Рішення № 41883609, 11.12.2014, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

11.12.2014

Справа № 2/489/2709/2014

РІШЕННЯ

Іменем України

11.12.2014 р. м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого - судді Тихонової Н.С.,

при секретарі - Бреженюк Н.С.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, зняття з реєстраційного обліку,

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2014 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом про визнання ОСОБА_4 таким, що втратив право користування житловим приміщенням у гуртожитку - кім. АДРЕСА_1. Вказувала на те, що вона є власником вказаного житла, відповідач зареєстрований у вказаній кімнаті, проте не проживає в ній більше семи років, не бере участі в утриманні житла, не сплачує комунальні послуги, його особистих речей в кімнаті немає, в 2005 р. ОСОБА_4 разом з родиною перейшов на постійне місце проживання до кімнати №77 у цьому гуртожитку, проте знятись з реєстрації та зареєструвати у встановленому законом порядку дійсне місце свого проживання відмовляється.

Посилаючись на вищевикладене, позивачка просила суд усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні власністю, а саме - визнати відповідача ОСОБА_4 таким, що втратив право користування кім. АДРЕСА_1 та скасувати його реєстрацію.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав.

Представник відповідача позов не визнав, посилався на його безпідставність, оскільки, на думку представника, позивач є неналежним, тобто не довів право власності на спірну кімнату, відповідач був відсутній деякий час за місцем реєстрації через перебування на військовій службі та має право користування цим житлом.

Вислухавши пояснення представників, дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Відповідно до рішення виконкому Миколаївської міської ради від 26.08.1994року № 394, розпорядження № 81/12-03 від 14.12.2003 року ряд кімнат, у тому числі кімната АДРЕСА_1 визнано гуртожитком для проживання малий сімей АОА «Південелеваторбуд» ( арк. справи 47,48).

Позивачці ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10.10.2013 р., виданого Реєстраційною службою Миколаївського міського управління юстиції, належить на праві спільної часткової власності 523/1000 часток в буд. АДРЕСА_1 (арк.справи 9) та на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 26.04.2013 року Реєстраційною службою Миколаївського міського управління юстиції - 40/100 часток (арк.справи 21).

Відповідно до Довіреності від 12.11.2013 року ОСОБА_3 уповноважила ОСОБА_5 користуватись та розпоряджатись ( продавати, дарити, здавати в оренду, міняти) належними їй на праві приватної спільної часткової власності 40/100 та 532/1000 частками будівлі гуртожитку за адресою АДРЕСА_1 (арк. справи 46,77).

Згідно договору оренди житлового приміщення № 24 від 01.07.2013 року та № 22 від 01.07.2014 року, кімнату № 81 гуртожитку займає ОСОБА_6, який сплачує орендну плату, без реєстрації за цією адресою. ( арк.справи 79 -82)

ОСОБА_3, маючи намір відчуження частини своєї власності, звернулась 05.11.21014 року із замовленням до ММБТІ щодо визначення частки житлової кімнати № 81.

Згідно технічного паспорту та плану (арк. справи 17, 20) кімната № 81 розташована на V поверсі гуртожитку та перебуває у складі 523/1000 частин, які належать на праві власності ОСОБА_3

Згідно проведеного розрахунку у відповідності до Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18.06.2007 року, ММБТІ 25.11.2014 року визначена частка житлової кімнати № 81, житловою площею 13,7 кв.м., розташованої на 5 поверсі в гуртожитку літ.А-5 та складає 6/1000 на замовлення ОСОБА_3

Проте, з 12.10.2004 року у спірній кімнаті зареєстрований відповідач по справі - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, який був вселений у зазначене приміщення разом із матір'ю та сестрою на підставі листа та дозволу ОАО «Південелеваторбуд» 20.08.2004 року (арк. справи 28). В подальшому мати відповідача - ОСОБА_8 на підставі заяви разом із донькою та сином отримали кімнату № 77, проте зареєструвались там лише ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (арк. справи 29,30, 75,76).

ОСОБА_4 - відповідач по справі, у спірній кімнаті залишився зареєстрованим, але не мешкає з 2005 року, позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою щодо зняття з реєстраційного обліку ( арк. справи 31 - 39,78).

На військовій службі відповідач перебував у період з 22.05.2010 року по 11.01.2011 року. Проте до цього часу та після у кімнаті № 81 гуртожитку не мешкав, його особистих речей в кімнаті немає, комунальні послуги відповідач не сплачує. Реєстрація відповідача за цією адресою створює перешкоди власнику у розпорядженні своїм майном.

Згідно ст. 317 ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпорядження майном.

Гарантуючи захист власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст.ст. 16, 386, 391 ЦК України.

На підставі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Об'єктом власності особи може бути, зокрема, житло - житловий будинок, садиба, квартира (ст.ст. 379, 382 ЦК ).

Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК та ст. 150 ЖК, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатись своїм житлом на власний розсуд.

Обмеження чи втручання в право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що вимоги позивачки про визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо вимог про скасування реєстрації відповідача, суд вважає, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 7 ЗУ "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" підставою зняття особи з реєстрації місця проживання є судове рішення про позбавлення права користування житловим приміщенням. Відповідно, в разі визнання особи втратившою право користування житловим приміщенням відсутні перешкоди для звернення до відповідних органів з заявою про зняття її з реєстраційного обліку, отже такі вимоги є зайвими.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_10 на користь позивачки необхідно стягнути судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 54, 88, 212-214 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити .

Визнати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житловим приміщенням - кімнатою АДРЕСА_1.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зняття з реєстраційного обліку - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: