Ухвала суду № 41866615, 13.11.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

13 листопада 2014 рокусправа № 804/4232/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

за участю представників:

позивача: - не з'явився,

відповідача: - Василенка О.А. (за довіреністю 10.11.2014 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2014 року

у справі № 804/4232/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НАДІЯ»

до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «НАДІЯ» звернулося у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 березня 2014 року № 0001331501, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 782554,50 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2014 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «НАДІЯ» у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, заслухавши пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, на підставі наказу від 17 лютого 2014 року № 184, згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пунктів 79.1, 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «НАДІЯ» з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин з приватним підприємством «РЕМБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС» за період вересень, листопад, грудень 2012 року, їх реальності та повноти відображення в обліку, за результатами якої складено акт від 24 лютого 2014 року № 821/2203/13425445.

Перевіркою встановлено порушення пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 521703,00 грн.

На підставі акту перевірки від 24 лютого 2014 року Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення від 14 березня 2014 року № 0001331501, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 782554,50 грн., в тому числі 521703,00 грн. за основним платежем та 260851,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В ході перевірки використано, зокрема, матеріали перевірки приватного підприємства «РЕМБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС» та акт від 10 квітня 2013 року № 435/22.5-10/36120814 «Про неможливість проведення зустрічної звірки приватного підприємства «РЕМБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС» з питань правомірності проведених господарських відносин із платниками податків за період: лютий 2010 року - лютий 2013 року», на підставі яких відповідач дійшов висновку, що операції з поставки по ланцюгу постачання від приватного підприємства «РЕМБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС» до товариства з обмеженою відповідальністю «НАДІЯ» не містять у своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети) та не спричиняють реального настання правових наслідків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між товариством з обмеженою відповідальністю «НАДІЯ» та приватним підприємством «РЕМБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС» укладено договори від 03 серпня 2012 року № 03.08/12, від 23 серпня 2012 року № 03.09/12-1 та від 25 жовтня 2012 року № 03.10/12-2, за умовами яких, приватним підприємством «РЕМБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС» взяло на себе зобов'язання щодо виконання будівельно-монтажних, проектних, ремонтно-монтажних, науково-пошукових робіт, робіт по монтажу та налагоджуванні котельного обладнання підприємствам Дніпропетровського регіону. Виконання робіт за договорами підтверджується податковими накладними, кошторисами, протоколами погодження договірної ціни, актами приймання виконаних будівельних робіт, підсумковими відомостями ресурсів, локальним кошторисом ресурсів на загальну суму 3129800,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 521703,33 грн.

Відповідно до пунктів 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

При цьому, відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю «НАДІЯ» надано первинні документи, якими оформлені господарські операції та дійсно підтверджується реальність вчинених правочинів з контрагентом, що відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Податкового кодексу України (в тому числі договори, податкові накладні). Крім того, роботи використані у власній господарській діяльності позивача.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області не надано належних доказів, які б підтверджували висновки щодо нікчемності правочинів, а тому твердження відповідача в даному випадку є лише його припущенням, оскільки факт відсутності приватного підприємства «РЕМБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС» за юридичною адресою не є підставою вважати, що воно не веде господарську діяльність, а угоди укладені з контрагентами є нереальними.

Таким чином, обставини, наведені відповідачем у акті перевірки, є недостатніми для висновку про наявність підстав для того, щоб вважати, що операції з вказаним контрагентом позивача не спричиняють реального настання правових наслідків, і відповідно для нарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків щодо задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «НАДІЯ».

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим