Ухвала суду № 41880193, 08.12.2014, Апеляційний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

Іменем України

08 грудня 2014 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Куштана Б.П. (доповідача),

суддів: Ігнатюка Б.Ю. і Мацунича М.В.,

при секретарі: Саварина Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Златобанк» на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 16 жовтня 2014 р. за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Златобанк» про стягнення комісії при поверненні депозитних вкладів, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_2 і ОСОБА_3 звернулися у суд із позовом до ПАТ «Златобанк» (надалі - Банк) у липні 2013 р.

Просили :

- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 4209.92 грн. неправомірно утриманої комісії;

- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_3 4209.92 грн. неправомірно утриманої комісії;

- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 1000 грн. моральної шкоди;

- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_3 1000 грн. моральної шкоди;

- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 1400 грн. витрат на правову допомогу;

- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_3 1400 грн. витрат на правову допомогу;

- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 121.80 грн. судових витрат;

- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_3 121.80 грн. судових витрат.

На обґрунтування зазначали, що 25.06.13 р. уклали з Банком договір банківського вкладу - «Капітал». Згідно з випискою Банку станом на 09.07.14 р. сума на депозитних рахунках у кожного з них складала по 42099.18 грн.

09.07.14 р. звернулися до Банку із заявою про дострокову видачу вкладу. Однак, працівники Банку їм повідомили, що перед отриманням вкладу вони повинні сплатити комісію у розмірі 10 %, із чим вони не погоджувалися. Однак, у зв'язку з нагальною потребою у вкладених коштах, були вимушені сплатити комісію, яка договором не передбачена.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 06.10.14 р. позов задоволено повністю (а.с.69-71).

Апелянт просить скасувати це рішення та ухвалити нове про відмову в позові. Доводить про невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Указує на добровільне внесення позивачами коштів у касу.

Суд першої інстанції виходив із доведеності позовних вимог.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення - залишенню без змін, із таких мотивів.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як видно із матеріалів справи, Банк в особі директора відділення «Закарпатська регіональна дирекція» Гордійчука М.М. 25.06.13 р. уклав договір банківського вкладу «Капітал» за № 044611 із ОСОБА_2 та № 044608 - із ОСОБА_3 (а.с.7-9, 21-23).

За змістом п.2.4.4. цих договорів вкладник має право достроково повернути (зняти) вклад або його частину, якщо вклад не обтяжений заставою у силу договору або закону.

Відповідно до ч.2 ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду, банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Приписами ч.4 ст. 1068 ЦК України визначено, що клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.

Однак, жодних комісій за видачу депозитного вкладу договорами не передбачено.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку.

Доводи апеляційної скарги про те, що надані позивачами квитанції № 170064, № 204889, № 170070 не є доказом стягнення Банком коштів, а підтверджують самостійне ініціювання і добровільне внесення платником коштів у касу, не заслуговують на увагу, оскільки в квитанціях указано призначення платежу: «комісія за видачу готівкових коштів», хоча ця комісія договором не передбачена. Самі позивачі заперечують добровільність оплати. Наприклад, 09.07.14 р. і 11.07.14 р. вони зверталися до директора Банку з повідомленням про відмову добровільно сплачувати комісію (а.с.12-13-26-27).

У контексті наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 303 ч.1, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, -

у х в а л и л а :

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Златобанк» відхилити.

2. Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 16 жовтня 2014 р. залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: