Постанова № 41889368, 10.12.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2014 р. Справа№ 911/1481/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів: Калатай Н.Ф.

Рябухи В.І.

за участю представників сторін:

від позивача: не викликався та не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

від відповідачів: 1. не викликався та не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

2. не викликався та не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства "Вікторія"

на рішення Господарського суду Київської області від 24.06.2014

у справі № 911/1481/14 (суддя Карпечкін Т.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп",

Фермерського господарства "Вікторія"

про стягнення 13 745,48 грн.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2014 склад колегії суддів для розгляду апеляційної скарги у справі № 911/1481/14 змінено.

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2014, 29.10.2014, 19.11.2014 та 01.12.2014 розгляд апеляційної скарги у справі № 911/1481/14 відкладався на 29.10.2014, 19.11.2014, 01.12.2014 та 10.12.2014, відповідно.

Відповідно до ст.ст. 69, 99 ГПК України ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2014 строк розгляду апеляційної скарги у справі № 911/1481/14 продовжено.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 24.06.2014 у справі № 911/1481/14 позовні вимоги задоволено повністю; підлягає стягненню солідарно з першого та другого відповідача на користь позивача 1 028,47 грн. 3% річних, 136,70 грн. судового збору та 74,82 грн. витрат на послуги адвоката; підлягає стягненню з другого відповідача на користь позивача 973,70 грн. пені, 103,71 грн. інфляційних втрат, 11 639,60 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 1 690,29 грн. витрат по сплаті судового збору та 925,17 грн. витрат на послуги адвоката.

Рішення мотивоване тим, що 15.11.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" та позивачем укладено угоду про заміну кредитора у зобов'язанні № 15-11/12-130; листом від 15.11.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" повідомило другого відповідача про відступлення позивачу права вимоги; 21.12.2012 між першим відповідачем та позивачем укладено договір поруки № 21-12-2012-34; у зв'язку із простроченням другим відповідачем зобов'язання щодо оплати поставленого товару, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення солідарно з першого та другого відповідача 3% річних, з другого відповідача пені, інфляційних втрат, відсотків за користування чужими грошовими коштами; суд, здійснивши перерахунок сум пені, інфляційних втрат, відсотків за користування чужими коштами та 3% річних, погоджується з розрахунком, наданим позивачем; вимога позивача про стягнення з відповідачів витрат за послуги адвоката в сумі 1 000,00 грн., є обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі, пропорційно розміру задоволених вимог.

В апеляційній скарзі другий відповідач просить рішення Господарського суду Київської області від 24.06.2014 у справі № 911/1481/14 змінити з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник стверджує, що 15.04.2011 ним було здійснено три платежі ТОВ "Компанія Агросинтез" на суми 11 523,55 грн., 33 008,11 грн., 35 281,00 грн., як перші платежі по специфікаціях №№ 1, 2, 3; 19.04.2011 кошти були отримані, таким чином, було порушено строк оплати по специфікації № 1 за період з 04.04.2011 по 15.04.2011 на 12 днів, а по специфікаціях № 2 та № 3 порушень по перших платежах не було; 05.05.2011 другим відповідачем здійснено платіж у сумі 5 048,16 грн., тому і по специфікації № 4 прострочення платежу не було.

Скаржник посилається на досягнення домовленостей у справі № 5024/2200/2011 за позовом ТОВ "Корпорація Агросинтез" до скаржника про стягнення основного боргу, пені, процентів за користування чужими грошовими коштами на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК260311/1 від 26.03.2011, на виконання яких скаржник у рахунок боргу перерахував 107 000,00 грн. ТОВ "Корпорація Агросинтез", а останнє подало до суду заяву про відмову від позову, у зв'язку із чим 17.01.2012 ухвалою суду провадження у справі припинено на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Скаржник вважає, що стягненням 3% річних скаржник двічі притягнений до юридичної відповідальності, адже пунктом 8.5 договору передбачена відповідальність за прострочення виконання зобов'язання, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 625 ЦК України та вказує на часткове задоволення касаційної скарги постановою Вищого господарського суду України від 01.07.2014 у справі № 911/2974/13.

Позивач у письмових запереченнях на апеляційну скаргу наголошує на предметах та підставах позовів у справах № 5024/2200/2011, № 911/2974/13 та № 911/1481/14, та вважає, що мотиви і докази, надані скаржником, не стосуються та не впливають на позовні вимоги у справі № 911/1481/14, з огляду на відмінність періодів прострочення існування заборгованості, її розмірів та нарахованих сум пені, відсотків за користування чужими грошовими коштами, 3% річних та інфляційних втрат.

У відзиві на апеляційну скаргу перший відповідач повідомив, що рішення суду першої інстанції, у частині що стосується першого відповідача, визнає, проте виконати не взмозі, до 31.12.2014.

Керуючись ст. 99 ГПК України, ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2014 та від 01.12.2014 у справі № 911/1481/14 від сторін були витребувані документи.

Позивач у письмових поясненнях щодо нарахування від 20.11.2014, додатковому обґрунтуванні позовних вимог та запереченні на апеляційну скаргу й поясненнях від 03.12.2014, зокрема, зазначає про те, що рішенням Господарського суду Київської області у справі № 911/2974/13 від 21.08.2014 встановлені факти, які відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України мають преюдиціальне значення для справи № 911/1481/14; що керуючись п.п. 6.2, 6.4 договору № ТК260311/1, грошову суму в розмірі 11 523,11 грн., сплачених 19.04.2011, зараховано в якості передоплати та на виконання другої частини оплати специфікації № 1 від 26.03.2011; що товар "Піонер", передбачений сторонами у специфікаціях № 1 та № 2, є гібридами насіння кукурудзи відомої торгової марки "Піонер", доказом чого є додані до цього додаткового обґрунтування роздруківки із веб-сайтів комерційних пропозицій компаній, котрі здійснюють реалізацію кукурудзи "Піонер".

Також позивачем надано копію листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Агросинтез" від 02.12.2014 за № 02-2/12, у якому повідомлено, що рахунки-фактури на підставі договору № ТК/260311/1 не виписувались.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, враховуючи доводи письмових заперечень на апеляційну скаргу, відзиву, письмових пояснень, колегія суддів встановила наступне.

Позивач подав до Господарського суду міста Києва позовну заяву про солідарне стягнення з відповідачів 1 028,47 грн. 3% річних на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК260311/1 від 26.03.2011, угоди № 15-11/12-130 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 15.11.2012 та на підставі договору поруки № 21-12-2012-34 від 21.12.2012; стягнення з другого відповідача 973,70 грн. пені, 103,71 грн. інфляційних втрат, 11 639,60 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК260311/1 від 26.03.2011 та угоди № 15-11/12-130 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 15.11.2012; пропорційне стягнення з відповідачів адвокатських витрат у розмірі 1 000,00 грн. згідно із договором № 25-34/03 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 25.30.2013; пропорційне стягнення з відповідачів витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.

Як вбачається із матеріалів справи, 26.03.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" та другим відповідачем укладено договір № ТК260311/1 поставки на умовах товарного кредиту, відповідно до п. 1.1 якого, у строки, зумовлені договором, Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез", за договором постачальник, зобов'язується поставити та передати у власність другого відповідача, за договором покупця, насіннєвий матеріал та хімічні засоби захисту рослин, а другий відповідач зобов'язується прийняти товар для власних та виробничих потреб, сплатити проценти за користування товарним кредитом та ціну товару відповідно до умов договору (додаткових угод та специфікацій до нього).

Згідно із п.п. 4.4, 6.1 договору № ТК260311/1 товар вважається переданим постачальником і прийнятим другим відповідачем: за кількістю (одиниць виміру) - відповідно до кількості (одиниць виміру), вказаної у видатковій накладній; за якістю - відповідно до якості, вказаної у документі про якість; датою поставки (передачі) товару є дата, вказана у видатковій накладній; право власності на товар переходить до другого відповідача в момент передачі йому товару (п. 4.4); другий відповідач зобов'язується оплатити продавцю товар у строки та в розмірах, що вказані у специфікаціях (п. 6.1).

Також сторонами за договором № ТК260311/1 укладені специфікації до договору поставки на умовах товарного кредиту для власних та виробничих потреб № ТК260311/1 від 26.03.2011, а саме: № 1 від 26.03.2011, № 2 від 18.04.2011, № 3 від 18.04.2011, № 4 від 05.05.2011, у яких погоджено найменування товару, кількість, умови щодо вартості товару та строків оплат.

Згідно із видатковими накладними № А-00003636 від 22.04.2011 на суму 79 130,88 грн., № А-00003637 від 22.04.2011 на суму 3 389,40 грн., № А-00003638 від 22.04.2011 на суму 11 862,48 грн., № А-00003715 від 28.04.2011 на суму 70 562,41 грн., № А-00003909 від 11.05.2011 на суму 10 096,32 грн. постачальником передано другому відповідачу товар на загальну суму 175 041,49 грн.

Товар одержано представником відповідача, який був уповноважений довіреностями № 410466 від 22.04.2011 та № 410493 від 09.05.2011.

15.11.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" та позивачем укладено угоду № 15-11/12-130 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України), відповідно до п. 1.1 якої Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез", за договором первісний кредитор, відступає позивачу, за договором новому кредитору, право вимоги виконання другим відповідачем, за договором боржником, зобов'язання щодо сплати розміру пені, відсотків за користування чужими грошовими коштами та інфляційних втрат, набутих первісним кредитором на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК260311/1 від 26.03.2011, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням другим відповідачем (боржником) грошового зобов'язання згідно із договором поставки на умовах товарного кредиту № ТК260311/1 від 26.03.2011.

Відповідно до п. 2.1 угоди № 15-11/12-130 вартість зобов'язання, що відступається за даною угодою, становить 60 527,45 грн.

05.06.2013 Товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" надіслано другому відповідачу повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні, шляхом укладення угоди № 15-11/12-130 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 15.11.2012, про що свідчать копії описів вкладення у цінний лист та фіскального чека № 2101.

Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Основний борг та нараховані на основний борг пеня, річні, інфляційні втрати, є пов'язаними між собою і одночасно подільними одна від одної вимогами, тому норми матеріального права не позбавляють кредитора права заявляти вимоги про стягнення з боржника пені, річних та інфляційних втрат, у зв'язку з простроченням виконання основного грошового зобов'язання, окремо від вимоги про стягнення основної суми заборгованості. Наведена правова позиція відповідає судовій практиці, про що свідчать, зокрема, постанови Вищого господарського суду України від 14.08.2012 у справі № 8/079-11/14, від 06.08.2013 у справі № 5/097-12.

Також між Товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" та позивачем укладено додаткові угоди до угоди № 15-11/12-130 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 15.11.2012, а саме: № 1 від 22.04.2013, № 2 від 14.08.2013 та № 3 від 03.04.2014.

Копії зазначених додаткових угод №№ 1-3 були надіслані другому відповідачу, про що свідчать копії опису вкладення у цінний лист та фіскальних чеків № 3639 від 15.06.2013, № 4157 від 06.02.2014 та № 2874 від 04.04.2014.

21.12.2012 між позивачем та першим відповідачем укладено договір поруки № 21-12-2012-34, згідно із п.п. 1.1-3.1 якого відповідно до цього договору перший відповідач, за договором поручитель, поручається перед позивачем, за договором кредитором, за виконання обов'язку другим відповідачем, за договором боржником, щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати розміру 3% річних, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням другим відповідачем грошового зобов'язання згідно із договором поставки та угоди, передбаченими ст. 2 цього договору; під основним договором в цьому договорі розуміють угоду № 15-11/12-130 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 15.11.2012, укладену згідно із договором поставки на умовах товарного кредиту № ТК260311/1 від 26.03.2011; відповідальність першого відповідача перед позивачем обмежується сплатою розміру 3% річних у сумі 1 028,47 грн.

Листом від 27.12.2012 № 27-34/12 позивачем пред'явлено першому відповідачу вимогу про виконання, в триденний термін з моменту отримання даної вимоги, взятих на себе зобов'язань відповідно до договору поруки № 21-12-2012-34 від 21.12.2012, на яку першим відповідачем листом від 09.01.2013 № 34 повідомлено, що перший відповідач гарантує виконання зобов'язань за договором поруки № 21-12-2012-34 від 21.12.2012 в строк до 31.03.2014.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником; порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Рішенням Господарського суду Київської області від 14.01.2014 у справі № 911/2974/13, прийнятим за результатом розгляду позову позивача до першого та другого відповідачів про стягнення 86 539,17 грн., у позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2014 у справі № 911/2974/13 апеляційну скаргу позивача на рішення Господарського суду Київської області від 14.01.2014 у справі № 911/2974/13 задоволено; рішення Господарського суду Київської області від 14.01.2014 у справі № 911/2974/13 скасовані; прийнято нове рішення, яким позов задоволено; стягнуто з першого відповідача на користь позивача 3 000,00 грн. пені, 86,50 грн. витрат на послуги адвоката, 59,60 грн. судового збору за подання позовної заяви; стягнуто з другого відповідача на користь позивача 1 362,14 грн. пені, 305,12 грн. інфляційних втрат, 30 511,27 грн. штрафу, 51 360,64 грн. відсотків за користування чужими коштами, 2 413,50 грн. витрат на послуги адвоката, 1 670,90 грн. судового збору за подачу позовної заяви; стягнуто з першого відповідача на користь позивача 31,61 грн. судового збору за подання апеляційної скарги; стягнуто з другого відповідача на користь позивача 881,89 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.07.2014 постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2014 та рішення Господарського суду Київської області від 14.01.2014 у справі № 911/2974/13 скасовано, справу № 911/2974/13 направлено на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Рішенням Господарського суду Київської області від 21.08.2014 у справі № 911/2974/13 позов задоволено частково; стягнуто солідарно з першого та другого відповідача на користь позивача 1 209,30 грн. пені, 34,93 грн. витрат з оплати послуг адвоката, 25,53 грн. судового збору; стягнуто з другого відповідача на користь позивача 12 204,51 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 305,12 грн. інфляційних втрат, 361,39 грн. витрат з оплати послуг адвоката та 264,10 грн. судового збору; в іншій частині позову відмовлено.

Як вбачається із позовної заяви у справі № 911/1481/14, позивачем нараховано - пеню у загальному розмірі 973,70 грн., а саме:

- із суми 33 008,11 грн. за період з 05.04.2011 по 18.04.2011;

- із суми 11 523,76 грн. за період з 26.04.2011 по 10.05.2011;

- із суми 16 571,92 грн. за період з 11.05.2011 по 12.05.2011;

- із суми 11 523,76 грн. за період з 13.05.2011 по 30.09.2011,

інфляційні втрати у розмірі 103,71 грн. із суми заборгованості у розмірі 11 523,76 грн. за період з квітня 2011р. по вересень 2011р.,

відсотки за користування чужими грошовими коштами у загальному розмірі 11 639,60 грн., а саме:

- із суми 33 008,11 грн. за період з 05.04.2011 по 18.04.2011;

- із суми 11 523,76 грн. за період з 26.04.2011 по 10.05.2011;

- із суми 16 571,92 грн. за період з 11.05.2011 по 12.05.2011;

- із суми 11 523,76 грн. за період з 13.05.2011 по 30.09.2011,

3% річних у загальному розмірі 1 028,47 грн., а саме:

- із суми 33 008,11 грн. за період з 05.04.2011 по 18.04.2011;

- із суми 11 523,76 грн. за період з 26.04.2011 по 10.05.2011;

- із суми 16 571,92 грн. за період з 11.05.2011 по 12.05.2011;

- із суми 11 523,76 грн. за період з 13.05.2011 по 30.09.2011;

- із суми 101 704,22 грн. за період з 02.10.2011 по 10.01.2012.

В ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно із ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В п.п. 8.2.3, 8.5, 8.6 договору № ТК260311/1 передбачено, що за прострочення (порушення) строків виконання грошових зобов'язань другий відповідач сплачує Товариству з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" пеню у розмірі 0,05%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми грошового зобов'язання за кожний день прострочення; згідно із ч. 3 ст.ст. 692, 694, 536 ЦК України, сторони домовились, що у разі прострочення сплати будь-якого платежу другий відповідач сплачує Товариству з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" проценти за користування чужими грошовими коштами від простроченої суми за весь час прострочення, сума яких розраховується таким чином: СП =(СПП*0,5*Д):100, де СП - сума процентів, що підлягає сплаті другим відповідачем Товариству з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез", СПП - сума простроченого платежу; Д - кількість календарних днів прострочення платежу; сторони домовились, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань за цим договором здійснюється до моменту їх виконання, а строк позовної давності за цими вимогами складає 3 роки.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проценти річних, про які йдеться у частині другій статті 625 ЦК України, необхідно відрізняти від процентів за користування чужими коштами, передбачених статтею 536 названого Кодексу; стягнення процентів річних є заходом відповідальності за порушення грошового зобов'язання і одночасно, як зазначалося, способом захисту майнового права та інтересу кредитора, тобто зобов'язанням сплатити кошти, тоді як проценти, зазначені у статті 536 ЦК України, - це плата за користування чужими коштами, в тому числі безпідставно одержаними, збереженими грішми (стаття 1214 ЦК України); підставами для застосування до правовідносин сторін статті 536 ЦК України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством (наприклад, статтями 1048, 1054, 1061 ЦК України). Спільним для цих процентів є те, що вони нараховуються саме у зв'язку з користуванням чужими коштами; положення ж частини другої статті 625 ЦК України в частині сплати процентів річних застосовуються за наявності порушення грошового зобов'язання; тому, зокрема, якщо в законі або в укладеному сторонами договорі передбачено розмір процентів за користування чужими коштами (стаття 536 ЦК України), то це не позбавляє кредитора права звернутися до боржника з позовом про стягнення як зазначених процентів, так і трьох процентів річних (якщо інший їх розмір не передбачено договором або Законом) - за наявності порушення боржником грошового зобов'язання (п.п. 6.1, 6.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Перевіривши, апеляційна інстанція не погоджується із висновками суду першої інстанції щодо розмірів пені, відсотків за користування чужими грошовими коштами, інфляційних втрат та 3% річних, враховуючи наступне.

У специфікаціях до договору поставки на умовах товарного кредиту для власних та виробничих потреб № ТК260311/11 від 26.03.2011 зазначені такі строки оплати товару:

- № 1 від 26.03.2011 - перший платіж у сумі 33 008,11 грн. перераховується другим відповідачем ТОВ "Корпорація "Агросинтез" у строк не пізніше 04.04.2011; другий платіж у сумі 49 512,17 грн. перераховується другим відповідачем ТОВ "Корпорація "Агросинтез" у строк не пізніше 01.10.2011;

- № 2 від 18.04.2011 - перший платіж у сумі 11 523,55 грн. перераховується другим відповідачем ТОВ "Корпорація "Агросинтез" у строк не пізніше 25.04.2011; другий платіж у сумі 17 285,33 грн. перераховується другим відповідачем ТОВ "Корпорація "Агросинтез" у строк не пізніше 01.10.2011;

- № 3 від 18.04.2011 - перший платіж у сумі 35 281,21 грн. перераховується другим відповідачем ТОВ "Корпорація "Агросинтез" у строк не пізніше 25.04.2011; другий платіж у сумі 35 281,21 грн. перераховується другим відповідачем ТОВ "Корпорація "Агросинтез" у строк не пізніше 01.10.2011;

- № 4 від 05.05.2011 - перший платіж у сумі 5 048,16 грн. перераховується другим відповідачем ТОВ "Корпорація "Агросинтез" у строк не пізніше 11.05.2011; другий платіж у сумі 5 048,16 грн. перераховується другим відповідачем ТОВ "Корпорація "Агросинтез" у строк не пізніше 01.10.2011.

Як вбачається із витягу із особового рахунку другого відповідача (а.с. 159, т.І) останнім було сплачено позивачу 19.04.2011, крім перших платежів у розмірі 33 008,11 грн. та 35 281,00 грн. за специфікаціями № 1 та № 3, відповідно, також і перший платіж у розмірі 11 523,55 грн. згідно із специфікацією № 2; у графі: "Призначення платежу" зазначено: "Плата за засоби хім. захисту рослин зг. рахунку-фактури ?А-00000696 від 18 квітня 2011р., перерах. частково, в т.ч. ПДВ - 1 920,59 грн.".

Таким чином, позивач безпідставно нараховує на суму 11 523,55 грн., як першого платежу згідно із специфікацією № 2, пеню, 3% річних, інфляційні втрати та відсотки за користування чужими грошовими коштами за період з 26.04.2011 по 30.09.2011, оскільки матеріалами справи підтверджено сплату відповідачем зазначеної суми у розмірі 11 523,55 грн. 19.04.2011.

Крім того, зарахування 19.04.2011 грошових коштів у розмірі 11 523,55 грн. підтверджується також і витягом із особового рахунку позивача, із якого вбачається, що сума 11 523,55 грн. надійшла з того ж рахунку, з якого надійшли грошові кошти у розмірі 33 008,11 грн. та 35 281,00 грн., які враховуються позивачем, як сплата грошових коштів згідно із специфікаціями № 1 та № 3.

Здійснивши перерахунок сум пені, 3% річних, інфляційних втрат та відсотків за користування чужими грошовими коштами, враховуючи сплату відповідачем 19.04.2011 першого платежу у розмірі 11 523,55 грн. згідно із специфікацією № 2, апеляційний господарський суд вважає суми пені, 3% річних, інфляційних втрат та відсотків за користування чужими грошовими коштами у розмірах 198,38 грн., 844,69 грн., 103,71 грн. та 2 313,08 грн., відповідно, правильними та такими, що підлягають стягненню з другого відповідача на користь позивача.

Статтею 44 ГПК України до складу судових витрат віднесено також і витрати на оплату послуг адвоката.

Понесення позивачем витрат по оплаті послуг адвоката підтверджується наявними у справі копіями договору № 25-34/03 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 25.03.2013, укладеним між позивачем та адвокатом Грищенко О.М., акту прийому-передачі документів від 25.03.2013, акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 23.04.2014, свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю № 3888 та платіжного доручення № 244 від 29.03.2013 про сплату позивачем 1 000,00 грн. за послуги адвоката.

Згідно із ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги, частково, є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства та матеріалах справи, враховуючи викладене та наступне.

Оскільки проценти за користування чужими грошовими коштами, які підлягають сплаті за прострочення платежу, передбачені в п. 8.5 договору № ТК260311/1 та три проценти річних від простроченої суми, обов'язок сплати яких у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, передбачений статтею 625 ЦК України, мають різну правову природу, то відсутні підстави для твердження про те, що скаржник двічі притягнений до юридичної відповідальності.

Прийняття рішення Господарським судом Київської області від 21.08.2014 у справі № 911/2974/13 після скасування попередніх судових рішень у цій справі постановою Вищого господарського суду України від 01.07.2014, не впливає на рішення у справі № 911/1481/14, оскільки у справі № 911/2974/13 позовні вимоги були заявлені про стягнення пені та відсотків за користування чужими грошовими коштами за період прострочення платежів з дати, після 30.09.2011, а у справі № 911/1481/14 заявлено позовні миги про стягнення пені та відсотків за користування чужими грошовими коштами за період, який закінчується датою 30.09.2011.

Також, доводи позивача щодо наявності підстав для неврахування суми 11 523,55 грн., сплаченої 19.04.2011, у якості першого платежу за специфікацією № 2, є необґрунтованими.

Згідно із специфікацією № 2 від 18.04.2011 перший платіж у сумі 11 523,55 грн. за товар: "Піонер 900 к.э.", одиниці виміру: л, перераховується у строк, не пізніше 25.04.2011 року.

У розділі: "Призначення платежу" платіжного документа про перерахування суми 11 523,55 грн., зазначено, що це плата за засоби хімічного захисту рослин.

Та обставина, що товар: "Піонер 900 к.э." є засобом захисту рослин, свідчить зазначення його виміру - у літрах. Також, згідно із переліком: "Гербіциди/ТОВ "ТерраВіта Україна" "Піонер 900 к.е." є селективним досходовим гербіцидом для застосування на посівах кукурудзи, соняшнику та сої проти однорічних злакових та дводольних бур'янів.

Таким чином, хоча другий відповідач й не зазначив у призначенні платежу номер і дату договору та номер специфікації по договору, розмір суми платежу та найменування товару, зазначені у призначенні платежу, вказують на те, що другим відповідачем здійснено саме перший платіж згідно із специфікацією № 2 від 18.04.2011.

Оскільки згідно із специфікацією № 1 від 26.03.2011 ціна товару "Піонер 900 к.э." становить суму 64 469,28 грн., строк сплати другого платежу у сумі 49 512,17 грн. настає не пізніше 01.10.2011, то у постачальника за договором № ТК260311/1 не було підстав вважати, що вищезазначений платіж у сумі 11 523,55 грн., здійснений 19.04.2011, є попередньою оплатою, частково, другої частини специфікації № 1 від 26.03.2011.

В п. 6.4 договору № ТК260311/1, на який посилається позивач, не передбачено право довільно зараховувати поточний платіж, як попередню оплату по зобов'язаннях, строк виконання яких ще не настав, тим більш, як часткову.

Крім того, слід зазначити, що, як вбачається із змісту призначення платежу у решті платіжних документів від 19.04.2011, платником так само не були зазначені № та дата договору, № та дата специфікації, проте, постачальнику було відомо у рахунок якого саме грошового зобов'язання здійснено платежі.

Згідно із ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Отже, оскільки згідно із видом цивільної угоди про поставку товару, яким є договір № ТК260311/1, визначальним зобов'язанням другого відповідача, покупця товару, є здійснення оплати товару на умовах договору, то у постачальника відсутні були підстави умисно не зараховувати платіж у рахунок погашення поточної заборгованості, таким чином, штучно створюючи прострочення грошового зобов'язання другого відповідача, з метою застосування санкцій.

Оскільки рішенням Господарського суду Київської області від 21.08.2014 у справі № 911/2974/13 не встановлено факту щодо зарахування вищезгаданої суми 11 523,55 грн., тим більше, що ці обставини підлягають встановленню за наявними матеріалами у конкретній справі, то посилання позивача на застосування норми ст. 35 ГПК України є безпідставним.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Вікторія" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 24.06.2014 у справі № 911/1481/14 скасувати частково.

3. Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп" (08633, Київська область, Васильківський район, село Мархалівка, вул. Комсомольська, будинок 22; ідентифікаційний код 38267861) та Фермерського господарства "Вікторія" (74021, Херсонська область, Високопільський район, село Миколаївка; ідентифікаційний код 25651508) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (03187, м. Київ, Голосіївський район, вул. Академіка Заболотного, будинок 38, квартира 23; ідентифікаційний код 38039872) 844,69 грн. 3% річних, 61,45 грн. витрат на послуги адвоката, 112,27 грн. судового збору.

Стягнути Фермерського господарства "Вікторія" (74021, Херсонська область, Високопільський район, село Миколаївка; ідентифікаційний код 25651508) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (03187, м. Київ, Голосіївський район, вул. Академіка Заболотного, будинок 38, квартира 23; ідентифікаційний код 38039872) 198,38 грн. пені, 103,71 грн. інфляційних втрат, 2 313,08 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 190,26 грн. витрат на послуги адвоката, 347,60 грн. судового збору.

В решті позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (03187, м. Київ, Голосіївський район, вул. Академіка Заболотного, будинок 38, квартира 23; ідентифікаційний код 38039872) на користь Фермерського господарства "Вікторія" (74021, Херсонська область, Високопільський район, село Миколаївка; ідентифікаційний код 25651508) 683,56 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

5. Видачу наказів доручити Господарському суду Київської області.

6. Справу № 911/1481/14 повернути до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя Л.М. Ропій

Судді Н.Ф. Калатай

В.І. Рябуха