Ухвала суду № 41866639, 27.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/2347/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кашпур О.В. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

27 листопада 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Карпушової О.В., Сорочка Є.О.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «АПТК» до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач Приватне підприємство «АПТК» звернулися в суд з адміністративним позовом до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними дій щодо внесення коригувань даних до системи автоматизованого співставлення АІС Податковий блок та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 липня 2014 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що згідно з ч. 4 ст. 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи, в зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача.

Відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Маркет Продакт» за період з 01.09.2013 року по 30.09.2013 року, за результатами якої складено відповідний Акт №340/22-38615098 від 21.05.2014 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 185.1 ст. 185, п.187.1 ст. 187, п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України, в результаті чого ним завищено на 87774,36 грн. суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість за вересень 2013 року; п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено на 85880,33 грн. суму податкового кредиту з податку на додану вартість за вересень 2013 року.

Висновки акту перевірки відповідачем внесено до автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні Міністерства доходів і зборів України.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до ст. 1, частини першої ст. 3 та частини першої, другої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а)придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; не відносяться до податкового кредиту, зокрема, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Тобто, обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Про відсутність факту здійснення господарських операцій можуть свідчити, зокрема, такі обставини: всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників; результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

З метою встановлення факту здійснення господарських операцій, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість має бути підтверджено рух активів у процесі здійснення господарських операцій, при цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарських операцій: договори, акти виконаних робіт тощо; фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності; встановлено зв'язок між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку, що збігається з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною, зокрема, в листі від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

Як встановлено судом першої інстанції, між позивачем, як покупцем та ТОВ «Маркет Продакт», як постачальником, укладено договір поставки № 2/09-3 від 02.09.2013 року, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується передати покупцю у власність, а покупець прийняти та оплатити на умовах цього договору, олію соєву.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано: видаткові накладні №РН-91501 від 15.09.2013 року, № РН-91401 від 14.09.2013 року, № РН-91201 від 12.09.2013 року картку рахунку позивача за серпень 2013 року, податкові накладні № 302 від 14.09.2013 року, №234 від 12.09.2013 року, №307 від 15.09.2013.

Також, між позивачем, як постачальником, та ТОВ «Комплекс Агромарс», як покупцем, укладено: договір поставки № 13-886/БКЗ-Ю від 25.06.2013 року, відповідно до якого, постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар (рослинну олію), а покупець зобов'язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату; № 13-917/БКЗ-Ю від 08.07.2013 року, відповідно до якого, постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар (соєву макуху), а покупець зобов'язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату; № 13-935-НК-10 11.07.2013 року, відповідно до якого, постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар (рослинну олію), а покупець зобов'язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано: картки рахунку позивача за серпень 2013 року; видаткові накладні №133 від 13.09.2013 року, №136 від 14.09.2013 року, №139 від 15.09.2013 року; податкові накладні №20 від 13.09.2013 року, №23 від 14.09.2013 року, №26 від 15.09.2013 року.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на висновки акта ДПІ у Печерському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві від 14.03.2014 року №775/26-55-22-08/38607218 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Маркет Продакт» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.04.2013 року по 31.10.2014 року» як на підставу фіктивності здійснених господарських операцій, оскільки зазначений акт лише фіксує факт неможливості проведення звірки та не може давати оцінку господарським операціям суб'єктів господарювання.

Апелянт в порушення вимог податкового законодавства безпідставно дійшов висновку про завищення позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість за вересень 2013 року про завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за вересень 2013 року та незаконно вніс відомості про зазначені порушення до автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні Міністерства доходів і зборів України

Згідно із частиною другою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої відповідачем не виконано.

Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 158, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 липня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 04.12.2014 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Карпушова О.В.

Сорочко Є.О.

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Карпушова О.В.

Сорочко Є.О.