Ухвала суду № 41868464, 03.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/3612/14 Головуючий у 1-й інстанції: Спиридонова В.О., Суддя-доповідач: Кобаль М.І.

У Х В А Л А

Іменем України

03 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кобаля М.І.,

суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.

при секретарі: Пакіж О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» до Управління ветеринарної медицини в м. Хмельницькому про визнання протиправними та скасування приписів, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (далі - Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Управління ветеринарної медицини в м. Хмельницькому (далі - Відповідача) у якому просило визнати протиправними та скасувати приписи від 29.05.2014 року №37 та №38; від 30.05.2014 року №39 та 40.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги адміністративного позову в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представника позивача, що прибув у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 29 та 30 травня 2014 року посадовими особами Управління ветеринарної медицини в м. Хмельницькому проведені перевірки виконання вимог ветеринарного законодавства у магазинах «Сільпо» ТОВ «Фоззі-Фуд», які знаходяться у місті Хмельницькому за адресами: вул. Рибалко, 2а; вул. Шевченко, 34; пр. Миру, 46; Староконстянтинівське шосе, 6/1а.

За результатами вказаних перевірок винесено приписи №37 від 29.05.2014, №38 від 29.05.2014, №39 від 30.05.2014 та №40 від 30.05.2014, якими приписано забезпечити обіг необроблених харчових продуктів відповідно оформленими ветеринарними документами, із встановленням контролю до 12.06.2014 року.

Підставою для винесення вказаних приписів стало виявлення обігу необроблених харчових продуктів, а саме: печінка яловичина, печінка свиняча, нирки свіжі, серця, язики, рибна сировина с/м в асортименті, язик яловичий, ноги свині та інше (далі по тексту - Продукти), які поставляються з розподільного центру Товариства, без відповідних ветеринарних документів.

Листом Головного управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області №22/6/2.3.-567 від 30.05.2014 позивачу повідомлено про необхідність відповідності продуктів вимогам Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів», а саме пункту 3 частини 1 статті 36 цього Закону.

Позивач не погоджуючись із оскаржуваним приписами звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду даної справи відповідачем було в повній мірі доведено правомірність прийняття оскаржуваних приписів.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи., виходячи з наступного.

На підтвердження доводів щодо відсутності встановленої чинним законодавством вимоги для отримання ветеринарних документів, саме на Продукцію щодо якої винесені спірні приписи, позивачем надано копію листа Управління ветеринарної медицини в Васильківському районі №74 від 06.08.2014 «Про припинення видачі ветеринарних документів», адресованого керівникам підприємств Васильківського району, відповідно до якого необхідно припинити видачу ветеринарних документів на продукти тваринного походження, призначені для споживання людиною, тобто на оброблені та необроблені харчові продукти, на підставі Законів України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру» від 09.04.2014 №1193-VІІ, «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» від 19.05.2011 №3392-VI, «Про ветеринарну медицину» від 25.06.1992 №2498-ХІІ.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, під час винесення оскаржуваних приписів відповідач керувався Законами України «Про ветеринарну медицину» та «Про безпечність та якість харчових продуктів», якими врегульовано повноваження державних інспекторів ветеринарної медицини.

Правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і встановлює порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та державних адміністраторів, визначено Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Згідно із ст. 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Частиною 3 ст. 2 зазначеного Закону встановлено, що видача, анулювання, поновлення ветеринарних документів здійснюються відповідно до цього Закону з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про ветеринарну медицину» та Законом України «Про безпечність та якість харчових продуктів».

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» необхідність одержання документів дозвільного характеру та їх види встановлюються виключно законами, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру.

Статтею 1 Закону України від 19.05.2011 №3392-VI «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» зі змінами, внесеними Законом №1193 (далі по тексту - Закон № 3392) затверджено Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності та встановлено, що забороняється вимагати від суб'єктів господарювання отримання документів дозвільного характеру, які не внесені до Переліку, затвердженого цим Законом.

Видача документів дозвільного характеру у сферах державного експортного контролю, державного регулювання ринків фінансових послуг, охорони державної таємниці (провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею), захисту економічної конкуренції та використання ядерної енергії здійснюється згідно із законами, що регулюють відносини у цих сферах.

Встановлення інших видів документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності може здійснюватися шляхом внесення відповідних змін до цього Закону.

Зміни до Переліку вносяться одночасно (разом) з внесенням змін до законів України, що регулюють відносини у цій сфері.

Необхідність одержання документів дозвільного характеру, встановлена законами, виникає виключно після внесення таких документів до Переліку, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пунктами 1-3 Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого Законом № 3392, визначено три типи дозвільних документів, які надаються відповідно до Закону України «Про ветеринарну медицину», а саме:

- ветеринарні документи: міжнародні ветеринарні сертифікати (для країн СНД - ветеринарні свідоцтва форми N 1, N 2 та N 3) - при переміщенні за межі України;

- ветеринарні документи: ветеринарні довідки - при переміщенні в межах району (крім харчових продуктів тваринного походження для споживання людиною);

- ветеринарні документи: ветеринарні свідоцтва (для України - форми N 1, N 2) - при переміщенні за межі території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, районів, міст (крім харчових продуктів тваринного походження для споживання людиною).

Отже, законодавцем зроблено виключення для надання дозвільних документів (ветеринарних свідоцтв) для харчових продуктів тваринного походження для споживання людиною, окрім випадків переміщення таких продуктів за межі України.

Статтею 1 Закону України «Про ветеринарну медицину» визначено, що ветеринарні документи - документи дозвільного характеру, до яких належать міжнародний ветеринарний сертифікат, ветеринарне свідоцтво, ветеринарна картка, ветеринарна довідка та ветеринарно-санітарний паспорт на тварину, видані державними інспекторами ветеринарної медицини або уповноваженими чи ліцензованими лікарями ветеринарної медицини, що підтверджують ветеринарно-санітарний стан тварини, якість та безпечність продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, патологічного матеріалу та кормів.

Відповідно до ст. 2 цього ж Закону зі змінами, внесеними Законом №1193, законодавство про ветеринарну медицину складається з Конституції України, цього Закону та інших нормативно-правових актів, виданих відповідно до них. Дія цього Закону не поширюється на продукти тваринного походження для споживання людиною.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, продукти, обіг яких заборонено спірними приписами, є продуктами тваринного походження для споживання людиною.

Тобто, посилання ТОВ «Фоззі-Фуд» на норми законів України «Про ветеринарну медицину», «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» є безпідставними, оскільки спірні правовідносини регламентовані Законом України «Про безпечність та якість харчових продуктів».

Пунктом 3 ч. 1 ст. 36 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» імперативно встановлено, що забороняється обіг необроблених харчових продуктів тваринного походження, у тому числі туш тварин, на яких безпосередньо та/або на упаковці відсутня позначка придатності (маркування у формі позначки придатності) за відсутності відповідних ветеринарних документів.

У ст. 1 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» вказано, що у цьому Законі термін «ветеринарні документи» вживається в такому значенні: - міжнародний ветеринарний сертифікат, ветеринарне свідоцтво, ветеринарна картка та довідки, видані державними інспекторами ветеринарної медицини або уповноваженими лікарями ветеринарної медицини, що підтверджують ветеринарно-санітарний стан харчових продуктів, підконтрольних ветеринарній службі.

Ветеринарно-санітарний стан - підтвердження ветеринарним інспектором додержання ветеринарно-санітарних вимог на потужностях (об'єктах), підконтрольних ветеринарній службі (стаття 1 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів»).

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції відносно листів Управління ветеринарної медицини в Броварському районі №446 від 29.11.2013 та №631 від 03.12.2013 та Головного управління ветеринарної медицини в Київській області №10-02-19/2442 від 16.12.2013, які є неналежними доказами у даній справі, адже стосуються іншої територіальної одиниці та 2013 року, а оскаржувані приписи прийняті в м. Хмельницькому у травні 2014 року і ними встановлений строк до 12.06.2014 року, протягом якого позивач має вчинити певні дії.

Аналіз наведених правових положень дає підстави для висновку, що під час винесення спірних приписів Управління ветеринарної медицини в м. Хмельницькому діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2014 року - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий - суддя М.І. Кобаль

судді: О.В. Епель

О.В. Карпушова

.

Головуючий суддя Кобаль М.І.

Судді: Епель О.В.

Карпушова О.В.