Постанова № 41888472, 12.12.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2014 р. Справа № 922/3209/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шепітько І.І., суддя Ільїн О.В., суддя Черленяк М.І.

при секретарі Погребняк А.М.

за участю представників сторін:

стягувача - не з'явився

боржника - Яновська В.С. за дорученням № 38-1871 від 28.05.2010 року

Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Харківській області - Панюкова О.О. за дорученням № 4.4-03/4.4/1743 від 25.12.2013 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу стягувача (вх. № 4072Х/1-32) на ухвалу господарського суду Харківської області від 17 листопада 2014 року, прийняту за результатами розгляду скарги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на дії Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», м.Харків

про стягнення 86111578,64 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 листопада 2014 року (суддя Смирнова О.В.) в задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на дії Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Харківській області відмовлено (т.2 а.с.84-88).

Стягувач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу господарського суду Харківської області від 17 листопада 2014 року скасувати та прийняти постанову, якою скаргу на дії Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Харківській області щодо винесення Постанови від 28.08.2014 року ВП №40215926 задовольнити. Вказує на те, що внесення юридичної особи, незалежно від форми власності, до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є підставою для зупинення виконавчого провадження. Також зазначає, що вказана заборгованість повинна бути підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату - 01 січян 2013 року (а.с.96-101).

Боржник у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що скарга не підлягає задоволенню з тих підстав, що оскаржена ухвала прийнята при повному та всебічному з'ясуванні обставин справи, вона є обґрунтованою і відповідає як фактичним обставинам, так і вимогам чинного законодавства. Вказує на те, що Закон України «Про виконавче провадження» та Рішення Конституційного суду від 13.12.2012 року № 18-рп/2012 у взаємозв'язку з абз.6 п.3.7. ст. 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» не ставлять умову щодо зупинення виконавчого провадження в залежність від часу виникнення заборгованості внаслідок неповних розрахунків за енергоносії. На цій підставі просить ухвалу господарського суду Харківської області від 17 листопада 2014 року залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Відділ примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Харківській області відзив на апеляційну скаргу не надав, у судовому засіданні його представник зазначив, що підтримує позицію боржника. Вказує на те, що відповідно до вимог п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає обов"язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно - енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно - енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно - енергетичного комплексу", у зв"язку з чим вважає дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України щодо зупинення виконавчого провадження № 40215926 з виконання наказу від 28.08.2013 року у справі № 922/3209/13 є законними та такими, що відповідають чинному законодавству. Просить ухвалу господарського суду Харківської області від 17 листопада 2014 року залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Стягувач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним.

Згідно з п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ч.2 ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали суду про прийняття апеляційної скарги до провадження. Вийти за межі строків, визначених ГПК України суд не має можливості так само, як і нести відповідальність за доставку та вручення сторонам ухвали суду.

Приймаючи до уваги належне повідомлення сторін про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглядати апеляційну скаргу у справі відповідно до ст. 75 ГПК України без участі представника стягувача за наявними в матеріалах справи документами.

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Харківської області від 13 серпня 2013 року у справі № 922/3209/13, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17 вересня 2013 року та постановою Вищого господарського суду України від 21 листопада 2013 року, позов задоволено частково. Стягнуто з КП "Харківські теплові мережі" на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 67 886 524,46 грн. основного боргу, 3 448 100,36 грн. пені, 2 324 296,66 грн. 3% річних, 4 200 230,70 грн. 7% штрафу, 604 095,38 грн. інфляційних витрат та 68 820 грн. судового збору. В стягненні 3 448 100,36 грн. пені та 4 200 230,70 грн. штрафу відмовлено (т.1 а.с.7377, 134-138, 173-175).

На виконання вказаного рішення, господарським судом Харківської області 28.08.2013 року виданий відповідний наказ, за яким Відділом примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Харківській області порушено виконавче провадження № ВП 40215926 (т.1 а.с.82).

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Харківській області від 28.08.2014 року зупинено виконавче провадження з примусового виконання наказу № 922/3209/13, виданого 28.08.2013 року господарським судом Харківської області до закінчення строку дії процедури погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу, визначеного Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" на підставі п.15 ч.І ст.37, ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження (т.2 а.с.7).

Постанова державного виконавця від 22.08.2013 року мотивована тим, що Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» включено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості на строк дії процедури погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу". 03.07.2014 року прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення розрахунків у паливно-енергетичному комплексі", яким внесено зміни до Закону України № 2711 від 23.06.2005 року "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу". Так, згідно п. 3.4 вказаного Закону процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 1 січня 2016 року. Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

17 вересня 2014 року представник стягувача звернувся до господарського суду зі скаргою № 14/2-660 від 15.09.2014 року на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, в якій просив суд визнати незаконними дії Відділу щодо винесення Постанови від 28.08.2014 року про зупинення виконавчого провадження ВП № 40215926 з виконання наказу господарського суду Харківської області від 28.08.2013 р. у даній справі, визнати незаконно та скасувати вказану Постанову та зобов"язати Відділ поновити виконавче провадження ВП № 40215926 з виконання наказу господарського суду Харківської області від 28.08.2013 р. у справі № 922/3209/13 (т.2 а.с.1-6)

Свої вимоги обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова свідчить про те, що при її прийнятті органом ДВС порушено вимоги ст. 37, 39 ЗУ "Про виконавче провадження", оскільки останній не мав законних підстав зупиняти виконавче провадження ВП № 40215926 зі стягнення заборгованості лише з тих підстав, що боржник внесений до реєстру підприємств ПЕК.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 листопада 2014 року в задоволенні скарги ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на дії Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Харківській області відмовлено (т.2 а.с.84-88).

Колегія суддів погоджуєтьсяз висновками господарського суду Харківської області з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість відповідача виникла внаслідок порушення умов Договору № 12/1004-БО-32 про закупівлю природного газу, оскільки відповідач не здійснив оплату коштів за отриманий природний газ.

Згідно з п.15 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" (у відповідній редакції) внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", зумовлює обов'язкове зупинення виконавчого провадження.

Разом з тим Рішенням Конституційного суду України від 13.12.2012 року у справі № 1-26/2012 за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІД Конс" щодо офіційного тлумачення положень пункту 15 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" у взаємозв'язку з положеннями частини першої статті 41, частини п'ятої статті124, пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України, статті 115 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 1.3, 1.4 статті 1, частини другої статті 2, абзацу шостого пункту 3.7 статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (справа про стягнення заборгованості з підприємств паливно-енергетичного комплексу) встановлено, що:

- обов'язкове зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень здійснюється лише щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії, та щодо учасників розрахунків, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу";

- внесення юридичної особи, незалежно від форми власності, до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є підставою для зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень щодо стягнення з неї заборгованості, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

За змістом вказаного Конституційного Рішення, положення Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" не регулюють правовідносини стосовно погашення заборгованості, не визначеної у пункті 1.4 статті 1 Закону, зокрема такої, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії.

Згідно з абз.6 п. 3.7 ст. 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо нього зі стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2013 року.

Закон України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" № 2711-IV визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу. Його метою, згідно з преамбулою, є сприяння поліпшенню фінансового становища підприємств паливно-енергетичного комплексу, запобіганню їх банкрутству та підвищенню рівня інвестиційної привабливості шляхом урегулювання процедурних питань та впровадження механізмів погашення заборгованості; надання суб'єктам господарської діяльності права їх застосування, визначення порядку взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, розпорядників бюджетних коштів із суб'єктами господарської діяльності щодо застосування механізмів погашення заборгованості.

Зі змісту вказаного Закону вбачається, що його прийнято з метою сприяння поліпшенню фінансового стану підприємств паливно-енергетичного комплексу, запобіганню їх банкрутству та підвищенню рівня інвестиційної привабливості через здійснення заходів, спрямованих на зменшення та/або розстрочення кредиторської та дебіторської заборгованостей шляхом застосування механізмів списання, взаєморозрахунків, реструктуризації, часткової оплати на умовах, визначених Законом N 2711; його дія поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії, і види якої визначені у Законі N 2711 (преамбула, пункти 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5 статті 1, частина друга статті 2).

Частиною 2 ст. 2 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" визначено, що його дія поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

Згідно з п. 1.3. ст. 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", до учасників розрахунків віднесено: підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб'єкти господарської діяльності, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступники ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядник цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 3 вказаного Закону, для участі у процедурі погашення заборгованості шляхом застосування механізмів, визначених цим Законом, орган управління підприємства паливно-енергетичного комплексу приймає відповідне рішення. Підприємство паливно-енергетичного комплексу, яке прийняло рішення про участь у процедурі погашення заборгованості, підлягає реєстрації шляхом внесення цього підприємства до Реєстру. Порядок ведення та користування даними Реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1.4 статті 1 цього Закону заборгованість - підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату сума коштів, яка: 1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена; 2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих; 3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в паливно-енергетичному комплексі; 4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії; 5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів; 6) є заборгованістю казенних підприємств, у тому числі тих, які були казенними станом на 1 січня 2011 року, за зобов'язаннями з оплати електричної енергії у розмірі станом на 1 липня 2011 року, що є непогашеними на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань врегулювання заборгованості за електричну енергію".

Наведений у Законі перелік підстав, за яких виконавче провадження не зупиняється, не є вичерпним, оскільки підприємства паливно-енергетичного комплексу, внесені до Реєстру, залишаються суб'єктами господарських, трудових та інших правовідносин, не пов'язаних з розрахунками за енергоносії.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусового виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які проводяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначений цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі ст.6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до цього Закону і не допускати в своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

Пунктом 15 ч. 1 ст. 37 Закону України „Про виконавче провадження" встановлено, що обставиною, яка зумовлює обов'язкове зупинення виконавчого провадження є внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість відповідача виникла внаслідок порушення умов Договору № 12/1004-БО-32 про закупівлю природного газу, оскільки відповідач не здійснив оплату коштів за отриманий природний газ.

КП "Харківські теплові мережі" має статус підприємства паливно-енергетичного комплексу та внесений до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Наказом Міністерства палива та енергетики України „Про затвердження переліку підприємств" №568 від 10 листопада 2005 року затверджений Перелік підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості та відповідають вимогам пункту 1.1 статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно - енергетичного комплексу". Товариство вважається таким, що бере участь у процедурі погашення заборгованості, з дня видання наказу Міністерством палива та енергетики про затвердження переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості.

З виписки з Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості та відповідають вимогам пункту 1.1 статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно - енергетичного комплексу", виданої Розрахунковим центром ДП "Енергоринок", вбачається, що КП „Харківські теплові мережі" (код 31557119) у вказаному Переліку підприємств знаходиться за порядковим номером 75 і відповідно до п. 3.2.6 п. 3.2 ст. 3 Закону № 2711 внесено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу 28 листопада 2005 року (т.2 а.с.39).

Факт участі зазначеного підприємства у процедурі погашення заборгованості, є Отже, факт включення КП "Харківські теплові мережі" до вказаного Реєстру, підтверджується відповідною випискою з цього Реєстру та є підставою для обов'язкового зупинення виконавчих проваджень відкритих відносно підприємства за п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Твердження стягувача про те, що відповідно до Закону № 2711 та рішення Конституційного суду України від 13.12.2-12 р. № 18-рп/2012 у справі № 1-26/2012 сума, стягнута за рішенням суду у даній справі не підтверджена учасниками розрахунків станом на 01.01.2013 року і тому не підпадає під визначення заборгованості, колегія суддів сприймає критично з наступних підстав.

Закон № 2711 та рішення Конституційного суду України від 13.12.12 р. № 18-рп/2012 у справі № 1-26/2012 не ставить умову щодо зупинення виконавчого провадження в залежність від часу виникнення заборгованості внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

Також ст. 37 Закону України „Про виконавче провадження" не містить будь-яких умов щодо дати виникнення заборгованості. Достатньою та необхідною умовою для зупинення виконавчого провадження по виконанню виконавчих документів незалежно від дати виникнення боргу, є факт внесення підприємства до відповідного Реєстру.

Наведене скаржником в своїй скарзі рішення Конституційного суду України від 13.12.12 р. № 18-рп/2012 у справі № 1-26/2012, за змістом його резолютивної частини відповідає змісту абз. 6 п. 3.7. ст. З Закону № 2711 стосовно переліку заборгованостей, що виникли до 1 січня 2013 року, по стягненню яких відкриті виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо підприємств паливно - енергетичного комплексу, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" не зупиняються, а саме: про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами; відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; стягнення аліментів; стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка виникла до 1 січня 2011 року; заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України.

Стягнута за рішенням господарського суду Харківської області по справі № 922/3209/13 заборгованість складається з суми основного боргу 67 886 524,46 гри. за період з січня по липень 2012р., суми трьох відсотків річних 2 324 296,66 гри., суми інфляційних втрат 604 095,38 грн., суми пені 3 448 100,36 грн., суми штрафу 4 200 230,70 грн. та суми судового збору, тобто підпадає під визначення заборгованості, що передбачена п.п. 1 и. 1.4 статті 1 Закону 2711 та не підпадає під жодний вид заборгованості, визначеного абз.6 п. 3.7. ст. З Закону № 2711 по яким не зупиняється виконавче провадження.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що 03 липня 2014 року прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законів щодо забезпечення розрахунків у паливно - енергетичному комплексі", яким внесено зміни до Закону № 2711.

Згідно п. 3.4 вказаного Закону України процедура погашення заборгованості підприємствами паливно - енергетичного комплексу діє до 01 січня 2016 року.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 1.5 Закону № 2711, спожитий боржником природній газ є енергоносієм і внаслідок неповних розрахунків боржника за нього, виникла заборгованість, яка була стягнута господарським судом за відповідним рішенням, тому враховуючи правову природу заборгованості та підтверджений факт включення КП "Харківські теплові мережі" до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, у зв'язку з чим виконавче провадження зупинено Відділом ДВС відповідно до норм чинного законодавства.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при зупиненні виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 922/3209/13 державний виконавець діяв у відповідності до Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з чим, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що скарга ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на дії Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Харківській області є необґрунтованою, не підтвердженою документами та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись Законом.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в ухвалі місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що місцевий господарський суд розглянув всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, належним чином проаналізував правовідносини, що виникли між сторонами, та вірно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апелянта про порушення і неправильне застосування господарським судом норм матеріального права при прийнятті оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийнята господарським судом ухвала відповідає статтям 43, 86 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для її скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

За таких обставин, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» не підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Харківської області від 17 листопада 2014 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105, 106, 1212 ГПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 17 листопада 2014 року у справі № 922/3209/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Повна постанова складена 12.12.2014 року.

Головуючий суддя Шепітько І.І.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Черленяк М.І.