Ухвала суду № 41867399, 08.12.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

08 грудня 2014 р. Справа №476вр-14//804/16018/13-а

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Тулянцевої І.В.,

при секретарі Ломідзе Д.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську заяву Управління Державної казначейської служби України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського» до Управління державного казначейства України у Дніпропетровській області, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

5 квітня 2005 року Відкрите акціонерне товариство «Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського» звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області, з урахуванням уточнень та зміни позовних вимог, з позовом до Управління державного казначейства України у Дніпропетровській області, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську про стягнення заборгованості.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2008 року позов задоволено. Зазначене рішення залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2009 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 жовтня 2012 року.

26.11.2013 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду на підставі ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2013 року надійшла справа № 37/88 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Євраз-Дніпропетровський металургійний завод ім..Петровського») до Управління державного казначейства України у Дніпропетровській області, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську про стягнення заборгованості для вирішення питання про видачу виконавчого листа на підставі заяви Публічного акціонерного товариства «Євраз-Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського».

23.05.2014 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом виданий виконавчий лист по даній справі.

08.10.2014 року до суду надійшла заява Управління Державної казначейської служби України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області, у якій заявник - відповідач по справі просить роз'яснити, з яких рахунків необхідно здійснити безспірне списання коштів у розмірі 1700,00 грн., сплачених позивачем за подачу позову до суду з рахунків Державного бюджету України чи з рахунків Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську.

Розглянувши подані документи та матеріали суд встановив наступне.

Стаття 14 КАС України визначає зміст обов'язковості судових рішень як одного з основних положень адміністративного процесу і закріплює її значення як принципу адміністративного судочинства, адже виконання судового рішення є кінцевою метою судового захисту.

Частиною 2 ст.14 КАС України встановлено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до частини п'ятої статті 124 і частини третьої статті 129 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України, а обов'язковість рішень суду визнається однією з основних засад судочинства.

У відповідності до ст. 170 КАС України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть учать у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Також, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.

Вказана стаття КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Дослідивши текст постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2008 року, судом встановлено, що в резолютивній частині зазначеного рішення постановлено стягнути з Державного бюджету України в особі Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську 49600, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 57, р/р 35219001000940 в Головному управлінні державного казначейства України в Дніпропетровській області, МФО 805012, код ЄДРПОУ 26136932 на користь Відкритого акціонерного товариства «ДМЗ ім. Петровського» 49064, м. Дніпропетровськ вул. Маяковського, 3, р/р 26004132019009 в КБ «ПриватБанк», М.Дніпропетровськ, МФО 305299, ЄДРПОУ 05393056) судові витрати в розмірі 1700,00 гривень).

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Поняття бюджетних рахунків визначено в Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 22.06.2012 № 758, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 липня 2012 р. за № 1206/21518, згідно якого бюджетні рахунки - рахунки, які відкриваються в органах Казначейства для забезпечення казначейського обслуговування коштів державного та місцевих бюджетів. Бюджетні рахунки для зарахування надходжень (рахунки за надходженнями) - рахунки для зарахування доходів бюджетів, надходжень в частині повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (Верховною Радою Автономної Республіки Крим, міськими радами) або під державні (місцеві) гарантії;

Відповідно до п. 2 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, Затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845 ( далі Порядку) безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Згідно з п. 17 Порядку стягувачі, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення надходжень бюджету, подають до органу Казначейства, на рахунки в якому зараховані надходження бюджету, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, крім випадків, передбачених пунктом 23 цього Порядку.

Безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету або у заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів ( п. 19 Порядку).

Судом встановлено, що кошти в розмірі 1700,00 грн., згідно платіжного доручення № 3904 від 30.03.2005 року перераховані на бюджетний рахунок для зарахування надходжень (рахунок за надходженнями), а саме на р/р 31114095500005, тому стягнення має здійснюватись саме з цього рахунку, або з відповідного зміненого.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 155, 160, 163, 165, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Управління Державної казначейської служби України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського» до Управління державного казначейства України у Дніпропетровській області, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську про стягнення заборгованості - задовольнити.

Роз'яснити Управлінню Державної казначейської служби України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області, що безспірне списання коштів сплачених згідно платіжного доручення № 3904 від 30.03.2005 року на суму 1700,00 грн., необхідно здійснити з р/р 31114095500005, або з відповідного зміненого.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі, якщо ухвалу було постановлено в письмовому проваджені або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України.

Суддя І.В. Тулянцева