Рішення № 41889036, 02.12.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1200/14

02.12.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Казпромсервіс" (нова назва –

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпромброкер»)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "САБ-ІСКАН ГРУП"

про стягнення 63 415, 42 грн.

Суддя Бондаренко Г. П.

Представники сторін:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: не з’явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 02.12.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.05.2014 по справі № 910/1200/14, яке залишено без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2014, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Казпромсервіс” до товариства з обмеженою відповідальністю “НВП “САБ-ІСКАН ГРУП” про стягнення 63415,42 грн. задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “НВП “САБ-ІСКАН ГРУП” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Казпромсервіс” 62 800, 32 грн. основного боргу та 1 809, 28 грн. судового збору.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.10.2014 постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2014 в частині залишення без змін рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2014 у справі № 910/1200/14 щодо відмови у задоволенні вимоги про стягнення 615,10 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами та рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2014 в цій частині скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Під час нового розгляду, згідно зазначеної постанови, судам необхідно з’ясувати підставність стягнення з відповідача відсотків у відповідності до ст. 536 ЦК України, і у випадку наявності підстав для стягнення, з’ясувати, за який період здійснювати нарахування відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 15.10.2014 за № 04-23/893 щодо призначення автоматичного розподілу справ, призначено проведення повторного автоматичного розподілу даної справи, за результатом проведення якого справа № 910/1200/14 передана на розгляд судді Бондаренко Г. П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2014 справу № 910/1200/14 прийнято до провадження суддею Бондаренко Г.П., розгляд справи призначено на 11.11.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2014 розгляд справи № 910/1200/14 відповідно до ст. 77 ГПК України відкладено на 02.12.2014.

В судове засідання 02.12.2014 представники сторін не з’явилися (позивач повторно), про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача його зобов'язань за договором поставки № 1303 від 13.03.2013 в частині передачі товару неналежної якості відповідно до умов договору.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує.

Враховуючи те, що не з’явлення представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, сторони не скористалися своїм процесуальним правом на направлення представників для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

13.03.2013 між сторонами у справі укладено договір поставки № 1303, відповідно до п. 1.1 якого постачальник передає на умовах даного договору, а покупець приймає у власність товар згідно зі специфікаціями, в кількості, в асортименті та за ціною, згідно зі специфікаціями на кожну партію (поставку) товару, які є невід'ємними частинами цього договору.

При поставці товару неналежної якості покупець має право відмовитися від її отримання з покладенням витрат, пов'язаних з такою відмовою, на постачальника (п. 6.5). При виявленні невідповідності товару по кількості/якості умовам даного договору сторони складають акт про невідповідність, в якому зазначають недоліки. Складений акт є підставою для допоставки/заміни неякісного/недопоставленого товару за рахунок постачальника (п.6.6). Постачальник зобов'язаний допоставити/замінити товар протягом 10 календарних днів з моменту підписання відповідно акту про невідповідність (п.6.7).

Відповідно до специфікації № 2 від 13.03.2013 р. загальна вартість товару складає 77 422,08 грн. Предметом поставки є наступний товар: засувка 30с41еж Ду 50 Ру 16. в кількості 80 шт. з ціною 654,17 грн. за шт., на загальну суму 52 333,6 грн.; фільтр сітчаний нж Ду 15 в кількості 35 шт. з ціною 100 грн. за шт., на загальну суму 3 500 грн.; болт М16x70 в кількості 640 шт. з ціною 3,98 грн. за шт. на загальну суму 2 547,20 грн.; гайка М16 в кількості 640 шт. ціною 0,51 грн. за шт., на загальну суму 326,4 грн.; фланець 50/57 16атм в кількості 160 шт. з ціною 35 грн. за шт. на загальну суму 5 600 грн.; прокладка Ду50 в кількості 160 шт. з ціною 1,32 грн. за шт. на загальну суму 211,20 грн.

За умовами специфікації № 2 розрахунок проводиться покупцем впродовж 1 (одного) банківського дня з моменту надходження товару на склад постачальника.

Строк поставки товару – 3 (три) календарні дні з моменту зарахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

11.04.2013 р. позивачем сплачено на рахунок відповідача 77 442,08 грн.

За видатковими накладними від 15.04.2013 № 982 та № 823 відповідачем поставлено позивачу товар на загальну суму 77 422,08 грн., а саме: засувки 30с41нж Ду50 Ру16 (сума з ПДВ – 62 800,32), фільтр муфтовий осадковий нж. ДУ 15, болт МІ6*70, гайку М16, фланець пл. Ф 50/57, 0*16 атм., прокладку ф50.

Даний товар було прийнято відповідачем без зауважень.

У листопаді 2013 році позивач повернув частину продукції відповідачу. Повернення продукції сторонами оформлено актом приймання-передачі товару № 21112013, у якому зазначено, що він є додатком № 7 до договору № 1303 від 13.03.23013 р. У даному акті зазначено, що продавець (відповідач) прийняв на склад товар – засувки 30с41нж Ду50 Ру16 в кількості 80 шт. згідно з дефектним актом від 01.10.2013 р. Вартість товару, поставленого за договором поставки, становить 62 800,32 грн.

Відповідач визнає факт отримання товару і підпис його представника, який міститься у акті приймання-передачі, засвічений печаткою товариства.

Вартість повернутого товару в розмірі 62 800,32 грн. повернута відповідачем позивачу не була, доказів іншого матеріали справи не містять. Наявність обов’язку у відповідача щодо повернення грошових коштів в розмірі 62 800, 32 грн. встановлена рішенням Господарського суду міста Києва від 15.05.2014 по даній справі, яке у зазначеній частині залишено без змін при перегляді в касаційній інстанції.

Предметом спору у даній справі при новому розгляді є вимога позивача про стягнення з відповідача 615,10 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами в розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення за період з 26.11.2013 по 19.01.2014.

Оскільки в договорі на поставку між сторонами розмір процентів не встановлено, позивач здійснює нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами із застосуванням аналогії закону (ч. 1 ст. 8 Цивільного кодексу України) на підставі приписів ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, яка регулює подібні відносини.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 615, 10 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Так, в силу ч. 2 ст. 1214 ЦК України, у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (ст. 536 ЦК України).

Як вбачається зі змісту цієї статті, у разі якщо об'єктом безпідставного збагачення були грошові кошти, за весь період їх безпідставного використання набувач повинен сплатити проценти.

Згідно ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. При цьому, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до приписів ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно приписів ч. 1 ст. 8 ЦК України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

На підставі викладених норм чинного законодавства суд дійшов висновку, щодо наявності підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів за користування відповідними грошовими коштами в розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Аналогічна позиція була викладена Вищим господарським судом України в його постанові від 14.11.2012 по справі № 9/5005/2198/2012.

Відповідно до ст. 6 Указу Президента України від 16.03.1995 № 227/95 «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України» передбачено, що юридичні особи незалежно від форм власності мають повертати у п’ятиденний строк платниками помилково зараховані на їх рахунки кошти.

Виходячи з того, що товар був повернутий позивачем відповідачу 21.11.2013, враховуючи наведені приписи чинного законодавства відповідач мав виконати свій обов’язок по поверненню 62 800, 32 грн. у строк до 25.11.2013 включно. Враховуючи, що відповідачем грошові кошти у вказаному розмірі позивачу у строк до 25.11.2013 включно повернуті не були, то суд погоджується з періодом прострочення визначеним позивачем за який здійснюється нарахування відсотків за користування чужими коштами з 26.11.2013 по 19.01.2014.

Позовна заява містить розрахунок суми нарахованих відсотків за користування чужими коштами, виходячи з облікової ставки Національного банку України 6, 5 %, при перевірці якого судом встановлено, що позивач правильно здійснив вказаний розрахунок.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 615, 10 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за розгляд вимог у відповідній частині покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 ГПК кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов в частині стягнення з відповідача 615, 10 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “НВП “САБ-ІСКАН ГРУП” (01042, м. Київ, вул. Чигоріна, б. 55; ідентифікаційний код 38451001; в порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження") на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрпромброкер” (01042, м. Київ, вул. Чигоріна, б. 49, кв. 71; ідентифікаційний код 37507833) 615 (шістсот п'ятнадцять) грн. 10 коп. процентів за користування чужими грошові кошти та 17 (сімнадцять) грн. 72 коп. витрат по оплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.12.2014.

Суддя Г. П. Бондаренко