Ухвала суду № 41869532, 03.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/9691/14 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

03 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаль М.І., секретар судового засідання Самсонова М.М., за участю сторін: представника позивача Трещова А.О., представника відповідача Коновала В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів в Черкаській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 вересня 2014 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Черкаській області про визнання протиправним та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дієса» (надалі - ТОВ «Дієса») звернулося до суду з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Черкаської області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу у розмірі 4250 грн. № 64 від 10.12.2013р. та у розмірі 2250грн. № 65 від 10.12.2013р.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що перевірка позивача проведена з порушенням порядку проведення позапланових перевірок з питань дотримання законодавства про захист прав споживачів, і як наслідок, постанови про накладення штрафних санкцій підлягає скасуванню. Крім того, позивач зазначив, що реалізує продукцію з дотриманням вимог технічних регламентів за наявності Національного знака відповідності.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.09.2014 р. позовні вимоги задоволено у повному обсязі: визнано протиправними та скасовано постанови про накладення штрафу від 10.12.2013 року №64 та №65, винесені Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Черкаській області.

Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем додано до матеріалів справи декларації відповідності та фотокартки зазначеного в акті перевірки товару, який перевірявся відповідачем, вказані товари містять національний знак відповідності, який розміщено згідно вимог законодавчих актів.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду від 03.09.2014 р. як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що відповідачем перевірку проведено з дотриманням порядку проведення позапланових перевірок з питань дотримання законодавства про захист прав споживачів. У зв'язку з порушенням вимог Закону України «Про державний ринковий наклад і контроль нехарчової продукції» відповідачем правомірно прийнято постанови про накладення на позивача штрафних санкцій.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача заперечував проти її задоволення.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 26.11.2013р. Спілка захисту прав споживачів Соломьянського району м.Києва звернулася з листом до Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів з листом з приводу масових порушень прав споживачів на якість та безпеку продукції, необхідну, доступну та достовірну інформацію про продукції в магазинах «Ельдорода» ТОВ «Дієса».

Державною інспекцією України з захисту прав споживачів було надано згоду відповідачу на проведення позапланових заходів із здійснення державного контролю від 26.11.2013 року №5469-2-7/6 відносно ТОВ "ДІЄСА", стосовно дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів в межах компетенції Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів та її територіальних органів.

Згідно наказу №91 від 28.11.2013 року та направлення від 28.11.2013 року №121 на проведення перевірки, відповідачем було проведено виїзну позапланову перевірку магазину "Ельдорадо" за адресою м. Умань, вул. Паризької Комуни 31 з питань перевірки характеристик реалізуємої продукції, про що було складено Акт перевірки характеристик продукції від 29 листопада 2013 року №000111, в якому встановлено: (1) розповсюдження продукції без Національного знаку відповідності (п. 1, 2 стор. 3 Акту), (2) розповсюдження продукції, щодо якої неналежно застосовано Національний знак відповідності (п.п. 3-6 стор. 3 Акту).

10 грудня 2013 року відповідачем було винесено постанови про накладення штрафних санкцій: (1) №64, за порушення п. 1 ч. 3 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», якою застосовано до позивача штраф у розмірі 4 250,00 грн.; (2) №65, за порушення п. 2 ч. 3 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», якою застосовано до позивача штраф у розмірі 2 250,00 грн.

Вищенаведені обставини не є спірними.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закону України «Про захист прав споживачів» (надалі - Закон № 1023) регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до ч.3 статті 5 Закону № 1023 захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.

Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (надалі - Закон №877) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно ч. 4 ст. 4 Закону №877, орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Приписами Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого указом Президента України №465/2011 від 13.04.2011 року, визначено, що Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (надалі - Держспоживінспекція України) є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до п. 7 вищевказаного Положення, а також п. 1 Положення про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №206 від 09.11.2011 року (надалі - Положення №206), Держспоживінспекція України здійснює свої повноваження через територіальні інспекції.

Положенням №206 зафіксовано основні завдання Держспоживінспекції України, до яких віднесено здійснення державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, рекламу в цій сфері та державний ринковий нагляд. При цьому, в пп. 6.1 Положення №206 передбачено, що Інспекції Держспоживінспекції України мають право перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, а також здійснювати державний ринковий нагляд у межах сфери відповідальності відповідно до повноважень, визначених Законами України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», «;Про загальну безпечність нехарчової продукції», «;Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Державний нагляд (контроль) здійснюється у формі планових та позапланових заходів (ч. 3 ст. 4 Закону №877). Підставами для здійснення позапланових заходів, зокрема, є звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення (ч. 1 ст. 6 Закону №877).

Крім того, позапланова перевірка може здійснюватись виключно з підстав, що перелічені у ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та ст. 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та можуть з'ясовуватися лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Статтею 13 Закону України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» (далі-Закон) встановлено, що відповідність введених в обіг в Україні продукції, процесів та послуг технічним регламентам є обов'язковою.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» Кабінет Міністрів України визначає зразок (опис) та затверджує правила застосування Національного знака відповідності, що використовується для засвідчення відповідності технічним регламентам.

Національний знак відповідності, визначений у технічному регламенті, застосовується до всієї продукції, яка є об'єктом та відповідає вимогам цього технічного регламенту.

У разі оцінки відповідності продукції, що є об'єктом технічних регламентів, призначеним органом оцінки відповідності до Національного знака відповідності додається ідентифікаційний код цього органу.

Національний знак відповідності наноситься на упаковку або етикетку продукції та на рекламні матеріали для процесів або послуг, що відповідають вимогам технічних регламентів.

На продукцію, процеси і послуги, які не відповідають технічним регламентам, на продукцію, процеси і послуги, які не придатні для застосування Національного знака відповідності або знаків відповідності стандартам, пакувальні або рекламні матеріали не наносяться знаки або інші позначення, подібні до визначеного Національного знака відповідності, чи інші позначення.

Забороняється застосування Національного знака відповідності до продукції, процесів або послуг, що є об'єктами технічного регулювання, якщо це не визначено в технічних регламентах.

Як визначає Опис національного знака відповідності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 року № 1599, національний знак відповідності має форму незамкненого з правого боку основного кола, усередині якого вміщено стилізоване зображення трилисника.

Пунктом 1 Правил визначено, що національний знак відповідності (далі - знак відповідності) засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які поширюються на неї.

Згідно пункту 5 зазначених Правил застосування національного знака відповідності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 року №1599, знак відповідності наноситься на виріб та/або на етикетку, тару, пакування, експлуатаційну та товаросупровідну документацію тощо, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом. Місце та спосіб нанесення (друкування, наклеювання, гравірування, травлення, штампування, лиття тощо) знака відповідності визначається виробником продукції.

Пункт 7 зазначених Правил передбачає, що технічними регламентами можуть встановлюватися особливості застосування знака відповідності.

З матеріалів справи вбачається, що в акті перевірки відповідач зазначив, що в магазині позивача, де проводилась перевірка, по шести позиціям були порушені вимоги щодо існування Національного знаку відповідності (сторінка 3 акту перевірки).

Проте, позивач суду надав декларації відповідності та фотокартки зазначеного в акті перевірки товару, який перевірявся відповідачем і вказані товари містять національний знак відповідності, який розміщено згідно вимог законодавчих актів.

Вказаний висновок суду першої інстанції апелянт не спростував.

Крім того, колегія суддів приймає до уваги інші обставини, а саме постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.03.2014 р. у справі № 826/18856/13-а задоволено позов TOB «Дієса» до Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів та її територіальних відділень в областях (у т.ч. до відповідача по даній справі) про визнання протиправними (незаконними) та скасування згоди Держінспекції, про визнання протиправними та скасування направлень на проведення перевірки (в тому числі направлення № 150 від 29.11.2013р. на проведення позапланової перевірки ТОВ «Дієса» магазина «Ельдорадо» за адресою м.Чернівці, вул. Хотинська, 43), про визнання незаконними дій посадових осіб Інспекцій щодо проведення перевірки на підставі звернення Спілки захисту прав споживачів Солом'янського району м. Києва.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014 року у цієї ж справі № 826/18856/13-а за позовом TOB «Дієса» до Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів та її територіальних відділень в областях (у т.ч. до відповідача по даній справі) про визнання протиправними (незаконними) та скасування згоди Держінспекції, про визнання протиправними та скасування направлень на проведення перевірки, про визнання незаконними дій посадових осіб Інспекцій щодо проведення перевірки на підставі звернення Спілки захисту прав споживачів Солом'янського району м. Києва, постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.03.2014 р. скасована, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.11.2014 року скасовано постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014 року, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 березня 2014 року залишено в силі.

Вищий адміністративний суд України погодився з правовою позицією суду першої інстанції, що звернення Спілки захисту прав споживачів Соломьянського району м.Києва №405/01-01 від 26.11.2013р. для проведення перевірки суперечить меті створення Спілки, вказаній в статуту, отже, позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки перевірка ТОВ «Дієса» була призначена з порушенням вимог ч.1 ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, враховуючи вказане, те, що згода та направлення на проведення перевірки були визнані протиправними та скасовані, а дії посадових осіб відповідача щодо проведення позапланової перевірки на підставі звернення Спілки захисту прав споживачів Солом'янського району м. Києва від 26.11.2013 № 405/01-01 визнано протиправними, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення позовних вимог щодо скасування постанов про накладення штрафних санкцій.

Отже, доводи апелянта щодо правомірності проведеної перевірки не заслуговують уваги.

Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, правильним є висновок суду першої інстанції, що відповідач не довів правомірність прийнятого ним рішення.

Доводи апелянта не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.

Повний текст ухвали виготовлено 08.12.2014р.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів в Черкаській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 вересня 2014 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 вересня 2014 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Черкаській області про визнання протиправним та скасування постанов, залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

М.І. Кобаль

.

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Аліменко В.О.

Кучма А.Ю.