при секретарі Грабінській Г.В.

За участю представників:

від позивача: Ананійчук О.А.

від відповідача: не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбуд-Компані»

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2014р.

у справі №910/13303/14 (суддя Любченко М.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбуд-Компані»

про стягнення 30 062 392,02 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбуд-Компані» про стягнення з останнього заборгованості по поверненню кредитних коштів у сумі 22 673 073,18 грн., заборгованості по процентам у сумі 4 939 155,61 грн., пені в розмірі 376 102,13 грн., комісії в розмірі 10 000,00 грн.

До прийняття рішення по суті позивачем була подана заява про збільшення розміру позовних вимог, за якою він просив суд стягнути з відповідача 22 673 073,18 грн. прострочену заборгованість по поверненню кредитних коштів, 5 911 613,03 грн. прострочену заборгованість за нарахованими процентами, 1 467 705,81 грн. пені, 10 000,00 грн. простроченої комісії.

Ця заява була прийнята судом до розгляду.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.09.2014р. позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» задоволені у повному обсязі, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбуд-Компані» на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» прострочену заборгованість по поверненню кредитних коштів у сумі 22 673 073,18 грн., прострочену заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 5 911 613,03 грн., пеню в сумі 1 467 705,81 грн. та прострочену комісію в розмірі 10 000,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансбуд-Компані», подав апеляційну скаргу, за якою просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/13003/14 повністю та прийняти нове, яким у позові ПАТ «Банк Форум» відмовити.

Апелянт вважає, що судом було допущене неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; висновки суду не відповідають обставин справи, а також, як вказує скаржник, господарським судом було допущене порушення норм матеріального та процесуального права.

Позивач - Публічне акціонерне товариство «Банк Форум», не скористався правом, наданим ст. 96 ГПК України та не направив до апеляційного господарського суду письмового відзиву на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні представник позивача просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, як такої, що є необгрунтованою.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.10.2014р. колегією суддів у складі головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Зеленін В.О., Синиця О.Ф. прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбуд-Компані» та призначено розгляд справи на 10.11.2014р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2014р. розгляд справи відкладено на 24.11.2014р. відповідно до ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

24.11.2014р. представник відповідача повторно не з'явився в судове засідання, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Судова колегія апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Між Публічним акціонерним товариством «Банк Форум», як кредитодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансбуд-Компані», як позичальником, 09.04.2008р. був укладений Кредитний договір №58/08/00-KL, за умовами якого кредитодавець надає позичальнику кредитні кошти у формі кредитної лінії для поповнення обігових коштів для ведення поточної діяльності з максимальним лімітом заборгованості в сумі 3 144 674,00 доларів США.

Згідно з п. 1.2. Кредитного договору кредитні кошти надаються строком по 07.04.2011р. Починаючи з 13 місяця кредитування встановити графік погашення ліміту заборгованості кредитної лінії - щомісячно в сумі не менше 131 028,00 доларів США, залишок суми повертається в кінці строку.

Згідно з п. 1.3. Кредитного договору за користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 13 процентів річних.

У відповідності до п. 2.3. Кредитного договору позичальник здійснює повернення кредитних коштів в доларах США на відкритий йому позичковий рахунок.

Відповідно до п. 2.4. Кредитного договору проценти за користування кредитними коштами сплачуються позичальником в доларах США згідно з п. 2.6. цього Договору. Несплата позичальником процентів протягом 20-ти календарних днів після встановленої п. 2.6. цього Договору дати є підставою для вимоги щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами, неустойки та є підставою для звернення банком стягнення на заставлене майно.

Пунктом 2.5. Кредитного договору встановлено, що сплата процентів позичальником здійснюється за фактичний строк користування кредитними коштами. При розрахунку процентів за користування кредитними коштами приймається місяць рівний календарній кількості днів та рік, рівний 360 днів.

В пункті 2.6. Кредитного договору зазначено, що проценти сплачуються позичальником за перший місяць користування кредитними коштами не пізніше останнього робочого дня першого місяця користування кредитними коштами за період з моменту видачі кредитних коштів по 25-те число першого місяця користування кредитними коштами включно. В подальшому проценти за користування кредитними коштами сплачуються позичальником щомісячно за період з 26-го числа попереднього місяця по 25-те число поточного місяця включно, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця. Проценти за останній місяць користування кредитними коштами сплачуються в день повернення кредитних коштів.

30 січня 2009р. між сторонами був укладений Додатковий договір до Кредитного договору, за яким сторони дійшли згоди перенести по 27.02.2009р. погашення відсотків по кредиту в сумі 35 202,88 доларів США за період з 26.12.2008р. по 25.01.2009р., що заплановане до 31.01.2009р. згідно Кредитного договору. За перенесення строку сплати відсотків за період з 26.12.2008р. по 25.01.2009р. включно в сумі 35 202,88 доларів США позичальник сплачує комісію в розмірі 0,1% від суми перенесених відсотків, що становить 35,20 доларів США в гривневому еквіваленті.

Згідно з Додатковим договором від 15.03.2010р. до Кредитного договору сторони, в тому числі, внесли зміни в п. 1.1. Кредитний договір та вказали в ньому, що банк надає позичальнику кредитні кошти у формі невідновлювальної кредитної лінії для поповнення обігових коштів для ведення поточної діяльності з максимальним лімітом заборгованості в сумі 3 144 674,00 доларів США.

Згідно з п. 2 та п. 3 Додаткового договору від 15.03.2010р. до Кредитного договору сторони дійшли згоди реструктуризувати прострочену заборгованість по тілу кредиту відповідним перенесенням заборгованості з рахунків простроченої заборгованості на рахунки строкової заборгованості без застосування штрафних санкцій та викласти пункт 1.2. Кредитного договору в наступній редакції: кредитні кошти надаються строком по 07.04.2011р. Графік зменшення ліміту кредитної лінії: травень 2010 року - 1 703 364,00 доларів США, червень 2010р. - березень 2011 року по 131 028,00 доларів США щомісячно, квітень 2011 року - 131 030,00 доларів США. Сторони дійшли згоди реструктуризувати прострочену заборгованість по процентам за користування кредитними коштами із відповідним перенесенням заборгованості з рахунків простроченої заборгованості на рахунки строкової заборгованості без застосування штрафних санкцій та доповнити пункт 2.6. Кредитного договору наступним абзацом: прострочені проценти, які склались на 01.02.2010р. в сумі 414 485,51 доларів США сплачуються рівними частинами в період з березня по травень 2010р.

Відповідно до п. 1 Додаткового договору від 18.06.2010р. сторони дійшли згоди реструктуризувати прострочену заборгованість по тілу кредиту із відповідним перенесенням заборгованості з рахунків простроченої заборгованості на рахунки строкової заборгованості без стягнення штрафних санкцій та викласти пункт 1.2. Кредитного договору в наступній редакції: кредитні кошти надаються строком по 07.04.2011р. Графік погашення кредитної заборгованості: червень 2010 року - 1 834 392,00 доларів США, липень 2010 року - березень 2011р. по 131 028,00 доларів США щомісячно, квітень 2011 року - 131 030,00 доларів США.

21 липня 2010р. позивач та відповідач уклали Додатковий договір до Кредитного договору, за яким домовились прострочену заборгованість по кредиту перенести з рахунку простроченої заборгованості на рахунок строкової заборгованості без стягнення штрафних санкцій та викласти пункт 1.2. Кредитного договору в наступній редакції: кредитні кошти надаються строком по 07.04.2011р. Графік погашення кредитної заборгованості: липень 2010 року - 1 965 420,00 доларів США, серпень 2010 року - березень 2011р. - по 131 028,00 доларів США щомісячно, квітень 2011 року - 131 030,00 доларів США.

Також згідно Додаткового договору від 21.07.2010р. сторони домовились викласти пункт 1.3. Кредитного договору в наступній редакції: за користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 13 процентів річних. Плата встановлюється в розмірі 15 процентів річних, якщо в строк до 15.10.2010р. в забезпеченням за цим Договором та іншими кредитними договорами групи не буде оформлено в іпотеку нерухомість, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Качалова, 5-В.

За Додатковим договором від 31.05.2012р. до Кредитного договору сторони домовились продовжити термін дії Кредитного договору до 14.06.2013р. включно, перенести прострочену заборгованість по кредиту (без процентів) за рахунків простроченої заборгованості на рахунки строкової заборгованості без стягнення штрафних санкцій за несвоєчасну сплату процентів та тіла кредиту за період з 09.04.2008р. до моменту внесення змін відповідно до цього Додаткового договору та викласти пункти 1.1., 1.2., 1.3., 2.1., 2.3., 2.6., 3.3.9. Кредитного договору в новій редакції.

Так, згідно з п. 1.1. Кредитного договору в редакції Додаткового договору від 31.05.2012р. банк відкриває позичальнику мультивалютну невідновлювальну відкличну кредитну лінію у гривні та доларах США з лімітом кредитування 50 744 860,00 грн. з можливістю отримувати кредитні кошти в гривні та в доларах США на наступні цілі: для поповнення обігових кошти та для здійснення конвертації заборгованості в доларах США у гривню по курсу МВРУ на день здійснення операції. З 31.05.2012р. кредитні кошти в межах максимального ліміту заборгованості надаються виключно з метою здійснення конвертації заборгованості позичальника за Кредитним договором у доларах США в національну валюту. Для цього банк надає позичальнику транш, загального сума якого не повинна перевищувати суму, еквівалентну в національній валюті основної заборгованості в доларах США за курсом МВРУ на дату видачі траншу. В разі виникнення різниці між сумою наданого траншу в національній валюті та сумою коштів, витрачених на придбання валюти для погашення зазначеної заборгованості в іноземній валюті у зв'язку із змінами курсу МВРУ, залишок невикористаних коштів в гривні спрямовується з поточного рахунку позичальника на погашення заборгованості за цим Кредитним договором в національній валюті.

Згідно з п. 1.2. Кредитного договору в редакції Додаткового договору від 31.05.2012р. кредитні кошти надаються строком до 14.06.2013р. (включно). Позичальник здійснює повернення отриманих кредитних коштів згідно графіку зменшення ліміту кредитування, вказаного цьому пункті. Залишок кредитної заборгованості сплачується до 14.06.2013р. (включно).

У відповідності до п. 1.3. Кредитного договору в редакції Додаткового договору від 31.05.2012р. за користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі: за користування кредитними коштами в гривні - 15,5 процентів річних; за користування кредитними коштами в доларах США - 13,0 процентів річних.

Відповідно до п. 2.6. Кредитного договору в редакції Додаткового договору від 31.05.2012р. проценти за користування кредитними коштами сплачуються позичальником самостійно в валюті отриманих кредитних коштів за перший місяць користування кредитними коштами не пізніше останнього робочого дня першого місяця користування кредитними коштами за період з моменту видачі кредитних коштів по 25-те число першого місяця користування кредитними коштами включно. В подальшому проценти за користування кредитними коштами сплачуються позичальником щомісячно за період з 26-го числа попереднього місяця по 25-те число поточного місяця включно не пізніше останнього дня поточного місяця на рахунки погашення кредиту та процентів. Проценти за останній місяць користування кредитними коштами позичальник сплачує в день повернення кредиту (траншу).

01.06.2012р. сторонами був укладений Додатковий договір до Кредитного договору, яким пункти 1.1. та 1.3. Кредитного договору викладено в новій редакції та вказано в них, що банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію у гривні для поповнення обігових коштів та для здійснення конвертації заборгованості в доларах США в гривню по курсу МВРУ на день здійснення операції за цим Договором з лімітом кредитування 25 032 068,37 грн. За користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 15,5 процентів річних.

Додатковим договором від 14.06.2013р. до Кредитного договору пункт 1.1. Кредитного договору викладено в наступній редакції: банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію у гривні для поповнення обігових коштів з лімітом кредитування 22 673 073,18 грн. Пункт 1.2. викладено в наступній редакції: кредитні кошти надаються строком до 13 червня 2014р. включно. Позичальник здійснює повернення отриманих коштів згідно графіка зменшення ліміту кредитування, вказаного в цьому пунктів.

Також позивачем та відповідачем до Кредитного договору були укладені Договір про внесення змін №1 від 27.06.2013р., Договір про внесення змін №2 від 24.07.2013р., Додатковий договір №8 від 24.07.2013р., Додатковий договір №9 від 16.08.2013р., Додатковий договір №10 від 30.08.2013р.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Частиною 1 ст. 1056 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Як свідчать матеріалів справи, позивач належним чином виконав свої зобов'язання перед відповідачем в частині надання кредиту та надав відповідачеві кредит на загальну суму 25 124 894,34 грн.

При цьому відповідач не виконав належним чином своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, з огляду на що у нього перед позивачем рахується заборгованість по кредиту у розмірі 22 673 073,18 грн. та заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом у розмірі 5 911 613,03 грн.

Крім того, згідно з п. 2.7. Кредитного договору №58/08/00-KL від 09.04.2008р. за обслуговування кредитної заборгованості в перший місяць позичальник сплачує банку грошові кошти в розмірі 0,1% від суми максимального ліміту заборгованості в національній валюті по курсу Національного банку України на день оплати (без ПДВ), що перераховуються протягом п'яти календарних днів з дня укладення договору (комісія), які перераховуються протягом п'яти календарних днів з дня укладення даного правочину, але не пізніше останнього числа місяця в яком укладений договір.

Пунктом 3 Додаткового договору від 31.05.2012р. до Кредитного договору передбачено, що за внесення змін до укладеного між сторонами правочину за ініціативою позичальника (продовження строку користування кредитними коштами, зміна графіку погашення кредитної заборгованості або графіку зменшення максимального ліміту кредитування, зміна відсоткової ставки, зміна валюти кредитування, заміна боржника, зміна/ відміна умов Кредитного договору, в т.ч. зміна забезпечення, зміна поручителя) позичальник сплачує в день підписання даного Додаткового договору комісію в розмірі 5 000 грн., без ПДВ.

Так, у п. 7 Додаткового договору від 14.06.2013р. передбачено, що позичальник зобов'язаний сплатити банку комісію за управління кредитом: внесення змін до кредитного договору за ініціативою позичальника (продовження строку користування кредитними коштами, зміна графіку погашення кредитної заборгованості або графіку зменшення максимального ліміту кредитування) в сумі: 10 000 грн. за умови погашення прострочених процентів в строк до 21.06.2013р. (включно); 10 000 грн. за умови погашення прострочених процентів в строк після 21.06.2013р., а також пеню за несвоєчасну сплату процентів за кожен день прострочення, починаючи з 21.06.2013р. до моменту повного виконання даного зобов'язання. Комісія сплачується одноразово в повному розмірі не пізніше останнього робочого дня місяця, в якому укладено даний Додатковий договір на рахунок сплати комісій.

Проте, як встановлено судом, відповідач свої зобов'язання в частині сплати комісії виконав частково та сплатив комісію в сумі 5 000 грн.

За таких обставин, враховуючи наведене вище, приймаючи до уваги всі представлені учасником судового процесу до матеріалів справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 10 000 грн. є обґрунтованими.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, припинення зобов'язання може бути обумовлено не будь-яким, а лише належним його виконанням. Під належним виконанням зобов'язання розуміють виконання належній особі, в належному місці, в належний строк (термін), з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобов'язання. Якщо учасники зобов'язання порушують хоча б одну з умов його належного виконання, зобов'язання не припиняється, а змінюється, оскільки в такому разі на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки тощо. Виконання таких додаткових обов'язків, як правило, не звільняє боржника від виконання зобов'язання в натурі.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем за Кредитним договором не надано суду доказів сплати заборгованості по кредиту , процентам за кредит та комісії.

Таким чином, у позичальника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбуд-Компані», перед позивачем існує заборгованість по кредиту в розмірі 22 673 073,18 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 5 911 613,03 грн., заборгованість по комісії в розмірі 10 000,00 грн.

З огляду на те, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, позивач просить стягнути також суму пені за порушення строків повернення кредиту в розмірі 1 175 092,99 грн. та за несвоєчасне погашення нарахованих процентів у сумі 292 612,82 грн.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань наступають наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з статтею 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У п. 4.1. Кредитного договору в редакції Додаткового договору від 14.06.2013р. передбачено, що за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, несвоєчасну сплату процентів та/або комісій за даним правочином позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діятиме протягом відповідного порушення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня сплачується окремо від процентів, комісій та штрафу, що підлягають сплаті відповідно до даного правочину.

За таких обставин, правомірним є нарахування позивачем пені на суми прострочених зобов'язань, а саме: за порушення строків повернення кредиту в розмірі 1 175 092,99 грн. та за несвоєчасне погашення нарахованих процентів у сумі 292 612,82 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, і встановлено нормою ч. 1 ст. 33 ГПК України. Розподіл тягаря доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частина 2 ст. 34 ГПК України містить відомий процесуальному праву принцип допустимості доказів (засобів доказування). Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2014р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбуд-Компані» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2014р. у справі №910/13303/14 залишити без змін.

3. Справу №910/13303/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Е.О. Шевченко

Судді В.О. Зеленін

О.Ф. Синиця