Постанова № 41870370, 12.12.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

12 грудня 2014 року 09:20 справа №826/17716/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства "Патріот"доДержавної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Патріот" (далі по тексту - позивач, ПрАТ "Патріот") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Печерському районі), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04 липня 2014 року №92826552106.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/17716/14, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 27 листопада 2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив; сторонами заявлено спільне клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи викладене, суд ухвалив здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі від 04 липня 2014 року №92826552106 згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", за порушення статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" ПрАТ "Патріот" нараховано суму грошового зобов'язання за платежем "Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД" у розмірі 4 057 958,40 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акта від 23 червня 2014 року №345/22-55-22-06/28726455 "Про результати позапланової виїзної перевірки ПАТ "Патріот", код ЄДРПОУ 23726159, з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічним контрактом №2/14eg від 07.02.2014 згідно листа ПАТ "Державний ощадний банк України" Філія-ГУ по м. Києву та Київській області від 02.06.2014 року №17-02/04-12 (вх. ДПІ від 04.06.2014 №28660/10)" (далі по тексту - акт перевірки).

У висновку акта перевірки встановлено порушення ПрАТ "Патріот" статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а саме не надходження товару на суму 4 000 000,00 дол. США (еквівалент 47 399 508,00 грн.) на 29 днів з 26 травня 2014 року по 23 червня 2014 року, у зв'язку із наступним: за зовнішньоекономічним контрактом №2/14eg, укладеним з компанією нерезидентом "Smernax Holdings Limited" (Кіпр), з граничним строком надходження товару 25 травня 2014 року, станом на 23 червня 2014 року обладнання від нерезидента позивачем не отримано; згідно листа компанії "Smernax Holdings Limited" у зв'язку із невиконанням умов контракту, нерезидент зобов'язується повернути суму 4 000 000,00 дол. США або здійснити взаємозалік однорідних вимог по оплаті за ліцензійним договором від 01 грудня 2013 року №050213 про надання невиключного права використання патенту на винахід "Спосіб проведення електронної лотареї". Оскільки, ліцензійний договір від 01 грудня 2013 року №050213 не є ні експортним, ні імпортним, а винагорода, яка перераховується нерезиденту за ліцензійним договором, є доходом нерезидента із джерелом їх походження з України відповідно до пункту 160.1 статті 160 Податкового кодексу України, то, на думку відповідача, взаємозалік не можливий.

Позивач не погоджується висновками акта перевірки та прийнятим на їх підставі податковим повідомленням-рішенням, мотивуючи позовні вимоги наступним: операція, здійснювана за ліцензійним договором від 01 грудня 2013 року №050213 є імпортною у розумінні законодавства України; угода про взаємозалік укладена щодо вимог, які випливають із взаємних зобов'язань між резидентом та нерезидентом, однорідними та строк виконання за якими настав; правомірність дій позивача підтверджується податковими роз'ясненнями та судовою практикою.

Доводи відповідача, викладені в письмовому запереченні проти позову, повністю співпадають з висновками акта перевірки.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає обґрунтованими позовні вимоги ПрАТ "Патріот", керуючись наступними мотивами.

Матеріали справи підтверджують, що між ПрАТ "Патріот" (покупець) та компанією-нерезидентом "Smernax Holdings Limited" (продавець) укладено договір купівлі-продажу обладнання від 07 лютого 2014 року №2/14eg, за умовами якого продавець зобов'язується продати, а покупець оплатити та прийняти обладнання згідно специфікації, а саме: термінал електронної системи прийняття ставок; загальна вартість обладнання становить 5 000 000,00 дол. США.

Відповідно до пунктів 2.1, 3.1 договору продавець поставляє обладнання протягом не більше ніж 80 днів з дати перерахування грошових коштів з рахунку покупця; оплата за обладнання здійснюється покупцем на умовах 100% передплати відносно обладнання, що підлягає поставці.

Відповідно до виписки банку 24 лютого 2014 року позивач перерахував нерезиденту грошові кошти у розмірі 4 000 000,00 дол. США. (еквівалент 35 752 000,00 грн.).

Таким чином, граничним строком надходження обладнання є 25 травня 2014 року.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" встановлено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Частина перша статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачає, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

На виконання Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року №136 затверджено Інструкцію про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями (далі по тексту - Інструкція).

Згідно з пунктом 3.1 Інструкції імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу, виставлення векселя на користь постачальника товару, що імпортується, або при застосуванні розрахунків у формі документарного акредитива з моменту здійснення банком платежу на користь нерезидента, потребують одержання висновку.

За правилами пункту 3.2 Інструкції відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після дня здійснення операцій, вказаних у пункті 3.1 цієї Інструкції.

Відповідно до пункту 3.3 банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту товару з увезенням його на територію України після: отримання інформації про цю операцію в реєстрі МД (типу IM-40 "Імпорт", IM-41 "Реімпорт", IM-72 "Магазин безмитної торгівлі", IM-75 "Відмова на користь держави", IM-76 "Знищення або руйнування") - якщо для митного оформлення продукції використовується МД; пред'явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції, - якщо для митного оформлення продукції не використовується МД; пред'явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передавання прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), - в інших випадках.

Пунктом 1.10 Інструкції передбачено, що експортна, імпортна операції можуть бути зняті з контролю також за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями зарахуванням, якщо: вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.

З наведених норм Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" вбачається, що відповідальність для резидента, у вигляді стягнення пені за кожний день прострочення від суми вартості недопоставленого товару настає виключно у випадку не надходження товару від нерезидента по закінченню 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу; при цьому припинення зобов'язання за імпортним операціями зарахуванням до закінчення граничних строків виключає можливість нарахування пені резиденту.

Суд встановив, що 12 травня 2014 року ПрАТ "Патріот" та компанія нерезидент "Smernax Holdings Limited" уклали угоду про залік зустрічних однорідних вимог, відповідно до якої сторони за взаємною згодою здійснюють залік наступних зустрічних грошових однорідних вимог:

- вимоги сторони 2 про сплату грошових коштів стороною 1, що належать поверненню згідно з умовами договору купівлі-продажу обладнання від 07 лютого 2014 року №2/14eg, в сумі 4 000 000,00 дол. США;

- вимоги сторони 1 про оплату грошових коштів стороною 2 згідно з договором №050213 про надання невиключного права використання патенту на винахід від 01 лютого 2013 року на винахід від 01 лютого 2013 року в сумі 4 000 000,00 дол. США, з яких: 3 800 000,00 дол. США складає сума, що підлягає безпосередньому перерахуванню, а сума 200 000,00 дол. США підлягає сплаті до Державного бюджету України в якості податку з доходів, отриманих нерезидентом з джерелом їх походження з України (податок на репатріацію), утриманого за рахунок такого доходу згідно зі статтею 160 Податкового кодексу України.

Сторони підтвердили, що строк виконання по зустрічними вимогам настав, вимоги є однорідними і кожна зі сторін підтверджує їх обґрунтованість та правомірність; взаємні вимоги та зобов'язання, визначені сторонами, припиняються та вважаються належним чином виконаними з моменту, коли угода вступить в законну силу.

При цьому відповідно до пункту 5 угоди про залік зустрічних однорідних вимог вона вступає в законну силу 15 травня 2014 року.

Частиною третьою статті 377 Господарського кодексу України визначено, що загальні умови та порядок здійснення зовнішньоекономічної діяльності суб'єктами господарювання визначаються цим Кодексом, законом про зовнішньоекономічну діяльність та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 14 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

У відповідності до положень статті 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування.

Досліджуючи можливість заліку вимог, що випливають із взаємних вимог ПрАТ "Патріот" та компанії-нерезидента "Smernax Holdings Limited", суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ліцензійного договору №050213 про надання невиключного права використання патенту на винахід від 01 лютого 2013 року, укладеного між ПрАТ "Патріот" (ліцензіат) та компанією "Smernax Holdings Limited" (ліцензіар), останній надає позивачу невиключне право користування патентом на винахід "Спосіб проведення електронної лотереї" №93782, а ліцензіат зобов'язується прийняти та оплатити його в порядку, встановленому дійсним договором; невиключна право користування на патент на винахід передається з моменту укладення цього договору та включає в себе право ліцензіата на використання патенту на винахід для використання у власній господарській діяльності з метою випуску та проведення лотерей.

Пункт 5.1 ліцензійної угоди передбачає, що за надання невиключної ліцензії на патент на винахід ліцензіат сплачує ліцензіару винагороду (роялті).

На думку суду, вимоги, що випливають із взаємних зобов'язань ПрАТ "Патріот" (ліцензіат) та компанією "Smernax Holdings Limited", однорідними, строк виконання за ними настав, а між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту та умов виконання. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем до суду не надано.

Таким чином, наведене підтверджує, що 15 травня 2014 року зобов'язання за імпортною операцією відповідно до договору купівлі-продажу обладнання від 07 лютого 2014 року №2/14eg є такими, що припинились до закінчення граничного строку, встановленого статтею 2 "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", відповідно вказана операція має бути знята з контролю.

Правомірність взаємозаліку у сфері зовнішньоекономічних відносин неодноразово підтверджена Верховним Судом України, зокрема у постановах від 06 травня 2008 року за позовом ДП "Керченський судноремонтний завод" до Державної податкової інспекції м. Керчі в Автономній Республіці Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,та від 18 вересня 2007 року у справі за позовом ВАТ "Чернігівське Хімволокно" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про неможливість взаємозаліку у межах спірних правовідносин у зв'язку з тим, що ліцензійний договір №050213 про надання невиключного права використання патенту на винахід від 01 лютого 2013 року не є імпортним чи експортним договором, оскільки операції за вказаним договором відповідають визначенню імпорт, наданому у статті 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".

Так, за визначенням статті 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" імпортом (імпортом товарів) визнається купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами; товар - це будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі).

Як свідчать обставини справи, позивач фактично придбав у іноземного суб'єкта господарської діяльності право інтелектуальної власності - користування патентом на винахід, а тому суд не вбачає підстав вважати операції за ліцензійним договором №050213 про надання невиключного права використання патенту на винахід від 01 лютого 2013 року такими, що не відноситься до імпортних.

Враховуючи припинення зобов'язання за імпортним операціями зарахуванням до закінчення граничних строків, передбачених частиною першою статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", суд приходить до висновку, що нарахування ПрАТ "Патріот" пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на підставі частина першої статті 4 цього Закону є протиправним; а тому податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі від 04 липня 2014 року №92826552106 підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Печерському районі не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПрАТ "Патріот" підлягає задоволенню.

Частина третя статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлює, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Матеріали справи підтверджують, що позивач сплатив судовий збір у розмірі 4 872,00 грн., тобто, у розмірі, більшому ніж передбачено Законом.

Таким чином, на користь позивача з Державного бюджету України належить присудити лише 10 відсотків розміру ставки судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру - 487,20 грн.; решта судового збору сплачена позивачем за подання адміністративного позову майнового характеру 4 384,80 грн. (4 872,00 грн.-487,20 грн.), може бути повернена в порядку, визначеному статтею 7 Закону України "Про судовий збір" як така, що внесена в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Патріот" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві від 04 липня 2014 року №92826552106.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Патріот" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 487,20 грн. (чотириста п'ятдесят вісім гривень вісімдесят копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко