Ухвала суду № 41867593, 02.12.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2014 р.Справа № 820/11576/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТ-ТЕХНОМАРКЕТ" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2014р. по справі № 820/11576/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТ-ТЕХНОМАРКЕТ"

до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання дій неправомірними,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Опт-Техномаркет" (далі по тексту - позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі по тексту - відповідач), в якому просив суд визнати неправомірними дії відповідача щодо не встановлення місцезнаходження платника податків позивача.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2014 року адміністративний позов залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неналежну оцінку доказів, а також неповне та необ'єктивне дослідження матеріалів справи, просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2014 року та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів відповідно ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту -КАС України) вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що на підставі направлень на перевірку від 19.05.2014 за №865, №866, №867, №868, №869, №870 фахівцями відповідача було здійснено вихід на планову виїзну документальну перевірку позивача з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.12.2013 року.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем було складено акт від 19.05.2014 року за № 296/20-36-22-01-07/34951612 «Про неможливість розпочати перевірку ТОВ «ОПТ-ТЕХНОМАРКЕТ» (податковий номер 34951612), у зв'язку з не встановленням місцезнаходження платника податків за податковою адресою підприємства: 61070, м. Харків, вул. Академіка Проскури, 1.

З метою проведення перевірки позивача фахівцями податкового органу було здійснено подальший вихід за податковою адресою підприємства, а саме: 61070, м. Харків, вул. Академіка Проскури, 1.

Не погодившись з діями відповідача щодо не встановлення місцезнаходження платника податків позивач звернувся до суду.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що акт про неможливість розпочати перевірку не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні ст. 17 КАС України, не породжує для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права і обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції на підставі такого.

Згідно з п. 20.1.4. ст. 20 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 61.2. ст. 61 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Статтею 62 ПК України передбачені способи здійснення податкового контролю, а саме податковий контроль здійснюється шляхом: п. 62.1.1. ведення обліку платників податків; п. 62.1.2. інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; п. 62.1.3. перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з п. 41.1. ст.41 ПК України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи. Підстави, порядок проведення органами державної податкової служби перевірок та умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до їх проведення наведені у 8-й главі «Перевірки» ПК України. Зокрема, ПК України передбачено проведення документальних позапланових перевірок (ст.78 ПК України) та камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок (ст.75 ПК України), які передбачають дотримання певної процедури їх проведення.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України 75.1. контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (п. 75.1.2. ст. 75 ПК України).

Пунктом 77.9. ст. 77 ПК України передбачено, що порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Згідно з п. 86.1. ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).

Відповідно до р. 1 п. 10 "Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010р. за N 984 у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки або неможливості проведення перевірки складається відповідний акт, який засвідчує такий факт.

Отже, акт про неможливість проведення перевірки є службовим документом, який підтверджує факт неможливості проведення такої перевірки і є носієм вказаної інформації. Право на внесення певної інформації до акту про неможливість проведення планової виїзної документальної перевірки виникає у податкового органу в зв'язку з неможливістю її проведення, з урахуванням тих фактичних обставин, які перешкоджали податковому органу розпочати перевірку. Тобто, фактично в даному акті контролюючим органом викладаються обставини, в зв'язку з якими вказана перевірка не була проведена.

Колегія суддів зазначає, що інформація, викладена податковим органом в акті про неможливість розпочати перевірку сама по собі не впливає на наявні у позивача права та не створює для нього додаткових обов'язків, а тому прав та інтересів позивача не порушує.

Дії податкового органу щодо складання вищевказаного акту є лише службовою діяльністю працівників останнього на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог чинного законодавства.

Крім того, при фактичному проведенні перевірки та складенні акту перевірки, діями податкового органу, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки позивача у сфері публічно-правових відносин є відповідні рішення про донарахування податкових зобов'язань та/або визначення штрафних (фінансових) санкцій.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що акт відповідача від 19.05.2014 року за №296/20-36-22-01-07/34951612 «Про неможливість розпочати перевірку ТОВ «ОПТ-ТЕХНОМАРКЕТ» не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні ст. 17 КАС України, не породжує для позивача настання будь-яких юридичних наслідків, а також не впливає на його права і обов'язки у сфері публічно-правових відносин, у зв'язку з чим погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2014 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТ-ТЕХНОМАРКЕТ" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2014р. по справі №820/11576/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Пянова Я.В.Судді(підпис) (підпис) Зеленський В.В. Чалий І.С.