Ухвала суду № 41873225, 08.12.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/6018/13-ц Головуючий у І інстанції Линник В.Я.Провадження № 22-ц/780/6176/14 Доповідач у 2 інстанції СержанюкКатегорія 58 08.12.2014

УХВАЛА

Іменем України

08 грудня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі головуючого судді - Сержанюка А.С., членів колегії - суддів Даценко Л.М., Журби С.О., із участю секретаря Химинець Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Дружба» на рішення Яготинського районного суду Київської області від 27 червня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Дружба» про визнання договорів оренди землі недійсними,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 27 червня 2014 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано договір оренди земельної ділянки за НОМЕР_1, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та знаходиться за межами населеного пункту в адміністративних межах Капустинської сільської ради Яготинського району Київської області, укладений 16 серпня 2006 року між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Дружба», в особі генерального директора Бутенка Олександра Івановича, який зареєстрований 15 грудня 2006 року у Яготинському районному відділі Київської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» при Держкомземі України в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Капустинської сільської ради Яготинського району Київської області за №040633500434, недійсним та скасована його державна реєстрація.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки за НОМЕР_2, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та знаходиться за межами населеного пункту в адміністративних межах Капустинської сільської ради Яготинського району Київської області, укладений 16 серпня 2006 року між ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Дружба», в особі генерального директора Бутенка Олександра Івановича, який зареєстрований 15 грудня 2006 року у Яготинському районному відділі Київської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» при Держкомземі України в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Капустинської сільської ради Яготинського району Київської області за №040633500435, та скасована його державна реєстрація.

В частині вимог ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Дружба» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки за НОМЕР_3, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та знаходиться за межами населеного пункту в адміністративних межах Капустинської сільської ради Яготинського району Київської області, укладений 16 серпня 2006 року між ОСОБА_6 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Дружба», в особі генерального директора Бутенка Олександра Івановича, який зареєстрований 15 грудня 2006 року у Яготинському районному відділі Київської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» при Держкомземі України в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Капустинської сільської ради Яготинського району Київської області за №040633500433, та скасування його державної реєстрації, відмовлено за недоведеністю позовних вимог.

На обґрунтування ухваленого рішення про задоволення позову суд першої інстанції зазначив, що товариство користувалося земельними ділянками ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, відповідно до договорів укладених між ними 16 серпня 2006 року, і регулярно щорічно сплачувало власникам земельних ділянок визначену орендну плату.

Разом з тим, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, а договір оренди землі між Товариством з обмеженою відповідальність «Агрофірма Дружба» та ним укладено 16 серпня 2006 року, тобто, вже після смерті останнього.

В матеріалах справи відсутні докази тому, що спадкоємці його майна прийняли спадщину після смерті останнього та заключали договір оренди земельної ділянки, яка належала ОСОБА_5 з Товариством з обмеженою відповідальність «Агрофірма Дружба».

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку та свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 7 грудня 2011 року, ОСОБА_3 була власником земельної ділянки за НОМЕР_2, площею 2,7398 га, яка розташована на території Капустинської сільської ради Яготинського району.

Проте, в договорі оренди землі від 16 серпня 2006 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальність «Агрофірма Дружба» та ОСОБА_3, в оренду передається земельна ділянка за НОМЕР_1, загальною площею 2,7400 га.

Із акту приймання-передачі земельної ділянки від 15 грудня 2006 року також вбачається, що ОСОБА_3 передала, а Товариство з обмеженою відповідальність «Агрофірма Дружба» - прийняло в строкове платне користування земельну ділянку за НОМЕР_1, площею 2,7400 га.

Таким чином, ОСОБА_3. не будучи власником земельної ділянки за НОМЕР_1, загальною площею 2,7400 га, передала цю земельну ділянку, власником якої є інша особа, в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Дружба».

Згідно договору оренди землі від 16 серпня 2006 року, укладеного між ТОВ « Агрофірма Дружба» та ОСОБА_5, в оренду передається земельна ділянка за НОМЕР_2, площею 2,7400 га.

Відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки від 15 грудня 2006 року, цю земельну ділянку орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування.

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку, власником земельної ділянки за НОМЕР_2, площею 2,7398 га станом на час укладання договорів оренди, була ОСОБА_3.

За таких обставин суд вважає, що договір оренди земельної ділянки за НОМЕР_1, укладений між Товариством з обмеженою відповідальність «Агрофірма Дружба» та ОСОБА_3, та земельної ділянки за НОМЕР_2, укладений між ТОВ «Агрофірма Дружба» та ОСОБА_5 необхідно визнати недійсними та скасувати їх державну реєстрацію.

Не погоджуючись із вказаними рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Дружба» подало апеляційну скаргу посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невовне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права при його ухваленні.

Просить змінити рішення Яготинського районного суду Київської області від 27 червня 2014 року, відмовивши в задоволенні позову повністю.

Суд, з'ясувавши обставини та перевіривши їх доказами у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши учасників процесу в судових дебатах, вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, за життя, мали у власності, відповідно, земельні ділянки НОМЕР_2, площею 2,7398 га, НОМЕР_1 - 2,7401 га, НОМЕР_3- 2,7400 га, які призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходяться на території Капустинської сільської ради Яготинського району Київської області. ( а.с. 9, 13).

16 серпня 2006 року між зазначеними особами та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Дружба» укладені договори оренди земельних ділянок, які зареєстровані в Яготинському районному відділі Київської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» при Держкомземі України в книзі записів реєстрації договорів оренди землі Капустинської сільської ради Яготинського району Київської області, про що в Державному реєстрі земель вчинено записи від 15 грудня 2006 року, відповідно, за №040633500434, №040633500432 та №040633500433 ( а.с. 14-17, 19-22, 24-28 ).

15 грудня 2006 року сторони правочинів підписали акти приймання-передачі земельних ділянок ( а.с. 18, 23, 29 ).

При цьому, цивільна правоздатність ОСОБА_5 припинена, у відповідності до положень ст. 25 ЦК України, ІНФОРМАЦІЯ_1 в зв'язку із його смертю ( а.с. 6 ).

У свою чергу, ОСОБА_3 уклала з відповідачем угоду щодо земельної ділянки, яка належала ОСОБА_5, тобто відносно майна, яке їй не належало.

Таким же чином, від імені останнього укладена угода щодо майна, яке не перебувало у його власності за життя.

Спірні земельні ділянки, у порядку спадкування за заповітом, належать на праві власності позивачу, зокрема, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №092015, зареєстрованого 09 липня 2010 року за №322550001000410 ( ділянка НОМЕР_3 ), державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЙ №321175 ( ділянка НОМЕР_1), зареєстрованого 29 грудня 2013 року за №3225500010003057 ( а.с, 11-12 ).

07 грудня 2011 року на ім'я ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, площею 2,7398 га, належну ОСОБА_3 ( а.с. 9 ).

Відтак, суд першої інстанції правильно прийшов до переконання про обґрунтованість заявлених вимог у зазначеній частині, оскільки позивач позбавлений можливості реалізувати свої цивільні права щодо земельних ділянок, переданих в оренду відповідачу з порушенням чинного земельного законодавства.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог у зазначеній частині і, з додержанням норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст.ст. 14-16 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 15, 203, 215, 627, 638 ЦК України, ст.ст. 10, 57-60, 88, 212-215 ЦПК України, ухвалив законне і обґрунтоване рішення на підставі належних та допустимих доказів по справі.

А тому, доводи апелянта про незаконність та необгрунтованість рішення, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невовне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права при його ухваленні, зокрема, ст. 15 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 257, 261, 267 ЦК України, ст.ст. 3, 10 ЦПК України, на думку апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи, оскільки вони повністю спростовуються доказами по справі.

Інші доводи апеляції, зокрема, про необхідність застосування позовної давності, використання земельної ділянки орендарем, що не порушує права власника майна, помилковість зазначення дати в договорі ОСОБА_5, на переконання апеляційного суду, не спростовують висновок місцевого суду про обґрунтованість заявлених вимог у зазначеній частині та не є підставою, у силу викладеного, для задоволення апеляції.

Окрім цього, позивач звернувся до суду із заявою у встановлений ст. 257 ЦК України трьохрічний строк з моменту коли дізнався про порушення свого набутого права власності на майно.

Рішення суду в частині відмови у позові, по суті, не оскаржується, а тому суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для перевірки його законності і обґрунтованості відповідно до положень ст. 303 ЦПК України, оскільки не встановлено неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відтак, викладені у апеляції доводи суд другої інстанції відносить до числа формальних, а тому оскаржуване рішення, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасоване у відповідності до положень ст. 308 ЦПК України.

Окрім цього, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо порушення призвело до неправильного вирішення справи, чого судом не виявлено.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Дружба» відхилити. Рішення Яготинського районного суду Київської області від 27 червня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Дружба» про визнання договорів оренди землі недійсними залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий А.С. Сержанюк

Судді: Л.М. Даценко

С.О. Журба