Вирок № 41881661, 05.12.2014, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа №459/2892/14-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2014 року колегія суддів Червоноградського міського суду Львівської області

у складі: головуючого-судді Грабовського В.В.,

суддів: Кріля М.Д., Новосада М.Д.,

з участю: секретаря судових засідань Черник Т.І.,

прокурора Пастуха А.Є.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

потерпілого ОСОБА_4,

представника потерпілого, цивільного позивача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Червонограді кримінальне провадження № 12014140150000732 про обвинувачення ОСОБА_2: ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Червонограда Львівської області, українця, громадянина України, з освітою технічною, розлученого, непрацюючого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 в учиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 - ч. 2 ст. 15 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 01.05.2014 року, близько 18:00 години, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння у дворі будинку АДРЕСА_2, на ґрунті виниклих неприязних відносин із ОСОБА_4 умисно завдав йому удар невстановленим гострим ріжучим предметом у ділянку шиї, унаслідок чого заподіяв ОСОБА_4 легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав частково. Пояснив, що 01.05.2014 року він приїхав з м. Києва, де був на «Майдані». Сусід ОСОБА_6 покликав його до себе, на що він погодився. Підійшовши, побачив компанію із 7 осіб, яка вживає спиртне. Він приєднався до цієї компанії, випив близько 200-300 грамів горілки. ОСОБА_4, будучи в стані алкогольного сп'яніння, почав його ображати, називаючи його сепаратистом, однак він його ігнорував. У ході розмови ненормативна лексика не застосовувалась, шарпанини не було, він потерпілому не погрожував. Коли потерпілий почав до нього чіплятися, він відмахнувся від нього, провівши рукою від низу до верху, маючи при цьому у руці зігнутий корок від горілки та запальничку. У подальшому цей корок він викинув у траву та пішов до магазину по сигарети і більше не повертався. Наміру вбивати потерпілого у нього не було. Наслідків того, що він відмахнувся від потерпілого, він не бачив. Через 30 хв. йому зателефонували і повідомили, що трапилося. Визнав вимоги за цивільним позовом прокурора та позовні вимоги потерпілого ОСОБА_4 в частині відшкодування матеріальної шкоди. Розмір моральної шкоди визнав лише у сумі 1000 грн., посилаючись на те, що він не працює.

Крім часткового визнання обвинуваченим своєї вини винуватість ОСОБА_2 підтверджується іншими доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Показаннями потерпілого ОСОБА_4 у судовому засіданні, який пояснив, що 01.05.2014 року він із сусідами вирішили зварити уху у дворі будинку АДРЕСА_2 у м. Червонограді. Їх компанія складалася приблизно з 10 осіб. Цього дня він випив велику кількість спиртного, тому сп'янів. Розмови у компанії були на різні теми, в тому числі і на політичні. ОСОБА_2 випивав разом з ними. Він з обвинуваченим не спілкувався, його не ображав. ОСОБА_2 почав вживати нецензурну лексику, у його руках постійно був розкладний ніж, належність якого йому не відома. У подальшому ОСОБА_2 без погроз у його сторону підійшов, став позаду нього, наніс йому удар та пішов. Наслідків свого удару ОСОБА_2 бачити не міг. Він крикнув, щоб викликали швидку. Через рану, глибина якої, зі слів лікаря, становила близько 4 см, він втратив багато крові. Визнає, що не бачив, чим обвинувачений наніс йому удар, однак припускає, що це міг бути ніж. Вважає, що обвинувачений нав намір його вбити. Просить стягнути з обвинуваченого 4000,00 грн. на відшкодування майнової та 50000,00 грн. - на відшкодування моральної шкоди. Моральну шкоду обґрунтовує тим, що після цієї події батьки обвинуваченого його ображали нецензурними словами, він 10 днів знаходився на лікуванні, йому робили операцію, зашивали рану, після чого залишився шрам, який постійно болить та гноїться, тому змушений продовжувати лікування та має намір провести пластичну операцію.

Показаннями експерта ОСОБА_7, яка у судовому засіданні підтримала висновок комісійної судово-медичної експертизи та пояснила, що рана, спричинена ОСОБА_4, нанесена гострим предметом. Не виключається, що це було лезо ножа чи пляшковий корок. Ушкоджені органи ОСОБА_4 не відносяться до тих органів, при ушкодженні яких могла б виникнути небезпека для життя в момент ушкодження. У ОСОБА_4 виявлені легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.

Протоколом огляду місця події від 01.05.2014 року та фототаблицями до нього, відповідно до якого на трав'яному газоні між приміщенням ВПУ № 1, що по вул. В.Стуса, 3 у м. Червонограді та будинком АДРЕСА_2 у м. Червонограді було виявлено три мокрі плями речовини бурого кольору, вилучено дві пляшки з-під горілки по 0,5 л «Мороша», одну пляшку з-під горілки 0,5 л «Рідна Роса» та сім разових пластикових стаканчиків (а.с. 82-86).

Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 161 від 01.05.2014 року, складеного о 22:20 год., згідно з яким ОСОБА_2 перебуває у стані алкогольного сп'яніння (а.с. 87).

Протоколом огляду місця події від 01.05.2014 року, згідно з яким у приміщенні відділення Червоноградської ЦМЛ, що знаходиться по вул. Івасюка, 2 у м. Червонограді, у кабінеті поста невідкладної медичної допомоги було вилучено одяг потерпілого ОСОБА_4, а саме: спортивні штани темно-синього кольору, чоловічу сорочку темного кольору з візерунками різних кольорів, пару шкарпеток чорного кольору з плямами речовини бурого кольору (а.с. 88-90).

Висновком експерта № 110-2014 від 08.05.2014 року, відповідно до якого у ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження у вигляді рани по лівій бічній поверхні шиї з ушкодженням м'язів шиї, яка могла утворитися внаслідок дії гострого ріжучого предмета, можливо при обставинах та в час, вказаних вище (01.05.2014 року, близько 18:00 год.), і по тяжкості відносяться до легких, що викликали короткочасний розлад здоров'я. Ділянка тіла з виявленими тілесними ушкодженнями у ОСОБА_4 до важливо життєвих органів не відноситься, так як немає ушкоджень дихальних шляхів, судин та нервових волокон. Глибина рани, виявленої у ОСОБА_4, в медичній карті стаціонарного хворого на його ім'я не вказана. Смерть людини в такому випадку у разі ненадання медичної допомоги може наступити внаслідок крововтрати чи шоку (а.с. 96-98).

Висновком комісії експертів № 147 від 20.10.2014 року, згідно з яким у ОСОБА_4 при поступленні в Червоноградську лікарню 01.05.2014 року було виявлено рану і ушкодження підборідно-під'язикового м'язу та м'язів шиї. На момент проведення даної комісійної судово-медичної експертизи у потерпілого виявлено рубець в підборідній ділянці лівої бічної поверхні шиї. Рана на шиї у ОСОБА_4 утворилась від дії гострого ріжучого предмета, можливо від леза ножа, могла виникнути незадовго до поступлення в лікарню 01.05.2014 року та відноситься до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров'я. У випадку ненадання своєчасної кваліфікованої медичної допомоги не виключено, що могла б наступити смерть ОСОБА_4 внаслідок гострої крововтрати чи шоку. В історії хвороби ОСОБА_4 немає записів лікарів, які би свідчили, що рана шиї з ушкодженням м'язів супроводжувалася небезпечним для життя станом здоров'я потерпілого в момент її спричинення. В наданій медичній документації лікарями не вказана глибина рани, а тільки відмічено, що при ревізії виявлено «кровотечу з дрібних артерій передньої поверхні шиї». В ділянці шиї, де була розміщена вказана рана, знаходяться великі кровоносні судини - артерії і вени, дихальні шляхи, нерви - блукаючий, великий вушний, внутрішні органи: гортань, трахея, глотка, стравохід, щитовидна і білящитовидна залози, які в даному випадку ушкоджені не були (а.с. 162-164).

Актом судово-психіатричного експерта № 79 від 11.06.2014 року, згідно з яким на час проведення цієї експертизи ОСОБА_2 психічним захворюванням не страждає, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. В період інкримінованих йому дій ОСОБА_2 психічним захворюванням чи недоумством не страждав, не виявляв ознак будь-яких тимчасових чи інших хворобливих розладів психічної діяльності, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. За своїм психічним станом ОСОБА_2 може правильно сприймати обставини кримінального провадження та давати по них відповідні покази. Клінічних ознак хронічного алкоголізму чи наркоманії у ОСОБА_2 не виявлено. Висновок судового експерта-психолога: ОСОБА_2 притаманні в'язкість та застрягання у сфері мислення та підвищена мінливість емоційних реакцій зі швидкими змінами настрою через незначні причини чи зовсім без причин, що може посилюватися під впливом алкогольного сп'яніння. Індивідуально-психологічні особливості ОСОБА_2 не впливають на його здатність сприймати та відтворювати обставини, які мають значення для даного кримінального провадження. Під час інкримінованих йому дій ОСОБА_2 не перебував у стані фізіологічного афекту та не перебував у будь-якому іншому подібному емоційному стані, як психологічній підставі сильного душевного хвилювання (а.с. 121-124).

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 1 ст. 115 - ч. 2 ст. 15 КК України - як закінчений замах на вбивство, тобто закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. Проте таке обвинувачення не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду з огляду на наступне.

У матеріалах кримінального провадження немає жодного доказу, який би міг свідчити про умисел ОСОБА_2 на вбивство ОСОБА_4, а сам обвинувачений під час свого допиту у судовому засіданні заперечив наявність у нього такого наміру.

На підтвердження цього висновку свідчить й механізм злочинної поведінки ОСОБА_2, який завдав потерпілому лише один удар та залишив місце злочину, не пересвідчившись у наслідках свого діяння. Такі дії, на думку колегії суддів, вказують на невизначений умисел обвинуваченого щодо наслідків своїх дій, що дає підстави кваліфікувати його дії за злочинними наслідками, що настали.

У цьому питанні заслуговують на увагу дані експертного висновку № 147 від 20.10.2014 року (а.с. 162-164) про відсутність записів лікарів про те, що рана шиї з ушкодженням м'язів супроводжувалася небезпечним для життя станом здоров'я потерпілого в момент її спричинення та що в ділянці шиї, де була розміщена вказана рана, знаходяться великі кровоносні судини - артерії і вени, дихальні шляхи, нерви - блукаючий, великий вушний, внутрішні органи: гортань, трахея, глотка, стравохід, щитовидна і білящитовидна залози, які в даному випадку ушкоджені не були. Заподіяне ОСОБА_4 тілесне ушкодження відноситься до легкого з короткочасним розладом здоров'я.

Злочинні наслідки та поведінка ОСОБА_2 після вчинення злочину у своїй сукупності додатково свідчать про відсутність у нього умислу на вбивство ОСОБА_4, а твердження сторони обвинувачення про наявність такого умислу ґрунтується лише на припущенні.

Стороною обвинувачення не встановлено предмета, який був знаряддям злочину, а зазначено лише про завдання обвинуваченим потерпілому удару гострим ріжучим предметом, без його конкретизації. Такий недолік не вдалося усунути й під час судового розгляду. Так, ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що коли відмахувався рукою від потерпілого, у цій руці у нього були лише корок від горілки та запальничка. Потерпілий з цього приводу пояснив, що раніше, незадовго до нанесення йому удару, бачив у руках обвинуваченого розкладний ніж, проте не бачив, чим обвинувачений наніс йому удар. Свідок ОСОБА_8 бачив у руках ОСОБА_2 у момент нанесення удару лезо, довжиною 6-7 см.Інші допитані у суді свідки: ОСОБА_9 та ОСОБА_6, які в цей час варили уху на місці події, та ОСОБА_10, яка знаходилася від цього місця на відстані 10-15 метрів, не бачили момента нанесення удару. Комісія експертів у своєму висновку № 147 від 20.10.2014 року не виключає, що гострим ріжучим предметом міг бути ніж, а допитана у суді експерт ОСОБА_7 не виключила й того, що цим предметом міг бути корок від пляшки з-під горілки.

Показання потерпілого про намір обвинуваченого його вбити судом оцінюються критично у зв'язку з їх непідтвердженням жодними доказами та його особистою заінтересованістю у присудженні за його цивільним позовом якомога більшої суми компенсації завданої злочином моральної шкоди.

Колегія суддів зазначає, що всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного.

Аналізуючи наведені вище докази в їх сукупності, колегія суддів вважає доведеною вину ОСОБА_2 в умисному легкому тілесному ушкодженні, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, тому його дії необхідно перекваліфікувати з ч. 1 ст. 115 - ч. 2 ст. 15 КК України на ч. 2 ст. 125 КК України.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, колегія суддів враховує тяжкість учиненого злочину, що є злочином невеликої тяжкості.

Ураховується й особа обвинуваченого, який є людиною середнього віку, не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий, має на утриманні непрацездатних батьків.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Ураховуючи наведене, характер тілесного ушкодження потерпілого, колегія суддів дійшла висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 та попередження учинення нових злочинів можливі лише із призначенням покарання у виді обмеження волі.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Червоноградського міського суду Львівської області від 02.05.2014 року на сорочку, камуфляжні штани з ременем та жилетку, які були вилучені у ОСОБА_2 під час його затримання та особистого обшуку 01.05.2014 року, - скасувати після набрання вироком законної сили.

Після набрання вироком законної сили частина речових доказів підлягає знищенню, а решта - поверненню обвинуваченому та потерпілому як законним володільцям відповідно до ст. 100 КПК України.

Заявлені у кримінальному провадженні цивільний позов прокурора м. Червонограда в інтересах держави - Міністерства охорони здоров'я України в особі Червоноградської центральної міської лікарні про стягнення з ОСОБА_2 1944,36 грн. у зв'язку з перебуванням потерпілого ОСОБА_4 на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні Червоноградської ЦМЛ та цивільний позов потерпілого у частині стягнення завданої йому майнової шкоди у сумі 4000,00 грн. підлягають задоволенню у зв'язку з визнанням відповідачем цих позовних вимог, виходячи з положень ч. 4 ст. 174 ЦПК України, та невстановлення судом обставин, передбачених цією статтею, що можуть бути підставою для відмови у прийнятті визнання відповідачем зазначених вимог.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 2, ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Вчинення злочину проти здоров'я, що спричинило його короткочасний розлад, на переконання колегії суддів, свідчить про доведення факту спричинення потерпілому моральної шкоди.

Вирішуючи питання про суму відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, судом ураховано тяжкість завданої ОСОБА_4 моральної шкоди, перенесення ним оперативного втручання, необхідність подальшого його лікування, настання у зв'язку з цим негативних змін у житті потерпілого. При цьому суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, що відповідає вимогам п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

Тому суд вважає, що сума компенсації спричиненої потерпілому моральної шкоди повинна складати 15000,00 грн.

Щодо вимог про стягнення 50000,00 грн., на думку колегії суддів, така належним чином не вмотивована, є завищеною та не відповідає тяжкості та характеру завданої шкоди.

Обгрунтування потерпілим завдання йому моральної шкоди образами з боку батьків обвинуваченого на увагу не заслуговують, оскільки не стосуються злочинних дій обвинуваченого.

Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта для дачі висновку № 186 від 16.05.2014 року стягненню з обвинуваченого не підлягають, оскільки зазначений висновок не містить фактичних даних, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Керуючись ст.ст. 373, 374, 376 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити покарання у виді обмеження волі строком в 1 (один) рік.

Початок строку відбування покарання рахувати з дня прибуття і постановки засудженого ОСОБА_2 на облік у виправному центрі.

На підставі ч. 1 ст. 72 КК України у строк покарання зарахувати попереднє ув'язнення ОСОБА_2 за період з 01.05.2014 року по 01.07.2014 року, відповідно до якого одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі.

Після набрання вироком законної сили:

арешт, накладений на належні ОСОБА_2 сорочку, камуфляжні штани з ременем та жилетку, - скасувати;

речові докази: слід речовини бурого кольору, три скляні пляшки з-під горілки та сім пластмасових стаканчиків - знищити; одяг ОСОБА_4: спортивні штани, сорочку, пару шкарпеток - повернути потерпілому ОСОБА_4, як законному володільцю; одяг ОСОБА_2: шкіряну жилетку чорного кольору, сіру чоловічу сорочку, штани з ременем - повернути ОСОБА_2, як законному володільцю; змиви з рук ОСОБА_2, зрізи нігтьових пластин з рук ОСОБА_2 - знищити.

Цивільний позов прокурора м. Червонограда в інтересах держави - Міністерства охорони здоров'я України в особі Червоноградської центральної міської лікарні задовольнити, стягнути з ОСОБА_2 на користь Червоноградської центральної міської лікарні (80100, м. Червоноград, вул. Івасюка, 2 р/р 31419544700019, МФО 825014, ЗКПО 37983843 в УДК у Львівській області) 1944 (одна тисяча дев'ятсот сорок чотири),36 грн.

Цивільний позов ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 4000 (чотири тисячі),00 грн. на відшкодування майнової шкоди та 15000 (п'ятнадцять тисяч),00 грн. на відшкодування моральної шкоди.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга через суд першої інстанції до Апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: В. В. Грабовський Судді М.Д. Кріль

М.Д. Новосад