Ухвала суду № 41868630, 02.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/1424/14 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В. Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

02 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді : Собківа Я.М.,

суддів: Борисюк Л.П., Петрика І.Й.,

при секретарі: Присяжній Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоблокмонтаж" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоблокмонтаж" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними дій та зобов"язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоблокомонтаж" (далі по тексту - ТОВ "Енергоблокомонтаж") звернувся до Київського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області по визнанню нікчемними правочинів ТОВ «Енергоблокмонтаж» з Товариством з обмеженою відповідальністю «ВФ «Севен» від 01.04.2013 № 01/04/13 і від 30.04.2013 № 29/04-13;

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області по проведенню перевірки ТОВ «Енергоблокмонтаж» з 15.04.2013 по 21.04.2014;

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області по зменшенню задекларованих податкових зобов'язань ТОВ «Енергоблокмонтаж» за липень і серпень 2013;

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області по зменшенню задекларованого податкового кредиту ТОВ «Енергоблокмонтаж» за липень і серпень 2013;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області вилучити з автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» і інших систем інформацію, внесену на підставі Акта від 23.01.2014 № 33/22-03/23242964.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позов в повному обсязі.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідач надіслав на адресу ТОВ «Енергоблокмонтаж» запит від 22.10.2013 № 3813/10/22-323 «Про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження», в якому податковий орган просив надати документи з питань взаємовідносин з ТОВ «ВФ «Севен» і ТОВ «КПНБуд» за серпень 2013 року.

14.11.2013 ТОВ «Енергоблокмонтаж» надало письмові пояснення від 14.11.2013 № 39 по взаємовідносинах із контрагентами.

Листом від 10.12.2013 № 5203/10/22-322 «Про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження» податковий орган просив надати позивача документи з питань взаємовідносин з ТОВ «ВФ «Севен» за липень 2013 року.

30.12.2013 позивач надав письмові пояснення і відповідні документи на зазначений запит податкового органу.

Посадовою особою Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ «Енергоблокмонтаж» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «ВФ «Севен» за липень 2013 і серпень 2013 і ТОВ «КПНБуд» за серпень 2013 року, за результатами якої складено акт від 23.01.2014 № 33/22-03/23242964 (далі - Акт перевірки).

Зі змісту вказаного Акта перевірки вбачається, що податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що свідчить про відсутність об'єктів оподаткування на ТОВ «Енергоблкомонтаж» при формуванні податкових зобов'язань і податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2013 року і серпень 2013 року.

Не погоджуючись із висновками податкового органу, які викладені в Акті перевірки, а також із діями відповідача щодо проведення перевірки, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що дії податкового органу щодо проведення перевірки здійснено відповідно до положень податкового законодавства, а дії щодо визнання нікчемним правочинів в Акті перевірки і висновки Акта перевірки не є рішенням органу владних повноважень у розумінні статті 17 КАС України.

Також у своєму рішенні суд першої інстанції виходив з того, що автоматизовані системи створені для службового користування, у зв'язку з чим наявні в них відомості не можуть порушувати прав та інтересів позивача, оскільки саме податкове-повідомлення рішення є тим рішенням, яке впливає на права платника податків.

Надаючи правову оцінку установленим обставинам цієї справи, колегія суддів погоджується з викладеними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Обов'язки і компетенція контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, види перевірок, підстави їх проведення, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначаються Податковим кодексом України.

Відповідно до статті 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно зі статтею 62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до статті 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пунктом 79.1 статті 79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо проведення перевірки підприємства, оскільки вважає, що податковий орган порушив порядок повідомлення про перевірку, так як наказ від 15.01.2014 і повідомлення від 15.01.2014 № 346/10/22-0319 про проведення перевірки надіслані після її фактичного проведення.

У той же час, під час розгляду справи установлено, що податковий орган діяв відповідно до викладених положень Податкового кодексу України, а сааме: надіслав об'єкту перевірки копії наказу та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки.

Отже, підстав для задоволення позову в цій частині не вбачається.

Відповідно до статті 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є, зокрема: податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника (стаття 83 Податкового кодексу України).

У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки) (пункт 86.7 статті 86 Податкового кодексу України).

Крім того, відповідно до абз. 1, 2 пункту 3 Розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 під № 34/18772, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Отже, Акт перевірки є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Викладені у ньому податковим органом факти та висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для платника податків певні правові наслідки, регулює ті чи інші відносини і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Контролюючий орган не позбавлений права викладати в Акті перевірки власні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов'язань та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, що приймаються на підставі такого акту тощо, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень.

Оцінка Акта перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається уповноваженими органами влади при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого Акта.

Слід також зазначити, що платник податків, який вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені його права, свободи або інтереси, для їх захисту, відповідно до пункту 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, має право звернутися до адміністративного суду.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо платник податків вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші обмеження прав чи свобод (стаття друга, підпункт 1 пункту 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України).

Таким чином, платник податків на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте, ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

У свою чергу, дії податкового органу щодо визнання нікчемними правочинів в Акті перевірки від 15.01.2014, як і самі по собі висновки Акта перевірки, не є рішенням органу владних повноважень, а відтак не породжує для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права, обов'язки та законні інтереси.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що адміністративний позов в частині позовних вимог про визнання протиправними дій податкового органу щодо визнання нікчемними правочинів, укладених між ТОВ «Енергоблокмонтаж» та його контрагентами, задоволенню не підлягає.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області по зменшенню задекларованих податкових зобов'язань ТОВ «Енергоблокмонтаж» за липень і серпень 2013 рік; визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області по зменшенню задекларованого податкового кредиту ТОВ «Енергоблокмонтаж» за липень і серпень 2013рік, колегія суддів виходить з наступного.

Так ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.03.2014 було витребувано у позивача докази на підтвердження обставин вчинення податковим органом дій щодо фактичного зменшення задекларованих зобов'язань і податкового кредиту за липень, серпень 2013 року.

Вказані докази у ході судового розгляду справи в суді першої інстанції позивачем надані не були.

У свою чергу, відповідач на підтвердження тієї обставини, що податковим органом не було вчинено дій з коригування показників податкового кредиту та податкових зобов'язань надав суду копію службової записки начальника управління податкового аудиту Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області від 01.04.2014 № 138/22-3/в, відповідно до якої управління аудиту повідомило про те, що зміни в обліковій картці платника податків ТОВ «Енергоблокмонтаж» не проводились, оскільки суми податку на додану вартість не нараховувались.

Тобто, під час судового розгляду встановлено, що відповідач не застосовував наслідків перевірки, а його висновки щодо нікчемності правочинів між позивачем і контрагентами - не є юридичними фактами, які породжують для позивача юридичні наслідки у вигляді створення чи зміни юридичних прав та/чи обов'язків.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, захисту в порядку адміністративного судочинства підлягають лише порушені права та інтереси осіб діями чи рішеннями суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Ураховуючи вищевикладені обставини, суд апеляційної інстанції вважає недоведеним порушення прав та інтересів позивача в частині позовних вимог про визнання протиправними дій щодо зменшення податкових показників, а тому позов у цій частині задоволенню не підлягає.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача вилучити з автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» і інших систем інформацію, внесену на підставі Акта перевірки від 23.01.2014 № 33/22-03/23242964, колегія суддів зважає на наступне.

Згідно з приписами статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю.

Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (стаття 74 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 16 Закону України «Про інформацію», податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації», інформація, що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень, належить до службової, тому, в силу статті 6 цього Закону, є інформацією з обмеженим доступом.

Так для здійснення податкового контролю податковими органами використовується інформація, що міститься у складі інформаційних аналітичних систем: АРМ "Пошук", АРМ "Облік платників", АРМ "Бест-Звіт", АРМ ТАХ "Облік податків та платежів", АРМ "Картка боржника", АРМ "Галузь", АРМ "Аудит", АРМ "Митниця", АРМ "Касові апарати", АРМ "Анульовані ВМД", АІС "Розширений пошук у схемах, що використовуються суб'єктами господарювання з метою мінімізації об'єктів оподаткування та ухилення від сплати податків" і інших.

З метою удосконалення адміністрування податку на додану вартість, руйнування схем мінімізації податкових зобов'язань, ліквідації віртуального податкового кредиту з податку на додану вартість, повноти декларування податкових зобов'язань та забезпечення своєчасності відшкодування податку на додану вартість наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» затверджено Методичні рекомендації щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів.

Згідно з пунктом 2.21 вказаних Методичних рекомендацій підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

З наведеного убачається, що дані усіх актів перевірок (камеральних, документальних невиїзних, планових, позапланових) або довідок без виключень, що здійснювались посадовими особами Державної податкової служби, підлягають фіксації в інформаційній аналітичній системі АС «Аудит» незалежно від їх змісту. Зміст інформації, що міститься в актах або довідках, коригується по мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань. Інформація, унесена до інформаційних систем державної податкової служби, не визначає змісту прав та обов'язків платників податків, є службовою інформацією, яка використовується в інформаційно-аналітичних цілях з метою здійснення податкового контролю.

Крім того, відповідно до пункту 4.5 Методичних рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації від 22.04.2011 № 236 при отриманні від суб'єкта господарювання (у встановлений статтею 73 Кодексу термін) інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження відповідальний підрозділ проводить зустрічну звірку суб'єкта господарювання протягом 3 робочих днів з дня, наступного за днем отримання такої інформації та її документального підтвердження.

Згідно з пунктом 5.1 зазначених Методичних рекомендацій електронні копії підписаного керівником (заступником керівника) органу ДПС супровідного листа про результати проведення зустрічної звірки, складеної Довідки/Акта, інших документів та наданих суб'єктом господарювання матеріалів не пізніше наступного робочого дня від дати їх складання надсилаються до органу ДПС - ініціатора за допомогою ІС «Зустрічні звірки».

Таким чином, внесення до інформаційно-аналітичних систем податкової інформації, незалежно від її позитивного чи негативного змісту, перевірка цієї інформації, є обов'язком податкового органу.

При цьому колегія суддів зазначає, що автоматизовані системи створені для службового користування, у зв'язку з чим наявні в них відомості не можуть порушувати прав та інтересів позивача, оскільки саме податкові-повідомлення рішення, прийняті на підставі отриманої та зафіксованої в акті перевірки під час інформації, є тим рішенням, яке впливає на права платника податків.

У свою чергу, належний спосіб захисту прав та інтересів суб'єкта господарювання полягає саме в оспоренні рішень, прийнятих за результатами перевірок.

Ураховуючи встановлені обставини справи та викладені положення норм чинного законодавства України, колегія суддів погоджується з обґрунтованим висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову, оскільки ТОВ «Енергоблокмонтаж» не довело порушення його прав і протиправності дій податкового органу під час перевірки.

Таким чином, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоблокомонтаж" - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк І.Й. Петрик

Повний текст ухвали виготовлено - 08.12.14р.

.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.