Рішення № 41889045, 08.12.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22953/14 08.12.14

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус»

про відшкодування шкоди в розмірі 23430,78 грн.

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача не з'явилися;від відповідачане з'явилися.

Суть спору: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» про відшкодування шкоди в розмірі 23430,78 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами № 28-0101-01Р/0098 від 02.10.2013 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі -ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки «BMW 520 I», реєстраційний номер АА9523ОЕ, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, якою є відповідач у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.10.2014 порушено провадження у справі №910/22953/14 та призначено справу до розгляду.

В судове засідання 08.12.2014 представник позивача не з'явився, втім 17.11.2014 через відділ діловодства суду подав клопотання про розгляд справи без його присутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач своїх представників в судове засідання 08.12.2014 також не направив, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 08.12.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.10.2013 між позивачем як страховиком та ТОВ «Робота Інтернешнл», в особі директора Михайлова Миколи Вячеславовича, як страхувальником було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами №28-0101-01Р/0098, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем марки «BMW 520 I», реєстраційний номер АА9523ОЕ, 2012 року випуску.

Договором визначено, що до страхових випадків відноситься, зокрема, ДТП та вигодонабувачем є страхувальник.

Строк дії договору встановлено з 03.10.2013 по 02.10.2014.

08.01.2014 о 20 год. 45 хв. в м. Києві по проспекту 40-річчя Жовтня, 82, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участі застрахованого автомобіля марки «BMW 520 I», реєстраційний номер АА9523ОЕ та автомобіля «Mercedes BENZ S500», реєстраційний номер АА2269ВР, а саме: Троцький Ярослав Олексійович, керуючи автомобілем «Mercedes BENZ S500», реєстраційний номер АА2269ВР, не впевнився в безпеці, не витримав безпечну дистанцію, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем «BMW 520 I», реєстраційний номер АА9523ОЕ, під керуванням Михайлова Миколи Вячеславовича, який рухався попереду, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Троцьким Ярославом Олексійовичем вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою УДАІ ГУМВС України в м. Києві №9331586.

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 03.02.2014 у справі №752/1045/14-п встановлено порушення Троцьким Ярославом Олексійовичем вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України, Троцького Ярослава Олексійовича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

13.01.2014 власник застрахованого автомобіля «BMW 520 I», реєстраційний номер АА9523ОЕ звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами №28-0101-01Р/0098 від 02.10.2013 на рахунок СТО для здійснення ремонту.

Згідно рахунку №226410 від 12.04.2014 виставленого власнику застрахованого транспортного засобу СТО - ТОВ «АВТ Баварія» та акту виконаних робіт №335040 від 14.06.2014, вартість відновлювального ремонту автомобіля «BMW 520 I», реєстраційний номер АА9523ОЕ складає 25427,83 грн.

17.06.2014 позивачем був складений та підписаний страховий акт №ДККА-33803\1, згідно з яким пошкодження транспортного засобу автомобіля «BMW 520I», реєстраційний номер АА9523ОЕ, внаслідок ДТП визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 23430,78 грн.

На підставі складеного страхового акту №ДККА-33803\1 від 17.06.2014 Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група», виконуючи свої зобов'язання за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами №28-0101-01Р/0098 від 02.10.2013, сплатило суму страхового відшкодування в розмірі 23430,78 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №14341 від 18.06.2014.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» перейшло в межах виплаченої суми право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб - автомобіль «Mercedes BENZ S500», реєстраційний номер АА2269ВР, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «BMW 520 I», реєстраційний номер АА9523ОЕ, належить Троцькому Ярославу Олексійовичу та знаходився під його керуванням.

Згідно із ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відтак, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина Троцького Ярослава Олексійовича встановлена у судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля «Mercedes BENZ S500», реєстраційний номер АА2269ВР відшкодовується Троцьким Ярославом Олексійовичем як власником цього транспортного засобу.

Цивільно-правова відповідальність Троцького Ярослава Олексійовича, як власника автомобіля «Mercedes BENZ S500», реєстраційний номер АА2269ВР, застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Статус» згідно із полісом АС №7303530 строк дії якого з 12.09.2013 по 11.09.2014, що підтверджено відповіддю МТСБУ, яка надійшла на запит суду.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

При цьому, за умовами п. 12.1 ст. 12 вказаного Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Вказаним договором (поліс серії АС №7303530) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50000,00 грн., франшиза - 500,00 грн.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «BMW 520 I», реєстраційний номер АА9523ОЕ складає 25427,83 грн., а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах виплаченої суми.

За таких обставин, враховуючи розмір права зворотної вимоги, який перейшов до позивача, визначені полісом серії АС №7303530 розміри лімітів відповідальності та франшизи (500,00 грн.), суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 22930,78 грн. (23430,78 грн. (сума виплаченого страхового відшкодування) - 500,00 грн. (франшиза) = 22930,78 грн.).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

З огляду на викладене позивач отримує право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплати матеріального відшкодування. Відповідно до зазначених вище норм позивач може реалізувати своє право шляхом подачі позову до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України №23/279 від 28.08.2012, №910/17223/13 від 04.11.2014 та інших.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не надав доказів часткової або повної сплати заявленої до стягнення суми.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору в цій частині на відповідача, в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 43, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» (02218, м. Київ, вул. Райдужна, 59-Б, офіс 3, ідентифікаційний код 31201694) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м. Київ, вул. І Федорова, 32-А, ідентифікаційний код 30859524) суму страхового відшкодування у розмірі 22930 (двадцять дві тисячі дев'ятсот тридцять) грн. 78 коп. та 1788 (одну тисячу сімсот вісімдесят вісім) грн. 02 коп. судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.12.2014.

Суддя Т.В.Васильченко